ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


особливості патентної документації

Патент - це техніко-юридичний документ, що засвідчує пріоритет виходу, авторство винахідника, виняткове право власника патенту на використання винаходу, корисної моделі, що оберігається, протягом дії терміну охоронного документа.

Патентна документація - це сукупність первинних та вторинних документів, що складаються відповідно до патентного законодавства й надають офіційне визнання наявності винаходів, промислових зразків та корисних моделей.

Форма патенту та склад відомостей, що в ньому міститься, установлюється патентним відомством. Основні реквізити патенту: найменування винаходу, прізвище власника патенту, прізвище винахідника, пріоритет винаходу, дата видачі патенту, термін дії патенту, текст, підпис голови патентного відомства та інших посадових осіб, відбиток печатки.

Розрізняють національний та регіональний види патентів. Особа, яка бажає одержати патент і має на це право, до патентного відомства подає: заяву про видачу патенту; комплекс фотографій їз зображенням винаходу; опис промислового зразка; креслення, схему, карту.

Класифікація електронних видань

Ознаки класифікації Види видань
1. За цільовим призначенням Офіційне, наукове, науково-популярне, виробничо-практичне, навчальне, масово-політичне, довідкове, видання для дозвілля, рекламне, художнє
2. За періодичністю Неперіодичне, серіальне, періодичне, видання, що продовжується; видання, що оновлюється
3. За структурою Однотомне, багатотомне, електронна серія
4. За наявністю друкованого еквівалента Самостійне електронне видання; електронний аналог друкованого документа; електронна версія

Картографічні видання

Історія картографування нараховує не одне тисячоліття. Еволюція розвитку:

* 4тис.до.н.е.-1ст.до.н.е. - перші картографічні малюнки, виконані на глиняних табличках;

* 15-16 ст. - поява першої друкованої карти(1472), створення першого глобуса(1492);

* 17-19 ст. - винайдення зорової труби(1609), винахід мензули;

* 20-пол.21 ст. - розвиток комплексного картографування, теорії картографії й організація наукових досліджень.

Класифікація: карта - зменшене,узагальнене зображення поверхні землі, іншого небесного тіла або позаземного простору; атлас - передає зображення різних об'єктів, який пропонується для навчання або практичного використання; глобус - модель Землі з картографічним зображенням її поверхні.

70.52. система документації офіційного походження, система документації офіційного походження

Однією з перших систем документації, що виділилася із загального документного масиву ще в давньому Єгипті, стала документація офіційного походження - це сукупність документів, що застосовуються у певній сфері діяльності, галузі, напряму діяльності установи чи її підрозділу.

Документи особового походження - це документи, що створені особою поза службовими стосунками або які містяться в первинних зібраннях. Тобто такі документи виступають у якості матеріалізованого продукту їх особистого інтелекту.

Документація офіційного походження - це службові документи, що необхідні для вирішення безпосередньо управлінських чи інших рішень. Такі документи містять як первинні вихідні відомості, так і вторинну і-цію, яка отримується за рахунок аналітико-синтетичної переробки первинних даних.

До системи документації офіційного походження відносять: господарську, наукову, навчальну, законодавчу, судову, нотаріальну, військово-оборонну, громадсько-політичну, цивільно-реєстраційну, документації органів внутрішніх і зовнішніх справ, системи охорони здоровя, культури, туризму та ін..

Функції до-та

Оскільки документ виступає як полі функціональний об’єкт, він виконує низку взаємопов’язаних соціальних функцій. Умовно їх поділяють на три групи: головні, загальні, спеціальні.

Головні функції – це зберігання й передача інформації в часі та просторі. Створюється документ із метою забезпечення потреб суспільства за допомогою документної інформації.

До загальних функцій документів відносять:

· інформативно-комунікативна;

· регулятивно-комунікативна;

· кумулятивна;

· культурна.

Зазначені функції характерні для більшості документів, незалежно від їх типу та виду. Характеристика загальних функцій документа наведена в додатку.

Спеціальні функції притаманні не всім, а окремим видом і типом документів, де вони проявляються у відповідності до соціальних потреб суспільства. До спеціальних функції, у свою чергу, можуть відноситьсь:

· управлінська;

· пізнавальна;

· правова;

· історичного джерела;

· обліку;

· гедонічна.

До спеціальних функцій можна також віднести: політичну, ідеологічну, художньо-естетичну, захисну інформації, грошового виразу, статистичну, джерельну, підтвердження авторського права тощо.

Кількість спеціальних функцій документа, як і можливих потреб суспільства, може бути досить значна, оскільки ці функції визначені суспільно-практичними цілями й завданнями, число яких не обмежене.

Автор документа, як правило, наділяє його якоюсь однією функцією, об’єктивно ж цей документ несе й інші функції. З часом питома вага тієї або іншої функції може змінюватися. Перераховані функції можна розділити на:

а ) функції оперативного характеру, час дії яких обмежено;

б ) функції постійно діючі.

Так, наприклад, свідоцтво про середню освіту чи свідоцтво про підвищення кваліфікації виконують як постійно діючі функції, так і функції оперативного характеру: інформаційну, культурну, соціальну, правову та функцію історичного джерела тощо.

Спеціальні функції документів

Назва функції Характерні ознаки
1. Управлінська Виконується документами, які спеціально створені для цілей і в процесі управління (закони, положення, статути, накази, протоколи, рішення, зведення, звіти та ін
2. Пізнавальна Здатність документа бути засобом отримання та передання знань із метою вивчення процесів і явищ довкілля та суспільства; виявляється в забезпеченні загального й професійного процесу навчання (підручник, посібник, практикум, хрестоматія, методичні рекомендації, тобто навчальні посібники
3. Правова Здатність документа бути засобом доведення, підтвердження якихось фактів. Цією функцією володіють, у першу чергу, офіційні видання, історичні джерела: - документи, що встановлюють, закріплюють чи змінюють правові норми й правовідносини або припиняють їх дію, а також інші документи, що спричиняють за собою юридичні наслідки; - правові акти органів державної влади (закони, укази, ухвали та ін..), судові, прокурорські, нотаріальні й арбітражні акти, договори, документи, що посвідчують особу (паспорти, перепустки, посвідчення й т. д.), виправдувально-фінансові документи (прибуткові ордери, рахунково-платіжні відомості т. п.);  
4. Історичного джерела Здатність документа бути «зовнішньою пам’яттю» людини й суспільства в цілому, зберігати інформацію й передавати її від одного покоління до іншого.
5. Облікова Дає не якісну, а кількісну характеристику інформації, пов’язану з господарськими, демографічними й іншими соціальними процесами з метою їх аналізу й контролю.
6. Гедонічна Здатність документа бути засобом відпочинку, розваги, раціонального використання вільного часу (твори художньої літератури, мистецькі видання, листівки, діафільми, магнітні фонограми тощо)

Загальні фу-цїї до-тів

 

Назва функцій Характерні ознаки
      Інформаційно-комуніуативна Здатність до-та задовольняти потреби суспільства в інформації. З нею пов*язані процеси які охоплюють сутність таких складових спілкування як передача-прийом ін.-ції та відповідна реакція на неї.
    Регулятивно-комунікативна Здатність до-та бути інформативним засобом передачі , обміну, комунікації, спілкування ,за якої фізична особа має можливість упливати на згадані засоби шляхом визначення мотивів ,мети, програми дій, прийняття рішень.
Комулятивна Здатність до-та накопичувати , зосереджувати, зберігати й упорядковувати інформацію з метою її зберігання для сучасного й наступного поколінь
Культурна Здатність до-та зберігати й передавати культурні традиції, естетичні норми, ритуали, прийняті в суспільстві (кінофільми, фотографія, науковотехнічний до-нт.)

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти