|
Функціональні типи заповідних територій. Заповідні об'єкти України Тернопільської області
Заповідні території відіграють важливе значення в справі охорони природних ландшафтів, збереження генофонду планети, стають своєрідними, природними лабораторіями для проведення різноманітних досліджень. Станом на кінець 80-х років нашого століття у світі нараховувалось понад 2600 крупних заповідних територій площею понад 4 млн. км2 (3 % суші планети). До найбільших за площею заповідних територій належать: Грендланський національний парк 7 млн. га; «Національне сховище» на Алясці — 7,3 млн. га; Центральнокалахарський резерват (Африка) — 5,3 млн. га; Великий ГоббІнський заповідник (Монголія) — 5,0 млн. га. Національний парк (Венесуела) — 3 млн. га; Національний парк Грейт — Вікторія — Дезерт (Австралія) — 2,5 млн. га; Національний парк Бернардо О'Хіггінса (Півд. Америка) — 1,8 млн. га; , Норвезький Північно-Східний Свальбард (Європа) — 1,6 млн. га. Найбільший з національних парків України — Карпатський — займає 0,051 млн. га. В залежності від функціональних особливостей заповідні території поділяються на: природні національні парки, заповідники, заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища, (мал 8).
Мережа територій природно-заповідного фонду України
Природний національний парк створюється з метою збереження природних комплексів з особливою екологічною, історичною і естетичною цінністю і використання їх в рекреаційних, просвітницьких, наукових і культурних цілях (Шацький, Карпатський, Синевір). Державний заповідник формується з метою збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів, вивчення природного ходу процесів і явищ, розробки наукових основ охорони природи. Господарська діяльність в його межах заборонена, (Розточчя, Медобори, Асканія Нова, Український степовий, Чорноморський, Дунайські Плавні, Ялтинський та ін.) Державний заказник — територія, яка виділяється з метою збереження та відновлення окремих або декількох найбільш цінних або унікальних комплексів. Формується в межах території з Червонокнижними видами. В залежності від характеру державні заказники поділяються на: ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, гідрологічні, палеонтологічні, геологічні. (Касперівський — ландшафтний, «Дача Галілея»— лісовий, Голицький — ботанічний, Чистилівський—зоологічний та ін.). Державна пам'ятка природи — територія, або окремий природний об'єкт, які мають особливу цінність або є унікальними і беруться під охорону для збереження в природному стані з науковою, культурно-просвітницькою і естетичною метою. Державний ботанічний сад — утворюється з метою збереження, вивчення і збагачення в спеціальних умовах різноманітних рослин для їх більш ефективного наукового, культурного І господарського використання (Київський ботанічний сад Академії наук). Державний дендрологічний парк створюється з метою збереження, вивчення і збагачення в спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників для їх ефективного наукового, культурного і господарського використання (Хоростківський, Гермаківський). Державні парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва — найбільш визначні зразки паркобудівництва. Беруть під охорону в естетичних, наукових, природоохоронних і оздоровчих цілях («Софіївка» в Умані, «Раїв'ський» в Бережанах, Скала-Подїльський, Вишнівецький, Коропецький). Державний зоологічний парк формується з метою збереження і вивчення в спеціально створених умовах об'єктів дикої фауни для науково- просвітницьких, пізнавальних і науково-дослідних цілей. (Київський, Харківський та ін.) Державне заповідне урочище — лісові, степові, болотні та інші природні комплекси, які мають велике наукове, природоохоронне і естетичне значення. На території України функціонує 3 природні національні парки, 14 державних заповідників, у тому числі 2 біосферних (Чорноморський, Асканія Нова), 2 державних заповідно-мисливські господарства, близько 1600 заказників, 2650 пам'яток природи, 13 ботанічних садів, 17 дендрологічних парків, 6 зоологічних парків, 500 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 560 заповідних урочищ. Заповідні об'єкти Тернопільської області займають більше 8 % її території (один з найвищих показників в Україні). До складу заповідних територій області належать: — заповідник «Медобори» з філіалами «Кременецькі гори», створений у 1990 році на площі 10445 га. В ньому зберігаються унікальні природні ландшафти Подільських Товтр та Кременецьких гір, генофонд ендемічних рідкісних і типових рослин і тварин Поділля; — природний ландшафтний парк «Дністровський каньйон» (з теплим мікрокліматом, мальовничими долинами рік, рідкісною флорою і фауною, пам'ятками природи, історії і культури), створений в 1990 році на площі 42084 га з метою збереження і раціонального використання в рекреаційних, просвітних, наукових, і культурних цілях унікальних природних комплексів Середнього Придністров'я. До природно-заповідного фонду області відносять: 89 заказників, 308 пам'яток природи, 2 дендрологічні парки, 18 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 4 заповідні урочища. Органи управління охорони природи. Громадські організації На органи управління охорони природи накладені функції спостереження, дослідження, екологічної експертизи і контролю, прогнозування, програмування, інформування та ін. Державне управління в галузі охорони навколишнього середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради народних депутатів та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені державні органи. Спеціально уповноважені державні органи управління в галузі охорони навколишнього середовища — це Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, його органи на місцях (обласні та районні) — управління та комітети охорони навколишнього середовища. Громадське управління здійснюють громадські об'єднання і організації («Зелений світ», Товариство охорони природи) якщо така діяльність передбачена їх статутами, зареєстрованими відповідно до законодавства. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
1.Дайте визначення природних ресурсів. Як вони класифікуються? 2. Яку роль в кругообігу речовин та енергії в природі і житті людей відіграє Світовий океан? 3. Проілюструйте відмінності структури земельного фонду світу і України. В чому їх особливості? 4. В чому першопричини деградації біологічних ресурсів? 5. Які розрізняють функціональні типи природоохоронних об'єктів? 6. Нанесіть на контурну карту природні національні парки та заповідники України. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|