ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Виробництво вовняних тканин в Україні

 

Показник 2004 р. 2005 р. 2006 р. 2007 р.
Виробництво вовняних тканин, млн. кв. м.
Темп приросту виробництва вовняних тканин. % -79,2 -40 22,2 -36,4
Виробництво вовняних тканин на душу населення, кв. м. 0,3 0,2 0,2 0,1
Темп приросту виробництва вовняних тканин на душу населення, % -78,6 -33,3 -50

 

Примітки до тексту і таблиць нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку і примітки нумерують.

Формули розміщують на окремих рядках, але невеликі і нескладні формули, можна вписувати всередині рядків тексту. Нумерувати слід формули, на які є посилання у наступному тексті. Формули (якщо їх більше одної), нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставиться крапка. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка.

Приклад наведення формул:

E = E1 – E2, (3.3)

де E1 – економічний ефект, одержаний до впровадження нових технології;

E2 – економічний ефект, одержаний після впровадження нових технологій.

При написанні роботи необхідно давати посилання на джерела, матеріали яких наводяться у роботі. Посилання в тексті на джерела слід зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками.

В роботі можна використовувати цитати. Текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Кожна цитата супроводжується посиланням на джерело.

Список використаних джерел складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків біль-яких елементів, без скорочення назв та ін.

Джерела можна розміщувати у порядку появи посилань у тексті, або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, або у хронологічному порядку. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державних стандартів ГОСТ 7.1-84, ДСТУ 3582-97, ГОСТ 7.12-93. Приклади оформлення списку використаних джерел наведено у додатках до методичних рекомендацій.

Додатки оформлюють як продовження роботи. Кожний додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої розміщується слово “Додаток” і велика літера, що позначає додаток. Додатки позначаються послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Один додаток позначається як додаток А.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатку (наприклад: рис.Д.2. –другий рисунок додатка Д).

 

 

Реферат

У рефераті (до 1 сторінки) слід указати загальний обсяг роботи, кількість таблиць, рисунків, використаних джерел; об'єкт, мету та предмет дослідження, викласти в дуже стислій формі сутність роботи (до 150 слів). Для магістрів у рефераті додаються анотації державною, іноземною та російською мовами, у яких наведені ключові поняття роботи. Студенти рівня бакалавр та спеціаліст в роботі подають реферат на державній та іноземній мовах (2 сторінки).

 

Зміст

У змісті зазначають початкові сторінки кожного розділу і параграфа, назви розділів і параграфів у змісті й тексті мають бути однаковими.

Вступ

Вступ повинен містити наступну інформацію:

· актуальність теми – коротко викладається сучасний стан розглянутої проблеми, необхідність подальших досліджень;

· об'єкт дослідження — підприємство чи організація, на підставі даних якої виконується робота;

· предмет дослідження — проблема (коло питань), що досліджуються в роботі на прикладі об'єкту дослідження;

· мета дослідження — розробка заходів щодо оптимізації предмету дослідження стосовно до об'єкта дослідження на підставі його вивчення чи аналізу стану;

· задачі дослідження – виконання задач має забезпечувати досягнення мети дослідження. Виходячи із задач дослідження, будується структура роботи;

· використані інформаційні джерела;

· основні результати дослідження – стисло подаються результати роботи (що досліджувалося, що розраховувалося, що запропоновано, ефект від рекомендацій).

УВАГА! Для магістрів обов’язково слід вказати новизну.

Використання ЕОМ

У другій або третій частині кваліфікаційної роботи обов’язковим елементом є використання ЕОМ.

У назві відповідного параграфу має бути зазначене "з використанням (або із застосуванням) ЕОМ". У описовій частині параграфу надається:

- постановка задачі;

- назва стандартної програми, яка використовується, або блок-схема розв'язання задачі за власною програмою;

- формули розрахунку;

- база даних (з посиланням на документи, які є джерелом первинної інформації і наведені в додатку);

- форма представлення результатів (таблиці, діаграми, графіки).

Доцільно подати елемент Print Screen з монітору комп’ютеру який ілюструє процес розрахунків на ЕОМ.

 

 

Список використаних джерел

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Зокрема, потрібну інформацію можна одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 «Библиографическое описание документа. Общие требования й правила составления», ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ГОСТ 7.12-93 «Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила».

Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні робіт), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

При складанні списку треба дотримуватись наступної послідовності. В ньому наводяться всі використані джерела інформації (з описом згідно вимог бібліографи) у певній послідовності:

закони України (у хронологічній послідовності);

укази Президента (у хронологічній послідовності);

постанови Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України (у хронологічній послідовності);

монографії, брошури, підручники (абетковий порядок);

статті з журналів (абетковий порядок);

інструктивні нормативні матеріали, що використовуються підприємством (абетковий порядок);

іншомовні джерела;

електронні джерела.

Загальна кількість використаних літературних джерел:

для бакалаврів – не менше 20;

для спеціалістів та магістрів - не менше 50.

 

Посилання

При посиланні в тексті роботи на джерела варто вказувати порядковий номер по переліку посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад,"... у роботах [1 - 7]...".

Посилання на цитати в тексті (чи які-небудь твердження, щоне належать автору роботи) оформляються аналогічно: у квадратних дужках указується номер джерела в списку літератури і через кому - номер сторінки, що цитується.

Наприклад:Цитата в тексті: "... інформаційне забезпечення управління складає 35-50% від загального [15, с. 123]".

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий";

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути граничне точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело.

 

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти