ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Теоретико-методологічні засади історичного джерелознавства

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

Теоретико-методологічні засади історичного джерелознавства

Тема 1. Предмет і завдання історичного джерелознавства

 

Джерелознавство як спеціальна галузь наукових історичних знань, наука про історичні джерела, теорію і практику їх використання в історичних дослідженнях. Зародження та основні етапи розвитку джерелознавства. Методологія джерелознавства. Співвідношення методології та методики в джерелознавстві. Джерелознавча термінологія. Теоретико-методологічні та практичні завдання історичного джерелознавства. Особливості забезпечення історичних досліджень достовірною та надійною джерельною базою в сучасних умовах.

Завдання для самостійної роботи (4 години):

1. Розвиток джерелознавства у античній історичний науці.

2. Формування джерелознавчих знань у літописний період розвитку історії.

3. Джерельна база козацько-старшинських літописів.

4. Еволюція основних джерелознавчих понять у новий час.

5. Термінологічні проблеми джерелознавства.

6. Сучасна джерелознавча парадигма.

 

Основна література

1. Антонович В.Б. Курс лекцій з джерелознавства. 1880-1881. – К., 1995.

2. Архівознавство. – Вид. 2-ге, випр. і доп. – К., 2002.

3. Богдашина О.М. Джерелознавство історії України: теорія, методика, історія. – 2-ге вид., доп. та переробл. – Харків, 2005.

4. Варшавчик М.А. Историко-партийное источниковедение: Теория, методология, методика. – К., 1984.

5. Войцехівська І.Н. Володимир Іконников: Джерелознавчі студії. – К., 1999.

6. Воронов В.І. Джерелознавство історії України. Курс. Лекцій. – Дніпропетровськ, 2003.

7. Джерелознавство історії України: Довідник. – К., 1998.

8. Зашкільняк Л.О. Вступ до методології історії. – Львів, 1996.

9. Зашкільняк Л.О. Методологія історії від давнини до сучасності. – Львів, 1999.

10. Історична наука: термінологічний та понятійний довідник. – К., 2002.

11. Калакура Я.С. Українське історичне джерелознавство: традиції і сучасність // Константи. – 1996. - № 2 (5).

12. Лукашевич О.А., Манжула К.В. Хрестоматія з теоретичного джерелознавства. – Кіровоград, 1998.

13. Медушевская О.М. Источниковедение: теория, история и метод. – Москва 1996.

14. Павленко С.Ф. До питання про періодизацію історіографії українського джерелознавства // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. – К., 2001. – Вип. 54.

15. Пронштейн А.П. Источниковедение в России. Эпоха капитализма. – Ростов-на-Дону, 1991.

16. Пронштейн А.П. Источниковедение в России. Эпоха феодализма. – Ростов-на-Дону, 1989.

17. Пронштейн А.П., Данилевский И.М. Вопросы теории и методики исторического исследования. – Москва, 1986.

18. Професор Вячеслав Стрельський (до 100-річчя від дня народження): монографія / наук. ред. І. Н. Войцехівська. – К., 2010.

19. Стельмах С. Історична наука в Україні епохи класичного історизму ХІХ – початок ХХ століття. – К., 2005.

20. Стрельский В.И. Теория и методика источниковедения истории СССР. – К., 1976.

21. Фарсобин В.В. Источниковедение и его метод. Опыт анализа понятий и терминологии. – Москва, 1983.

22. Шмидт С.О. Путь историка. Избр. труды по источниковедению и историографии. – Москва, 1997.

23. Яковенко Н. Вступ до історії. – К., 2007.

 

Тема 2. Структура історичного джерелознавства.

Місце джерелознавства у системі сучасної історичної науки. Зв’язки джерелознавства з іншими спеціальними галузями історичної науки (архівознавством, документознавством, археографією, історіографією та ін.). Внутрішня структура джерелознавства. Логічний аспект структуризації та його складові. Аналітико-інформаційне джерелознавство. Предметний аспект структури джерелознавства, його основні складові. Функціональне джерелознавство. Субдисциплінарна складова історичного джерелознавства. Спеціальні історичні дисципліни як компоненти джерелознавства, їх класифікація.

Семінарське заняття 1 (2 години).

1. Предмет, завдання та термінологія історичного джерелознавства

2. Основні етапи структуризації історичної науки та формування її складових, органічний зв’язок між ними.

3. Поняття структури історичного джерелознавства та його основні компоненти.

4. Спеціальні історичні дисципліни в структурі джерелознавства.

 

Завдання для самостійної роботи (4 години):

1. Визначення поняття «структура» відносно джерелознавства.

2. Загально-історичне джерелознавство.

3. Регіональне джерелознавство.

4. Проблемне джерелознавство.

5. Типологічне джерелознавство.

Основна література

1. Актовое источниковедение. – Москва, 1979.

2. Войцехівська І.Н. Структура історичного джерелознавства: традиції та сучасні проблеми // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство. Міжвід. зб. наук. праць. – Вип.. 3. – Джерелознавчі дисципліни. – К., 2001.

3. Гуревич А.Я. История – нескончаемый спор.. – Москва, 2005

4. Джерелознавство історії України. Довідник. – К., 1998.

5. Историческая наука на рубиже веков. Москва, 2001.

6. Історична наука: термінологічний і понятійний словник. – К., 2002.

7. Ковальський Н.П., Мыцик Ю.А. Анализ архивных источников по истории Украины ХУ1 – ХУП вв. – Днепропетровск, 1984.

8. Литвак Б.Г. Очерки источниковедения массовой документации Х1Х века. – Москва, 1979.

9. Литвиненко М.А. Джерела історії України ХУШ ст.. – Харків, 1970.

10. Макарчук С.А.Писемні джерела з історії України. – Львів, 1999.

11. Мицик Ю. Джерела з історії національно-визвольної війни українського народу середини ХУП ст.. – Дніпропетровськ, 1996.

12. Николаева А.Т. Теорія и методика советского источниковедения. – Москва, 1975.

13. Підгаєцький В. Основи теорії та методології джерелознавства з історії України ХХ ст. – Дніпропетровськ, 2000.

14. Санцевич А.В. Джерелознавство з історії УРСР. 1917-1941. – К., 1981.

15. Спеціальні історичні дисципліни. Довідник. К.: Либідь. 2008.

16. Янин В.Л. Очерки комплексного источниковедения. – М., 1977.

 

Семінарське заняття 2 (2 години).

Поняття історичного джерела та його визначення.

Основні етапи існування джерела.

Джерело як об’єктивно-суб’єктивний феномен.

Поняття джерельної інформації та її структура.

Завдання для самостійної роботи (4 години):

1. Сучасне розуміння природи історичного джерела в національній історіографії.

2. Роль історичного джерела в процесі розвитку науки.

3. Роль історичного джерела в популяризації знань про минуле України.

4. Виховна функція історичних джерел.

5. Потенційні можливості джерельної інформації.

Основна література

1. Блок М. Апология истории или ремесло историка. – Москва, 1986.

2. Варшавчик М.А. Вопросы логики исторического исследования и исторический источник // Вопросы истории. – 1968. - № 10.

3. Воронов В.І. Джерелознавство історії України. – Дніпропетровськ, 2003.

4. Гребенюк А.В. Исторический источник и буржуазная историография. – Калинин, 1985.

5. Джерела українознавства. – К., 1990.

6. Джерелознавство історії України. Довідник. – К., 1998.

7. Древняя Русь в свете зарубежных источников. – М., 1999.

8. Иванов Г.М. Исторический источник и историческое познание: Методологические аспекты. – Томск, 1973.

9. Ісаєвич Я.Д. Джерела з історії української культури доби феодалізму ХУІ – ХУШ ст..- К., 1972.

10. Історичне джерелознавство. – К., 2002.

11. Ковальський М.П. Актуальні проблеми джерелознавства історії України ХУІ – ХУП ст..// Український археографічний щорічник. – К., 1992.

12. Ковальченко И.Д. Исторический источник в свете учения об информации // История СССР. – 1982. - № 3.

13. Ланглуа М. В., Сеньобос М. Введение в изучения истории. 2-е изд., - Москва, 2004.

14. Підгаєцький В.В. Основи теорії та методики джерелознавства історії України ХХ століття. – Дніпропетровськ, 2000.

15. Макарчук С.А. Джерелознавство історії України. Л.: 2008.

16. Пронштейн А.П. История и лингвистика. – Ростов-на-Дону, 1970.

17. Пушкарьов Л.М. Географічне середовище та історичне джерело // Укр.. іст. журнал. – 1996. - № 7.

18. Швидько Г.К. Джерела з історії Лівобережної України періоду феодалізму. – Дніпропетровськ, 1992.

Семінарське заняття 3. (2 години).

1. Поняття класифікації джерел, її завдання та наукове значення.

2. Класифікаційні ознаки і критерії класифікації джерел.

3. Основні схеми і моделі класифікації джерел.

4. Особливості класифікації писемних джерел.

5. Класифікація джерел з історії України, українознавства.

Завдання для самостійної роботи (4 години):

1. Класифікація джерел за хронологічно-географічною ознакою.

2. Групування джерел за формою та змістом.

3. Класифікація джерел за походженням.

4. Використання класифікаційної схеми у процесі характеристики джерельної бази певної наукової проблеми.

Основна література

  1. Актовое источниковедение. – Москва, 1979.
  2. Алаторцева А.И. Советская историческая периодика 1917 – 1930-х гг. – Москва, 1989.
  3. Антонович В.Б. Лекції з джерелознавства. – Острог-Нью-Йорк, 2003.
  4. Архівознавство. – Вид. 2-ге, випр. і доп. – К., 2002.
  5. Варшавчик М.А. Историко-партийное источниковедение: Теория, методология, методика. – К., 1984.
  6. Гольденберг Л.А. Картографические материалы как исторический источник и их классификация // Проблемы источниковедения. – Москва, 1959.
  7. Источниковедение. Теория. История. Метод. Источники российской истории. – Москва, 1998.
  8. Історичне джерелознавство. – К., 2002.
  9. Калакура Я.С. Класифікація та ідентифікація джерел з українознавства // Українознавство в системі освіти. – К., 1996.
  10. Крип’якевич І.П. Джерела з історії Галичини періоду феодалізму (до 1772 р.): Огляд публікацій. – К., 1962.
  11. Курносов А.А. К вопросу о природе видов источников // Источниковедение отечественной истории за 1976 г. – Москва, 1977.
  12. Макарчук С. Писемні джерела з історії України. – Львів, 1998.
  13. Макарчук С. Історичні неписемні джерела. – Львів, 2002.
  14. Пушкарёв Л.М. Классификация русских .письменных источников по отечественной истории. – М., 1975.
  15. Романюк М. Українське пресознавство на порозі ХХІ ст.. – Львів, 2000.
  16. Селезнёв М.С. По поводу оснований классификации источников // Вопросы истории. – 1966. - № 6.
  17. Толочко П.П. Літописи Київської Русі. – К., 1994.
  18. Швидько Г.К. Джерела з історії Лівобережної України періоду феодалізму. – Дніпропетровськ, 1992.

Основна література

  1. Барг М.А. Категории и методы исторической науки. – Москва, 1984.
  2. Богдашина О.М. Джерелознавство історії України: теорія, методика, історія. – 2-ге вид., доп. і переробл.
  3. Варшавчик М.А. О структуре источниковедческой критики // Источниковедение отечественной истории за 1979
  4. Варшавчик М.А Историко-партийное источниковедение: Теорія, методология, методика. – К., 1984.
  5. Воронов В.І. Джерелознавство історії України. – Дніпропетровськ, 2003.
  6. Гуревич А.Я. Исторический синтез и школа «Аналов». – Москва, 2003.
  7. Джерелознавство історії України. Довідник. – К., 1998.
  8. Історичне джерелознавство. – К., 2002.
  9. Калакура Я.С. Особливості джерелознавчої критики архівно-слідчих документів
  10. Ковальский Н.П., Мыцик Ю.А. Анализ архивных источников по истории Украины ХУ1 – ХУП вв. –
  11. Ковальченко И.Д. Методы исторического исследования. 2-е изд. – Москва, 1987.
  12. Крип’якевич І.П Нарис методики історичних досліджень // Укр.. іст. журнал. – 1967. - № 2-4, 7-10.
  13. Святець Юрій. Кліометрія. Ч. 2: Формально-кількісні та математико-статистичні методи. – Дніпропетровськ,
  14. Лубский А.В., Пронштейн А.П. Некоторые теоретические и методические проблемы источниковедения массовых источников // Источниковедение отечественной истории за 1981 г. – Москва, 1982.
  15. Медушевская О.М. Источниковедение: теория, история, метод. – Москва, 1996.
  16. Пронштейн А.П. Методика исторического источниковедения. – Ростов-на-Дону, 1976.
  17. Пронштейн А.П., Данилевский И.М. Вопросы теории и методики исторического исследования. – Москва, 1986.
  18. Санцевич А.В. Методика исторического исследования. – К., 1990.
  19. Теория и методика историографических и источниковедческих исследований: Межвуз. сб. научн. трудов. –
  20. Фарсобин В.В. Источниковедение и его метод. Опыт анализа понятий и терминологии. – Москва, 1983.

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

Тема 6. Речові джерела.

Інформаційний потенціал речових джерел. Специфіка вивчення та використання речових джерел в історичних дослідженнях. Основні групи речових джерел. Археологічні (викопні) джерела. Формування основних комплексів речових джерел з історії України від найдавніших часів до модерного часу. Відображення в речових джерелах розвитку матеріальної та духовної культури України упродовж століть. Роль спеціальних історичних дисциплін у вивченні речових джерел.

Література та джерела

1. Анохин В.А. Монеты античных городов Северо-Западного Причерноморья. – К., 1989

2. Асеев Ю.С. Архитектура древнего Киева. – К., 1982.

3. Бакалець О. Талер в грошовому обігу України кінця ХУІ – першої чверті ХУШ ст.. // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Зб. наук. праць. Число 12. Частина 1. – К., 2005.

4. Безкоровайна Ю.Г., Стрельник М.О. Ваговий інвертар Х – ХІ з колекції НМІУ // Національному музею історії України – 110 /Тематичний збірник наукових праць. Частина І. – К., 2009.

5. Бєлая О. Історія Києва у монетних скарбах // Українська нумізматика і сфрагістика. – 1999. - № 2.

6. Висоцький С.О. Золоті ворота в Києві. – К., 2000.

7. Віроцький В.Д. Храми Чернігова. – К., 1998.

8. Дегтярьов М.Г., Реутов А.В. Михайлівський Золотоверхий монастир. – К., 1999.

9. Закалець О.А. Нарис історії грошового обігу України. – Бар, 2003.

10. Зварич В., Шуст Р. Нумізматика. Довідник. – Тернопіль, 1998.

11. Зубко А.М. Загадка виникнення київської гривні // Українська нумізматика і боністика. – 1999. - № 1.

12. Карпинець И. Кептари украинского населения Карпат // Карпатський сборник. – Москва, 1976.

13. Киркевич В.Г. Церква Покрови Пресвятої Богородиці. – К., 1999.

14. Кілессо С.А. Архітектурні та мистецькі скарби Богданового краю. – К., 2000.

15. Котляр М. Нариси історії обліку і лічби монет на Україні ХІУ – ХУШ ст.. – К., 1981.

16. Матейко К. Український народний одяг. – К., 1997.

17. Мацюк О. Замки і фортеці Західної України. – Львів, 1997.

18. Нікітченко Н.М. Собор Святої Софії в Києві. – К., 2000.

19. Ніколаєва Т. Історія українського костюма. – К., 1996.

20. Панібудьласка А., Канцелярук Б. Історія української зброї. Словник військових термінів. – К., 1993.

21. Таранушенко С.А. Дерев’яна монументальна архітектура Лівобережної України. – К., 1976.

22. Тоїчкін Д. Шаблі іноземного походження в колекції Переяславського державного історичного музею // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Зб. наук. праць. Число 12. Ч. 1. – К., 2005.

23. Якушева-Омельянчик Р. Скарб знайдено…// Нумізматика і фалеристика. – 2002. - № 1.

 

 

Література та джерела

1. Арциховский А.В. Древнерусские миниатюры как исторический источник. – Москва, 1944.

2. Белецкий П. Украинская портретная живопись ХУП-ХУШ вв. – Ленинград, 1981.

3. Борисенко В.К. Українська весільна обрядовість. – К., 1989.

4. Высоцкий С. Светские фрески Софийского собора в Киеве. – К., 1989.

5. Гирич І.Б., Гирич Т.Ю. План Києва 1786 року як історико-топографічне джерело // Географічний фактор в історичному процесі. – К., 1990.

6. Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К., 1992.

7. Де ля Фліз Д.П. Альбоми. Т. 1. – К., 1996; Т. 2. – К., 1998.

8. Евграфов В.М. Кинофотодокументы как исторический источник. – Москва, 1973.

9. Запаско Я., Ісаєвич Я. Пам’ятки книжкового мистецтва. Каталог стародруків, виданих на Україні. Кн..1. – Львів, 1981.

10. Звід пам’яток історії та культури України. Енциклопедія. Т.1. Ч. 1. – К., 1999.

11. З української старовини. Альбом. – К., 1991.

12. Історія українського мистецтва: в 6-ти тт. – К., 1966-1970.

13. Історичне джерелознавство. – К., 2002.

14. Кілессо С. Архітектурні та мистецькі скарби Богданового краю. – К., 2000.

15. Маркітан Л. Кінофотодокументи як історичне джерело // Історичні джерела та їх використання. Вип.. 6. – К., 1971.

16. Марченко Т. Козаки Мамаї. – К., 1991.

17. Мозаїки та фрески Софії Київської. Альбом. – К., 1980.

18. Откович В.П. Народна телія в українському живопису ХVІІ – ХVІІІ ст. – К., 1990.

19. Родіонова О.С. Філіграні на державних паперових грошових знаках Незалежної України у збірці НМІУ //Національному музею історії України – 110. /Тематичний збірник наукових праць.ж Частина 1. – К., 2009.

20. Степовик Д. Історія української ікони. – К., 1996.

21. Суховарова-Жорнова О. Історичні постаті в українському іконописі та церковних портретах ХУП-ХУШ ст..// Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Число 12. Ч. 2. – К., 2005.

22. Тхоржевський Р. Нариси історії грошей в Україні (з давніх часів до сучасності). – Тернопіль, 1999.

23. Хведченя С. Перші українські монастирські карти // Історико-географічні дослідження в Україні. Зб. наук. праць. – К., 1998.

 

Література та джерела

1. Борисюк І. Історія розвитку найдавніших українських назв професій // Київська старовина. – 2000. – № 4 (334).

2. Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. – К., 1992.

3. Гинзбург К. Мифы – эмблемы – приметы. Морфология и история. – Москва 2003.

4. Давидюк В. Первісна міфологія українського фольклору. – Луцьк, 1997.

5. Давидюк В. Українська міфологічна легенда. – Львів, 1991.

6. Дунаєвська Л. Українська народна казка. – К., 1987.

7. Желєзняк І. Гідронімія України в її міжмовних і міждіалектичних зв’язках. – К., 1981.

8. Закувала зозуленька. Українська народна поетична творчість. – К., 1998.

9. Зубко А. Історичні назви міст України // Краєзнавство та шкільний туризм. – 1996. - № 4 (9).

10. Історія України в народних думах та піснях. – К., 1993.

11. Історичне джерелознавство. – К., 2002.

12. Калинова сопілка. Українська народна прозова творчість. – К., 1998.

13. Кирдан Б. Українські народні думи. – К., 1962.

14. Коваль А.П. Знайомі незнайомці. Походження назв поселень України. – К., 2001.

15. Миронець Н.І. М.Максимович, В.Антонович, М.Драгоманов – дослідники і пропагандисти української народної пісні як носія національної самосвідомості// 150 років розвитку вітчизняної історичної науки в Київському університеті. – К., 1991.

16. Нерознак В. Названия древнерусских городов. – Москва, 1983.

17. Петров В. Український фольклор: Заговори, голосіння, обрядовий фольклор народно-календарного циклу // Берегиня. – 1996. - № 1-2.

18. Погребенник Ф. Українські пісні-гімни. – К., 1992.

19. Плісецький М. Українські народні думи. Сюжети і образи. – К., 1994.

20. Пронштейн А.П. История и лингвистика. – Ростов-на-Дону, 1970.

21. Скрипник Л., Дзятківська Н. Власні імена людей. Словник-довідник. – К., 1996.

22. Українські замовляння. – К., 1993.

23. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. – К., 1991.

Тема 9. Писемні джерела.

Значення та роль писемних джерел в історичних дослідженнях, у джерельній базі історії України. Основні різновиди писемних джерел. Літописна українська традиція. Українське книгодрукування. Епіграфічні джерела з історії України. Документальні джерела та їх інформаційний потенціал. Комплекс оповідних (наративних) джерел. Значення архівних документів у науковій роботі історика. Роль археографії в процесі виявлення, вивчення та публікації писемних джерел. Поняття масових історичних джерел. Періодична преса та її місце в джерельній базі історичної науки. Роль спеціальних історичних дисциплін у дослідженні писемних джерел.

Семінарське заняття 8 (1 година).

1. Документальні писемні джерела та їх інформативні можливості.

2. Наративні джерела з історії України.

3. Періодична преса як історичне джерело.

 

Завдання для самостійної роботи (4 години):

1. Формування дипломатарію у Київській Русі.

2. Польські та литовські акти як джерело з історії України.

3. Гетьманські універсали.

4. Литовська метрика: проблеми використання та публікації.

5. Українська мемуаристика: становлення, розвиток та сучасний стан.

 

Література та джерела

1. Апанович О.М. Українсько-російський договір 1654 р. Міфи та реальність. – К., 1994.

2. Архів Коша Нової Запорозької Січі. Корпус документів. 1734-1775. Т. 1. – К., 1998.

3. Бевзо О.А. Львівський літопис і Острозький літописець. – К., 1970.

4. Брайчевський М.Ю. Літопис Аскольда: відроджена пам’ятка дев’ятого століття // Київ. – 1988. - № 2.

5. Войцехівська І.Н. З історіографії української мемуаристики // Вісник КНУ. – Історія. – Вип..84. – К., 2001.

6. Волинські грамоти ХУІ ст.. – К., 1995.

7. Галицько-Волинський літопис. – Львів, 1994.

8. Грамоти ХІУ століття. - К., 1974.

9. Грушевський Михайло. Спомини // Київ. – 1998. - № 9-12.

10. Грушевський М.С. Щоденник (1888-1894 рр.). – К., 1997.

11. Дзира І.Я. Козацьке літописання 30-х -80-х рр. ХVІІІ ст.: джерелознавчий та історіографічний аспекти. – К., 2006.

12. Дорошенко Дмитро. Мої спомини про недавнє-минуле. – Львів, 1923-1924.

13. Конституційні акти України 1917-1920 рр. – К., 1992.

14. Крупський І.В. Національно-патріотична журналістика України. – Львів, 1995.

15. Листи Івана Сірка. Матеріали до українського дипломатарію. – К., 1995.

16. Літопис Руський. За Іпатським списком, переклав Леонід Махновець. – К., 1989.

17. Літопис Самовидця. – К., 1971.

18. Макарчук С.А. Писемні джерела з історії України. – Львів, 1999.

19. Мицик Ю.А. Український дипломатарій ХУІ-ХУШ ст.. (Документи гетьманів, полковників і кошових Війська Запорізького) // Українська археографія: сучасний стан та перспективи розвитку. Тези доп. респ. наради. – К., 1988.

20. Мыцик Ю.А. Украинские летописи ХУП в. – Днепропетровск, 1978.

21. Мыцик Ю.А. Записки иностранцев как источники по истории Украины (вторая пол.. ХУ1 – сер. ХУП вв.). – Днепрпетровск, 1981.

22. Палієнко М. Документи особового походження Володимира Науменка як історичне джерело // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство. – Вип.. 1. – К., 1999.

23. Палієнко М.Г.»Киевская старина» у громадському та національному житті України (кінець ХІХ початок ХХ ст.). – К., 2005.

24. Привілеї міста Львова (ХІУ-ХУШ ст..). – Львів, 1998.

25. Реєстр Війська Запорозького. 1649. – К., 1995.

26. Романюк М. Українське пресознавство на порозі ХХІ ст.. – Львів, 2000.

27. Скоропадський Павло. Спогади. – К.-Філадельфія, 1995.

28. Толочко П.П. Літописи Київської Русі. – К., 1994.

29. Толочко А. «История Российская» Василия Татищева: История и известия. – Моска, 2005.

30. Українська Центральна Рада. Док. і мат.: У 2-х тт.. – К., 1996-97.

31. Універсали Богдана Хмельницького 1648-1657. – К., 1998.

32. Франчук В.Ю. Киевская летопись. – К., 1986.

33. Федак С. Літописні джерела з історії княжої і козацької України – Русі. – Ужгород: 3003.

34. Шевчук В. Малі українські літописи, хроніки та діаріуші // Київська старовина. – 1993. - № 6.

 

Перелік запитань на залік

1. Історичне джерелознавство. Його предмет і завдання.

2. Місце джерелознавства в системі історичної науки.

3. Структура історичного джерелознавства.

4. Поняття теоретичного джерелознавства.

5. Функціональне джерелознавство та його завдання.

6. Предметне джерелознавство. Його значення у практиці історичного дослідження.

7. Проблемне джерелознавство та його завдання.

8. Дисциплінарна структура джерелознавства.

9. Спеціальні історичні дисципліни джерелознавчого характеру.

10.Проблема формування джерелознавчих знань у класичній та

середньовічній історіографії.

11. Розвиток історичного джерелознавства в європейській історіографії ХІХ-ХХ ст.

12.Розвиток історичного джерелознавства в російській історіографії

ХІХ-ХХ ст.

13.Розвиток історичного джерелознавства в українській історіографії

ХІХ-ХХ ст.

14.Поняття історичного джерела. Визначення та пізнавальні

властивості.

15.Основні етапи існування історичного джерела.

16.Історичне джерело як об'єктивно-суб'єктивний феномен.

17. Залежність змісту джерел від спонукальних мотивів його

створення.

18. Поняття та структура джерельної інформації.

19. Метод о логічні принципи використання історичних джерел. 20.Методологія як методика історичного джерелознавства: спільне та

відмінне.

21. Поняття джерелознавчої критик, її завдання. 22. Структура джерелознавчої критики.

23. Основні етапи наукової роботи з історичними джерелами.

24. Наукова класифікація історичних джерел та її завдання.

25. Поняття класифікаційної ознаки.

26. Загальні класифікаційні ознаки.

27. Спеціальні класифікаційні ознаки.

28. Поняття класифікаційної схеми.

29. Умовність застосування класифікаційних ознак щодо певних груп

джерел.

З0. Комбіновані схеми групування джерел.

31 .Класифікація джерел за способом фіксації інформації (типи).

32. Загальна характеристика вербальних джерел.

33. Поведінкові джерела та проблеми їх використання.

34. Загальна характеристика речових джерел.

35. Інформативні властивості зображальних джерел та їх види.

З6. Поняття видової класифікації.

З7. Лінгвістичні джерела та їх значення у вивчені вітчизняної історії.

З 8. У сні джерела, специфіка зберігання у них історичної інформації.

39.Загальна характеристика писемних джерел та їх інформативності.

40. Документальні писемні джерела.

41.Оповідні писемні джерела.

42.Джерела опубліковані, специфіка їх використання у наукових

дослідженнях.

43.Актові документи. Загальна характеристика.

44.Законодавчі акти. Методика вивчення та використання. 45.Статистичні документи. Загальна характеристика.

46.Статистичні документи як джерело з історії України ХУШ-ХХ ст. 47.Актові документи як джерело з історії України.

48.Законодавчі акти як джерело з історії України.

49.Справочинні (діловодні) документи. Загальна характеристика. 50.Справочинні документи як джерело з історії України.

51. Літописні джерела. Загальна характеристика.

52. Давньоукраїнські літописи княжої доби. 53.Українські літописи ХУП-початку ХУШ ст.

54.Полемічно-публіцистичні твори як джерело із вітчизняної історії.

55.Мемуарні джерела. Загальна характеристика.

56.Мемуарні джерела з української історії.

57.Особливості мемуарних джерел радянської доби.

58.Щоденники і листи в джерельній базі з історії України.

59.Періодична преса. Джерельне значення та методика вивчення.

60.Періодика як джерело із вітчизняної історії.

бІ.Кінофотодокументи як історичне джерело.

62.Пам'ятки архітектури як історичне джерело.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

Теоретико-методологічні засади історичного джерелознавства

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти