ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Режим введення латинських і російських букв

При натисненні на будь-яку алфавітно-цифрову клавішу в латинській розкладці вводиться латинська буква або символ. Він зображений в лівій частині клавіші, зазвичай чорним кольором. У російській розкладці при цьому вводиться російська буква або символ, зображений в правій частині клавіші, як правило червоним кольором. Зміна розкладки виконується за допомогою клавіші або комбінації клавіш, визначених драйвером клавіатури (програмою, що здійснює введення з клавіатури). Зазвичай для цього використовується натиснення на праву клавішу CTRL, іноді на обидві клавіші SHIFT, є і інші способи перемикання (натисненням клавіш CTRL +SHIFT, наприклад).

Щоб ввести заголовну букву (чи інший символ, розташований на верхньому регістрі клавіатури) слід використовувати клавішу SHIFT. Так, щоб ввести рядову букву ''d'' треба натиснути клавішу, на якій зображене ''D'' (тобто клавіша D ). Щоб ввести прописну букву ''D'' натиснути на клавішу D, затиснувши і не відпускаючи заздалегідь SHIFT. Аналогічна справа йде з символами, намальованими вище клавіш.

Існує клавіша CAPS LOCK, що слугує для фіксації режиму прописних букв. У цьому режимі при звичайному натисненні на буквені клавіші вводяться прописні букви, а при натиснутій клавіші SHIFT рядові (протилежно тому, що робиться в звичайному режимі). Режим прописних букв зручний при введенні тексту, що складається з одних великих букв. Відміняється режим прописних букв повторним натисненням CAPS LOCK. Зрідка клавіша CAPS LOCK використовується для інших цілей, наприклад для перемикання на російську розкладку.

У верхній частині клавіатури розташований блок функціональних клавіш F1-F12. Їх використання визначається програмою і операційною системою, в якій ведеться робота. Дуже часто при натисненні клавіші F1 на екрані виводиться вбудований довідник за програмою (решту значень клавіш дивіться нижче).

Клавіші HOME, END, PgUp, PgDown називаються клавішами управління курсором. Їх натиснення викликає зсув курсора в початок рядка (HOME) або його кінець (END); перегортування документа на “екрані” вниз (PgDown) або вгору (PgUp). Проте в інших ситуаціях ці клавіші (а також їх комбінації з клавішами CTRL, ALT, SHIFT) можуть мати інші значення.

Блок клавіш в правій частині стандартної 101-клавішної клавіатури використовується двома способами. У режимі блокування цифр (режим ''Num Lock’') цей блок зручний для введення числової інформації і знаків арифметичних дій, при натисненні на білі клавіші з цього блоку вводяться цифри від 0 до 9 і крапка. В тому разі якщо режим блокування цифр (режим Num Lock ) вимкнений, то цими клавішами дублюються клавіші управління курсором, а також клавіші INSERT і DELETE. Включення/виключення режиму блокування здійснюється шляхом натиснення клавіші Num Lock.

РОБОТА КЛАВІАТУРИ

Клавіатура персонального IBM сумісного комп'ютера містить контролер клавіатури (наприклад мікросхему типу Intel 8048), який зменшує навантаження на центральний процесор ПК. Основна діяльність контролера полягає в стеженні за клавішами і видачі повідомлень ROM-BIOS при натисканні і відпусканні клавіш чи їх комбінацій. Якщо будь-яка клавіша залишається натиснутою більш як на пів секунди, контролер надсилає сигнали через задані інтервали часу. Контролер І8048 має також деякі можливості з діагностування та виявлення помилок, а додатково у буфері контролера може зберігатися інформація про натискання до 20 клавіш, які не зміг прийняти центральний процесор, що у реальному часі буває рідко. Щораз при натисканні чи відпусканні однієї з клавіш схеми клавіатури генерують однобайтове число, яке називається скан-кодом, що однозначно ідентифікує положення клавіші на матриці поля клавіатури. Клавіатура видає різні скен-коди при натисканні і відпусканні клавіші. При натисканні клавіші байт скан-кода містить число в діапазоні від 1 до 83, якщо клавіатура стандартна і містить у конкретному випадку 83 клавіші. При відпусканні клавіші клавіатура генерує скан-код, число якого на 128 більше, ніж скен-код при натисканні клавіші, встановлюючи одиницю в старший (сьомий) розряд скан-кода. Наприклад, коли ми натискаємо клавішу Z, у вказаному стандарті клавіатура генерує скан-код 44, а при відпусканні цієї клавіші клавіатура генерує скан-код 172 (44+128). Діаграма на рисунку 2.9 показує клавіші стандартної клавіатури і відповідні їм скан-коди.

Таблиця №2 Скан-коди стандартної клавіатури

Клавіша Скен-коди
<ESC>
<F1> ЗВ
<F2> ЗС
<F3> 3D
<F4> ЗЕ
<F5> 3F
<F6>
<F7>
<F8>
<F9>
<F10>
<F11>
<F12>
<TAB> 0F
< CapsLock > ЗА
< Shift > лівий
< Ctrl > лівий ID
<Alt>
< Space >
< Alt Gr > Е038
< Backspace >
< Enter >
< Shift > правий
< Ctrl > правий Е010
<Ins>
< Home >
<Page Up >
<Ве1>
<End>
< Page Down>

 

При введенні інформації, клавіатура не знає значення клавіші, що натискається, вона просто звітує про ті дії, що відбуваються. Переклад дії натискання клавіші у значущу інформацію, яка використовується програмами — це робота підпрограм ROM-BIOS, що обслуговують клавіатуру. Як ми побачимо, клавіатура зв'язується з ROM-BIOS за допомогою портів і переривань.

Програми, що обслуговують клавіатуру, керують даними, що надходять із клавіатури, і змінюють їх будь-яким способом, який ми покажемо. Звичайно цим програмам передаються команди, які називаються макросами клавіатури, що повідомляють їм, на натискання яких клавіш звертати увагу і які при цьому робити зміни. Зміни можуть складатися з придушення натискань клавіш (тобто начебто нічого не відбулося), заміни одних клавіш іншими чи заміни одного натискання клавіші довгою серією натискань. Найбільш розповсюджене використання

макросів - це скорочення фраз, що вводяться найбільш часто; наприклад, ми можемо дати команду перетворювати комбінацію клавіш, таку як Alt-S, у вітання, що ми використовуємо у своїй кореспонденції, таке як "Щиро Ваш". Ви можете також використовувати клавіші клавіатури для скорочення програмних команд таким чином, що трьох або чотирьох символьні команди можна буде вводити одним натисканням клавіші. Подібні програми працюють, використовуючи комбінацію можливостей двох спеціальних функцій: одна з них є частиною DOS, а друга - частиною ROM-BIOS.

Функція DOS дозволяє програмі залишатися резидентною у пам'яті комп'ютера, непомітно керуючи його операціями, у той час як звичайне керування передається іншим програмам, таким, наприклад, як програма підготовки текстів. Можливості ROM-BIOS дозволяють перехопити потік інформації від клавіатури, так що до того, як інформація потрапить у яку-небудь програму, вона може бути переглянута і змінена.

Щоразу, коли натискається або відпускається яка-небудь клавіша на клавіатурі, про цю дію повідомляє ROM-BIOS за допомогою переривання 9, переривання від клавіатури. Переривання 9 викликає підпрограму обробки переривання, що відповідає на це читання з порту 96 (16-рична адреса 60), щоб визначити, яка клавіша була натиснута або відпущена. Потім очікуваний скен-код повертається і підпрограми, що обслуговують клавіатуру, переводять його в 2-байтний код. Молодший байт цього коду містить звичайно код ASCII клавіші, а старший байт — скан-код клавіатури. Спеціальні клавіші, такі як функціональні клавіші і клавіші додаткової цифрової клавіатури, мають у молодшому байті нуль, а в старшому — скан-код .

Потім підпрограми ROM-BIOS розміщують відтрансльований код у чергу, що знаходиться в молодших адресах пам'яті, з 0000 04IE. Ці коди знаходяться тут доти, поки не будуть запитані програмою, що очікує введення з клавіатури.

 

Розкладки клавіатури, мови.

Ро́зкла́дка клавіату́ри — це схема відповідності клавіш на клавіатурі комп'ютера, друкарської машинки або іншого пристрою, що вживається для вводу текстової інформації. Існує велика кількість розкладок для різноманітних моделей клавіатур, різних мов та операційних систем.

Варіанти української розкладки можна поділити на два різновиди:

1. альтернативні розкладки;

2. розкладки, побудовані на основі типової.

Деякі альтернативні розкладки:

  • «Друкарська машинка» — розташовує символи, як на друкарських машинках з українською абеткою
  • РСТУ 2019-91 — республіканський стандарт 1991 року
  • Фонетичнa[2] — розташовує українські символи на латинських символах за транскрипційним принципом (напр., українська А на латинській А, Р на R, Й на J…)

Розкладка для української мови, що постачається разом з ОС Windows. У наш час є найрозповсюдженішою українською розкладкою.

Особливості:

  • відсутність апострофа;
  • наявність російської літери Ё;
  • літера Ґ розміщена на клавіші, відсутній на більшості клавіатур, також для неї використовується клавішна комбінація AltGr+Г.

Проблема апострофа є найсуттєвішим недоліком цієї розкладки. Для вводу цього обов'язкового символа доводиться перемикатись на англійську розкладку або використовувати його код (Alt+39). Інколи замість апострофа вводять лапки чи пропускають його взагалі, що є помилкою. Незручне «приховане» розміщення літери Ґ стало приводом для розповсюдженої думки, ніби ця літера також відсутня у стандартній розкладці, що, однак, не відповідає дійсності.

Недоліки стандартної української розкладки стали причиною активного розповсюдження модифікованих розкладок клавіатури. Здебільшого на місці непотрібної літери Ё розміщувався апостроф, також у деяких випадках літера Ґ розміщувалась у «видимій» області клавіатури.

Модифікації типової розкладки. Ці розкладки, як правило, додають до типового набору символів інші широковживані символи, наприклад, типографські лапки, м'який переніс, символ гривні, наголос тощо. Оскільки вмістити всі потенційно вживані символи на одну розкладку не є практичним, як правило ці розкладки є спеціалізованими, наприклад, для типографії, або для набору старослов'янських текстів тощо

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти