ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Соціолінгвістична компетенція

Соціолінгвістична компетенція стосується соціокультурних умов користування мовою – правил і норм поведінки, прийнятих у різних культурах. Володіння іноземною мовою на рівні А2 передбачає знання найважливіших правил ввічливості, усвідомлення існуючих розбіжностей у традиціях, ставленнях, поглядах, цінностях, характерних для суспільства іноземної країни і суспільства рідної країни; здатність обмінюватися інформацією, виражати думку, ставлення у простий спосіб; підтримувати спілкування, вживаючи прості вирази і дотримуючись основних правил комунікації.

Прагматична компетенція

Прагматична компетенція - це вміння функціонально використовувати лінгвістичні ресурси у продуктивних і рецептивних видах мовлення – усних і письмових, вміння вести спілкування логічно і послідовно.

Продуктивні види мовлення

 

Говоріння

Процес формування лексико-граматичних навичок говоріння слід будувати з опорою на комунікативні вправи, тобто вправи, орієнтовані на вирішення мовленнєвих завдань. Число некомунікативних вправ має бути обмежене необхідністю формування операційних умінь уживання мовного матеріалу, без яких неможливе становлення відповідних автоматизмів. На цьому етапі формування навичок рекомендується широко використовувати ТЗН (лінгафонну апаратуру, проекційну апаратуру, ЕОМ).

Навчання говоріння підрозділяється на навчання монологічного мовлення й навчання діалогічного мовлення.

 

По завершенні курсу в плані монологічного мовлення студенти повинні вміти:

- розповісти або описати простими реченнями повсякденні сторони оточуючого середовища – свою сім’ю, житлові умови, власність, освіту, роботу чи навчання;

- описати простими реченнями дії та події;

- розповісти про свої плани та наміри;

- описати свої звички та рутинні дії;

- розповісти про минулі події та особистий досвід;

- робити короткі судження про щось;

- порівнювати об’єкти та речі;

- пояснити, що йому/їй подобається чи не подобається в комусь або чомусь;

- робити дуже короткі, підготовлені заздалегідь заяви прогнозованого, знайомого змісту, які були б зрозумілі слухачам;

- робити короткі, підготовлені заздалегідь повідомлення на знайомі теми, коротко обґрунтувати й пояснити свої думки, плани та дії.

 

У плані діалогічного мовлення студенти повинні вміти:

- установлювати й підтримувати недовго соціальний контакт (привітання, звертання, прощання, знайомство, подяка, вибачення, пропозиція, згода, незгода);

- починати, підтримувати й закінчувати коротку просту розмову;

- попросити співрозмовника повторити висловлювання у разі нерозуміння;

- достатньо легко спілкуватися в структурованих ситуаціях і коротких розмовах, за умови, що інша особа допоможе у разі потреби;

- запитати й відповісти на запитання, обмінятися думками та інформацією на знайомі теми у прогнозованих повсякденних ситуаціях;

- спілкуватися при виконанні простих рутинних завдань, які потребують простого й прямого обміну інформацією, що стосується знайомих повсякденних питань, пов’язаних із роботою та вільним часом;

- брати участь в інтерв’ю (відповідати на прості запитання, реагувати на прості твердження, давати необхідну інформацію відносно себе);

- давати відповіді на низку простих запитань, якщо є можливість попросити повторити запитання та попросити про допомогу у формулюванні відповіді.

В усіх випадках мовлення студента повинно відповідати вимогам комунікативної достатності. Це означає, що вимова мовця є достатньо зрозумілою; він/вона володіє запасом загальновживаної та професійно-спрямованої лексики, достатнім для спілкування у повсякденних, навчальних і професійно-спрямованих ситуаціях із прогнозованим змістом; а також правильно вживає прості граматичні структури.

Продукуючи текст, мовець достатньо легко конструює фрази на знайомі теми, використовуючи для їх зв’язку найбільш уживані сполучники та сполучні слова.

Одночасно, під час усного мовлення допускаються іноземний акцент, негрубі граматичні помилки (змішання часів, неузгодження часів тощо), які не перешкоджають розумінню, а також паузи і деяка невпевненість.

Письмо

Письмо – це не тільки самостійний вид мовленнєвої діяльності, але й засіб формування й розвитку інших комунікативних компетенцій – читання та аудіювання (письмо використовується, наприклад, при складанні плану прочитаного або прослуханого тексту тощо).

 

Наприкінці курсу навчання студенти повинні вміти:

- написати нескладний текст, уживаючи прості фрази та речення, з’єднуючи їх простими сполучниками, такими, як «і», «але», «тому, що»;

- написати про повсякденні сторони свого оточення (людей, місця, житлові умови, освіту, теперішню та попередню роботу чи навчання) зв’язними реченнями;

- написати коротко й просто про події, минулу діяльність та особистий досвід;

- писати дуже прості особисті листи для вираження подяки та вибачення;

- писати короткі, прості, стандартні нотатки та повідомлення, пов’язані з питаннями, що становлять інтерес;

- написати план прочитаного або прослуханого тексту;

- написати простими реченнями анотацію прочитаного тексту.

 

Рецептивні види мовлення

 

Аудіювання

Для становлення комунікативної іншомовної компетенції в аудіюванні поряд із комунікативними вправами слід давати спеціальні вправи, спрямовані на розвиток фонематичного слуху, навичок імовірнісного прогнозування, смислового здогаду.

У кінці курсу навчання студенти повинні вміти:

- розуміти на слух: фрази і вирази, пов’язані з особистою інформацією, відвідуванням магазину, місцевою географією, роботою, навчанням, за умови, що аудіотекст звучить ясно й повільно;

- прості інструкції (наприклад, відносно того, як дістатися з пункту А до пункту Б);

- розуміти сутність коротких, ясних, простих повідомлень та об’яв;

- розуміти ясну, стандартну мову її носія, якщо він/вона говорить на знайому тему і є можливість попросити його/її повторити або переформулювати висловлювання;

- розуміти тему розмови між носіями іноземної мови, за умови, що аудіотекст звучить ясно й повільно;

- розуміти у цілому зміни у темі офіціальної професійно-спрямованої дискусії, за умови, що ця дискусія ведеться ясно й повільно;

- найважливішу інформацію у фонозапису, що стосується прогнозованих повсякденних питань, за умови, що аудіотекст звучить ясно й повільно.

Читання

На початку курсу слід приділити увагу навичкам техніки читання, а також навичкам розпізнавання у друкованому тексті тих граматичних явищ, що вивчаються. Велику роль у формуванні комунікативної компетенції, пов’язаної з читанням, відіграють навички імовірнісного прогнозування, смислового здогаду, розвиток так званої іншомовної інтуїції. Серед комунікативних вправ треба також відзначити важливість завдань, спрямованих на розуміння головної ідеї, основних фактів прочитаного тощо.

Упродовж курсу навчання необхідно приділяти увагу різним видам читання – вивчаючого, ознайомлювального, пошукового та переглядового, - а також навичкам письмового перекладу тексту - як найбільш точній формі контролю розуміння прочитаного. При формуванні навичок вивчаючого читання великого значення набувають навички роботи із словником.

Обсяг інформативного читання має становити приблизно 5 000 др. зн. у І семестрі, збільшуючись на 5 000 др. зн. з кожним семестром (до 10 000, 15 000, 20 000, 25 000, 30 000 др. зн. у ІІ – VI семестрах відповідно).

 

 

Наприкінці курсу навчання студенти повинні:

 

- володіти технікою читання;

- розуміти прості тексти, що стосуються знайомих питань і написані мовою повсякденного або професійно спрямованого спілкування;

- розуміти тему, основні факти й найважливіші деталі прочитаного;

- уміти використовувати уявлення про загальний зміст тексту для здогадки про значення незнайомих слів із контексту;

- знаходити певну інформацію у друкованих матеріалах;

- уміти знаходити в тексті ключові слова, фрази й речення;

- уміти анотувати прочитане;

- уміти реферувати прочитане;

- розуміти основні типи стандартних листів і факсів (запити, замовлення, листи-підтвердження тощо) на знайомі теми;

- розуміти короткі, прості особисті листи;

- уміти знаходити певну очікувану інформацію в простих повсякденних матеріалах, таких як реклама, проспекти, меню, довідки, розклади;

- розуміти об’яви та вивіски в публічних місцях.

Окрім текстового матеріалу підручників та посібників, студенти повинні вміти орієнтуватися в Internet-ресурсах, пов’язаних із тематикою курсу.


1.1. тематичний план навчальної дисципліни

"Друга іноземна мова"[2]

Назва модуля, змістового модуля, теми
Модуль 1 Лінгвістичні компетенції
Змістовий модуль 1. Фонетичні норми іноземної мови
Тема 1. Вступний фонетико-орфоепічно-орфографічний курс
Змістовий модуль 2. Нормативна граматика
Тема 2. Морфологія
Тема 3. Синтаксис (поняття про речення; типи речення; вираження номінації, характеристики, місцеперебування, наявності суб’єкта, володіння об’єктом)
Тема 4. Система часів дієслова
Тема 5. Модальні дієслова
Тема 6. Пасивний стан дієслова
Тема 7. Неособові форми дієслова (інфінітив, герундій, дієприкметники теперішнього і минулого часу)
Тема 8. Умовний спосіб
Змістовий модуль 3. Лексичний мінімум
Тема 9. Загальновживана лексика
Тема 10. Лексика загальноекономічного характеру
Модуль 2 Соціолінгвістичні та прагматичні компетенції в умовах спілкування на теми побутового характеру
Змістовий модуль 4. Усне і письмове монологічне та діалогічне мовлення на теми побутового характеру
Тема 11. Людина та її найближче оточення (знайомство, особиста інформація, сім’я, власність, навколишнє середовище, помешкання)
Тема 12. Людина та її діяльність
Тема 13. Подорожування (аеропорт, вокзал, готель, магазин, на вулицях міста)
Тема 14. Людина і навколишній світ (країни, міста)
Тема 15. Міжособистісна комунікація (вітання, прохання, пропозиції, поради, вибачення, вираження власної думки, погодження і непогодження з іншою думкою, соціальний етикет)
Змістовий модуль 5. Інформативне читання
Тема 16. Інформативне читання літератури загальнопізнавального характеру
Змістовий модуль 6. Індивідуальні завдання
Написання есе на теми, пов'язані з життям, навчанням, найближчим оточенням студента та навколишнім світом
Модуль 3 Соціолінгвістичні та прагматичні компетенції в умовах спілкування на теми загальноекономічного характеру
Змістовий модуль 7. Усне і письмове монологічне та діалогічне мовлення на теми загальноекономічного характеру
Тема 17. Структура компанії. Посади і професії. Кар’єра
Тема 18. Міжособистісна ділова комунікація
Тема 19. Ділові телефонні розмови
Тема 20. Діяльність бізнесу
Тема 21. Розвиток бізнесу
Змістовий модуль 8. Інформативне читання
Тема 22. Інформативне читання літератури загальноекономічного характеру
Змістовий модуль 9. Індивідуальні завдання
Написання есе на теми, пов'язані з діяльністю компанії
Рольові ігри в ситуаціях, пов'язаних з роботою в компанії
Підсумковий контроль: ПМК

1.2. Зміст навчальної дисципліни "Друга Іноземна мова"

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти