ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Раціональне використання прісних вод — головний спосіб вирішення проблеми прісних вод

У житті сучасного суспільства важливого значення набуває проблема раціонального природокористування. Ця проблема є глобальною і характерна як для високорозвинутих, так і країн, що розвиваються. Звичайно, що в кожній країні вона вирішується по різному — взалежності від рівня економічного розвитку.

У системі природокористування найбільш складна проблема водних ресурсів. Вона охоплює всі види природних вод у їх єдності і взаємозв'язку, які складають єдиний державний фонд, що включає річки, канали, озера, водосховища, підземні і морські територіальні води.

Розглядаючи життя (динаміку) водоймищ і водотоків всіх розмірів і рангів — від моря до озера, ставка, від Дніпра (чи Амазонки) до малої річки, ми повинні виходити Із наступних важливих передумов.

1. Водне середовище— це середовище, де зародилось життя на Землі.

2. Водні маси — це середовище життя багатьох живих організмів.

3. Одночасно водні маси — це арена господарської діяльності людини.

4. Вода — одна із важливих умов існування життя на суші, наявність чи відсутність води визначає розвиток життя у всіх її формах в даному регіоні.

5. Вода є однією із важливих передумов розвитку цих чи інших форм суспільного життя людини.

6. Водні маси у взаємодії з атмосферою, рельєфом, рослинним покривом беруть участь у формуванні глобальної І місцевої погоди і клімату.

7. Хімічні і біохімічні процеси, що проходять у водних масах всіх рангів — від потоку і ставка до великої річки і моря, безперервно знищують гірські породи. Змішуючись з водою, їх зменшені частинки утворюють нові геологічні відклади. Багато знову створених геологічних утворень стають на відповідному рівні розвитку суспільства корисними природними ресурсами.

Отже, використання води порушує в тій чи іншій мірі другі компоненти середовища, елементи системи, наприклад, землю, ліс. І охороняти воду, водні джерела неможливо у відриві від охорони землі, лісу, атмосфери, в протилежному випадку вони стануть джерелом повторного забруднення вод, і головна мета — збереження біосфери для майбутніх поколінь не буде досягнута.

 

Структура водопостачання

Вода використовується у різних галузях народного господарства. Основними водокористувачами є комунальне господарство, промисловість, сільське господарство, гідроенергетика, водний транспорт, рибне господарство та Інші. Всі ці галузі об'єднуються під загальним поняттям — водне господарство.

Структура водопостачання змінюється у різних країнах світу. Рівень водоспоживання в розрізі континентів показано в таблиці за даними геологічної служби США.

ВОДОСПОЖИВАННЯ ПО КОНТИНЕНТАХ

Континент Промислове водоспоживання км3 Сільськогосподарське водоспоживання км3 Комунально-побутове водоспоживання км3 Всього км3
Африка 15,4 60,8
Азія 98,7
Австралія 13,6 5,2
Океанія __ __
Європа 359,6
Північна Америка 308,5
Південна Америка 10,8
Всього

 

ВОДНІ РЕСУРСИ З ВОДОЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ УКРАЇНИ В РОЗРІЗІ

АДМІНІСТРАТИВНИХ ОБЛАСТЕЙ

 

№№ пп. Адміністративні одиниці Забезпеченість річок тис. м3/рік  
  На 1 км2   На 1 жителя
1. Республіка Крим 33,70 0,38
2. Вінницька 93,2 1,26
3. Волинська 107,9 2,11
4. Дніпропетровська 27,3 0,23
5. Донецька 38,5 0,19
6. Житомирська 105,4 2,04
7. Закарпатська 618,7 6,58
8. Запорізька 22,8 0,30
9. Івано-Франківська 330,2 3,34
10. Київська 70,6 0,46
11. Кіровоградська 38,6 0,77
12. Луганська 54,7 0,51
13. Львівська 225,7 1,84
14. Миколаївська 23,2 0,44
15. Одеська 10,5 0,13
16. Полтавська 67,4 1,13
17. Рівненська 115,9 2,00
18. Сумська 102,9 1,72
19. Тернопільська 131,2 1,57
20. Харківська 52,9 0,53
21. Херсонська 4,91 0,31
22. Хмельницька 103,9 1,40
23. Черкаська 48,3 0,66
24. Чернівецька 151,8 1,35
25. Чернігівська 108,2 2,42
  В цілому 86,8 1,03

 

 

3.

У структурі використання водних ресурсів Європи більше половини загального водоспоживання (51 %) йде на потреби промисловості, 34 % —сільське господарство і 15 % — на комунальне водопостачання.

Незважаючи на високий рівень економічного розвитку, застосування водозберігаючих технологій у промисловості і сільському господарстві Європи, у перспективі очікується ріст загального водоспоживання. Враховуючи необхідність подання великої кількості прісної води для розбавлення значного обсягу стічних вод, у багатьох країнах очікується напружена водогосподарська ситуація.

Серед окремих країн світу зупинимося на проблемах водопостачання США і Китаю.

Для США проблема раціонального використання водних ресурсів стала також гострою, як і в інших індустріально розвинутих країнах, хоч країна не вступила в дефіцитний період, так як має ще достатні запаси прісних вод. У зв'язку з цим в США різко змінився підхід до використання водних ресурсів: виросла вимога до економії води, її повторного використання. Це стабілізує об'єм водоспоживання.

У Китаї водоспоживання складає 467 км3, з яких на потреби сільського господарства — 400(83 %), промисловість—50(11 %) комунального господарства—13 км3 (5 %).

Найбільшим споживачем води в Україні є промисловість — 46 % Вода нею використовується для випуску продукції і виступає у якості теплоносія, засобу транспортування, розчинника. У промисловості найбільшими споживачами води є галузі: енергетична — 60 %, металургійна —17 %, хімічна — 6 %, харчова —5 %

Другою галуззю народного господарства за кількістю споживання води є сільське господарство, частка якого становить 43 % Вода витрачається для зрошення, обводнення і сільськогосподарського водопостачання.

Комунальне господарство у структурі водоспоживання становить 11%. Воно ставить високі вимоги до якості води, а також необхідність забезпечення високого ступеня надійності у задоволенні нею потреб.

Проблеми і засоби водоохоронної діяльності

Довготермінова охорона біосфери, в тому числі всіх її вод —малих і великих річок, озер, боліт, підземних, гірських, арктичних, антарктичних, покритих льодом, а також Світового океану в цілому, найбільш ефективно може реалізуватися лише в умовах" співробітництва між державами.

Під охороною водних ресурсів розуміють систему заходів, спрямованих на збереження, відтворення, раціональне використання і забезпечення санітарної чистоти вод.

Для збереження якісного стану природних вод необхідно, перш за все, уникати скиду забруднених вод у водоймища і водотоки, або їх очищати. До інших засобів боротьби з забруднювачами природних вод є різні меліоративні заходи, зменшення забруднення атмосфери, покращення розробок та інше.

Отже, очищення стічних вод не вирішує проблеми охорони водних ресурсів, його необхідно розглядати тільки як допоміжний засіб. Повністю цю проблему можна вирішити лише при проведенні цілого комплексу заходів. Серед них такі як пониження водомісткості виробництва зменшенням витрат води на одиницю продукції і переведенням деяких галузей промисловості (де це допустимо) на сухе виробництво, переведення великої частини промислових підприємств на оборотне водоспоживання, зупинення скиду в річки, озера, водосховища, ставки забруднених вод, використання комунально-побутових вод на зрошення і для водопостачання промисловості, зміна технології виробництва з метою зменшення насичення стічних вод шкідливими домішками і речовинами, проведення меліоративних заходів на водозбірних басейнах і інше.

Певну допомогу науковцям і громадськості у вивченні та охороні малих річок та водоймищ можуть подати юні туристи-краєзнавці. Така праця повинна стати їх почесною справою.

Звичайно, перелік конкретних природоохоронних заходів для певної території можливий при проведенні досліджень.

Методи очищення стічних вод

Існує велика кількість способів очищення стічних вод І різні види їх класифікації. Серед основних є такі способи очищення стічних вод від твердих частин, маслопродуктів, розчинних і органічних домішок.

Очищення стічних вод від твердих частин в залежності від їх властивостей, концентрації і фракційного складу на машинобудівних підприємствах здійснюється методами проціджування, відстоювання, відділення твердих частин у полі дії відцентрових сил і фільтрування.

Проціджування , первинна стадія очищення стічних вод — призначена для виділення великих нерозчинних домішок розміром до 25 мм, а також більш дрібних волокнистих забруднювачів, які в процесі дальшої обробки стоків перешкоджають нормальній роботі очисних споруд. Проціджування стічних вод здійснюється пропусканням через решітки і волокновловлювачі.

Відстоювання засноване на особливостях процесу осідання твердих частин у рідинах.

Метод відділення твердих частин у полі дії відцентрових сил й фільтрування здійснюється у відкритих або напірних гідроциклонах і центрифугах.

Відкриті гідроциклони застосовують для відділення з стічних вод великих твердих частин із швидкістю осідання більше 0,02 м/с.

Фільтрування стічних вод призначене для очищення їх від тонкодисперсних твердих домішок з незначною концентрацією. Метод фільтрування застосовується також після фізико-хімічних і біологічних способів очищення, так як деякі з цих методів супроводжуються виділенням в очисну рідину механічних забруднювачів.

Очищення стічних вод від маслопродуктів в залежності від їх складу і концентрації здійснюється на машинобудівних підприємствах відстоюванням, обробкою в гідроциклонах, флотацією іфільтруванням.

Відстоювання засноване на закономірностях спливання масло продуктів у воді за тими ж законами, що і осідання твердих частин.

Виділення маслопродуктів у полі дії відцентрових сил здійснюють у напірних гідроциклонах. Очищення стічних вод від маслових домішок флотацією полягає в інтенсифікації процесу спливання маслопродуктів при оплутуванні їх частин бульбашками повітря, яке подається у стічні води. Очищення стічних вод від домішок, які вміщують масло, фільтруванням — завершальний етап очищення. Цей етап необхідний, оскільки концентрація маслопродуктів у стічній воді на виході з відстійників або гідроциклонів досягає 0,01—0,2 кг/м3

Очищення стічних вод від розчинних домішок здійснюється екстракцією, сорбцією, нейтралізацією, елеістрокоаголяцією евапорацією, іонним обміном, озонуванням і т. д.

Екстракція — процес перерозподілу суміші стічних вод у суміш двох взаємно нерозчинних рідин (стічної води і екстрагента). Цей метод застосовується для очищення стічних вод від фекалу.

Сорбція поруч з використанням в процесах очищення газу широко застосовується для очищення стічних вод від розчинних сумішей. У якості сорбентів використовують практично всі дрібнодисперсні речовини (попіл, торф, стружки, шлаки, глина), але найбільш ефективним сорбентом є активоване вугілля.

Нейтралізація стічних вод підприємств призначена для виділеним із стічних вод кислот (H2SO4, HCl, HNO3, H3PO4), лужностей (NaOH, KOH), а також солей металів на основі вказаних кислот і лугу. Суть нейтралізації полягає в об'єднанні іонів водню Н+ і гідрооксидної групи ОН — у молекулу води, в результаті цього стічна вода має нейтральне середовище.

Електрокоагуляція застосовується для очищення стічних вод гальванічних відділень від хрому і Інших важких металів.

Іонообмінні методи очищення стічних вод використовують синтетичні іонообмінні смоли, які необхідні для очищення від багатьох сумішей, в тому числі і від шестивалентного хрому. Ці методи дозволяють забезпечити високу ефективність очищення, а також отримати виділені із стічної води метали у вигляді відносно чистих і концентрованих солей.

Озонування — процес обробки стічних вод озоном застосовується для очищення від важких металів, ціанідів, сульфідів і іншої розчинної суміші.

Очищення стічних вод від органічних сумішей здійснюється в основному біологічними методами, які реалізуються в природних і штучних спорудах. У природних спорудах очищення здійснюється на полях фільтрації або зрошення і біологічних ставках.

Суть біологічного очищення на полях полягає в тому, що при фільтруванні стічної води через шар ґрунту в ньому адсорбуються замулені і колоїдні речовини, які з часом утворюють в щілинах ґрунту мікробіологічну плівку. Ця плівка адсорбує і окисляє затримані органічні речовини, перетворюючи їх в мінеральні сполуки.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти