ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тема 2.7. Природно-заповідний фонд

План

1. Екологічна мережа та її складові елементи.*

2. Природно-заповідний фонд.*

3. Класифікація територій та об’єктів природно-заповідного фонду України.**

1. В Україні розроблено Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки відповідно до рекомендації Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття (1995) щодо питання формування Всеєвропейської екологічної мережі як єдиної просторової системи територій країн Європи з природним або частково зміненим станом ландшафту.

Екологічна мережа – єдина територіальна система, яка включає ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, і території та об’єкти природно-заповідного фонду, курортні і лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні території та об’єкти інших типів, що визначаються законодавством України.

Складовими структурних елементів екологічної мережі є:

- території та об’єкти природно-заповідного фонду як основні природні елементи екологічної мережі;

- водні об’єкти (ділянки моря, озера, водосховища, річки), водно-болотні угіддя, водоохоронні зони, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів і зони санітарної охорони, що утворюють відповідні басейнові системи;

- ліси;

- курортні та лікувально-оздоровчі території з їхніми природними ресурсами;

- рекреаційні території для організації масового відпочинку населення і туризму;

- інші природні території (ділянки степової рослинності, луки, пасовища, кам’яні розсипи, піски, солончаки);

- земельні ділянки, які є місцями перебування чи зростання видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України;

- частково землі с/г призначення екстенсивного використання – пасовища, луки, сіножаті;

- радіоактивно забруднені землі, що не використовуються та підлягають окремій охороні, - як природні регіони з окремим статусом.

2. Основними природними елементами екологічної мережі є території та об’єкти природно-заповідного фонду.

Природно-заповідний фонд становлять ділянки суходолу і водного простору, природні комплекси та об’єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

До природно-заповідного фонду України належать:

1) природні території та об’єкти: природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища

2) штучно створені об’єкти: ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Території та об’єкти природно-заповідного фонду можуть використовуватися:

· у природоохоронних цілях;

· у науково-дослідних цілях;

· в оздоровчих та інших рекреаційних цілях;

· в освітньо-виховних цілях;

· для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого законодавством України встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання, який загалом регулюється Законом України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року. Класифікацію територій та об’єктів природно-заповідного фонду України подано в табл. 1.

Таблиця 1. Класифікація територій та об’єктів природно-заповідного фонду України

Категорія територій та об’єктів Статус Загальна характеристика природоохоронних територій
Природні заповідники Природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення Створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних для цієї ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їхніх компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки
Біосферні заповідники Природоохоронні, науково-дослідні установи міжнародного значення Створюються з метою збереження в природному стані найбільш типових природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного моніторингу, вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних факторів
Національні природні парки Природоохоронні, рекреаційні, культурно-освітні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення Створюються з метою збереження, відтворення та ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність
Регіональні ландшафтні парки Природоохоронні рекреаційні установи місцевого чи регіонального значення Створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об’єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення
Заказники Природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного чи місцевого значення Природні території (акваторії), виділені з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їхніх окремих компонентів
Пам’ятки природи Природоохоронні, культурно-освітні установи загальнодержавного чи місцевого значення Окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне і пізнавальне значення, з метою збереження їх у природному стані
Заповідні урочища Природоохоронні, культурно-освітні установи загальнодержавного чи місцевого значення Лісові, степові, болотні та інші відокремлені цілісні ландшафти, що мають важливе наукове, природоохоронне та естетичне значення, з метою збереження їх у природному стані
Ботанічні сади Науково-дослідні природоохоронні установи загальнодержавного чи місцевого значення Створюються з метою збереження, вивчення, акліматизації, розмноження в спеціально створених умовах та ефективного господарського використання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної та освітньої роботи
Зоологічні парки Природоохоронні культурно-освітні та науково-дослідні установи загальнодержавного значення Створюються з метою організації освітньо-виховної роботи, створення експозицій рідкісних, екзотичних та місцевих видів тварин, збереження їхнього генофонду, вивчення дикої фауни і розробки наукових основ її розведення у неволі.
Дендрологічні парки Науково-дослідні природоохоронні установи загальнодержавного чи місцевого значення Створюються з метою збереження і вивчення у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їхніх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого використання.
Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва Природоохоронні рекреаційні установи загальнодержавного значення Визначні та цінні зразки паркового будівництва з метою охорони їх і використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях.

 

3. Природно-заповідний фонд України (ПЗФ) станом на 01.01.2010 року має в своєму складі 7607 територій та об’єктів загальною площею 3268,0 тис. га, в межах території України і 402,5 тис. га в межах акваторії Чорного моря. Відношення площі ПЗФ до площі держави становить 5,4%. Із них за кількістю найбільшу частку мають пам’ятки природи, заказники та заповідні урочища – разом біля 90% від кількості всіх існуючих об’єктів. За площею більше 80% природно-заповідного фонду припадає на заказники, національні природні та регіональні ландшафтні парки.

Таблиця. Созологічні території України (станом на 01.01.2010).

Категорія Кількість Площа
об’єктів % від загальної кількості тис. га % від загальної площі
Заповідники: 0,3 445,1 12,8
· природні (категорія IUCN – Іа) 0,2 198,7 5,7
· біосферні (категорія IUCN – ІІ) 0,1 246,4 7,1
Національні природні парки (категорія IUCN – ІІ) 0,5 1001,8 28,7
Заказники: 37,5 1257,5 36,1
· загальнодержавного значення (категорія IUCN – ІV) 4,0 419,7 12,1
· місцевого значення (категорія IUCN – ІV) 33,5 837,8 24,0
Пам’ятники природи: 42,1 26,5 0,8
· загальнодержавного значення 1,7 5,8 0,2
· місцевого значення 40,4 20,7 0,6
Ботанічні сади: 0,4 1,9 0,05
· загальнодержавного значення 0,2 1,8 0,05
· місцевого значення 0,2 0,1 +
Зоологічні парки: 0,2 0,4 0,01
· загальнодержавного значення 0,1 0,1 +
· місцевого значення 0,1 0,3 0,01
Дендрологічні парки: 0,7 1,7 0,04
· загальнодержавного значення 0,2 1,4 0,03
· місцевого значення 0,5 0,3 0,01
Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва: 7,1 13,4 0,4
· загальнодержавного значення 1,1 6,0 0,2
· місцевого значення 7,4 0,2
Регіональні ландшафтні парки (категорія IUCN – ІІ) 0,7 639,5 18,3
Заповідні урочища (категорія IUCN – Іb) 10,5 2,8
ВСЬОГО 3484,8
в тому числі:        
· загальнодержавного значення 8,1 1881,7 54,08
· місцевого значення 91,9 1603,1 45,92

 

В різних регіонах України показник заповідності коливається від 1,4 до 14,8%, при цьому, в десяти областях України він становить всього до 3%, у дев’яти областях та Автономні й Республіці Крим має середні значення – 4-9%, і тільки у п’яти областях та містах Києві і Севастополі – близький або перевищує 10% (див. додаток 1).

Контрольні запитання

1. Дайте визначення поняттю «екологічна мережа». Назвіть її складові структурні елементи.

2. Що таке заповідні території, який їх склад?

3. В яких цілях можуть використовуватися об’єкти та території природно-заповідного фонду?

4. Який стан заповідних територій в Україні, її регіонах?

5. Охарактеризуйте найбільш відомі Вам заповідні території.

6. Що таке заказники і заповідні урочища? Чим вони відрізняються від заповідників?

Література:

1. Заверуха Н.М., Серебряков В.В., Скиба Ю.А. Основи екології: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2008. – Т.2.4, § 2.4.5, с.226-235.

  1. М’ягченко О.П. Основи екології. – Р.2, §2.8.8, с. 107-110.

3. Експрес-оцінка стану територій природно-заповідного фонду ук5раїни та визначення пріоритетів щодо управління ними/Б.Г. Проць, І.Б. Іваненко, Т.С. Ямелинець, Е.Станчу. – Львів: Гриф Фонд, 2010. – 92с.

4. Закон України від 16 червня 1992р. «Про природно-заповідний фонд України».

5. Закон України від 21 вересня 2000р. «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки».

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти