ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Розділ І. ІСТОРІЯ, ТЕОРІЯ ДОКУМЕНТАВСТВА

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Курс "Документознавство" є фундаментальною дисципліною для студентів, які навчаються за спеціальністю 6.020105 - "Документознавство та інформаційна діяльність".

Мета курсу полягає у тому, щоб дати студентам системне уявлення про історію документа, документально-комунікаційної діяльності, їх сутність, ознаки, властивості, функції у соціопросторі. Об'єктом вивчення курсу є документи, спеціально створені для зберігання та передачі соціальної семантичної інформації в просторі та часі, а також документально-комунікаційна сфера діяльності суспільства. Предмет курсу полягає у з'ясуванні закономірностей еволюції документа, перспектив зростання його ролі для функціонування громадянського суспільства, правової держави, прогностичного визначення магістральних шляхів розвитку теорії, методики документознавства.

Завдання курсу:

- ознайомити студентів з історією формування документознавства та його сучасною структурою;

- представити визначення основних понять документознавства,їх еволюцію, сучасний стан терміносистеми;

- розкрити зміст теоретичних, науково-методичних засад документознавства;

- сформувати уявлення про видові особливості документів, концептуальні чинники їх становлення, розвитку та функціонування основних видів документів.

Запропонована структура курсу розбудована з урахуванням того, що "Документознавство" є пропедевтичним курсом для навчальних дисциплін документально-комунікаційного циклу, які логічно продовжать представлення документів у різних сферах життєдіяльності суспільства.

У процесі розроблення тематики курсу були враховані сучасні офіційні, нормативно-правові документи, які забезпечують функціонування документів у соціумі України, зарубіжних країн, проаналізовано новітні досягнення на царині студіювань документа за кордоном, у вітчизняній науці.

 

 

 
 

 

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Вступ

Документознавство як наукова та навчальна дисципліна. Мета, завдання, значення курсу „Документознавство" у процесі навчання студентів за спеціальністю 7.020105 „Документознавство та інформаційна діяльність". Структура та зміст курсу. Міждисциплінарні зв'язки курсу "Документознавство" з філософськими ( "Філософія", "Філософія книги", "Філософія мови", "Філософія науки" та ін.), гуманітарними ("Архівознавство", "Археографія", "Герменевтика", "Джерелознавство", "Діловодство", "Дипломатика", "Мовознавство", "Текстологія" та ін.), технічними ("Інформатика", "Математика" та ін.) галузями знань, навчальними дисциплінами.

Джерельна, історіографічна бази курсу „Документознавство".

Запитання для самоперевірки

 

Що таке "Документознавство"?

Які нормативні документи складають джерельну базу курсу „Документознавство"?

З якими галузями знань, навчальними дисципліни контактує Документознавство як наука та навчальна дисципліна?

 

Завдання для самостійної роботи

 

Опрацювати за предметно-тематичним, алфавітним, систематичним каталогами наукових бібліотек м. Києва історіографічну базу до курсу „Документознавство".

Скласти список літератури за темою „Документознавство як наука та навчальна дисципліна".

Література: 44; 48; 57; 80; 81.

Розділ І. ІСТОРІЯ, ТЕОРІЯ ДОКУМЕНТАВСТВА

Семінар 1

Історія документознавства

План

 

1. Історія виникнення документа.

2. Накопичення емпіричних уявлень про документ, його місце і роль у суспільстві.

3. Складання та розвиток галузей знань про документ.

4. Розвиток протодокументознавчих дисциплін у ХІХ-ХХ ст.

5. Основні етапи еволюції сучасного документознавства.

6. Сучасний стан документознавства в Україні.

7. Документознавство як метанаука.

8. Наукові напрями і школи в сучасному зарубіжному документознавстві.

 

Практичне заняття 1

Документознавство як наука

Мета: закріплення вмінь щодо виявлення часткових « загальних закономірностей розвитку документознавства як науки.

Хід заняття

1. Періодизувати розвиток документознавства як науки від моменту накопичення емпіричних уявлень про документ до його організаційного оформлення, теоретичного наповнення змісту.

2.Назвати основоположні події, яким відзначено останнє десятиліття XX ст., для становлення документознавства як навчальної дисципліни та науки.

3.Подати у вигляді поступальної, логічно вибудованої схеми основні процеси, явища, притаманні еволюції науки у цілому, документознавства зокрема.

Практична заняття 2

Хід заняття

1.Складіть перелік відомих Вам дисциплін документально-комунікаційного циклу.

2.З'ясуйте засади взаємозалежностей, взаємовпливів між галузями знань документально-комунікаційного змісту на рівні:

 

- теоретичних;

- методичних впливів, запозичень,

дослідивши об'єкт, предмет, функції, магістральні напрями дослідження.

3.Порівняти основні етапи розвитку документознавства та джерелознавства. Виявити спільні та відмінні риси у процесі розгортання цих наук.

4.На конкретних прикладах показати зв'язки між:

- документознавством і архівознавством;

- документознавством і діловодством;

- документознавством і текстологією;

- документознавством та історичним джерелознавством;

- документознавством і дипломатикою;

- документознавством і інформатикою.

5. Сформулювати узагальнення щодо міждисциплінарності науки другої половини XX ст. - початку XXI ст.

Практичне заняття З

Хід заняття

1. Оперуючи відомими Вам фактами, визначити основні досягнення у галузі вітчизняного документознавства в 1960-1980-х pp.

2. Визначити та обґрунтувати екстернальні, інтернальні чинники розвитку документознавства як науки в Україні у 1990-х pp.

3. На основі публікацій у фахових виданнях із документознавства та суміжних із ним наук дати прогноз щодо перспектив розвитку документознавства в Україні.

Література: 1; 16;18; 21; 25; ЗО; 31; 32; 39; 38; 44; 47; 48; 57; 76; 80; 81; 82; 83; 84.

План

1.Структура документознавства.

2.Об'єкт документознавства.

3.Предмет документознавства.

4.Методи документознавчих досліджень.

5.Рівні документознавчого дослідження.

6.Поняттєво-категоріальний апарат документознавства.

7.Основні методологічні принципи документознавства.

8.Завдання документознавства.

Практичне заняття 4

Кодування інформації

Мета: закріплення вмінь аналізу методів документування шляхом практичного експериментування, навиків дослідження характеру знакових систем, мовних кодів.

Хід заняття

1. Закодувати піктографічним способом таку інформацію: З превеликою докладністю, навіть не дивлячись на черепаху, можу змалювати її. Крихітні чорні очки, недовірлива голівка, ладна заховатись під панцир лише при натякові на небезпеку, чіпкі уперті кігтики, поморщена сіро-коричнева шкіра шиї, латочки панцира і жовто-рожевий рот, котрий охоче приймає білі, соковиті шматочки свіжої редиски. Черепаха невеличка, уся вміщається на долоні, холодок від її панцира трохи моторошний, щось є нереальне в її перебуванні в кімнаті, важко повірити в її справжність, але змалювати можна дуже чітко; і ви напевно вже побачили її так, як бачу її я, і відчули холодний дотик, і вам здалося, що вона торкнулася твердим кігтиком вашої долоні. Очевидно вся справа в тому, що ви уявляли собі й раніше черепаху взагалі, черепаху-символ, черепаху абстрактну, і через те її так легко описати і побачити, навіть не маючи безпосередньо перед очима. Але спробуйте уявити собі дівчинку взагалі, дівчинку-символ, дівчинку-абстракцію. Якщо навіть вам і не пощастить зробити, наші описи, наші уявлення ніколи не зійдуться, не знайдеться в них ані однієї спільної точки, ані однієї однакової рисочки. Мені ж хочеться, аби ви побачили дівчинку, саме цю дівчинку, котра простягає зараз черепасі шматочки білої, свіжої редиски. Черепаха витягує крихітну, але чомусь дуже хижу губу і якимось непримітним рухом поглинає харч. Рука в дівчинки маленька, надто дрібна навіть для п'ятирічного віку, що відмита, пахне милом, на нігтиках -сліди лаку, червоного й блискучого, дівчинці забагається наслідувати матір, вона потай дістає пляшечку з лаком і покриває ним нігті. Усе це ви ще бачите і можете побачити також червону вовняну сукню на дівчинці - хоча, звичайно, це не зовсім та сукня, в котру вона справді зараз убрана. Ви можете побачити її тонкі, довгі ніжки; дівчинка схиляється над черепахою, ніжки напинаються, напружуються, ніби ще більше тоншають; пасмо коротенького, дуже м'якого волосся прикриває щоку дівчинки, обличчя в неї смагляво-біле, як часто буває у міських дітей. І тут я підходжу до тієї миті в описі, коли зовсім і остаточно втрачаю владу над словом, бо досі слова й поняття якоюсь мірою збігалися, ви майже правильно розуміли мене й бачили те, про що я говорила. Однак заждіть хвильку - чи справді це те, про що я говорила? Ви бачили все. Окремо - черепаху, її панцир, її рот, руку дівчинки, сукню, пасмо волосся. Спробуйте це з'єднати, разом усе й відразу, це обов'язково треба бачити все разом, інакше речі й предмети, названі й визначені словами, розсиплються, втратять зв'язок між собою, перестануть бути речами й предметами, стануть лише словами, котрі проростають без речей, мовби фантастичні рослини без коренів. Я хочу змалювати дуже реалістичний, зовсім звичайний портрет дитини з черепахою, користуючись при тім не фарбами й пензлем, а самими лише словами.

Десятки, сотні разів я дивилася на обличчя цієї дівчинки. Я бачила її веселою і сумною; я знаю, як змінюється вираз її обличчя в гніві й тоді, коли вона мас охоту трохи попеститись; я знаю, як вона всміхається в щирому пориві радості й тоді, коли збирається схитрувати чи підлеститися. Я бачу її сонною, заплаканою, щасливою, голодною, захопленою, хворою, втомленою, наполоханою; я знаю, яка в неї на дотик шкіра і як пахне її волосся; знаю рух, яким вона витирає руки після митті, як нащипує хліб від великого свіжого буханця, гладить цуценя, ховає за пазуху холодну зелену жабу, аби та, бідолаха, бодай трохи зігрілася. Знаю колір її очей, форму носа і губ, обрис обличчя я знаю все - і не знаю нічого. Нічогісінько я не знаю, бо ось зараз я вам скажу, що ця дівчинка годує черепаху, обличчя в неї зосереджене, брівки, тонко вималювані дугою і ледь опущені донизу при скронях, тремтять, великий рот, може, трохи завеликий, аби здатися гарним, усміхнений; усмішка відкриває горішні рожеві ясна й дрібні білі зуби, підборіддя в неї кругленьке, м'яке, дуже довгі пухнасті вії злегка здригаються, і навіть крізь них просвічує лукавий бистрий погляд її якихось дивних зеленкувате карих очей. Кутики їх, як і брови при скронях, ледь опущені донизу, і це надає їй трохи засмученого, навіть у найбільшій, найбезпосереднішій радості, вигляду. Волосся в неї має також якийсь дивний, як і очі, відтінок- русяво-каштановий, з блиском, воно прикриває чоло, опукле й уперте. Я сказала вам, що не пропустила жодної деталі, зазначила кожну рисочку, - але хіба ви побачили цю дівчинку? Ви бачите великий, повний рот, зелено-карі очі, опукле чоло, черепаху - бачите все зосібна й не бачите дівчинки, а мені так хочеться, аби ви побачили, яке воно славне, який ласкавий погляд у неї зараз, цієї миті, хоч звичайно той погляд зухвалий, холодний і водночас якийсь очікувально-насмішкуватий. Перемішайте усе це разом - ви тоді побачите її очі, її погляд. Але ні, ось я сама іду зараз не від оригіналу, не від живої дівчинки, котра годує черепаху, а від свого власного опису, і не бачу моєї дівчинки, хоча насправді перенесла на папір усе абсолютно точно, дуже точно.

Моя дівчинка у червоній сукні годує черепаху. Вона стоїть трохи боком до мене й до вас, простягає черепасі однією рукою білий шматочок свіжої редиски, а другою погладжує холодний панцир так, ніби гадає, що черепаха відчуває цей ласкавий дотик. Відхиляє голівку трохи набік, торкаючись підборіддям худенького плеча, пасмо волосся прикриває їй щоку; не видно, але відчутно, як тріпочуть її повіки й довгі вії, - і ви, не бачивши кольору її очей, тепер, можливо, упізнаєте цю дівчинку... І я майже зробила те, що збиралася зробити: змалювала словами, як саме ця дівчинка саме цієї миті годує саме цю черепаху. Кажу - тільки майже. Однак, чи не в тому й полягає весь сенс процесу зображення і відображення: у наближенні до істини? У максимальному наближенні до істини, котру бачиш сам у такий чи в інший спосіб? Навіть тоді, коли йдеться про таку дрібницю, щоб за допомогою десятка слів змалювати портрет маленької дівчинки з черепахою.

Н. Бічуя. Портрет маленької дівчини з черепахою // Землі роменські: новели. - Л.: Літ. агенція „Піраміда", 2003. - С. 9-14.

Зробити узагальнюючі висновки про особливості піктографічного способу кодування інформації.

2. Розробити власну знакову систему кодування української абетки та закодувати текст.

Феномен документа починає вивчатися тільки у XX ст. Різноаспектний науковий аналіз його складових - інформації та матеріального носія - є прерогативою ряду наук, що проголошують документ об'єктом свого дослідження. Водночас витоки цих досліджень мало пов'язані із сьогоднішнім змістом таких розробок, а сам процес пізнавальної діяльності був сконцентрований на одній з характеристик без поєднання з іншою. Інакше кажучи, історично все починається з наукового опрацювання тексту (тобто інформації), його семантики та побудови. Зовнішня форма, носій інформації довгий час не привертали уваги дослідників. Однак, і поява такої уваги біла пов'язана не з узагальненням даних характеристик документа як ідеального об'єкта, а з конкретним (часто- рідкісним, унікальним) документом та його специфічними ознаками як речового виробу.

Кулешов С. Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи / УДНДІАСД, ДАККК.ІМ. - К., 2000. - С. 13-14.

3. Ознайомитись із міфологічною історією про Амура та Психею у виконанні давньоримського письменника Апулея, викладену в „Метаморфозах або Золотому віслюку". Порівняти художнє слово з мистецьким відтворенням сюжету у скульптурних роботах:

Філіп Бертран. Вознесіння Психеї;

Антоніо Канова. Амур і Психея;

живописі:

Моріс Дені. Серія „Історія Психеї".

Порівняти способи і прийоми, використані авторами для передачі тотожної інформації. Указати на особливості знакових кодів, використаних авторами згаданих творів для передачі змісту міфологічного сюжету.

4. Використовуючи „Малоросійський гербовник" (К., 1992), укладений Г. Нарбутом, спираючись на геральдичні наукові студії, проаналізувати герби родів Браницьких, Вишневецьких, Ставиських, Тарнавських. Укажіть наособливості кодування інформації емблемними знаками.

5. Уявіть, що Ви - відповідальний працівник Національного заповідного парку Амазонії. Враховуючи особливості природних кліматичних умов, флори та фауни, розробити не менше п'яти специфічних дорожніх, пішохідних знаків, що дозволили б убезпечити перебування відвідувачів на території парку. Скласти пояснювальний супровід до кожного емблемного знаку.

6.Дайте узагальнюючий висновок про:

· знакову природу інформації;

· системи запису інформації;

· ступінь знаковості інформаційної та матеріальної складових документа.

Література: 2; 3; 4; 6; 7; 15;ЗО; 31; 32; 39; 44; 48; 50; 51; 57; 80; 81; 86; 87.

 

 

Тема 3. Основні поняття документознавства

Документ як наукове поняття. Походження терміна "документ", еволюція його початкового значення в античному світі. Тлумачення поняття „документ" у добу Середньовіччя. Окреслення змісту поняття "документ" в епоху Просвітництва, модернізму, постмодернізму. Термінологічна нестабільність поняття "документ". Сучасні зарубіжні та вітчизняні традиції дефініціювання документа. С. Кулешов, H. Кушнаренко, Г. Швецова-Водка та їх визначення змісту поняття „документ". Дефініція поняття „документ" у міжнародних, державних, галузевих стандартах, довідкових виданнях. Тлумачення змісту поняття „документ" із позицій наук документально-комунікаційного циклу.

Документ як система. Властивості (сутнісні, експлуатаційні, ціннісні), ознаки (зовнішні, внутрішні), функції (загальні, спеціальні) документа як системного об'єкта. Інформаційна, матеріальна складові документа. Значення системного розгляду документа.

Поняття „зміст документа". Інформація, теорії інформації, інформаційної комунікації. Залежність інформації від характеру матеріального носія. Інформація потенційна, інформація актуальна та документ. Канали сприйняття інформації. Властивості інформації (атрибутивні, прагматичні). Поняття „документна інформація", „документальна інформація", їх зв'язок із поняттями „документ", „інформація", „соціальна інформація". Соціальне значення інформації.

Текст документа. Характеристика тексту документа. Рівні дослідження тексту документа: семіотичний, лексичний, семантичний (фактичний, контекстовий, інтертекстовий, концепційний). Текст в інформаційному просторі. "Споживання" тексту (Р. Бамбергер). Текст в екстралінгвістичному контексті. Інтерпретація тексту (Ф. Шлейермахер, В. Дільтей, X. - Г. Гадамер, К. Леві-Стросс, Д. Лихачов, Р. Барт та ін.).

Поняття „форма документа". Сутність термінів „зовнішні ознаки документа", „матеріальна конструкція документа", „матеріальна основа документа".

Документ в умовах інформатизації суспільства. Історія електронного документа в Україні, за кордоном. Загальна характеристика електронного документа. Поняття "електронний документ", його переваги, обмеженість у застосуванні. Особливості складання, зберігання, поширення, використання електронного документа. Реквізити електронного документа. Оригінал електронного документа. Засади та організація електронного документообігу. Життєвий цикл електронного документа. Його типологія та класифікація. Види електронного документа за наявністю аналога, стабільністю інформаційної складової, режимом доступу. Нормативно-правова база функціонування електронного документа за кордоном, в Україні. Закони України „Про електронні документи та електронний документообіг" (2003), „Про електронний цифровий підпис" (2003). Перспективи розвитку електронного документа.

Документ як юридичний акт, елемент соціальної пам'яті.

Поняття „артефакт". Документ як артефакт. Поняття "документальна пам'ятка", її особливості. Цінність, унікальність артефакта. Артефактні цінності: матеріальна основа, спосіб закріплення інформації, текст. Артефакт загальносвітового, державного, місцевого значення. Рекомендації ЮНЕСКО щодо захисту рухомих пам'яток історії та культури (1978). Українське законодавство про збереження культурних цінностей.

Експертиза цінності документа. Критерії експертизи цінності документів: походження, зміст, зовнішні особливості. Надання документу статусу "цінний", "особливо цінний", "унікальний", "рідкісний" документи. Основні напрямки розроблення в теорії та практиці питань класифікації документальних пам'яток. Співвідношення понять "пам'ятка культури", "цінний документ", "унікальний документ", "особливо цінний документ", "рідкісний документ".

Документування як процес створення документа. Загальні положення документування. Еволюція способів документування. Кодування інформації. Види кодів: абетковий, цифровий, абетково-цифровий, рельєфно-крапковий, матричний. Знаковий метод фіксування інформації. Класифікація знаків (С. Кулешов, О. Соколов). Символ і знак. Мовні і немовні знаки. Мова як засіб кодування інформації. Мови: природні, штучні. Мовна система: лексика, синтаксис і семантика, прагматика. Документ як знакова

система. Системи запису інформації (ручна, механічна, магнітна, оптична, фотографічна, електростатична), системи відтворення інформації (ручна, поліграфічна, механічна, магнітна, оптична, електростатична), системи знищення інформації (ручна, магнітна, оптична, теплова), історія становлення та розвитку.

Загальні документознавчі поняття: „документація", „документальний фонд", „документальний масив", „документальний ресурс", „документальний потік", „документообіг" та ін. Документознавчі поняття у міжнародному стандарті ISO/l 5127-2001 "Information and documentation: Vocabulary".

Запитання для самоперевірки

 

1. Що таке „документ" у сучасному документознавстві?

2. Що є „реквізитами документа"?

3. Що таке „документальна інформація", „документна інформація"? У чому полягає сутнісна відмінність між ними?

4. Які функції виконує документ?

5. Що є властивостями, ознаками документа?

6. Як тлумачаться загальні документознавчі поняття міжнародним стандартом ISO 5127/1-2001 "Information and documentation: Vocabulary"?

7. Які особливості має „документальна пам'ятка"?

8. Які якісні критерії оцінки документів Вам відомі?

9. Якими є кількісні критерії оцінки документів?

10. Чим подібні та чим відрізняються за сутнісним наповненням поняття „цінний документ", „особливо цінний документ", „унікальний документ", „рідкісний документ"?

11.Які методи, способи документування Вам відомі?

12.Які існують схеми класифікації знаків штучної мови?

13.Яким с зміст понять „штучна мова", „природна мова"?

14.Які основні способи фіксування інформації Вам відомі?

15.Які засоби фіксування інформації Вам відомі?

16.Що таке „електронний документ"?

17. У чому полягають особливості побутування електронного документа?

Завдання для самостійної роботи

1. Використовуючи довідкові видання, методичні розробки Українського науково-дослідного інституту архівної справи

та документознавства, Всеросійського науково-дослідного інституту документознавства та архівної справи з питань експертизи цінності документів, дати визначення поняттям „цінний документ", „унікальний документ", „рідкісний документ", „особливо цінний документ"; „інкунабула", „рукопис", „палеотип", „сувГй", „стародрук", „пам'ятка", „факсимільне видання", „букіністична книга".

2. Запропонувати та обґрунтувати власне визначення обсягу поняття „документ" із документознавчої точки зору.

3. Підготувати наукове повідомлення з історії письма доколумбових цивілізацій Північної, Центральної, Південної Америки, аборигенів Австралії та Океанії.

4. Підготувати повідомлення на тему "Електронний документ як засіб комунікації".

Практичне заняття 5

Хід заняття

1. Ознайомитись зі змістом термінологічних стандартів ГОСТ 16487-70,ГОСТ 1687-83,ДСТУ 2392-94, ДСТУ 22732-94, ДСТУ 3017-95, спеціальними термінологічними словниками та порівняти визначення понять таких термінів „документ", „документація", „інформація", „первинний документ", „вторинний документ".

2.Дати визначення понять „форма", „зміст", „форма документа", „зміст документа".

3.У вигляді схеми подати загальну структуру форми документа. Дати визначення понять „матеріальна основа документа", „матеріальна конструкція документа". Навести приклади матеріальної основи документа, матеріальної конструкції документа.

Пояснити зміст словосполучення „інформаційна складова документа". Дати відповідь на питання, чи є матеріальна основа документа, матеріальна конструкція документа носієм інформації. У разі ствердної відповіді, пояснити, яким чином та якої саме інформації?

5.Визначити ознаки, властивості документа як системного об'єкта.

6.На конкретному прикладі розкрити внутрішню та зовнішню структуру документа.

7.Зробити узагальнюючий висновок стосовно твердження про документ як системний об'єкт.

Література: 8; 9; 10; 11; 13; 14; 17; 22; 23; 28; ЗО; 31; 33; 34; 36; 37; 44; 45; 48; 52; 54; 55; 57;62; 63; 66; 67; 71; 73; 79; 80; 81; 82; 83; 87.

Практична робота 6

Класифікація документа

Мета: закріплення вмінь аналізу схеми класифікації документів і розпізнавання їх класифікаційних рівнів.

Хід заняття

1. Заповнити таблицю:

2. Посилаючись на праці С. Кулешова, H. Кушнаренко, К. Рудельсон, Ю. Столярова, дати визначення поняттям „тип", „вид", „підвид", „рід", „клас" документа, „класифікація документів", „типологія документів", зроблену згаданими науковцями. Пояснити сутнісну різницю між ними. Дати власне визначення цим термінам.

3. Скласти перелік можливих ознак для класифікації документів та обгрунтуйте власні міркування.

4.Висловити думку щодо перспектив розвитку класифікації документів.

Література:44; 48; 57; 80; 81.

Семінар З

Методи документування

План

1. Історія письма: від піктограм до фонем.

2. Історія давньогрецької мови, латини. Сучасний стан їх дослідження.

3. Глаголиця, кирилиця як приклади слов'янського письма.

4.Штучні мови: класифікація, перспективи розвитку.

Література: 17; 19; 20; 33; 34; 36; 37; 44; 45; 48; 57; 80; 81; 85.

 

Розділ II. ВИДИ ДОКУМЕНТІВ

Тема 6. Дічовий документ

Історія, загальна характеристика ділового документ«. Поняття „діловий документ". Класифікація ділових документів. Диференціація ділового документа в установі. Класифікації систем документації. Державний класифікатор управлінської документації. Уніфікація та стандартизація ділових документів. Історичні витоки уніфікації, стандартизації документів. Зміст уніфікації та стандартизації ділових документів. Текст ділового документа. Реквізити й оформлення ділового документа: „формуляр-зразок документа", „трафарет", „анкета", „таблиця", „бланк". Державні уніфіковані системи документації. Регламентація процесів уніфікації, стандартизації ділової документації.

Характеристика окремих видів ділових документів. Інформаційний діловий документ і документ колегіального органу, їх реквізити. Розпорядчий документ. Організаційний документ. Документи з особового складу. Документи з господарсько-договірної діяльності. Обліково-фінансові документи. Документи із зовнішньо-економічної діяльності.

Управління діловим документом за кордоном. Роль Міжнародної федерації з управління документацією, Міжнародної ради архівів, Міжнародної ради з управління документацією та інших організацій в організації управління документацією. Програма в галузі управління документацію та архівами (RAMP). ISO 15489-200I „Information and documentation Records management".

Запитання для самоперевірки

 

1. Що таке „діловий документ", „реквізит ділового документа", „уніфікована форма ділового документа", „уніфікована система документації", „формуляр-зразок ділового документа", „бланк службового документа", „бланк виду документа", „бланк організації", „Державний класифікатор управлінської документації"?

2. Які реквізити є обов'язковими для ділового документа?

3.Що розуміють під „уніфікацією документів", „стандартизацією документів"?

4. Яким є основне призначення міжнародного стандарту ISO I5489-2001 „Information and documentation Records management".

Завдання для самостійної роботи

Заповнити таблицю та зробити до неї узагальнюючий висновок стосовно змісту:

 

Позиція аналізу Довідка Положення Статут Інструкція Наказ
Реквізити          
Функціональне призначення          
Термін шерігання          

 

 

Лабораторна робота 1

Діловий документ

Мета: охарактеризувати особливості ділового документа, визначити основні принципи його класифікації, перспективи розвитку в умовах електронного діловодства.

Хід заняття

1. Формування папки, до складу якої мають увійти формуляри таких ділових документів:

· службовий лист;

· довідка;

· доповідна записка;

· протокол;

· статут;

· положення;

· посадова інструкція;

· наказ;

· розпорядження.

 

2. Дати характеристику зібраним документам за наступними позиціями: походження; форма; зміст; секретність; термін зберігання.

3. Послуговуючись знаннями із діловодства, скласти на власний вибір два види ділових документа. Проаналізувати їх текст, оформлення та реквізити. Вказати на особливості ділового документа з точки зору характерних ознак і властивостей.

4. Висловити власні міркування з приводу класифікацій ділового документа, перспектив їх розвитку.

5. Скласти бібліографію основних міжнародних, вітчизняних нормативних і регламентуючих актів з організації документів у діловодстві.

Література: 12; 22; 23; 24; 26; 27; 29; 44; 46; 48; 53; 57; 67; 69.

Лабораторна робота 2

Нормативний документ

Мета: визначити особливості нормативного документа, структури, реквізитів, змісту конкретних зразків.

Хід заняття

1. Аргументуючи виклад думок конкретними прикладами, окреслити межі функціонального призначення нормативного документа.

2. Проаналізувати структуру та зміст технічних умов і прейскуранта. Виявіть загальне й особливе в їх оформленні.

3. Описати структуру промислового каталогу як системного об'єкта, проаналізувати типові елементи каталогів, їх функціонально-композиційні особливості.

Література:44; 48; 57; 89.

Тема 8 Патентний документ

 

Історія та сучасний стан патентного документа в Україні, за кордоном.

Поняття "патентний документ", його зміст. Співвідношення з поняттями "патентна документація", "патентна література", "патентні матеріали". Основні види патентного документа: авторське свідоцтво, патент. Особливості патентного документа. Відмінності між патентом і авторським свідоцтвом.

Авторське свідоцтво, його сутність, структура.

Патент як охоронний документ винаходу, строк його дії. Об'єкти винаходу: продукт, спосіб, застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням. Класифікація винаходів. Критерії патентоспроможності винаходів: новизна, перспективи застосування, практичне, теоретичне значення.

Патентна чистота. Ліцензування. Патентне дослідження. Патентні класифікації.

Структура та реквізити патенту. Опис винаходу та його структура: основна частина - виклад суті винаходу; додаткова- бібліографія, креслення, схеми, що ілюструють опис винаходу.

Патентно-правова система в Україні. Державне патентне відомство України (Держпатент України). Положення про Держпатент України (1992). Закон України "Про авторське право та суміжні з ним права" (2000). Державний департамент інтелектуальної власності, Антимонопольний комітет України, Український інститут промислової власності, Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг та ін.; їх діяльність у сфері патентного документування. Офіційне видання „Промислова власність. Винаходи. Промислові зразки. Знаки обслуговування. Сорти рослин." (1993). Державні бібліографічні покажчики патентної документації.

Сучасні міжнародні, зарубіжні патентно-правові системи.

Міжурядова організація системи ООН - Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ). Основні напрями діяльності ВОІВ. Стандарти ВОІВ щодо патентної документації.

Паризька конвенція з охорони промислової власності та її діяльність. Міжнародна класифікація винаходів, Міжнародна класифікація промислових зразків, Міжнародна класифікація товарних знаків і послуг як провідні загальні схеми патентування.

Патентно-правові системи країн Західної, Східної Європи, Азії, Африки, Америки: порівняльний аналіз (подібності, відмінності). Організації патентно-правової системи зарубіжних країн. Європейське патентне відомство, його функції. Конвенція про видачу європейських патентів (Європейська патентна конвенція). Етапи видачі європейського патенту: оформлення заявки, експертиза згідно встановлених ЄПК критеріїв патентоспроможності, видача патенту. Подвійне законодавство щодо європейського патенту.

Патентознавство як наука про патентний документ. Зв'язки між патентознавством та документознавством.

Запитання для самоперевірки

1. Що таке „патент"?

2. Які відмінні риси від інших видів документів має
патентний документ?

3. Що таке "авторське свідоцтво"?

4. Які складові має в собі патентна система в Україні?

 

Завдання для самостійної роботи

 

1. Проаналізувати зміст часопису „Промислова власність. Винаходи. Промислові зразки. Знаки обслуговування. Сорти рослин." за 2000-2003 pp. Складіть перелік запатентованих винаходів у вказаний проміжок часу.

2. Підготувати повідомлення про патентно-правову систему США, Федеративної Республіки Німеччини, Франції. Порівняйте структуру патентно-правової системи США, ФРН, Франції.

Лабораторна робота З

Патентний документ

Мета: узагальнити знання про патентний документ як вид науково-технічної документації, розкрити історичні закономірності складання форми, змісту документа.

Хід заняття

 

1. Ознайомитись із Міжнародною класифікацією винаходів. Проаналізувати логіку її структури, характер вибудови, складові частини схеми поділу.

2. Дати характеристику національній класифікації винаходів за такими позиціями: основний ряд; техніка деталізації; допоміжний апарат; індексація. Вказати на її особливості порівняно з Міжнародною класифікацією винаходів, класифікаціями винаходів ФРН, Франції, Іспанії.

3. Розкрити зміст структури опису винаходу за схемою:

· бібліографічна частина, її елементи;

· текст опису винаходу;

· патентна формула та системи її складання.

4. Ознайомитись із бюлетенем "Промислова власність. Винаходи. Промислові зразки. Знаки обслуговування. Сорти рослин.". Спостереження викладіть у вигляді узагальненого висновку стосовно:

· структури бюлетеня;

· функціонального призначення видання.

Література:44; 48; 57; 68.

План

1. Історія неопублікованого документа до винаходу Й. Гутенберга та потому.

2. Історія центру депонування рукопису в Україні.

3. Інтернет і електронні ресурси неопублікованого документа.

Лабораторна робота 4

Неопублікований документ

Мета: з'ясування відмінностей між опублікованим і неопублікованим документами, зв'язків між ними.

Хід заняття

1. На конкретних прикладах розкрити особливості неопублікованого документа.

2. Описати структуру, реквізити:

 

- депонованого рукопису;

- дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук;

- звіту про науково-дослідну роботу.

Вказати на спільні ознаки та властивості як конкретного виду неопублікованого документа.

3. Визначити співвідношення між опублікованим і неопублікованим документами у документообігові.

Література:44; 48; 49; 57.

Семінар 5

Книга як документ

План

1. Історія книги в Україні.

2. Структура книги як документа.

3. Книжкова справа як система, що про

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти