ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тема 20.Інформативне читання літератури загально економічного спрямування

Мета роботи:Одержати в процесі читання текстів значущу інформацію; засвоїти ключову лексику, що міститься в текстах економічного спрямування; розвивати навички різних видів читання.

План вивчення теми

1. Ознайомлювальне читання кожного тексту; визначення його головної ідеї.

2. Опрацювання нових лексичних одиниць, що містяться в тексті.

3. Вивчаюче або пошукове читання тексту; перевірка розуміння основних фактів та найважливіших деталей.

 

Методичні рекомендації

Серед різних видів мовленнєвої діяльності (говоріння, читання, аудіювання, письмо) саме читання відіграє найважливішу роль у професійно спрямованому володінні іноземною мовою. По-перше, читання – це такий вид діяльності, у якому можна практикуватися самостійно. По-друге, студент може самостійно вибирати посильний для нього темп роботи. По-третє, читання оригінальної літератури іноземною мовою деякою мірою знімає проблему все ще існуючого дефіциту безпосереднього спілкування з носіями мови.

Одне з основних завдань навчання іншомовного читання полягає в умінні читати й розуміти текст без його перекладу рідною мовою. Саме систематична самостійна робота над професійно спрямованою літературою є базою вироблення таких навичок, які звужують відстань між перекладом і розумінням тексту без його перекладу, і загалом зводять нанівець необхідність перекладу.

Крім того, самостійна робота з літературою економічного спрямування має на меті:

 

- привчити студента до самостійної роботи з такою літературою;

- розвивати й удосконалювати мовленнєві навички;

- розширити професійно спрямований словниковий запас;

- виявити і розвивати індивідуальні творчі здібності студента;

- прищепити студенту звичку користуватися іншомовною літературою у навчальних та професійних цілях;

- розширювати кругозір студента.

 

У відповідності до навчальної програми з дисципліни «Друга іноземна (англійська) мова», у V семестрі студенти мають самостійно опрацювати літературу економічного спрямування в обсязі 15 тис. друкованих знаків.

 

Для цієї роботи пропонуються тексти:

1. Text 1. What is economics? (p. 5).

2. Text 2. The study of economics (p.7).

3. Text 3. Macroeconomics (p. 7).

4. Text 4. Microeconomics (p. 7 – 8).

5. Text 9. Supply (p. 11 – 12).

6. Text 10. Demand (p. 12 – 13).

7. Text 11. Equilibrium point (p. 13 – 14).

8. Text 2. Gross National Product (p. 26 -27).

9. Text 3. Productivity (p. 27 – 29).

10. Text 4. The issue of inflation (p. 29 – 30).

11. Text 5. Measures of inflation (p. 30).

12. Text 7. The issue of recession versus inflation (p. 32).

13. Text 9. The issue of monetary policy (p. 34 – 35).

14. Text 12. The issue of fiscal policy (p. 36).

15. Text 13. Taxes and spending (p. 36 – 37).

Література: [2].

 

Приступаючи до читання іноземною мовою літератури економчного спрямування, слід знати, що в залежності від мети, розрізняють переглядове, ознайомлювальне, вивчаюче та пошукове читання.

 

Переглядове читання

Метою переглядового читання є отримання загального уявлення про тему й коло питань, що розглядаються у тексті. Таке читання має місце під час первинного ознайомлення зі змістом публікації, спрямованого на визначення, чи є у ній інформація, яка цікавить читача, і на цій основі вирішити – читати її чи ні.

Цим видом читання ми користуємося тоді, якщо нам необхідно переглянути книгу, журнал, статтю тощо.

Швидкість переглядового читання має бути не нижче 500 слів за хвилину.

 

Ознайомлювальне читання

Цей вид читання ми використовуємо, якщо нам потрібно швидко прочитати текст для загального ознайомлення зі змістом. Під час ознайомлювального читання предметом уваги читача стає увесь твір (книга, стаття, оповідання тощо). На відмінність від переглядового читання, ознайомлювальне читання дає відповідь на запитання не тільки про що цей текст, але й що саме говориться у ньому з того чи іншого питання. Це читання “для себе”, без попередньої спеціальної настанови на подальше використання або відтворення одержаної інформації.

Ознайомлювальне читаннячасто використовується під час роботи з фаховою літературою.

Швидкість ознайомлювального читання становить близько 180 слів за хвилину.

 

Вивчаюче читання

Вивчаюче читання передбачає максимально повне і точне розуміння усієї інформації, що міститься у тексті, та критичне її осмислення. Об'єктом “вивчення” під час цього виду читання є інформація, що міститься в тексті. Добування повної інформації з тексту означає розуміння фактів, деталей, установлення взаємозв'язків між подіями; порівняння інформації тощо.

Вивчаюче читання ми використовуємо тоді, якщо нам необхідно зрозуміти текст до дрібних подробиць. Часто отриману інформацію згодом нам доведеться відтворювати або використовувати у тій чи іншій формі. Під час вивчаючого читання ми знаємо, що зміст треба осмислити й запам'ятати на тривалий час. Так ми читаємо все, що нам дуже потрібно для нашої подальшої діяльності - важливі інструкції, розділи підручника, матеріали для контрольних робіт та іспитів тощо.

Швидкість вивчаючого читання складає 50 – 60 слів за хвилину.

Пошукове читання.

Пошукове читання орієнтовано на читання газет і фахової літератури. Його мета – швидке знаходження у тексті певних даних (фактів, характеристик, цифрових показників тощо).

Роботу над новим матеріалом (текстом) рекомендується починати з загального ознайомлення з його змістом, тобто ознайомлювального читання.

Після цього може мати місце вивчаюче або пошукове читання. Для більш точного і глибокого розуміння інформації, що міститься в тексті, необхідно опрацьовувати нові слова і словосполучення, звертаючись у разі потреби до двомовного словника. Доцільно законспектувати або скласти план прочитаного, виписати ключові слова.

На завершальній стадії студент має відтворити одержану інформацію в усній або письмовій формі, користуючись планом і виписаними ключовими словами.

Роботу над текстами слід проводити регулярно і систематично, розподіливши матеріал упродовж усього семестру. Тільки за цієї умови можна сподіватися на міцне засвоєння необхідного лексичного матеріалу та ключових понять спеціальності.

Модуль VI

Змістовий модуль 8

Тема 22. Міжособистісна комунікація: дискусії

Мета роботи:удосконалити навички ведення дискусії.

План вивчення теми

1. Ознайомлення з поняттям «дискусія».

2. Підготовка до участі у дискусії.

3. Опрацювання службової записки та пропозицій, наданих керівниками відділів компанії.

4. Робота над новими лексичними одиницями.


Методичні рекомендації

1. Ознайомтеся з поняттям «дискусія».

 

Дискусія - це метод, який дозволяє досліджувати певні теми шляхом обговорення в групі. Дискусія є ефективним методом для організації обміну думками та ідеями. Дискусія дозволяє: представити і дослідити власний досвід участників; вияснити відношення кожного до теми, яка обговорюється; обговорити, як результати обговорення можуть бути застосовані в роботі; всебічно дослідити реальні проблеми і їх можливі рішення; обговорити можливі наслідки певних дій; здобути корисне з досвіду інших людей; розглянути проблему з різних точок зору; знайти шлях для досягнення консенсусу в майбутньому.

Дискусія завжди складається з питань, які виникли та відповідей на них, завжди будується по системі "запитання –відповідь". Запитання в більшості випадків наводить на усунення неясностей, продуцює ассоціації, сприяє генеруванню нових ідей. Винекнення запитання – перший крок на шляху до вирішення протиріч, на шляху до нових знань.

Поки протиріччя невирішено, людина знаходиться в проблемній ситуації розумової напруги. Як тільки питання поставлено, в проблемну ситуацію попадають всі учасники дискусії і особливо ті, хто збирається дати відповідь на це запитання. Тому більшість запитань потребує вміння аналізувати проблемну ситуацію, логічно мислити, вміння обгрунтувати, пояснити і доказати. Інакше кажучи, це творчо активний розумовий процес. Таким чином, дискусію необхідно планувати заздалегідь: працювати над матеріалом для обговорення, готувати учасників, власні виступи.

Під час дискусії учасники можуть або доповнювати один одного, або протистояти один другому. В першому випадку проявляються риси діалогу, а в другому дискусія набуває характер суперечки. Як правило, в дискусії присутні обидва ці елементи, тому неправильно зводити поняття дискусії тільки до суперечки. Як суперечка, так і діалог відіграють велику роль, так як першорядне значення має факт зіставлення різних думок з одного питання.

 

2.Ознайомтесязпідготовкою до дискусії.

При плануванні і підготовці дискусії необхідно продумати ряд змістовних і технічних моментів.

I. Змістовні моменти:

· Тема дискусії. Тут необхідно продумати як загальну тематику дискусії так і більш конкретну тему. Тема повинна бути сформульована цікаво і інтригуючи не тільки для учасників, але й для афіш і інших візуальних матеріалів. Не варто використовувати для формулювання теми наукові терміни і вузькоспеціалізовані слова.

· Програма дискусії. Вона включає в себе короткий опис складових частин дискусії, якими можуть бути: презентація, виступ експерта(ів), обговорення. Процес обговорення повинен бути ретельно продуманий. Не дивлячись на те, що дискусія може піти по сотні сценаріїв, необхідно продумати запитання, вибудувати головну лінію обговоренняз певних питань, які мають відношення до теми дискусії, у визначеному порядку. Крім того, вам доведеться вирішити, як розпочати процес обговорення (провокаційним виступом або запитанням; короткою вправою; посиланням на попередню вправу або уже підняті теми), а також бажано визначити декілька додаткових запитань або виступів, необхідних в разі, якщо обговорення почне втрачати імпульс або відходити в небажану сторону, і за допомогою яких можна сфокусувати групу на обговорення наступного аспекту теми дискуссії.

· Регламент дискусії. Потрібно точно визначити межі і параметри обговорення (правила для учасників, основні блоки обговорення, час, необхідний для кожного блоку).

· Цільова аудиторія. Це може бути як дуже вузька група (студенти, журналісти, активісти молодіжних організацій); або – більш широка.

3.Опрацюйте службову записку з підрозділу Preview на с.76 (Unit 23). Які пропозиції у вас виникли?

4. Вивчіть пропозиції, надані керівниками відділів компанії (завдання Wordwork на с.76).

5. Прослухайте розмову між керівниками відділів бухгалтерського обліку та інформаційних технологій (завдання Language Focus на с. 76) і дайте відповіді на запитання (завдання 3.1 на с.76) та визначте правильні і неправильні твердження (завдання 3.2 на с.76).

6. Опрацюйте матеріал Language Summary на с.77.

7. Виконайте вправу (підрозділ Speechwork на с. 77).

8. Виконайте вправи 5.1 – 5.3 з оволодіння ключовою лексикою з підрозділу Practice на с.77 і Tactics Focus на с.78.

9. Виконайте вправи 1.1 – 1.3 (Unit 23, Workbook).

Література: [1]

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти