ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Характеристика економіки окремих галузей як об'єкту математичного моделювання

Модель — це уявний або реальний об’єкт, який у процесі свого вивчення замінює об’єкт-оригінал.

Зауважимо, що, спектр різновидів моделей, котрі використовують економісти, досить широкий. Модель є інструментом економічного аналізу. І чим різноманітніший інструментарій має у своєму арсеналі економіст, тим більша ймовірність отримання вірогідних результатів.

Економіко-математичне моделювання разом з іншими економічними дисциплінами мають спільний об’єкт дослідження — економіку як соціально-економічну систему.

Соціально-економічна система — це складна ймовірнісна динамічна система, що охоплює процеси виробництва, обміну, розподілу й споживання матеріальних та інших благ. Соціально-економічні системи належать до класу кібернетичних, тобто керованих, систем. Кожна окрема галузь економіки моделюється по-різному, оскільки має певні властивості, відмінні від властивостей інших галузей. Розглянемо народне господарство як приклад об'єкту математичного моделювання.

Моделi народного господарства - опис математичними методами економiчних процесiв для встановлення кiлькiсних i логiчних залежностей мiж рiзними елементами на макроекономiчному рiвнi.

Моделi народного господарства розробляються для теоретичних (економiчного аналiзу стану макроекономiки) i практичних (планування, управлiння, прогнозу) цiлей.

Видiляють такi типи моделей народного господарства: моделi планування (зокрема, оптимального); моделi управлiння; моделi прогностичнi; моделi рiвноваги; моделi зростання.

Моделi планування спираються на системи лiнiйних рiвнянь i нерiвностей, оскiльки головне завдання планування - балансова ув'язка виробництва i споживання.

Моделi оптимального планування є екстремальними задачами з обмеженнями (як правило, це задачi лiнiйного програмування, їх розширення чи узагальнення).

Моделi управлiння базуються на рiзних екстремальних задачах, зокрема на задачах оптимального керування в розумiннi Потрягiна.

Моделi зростання породжують особливi екстремальнi задачi. Iдея побудови груп моделей народного господарства, що базуються на таких задачах, випливає з тези про конструктивний характер економiки i керованiсть економiчних процесiв.

У моделях прогнозу використовують апарат кореляцiйного i регресiйного аналiзу, iмовiрнiснi процеси, iмiтацiйнi моделi.

Моделi рiвноваги базуються на теорiї iгор. Загальної моделi народного господарства, яка охоплювала б як частковi випадки бiльшiсть розглянутих моделей, не iснує.

 

Поняття та види моделей економічної динаміки

Економічна динаміка - це розділ економічної науки, що вивчає детерміноване поводження в часі економічних систем під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів з метою аналізу рівноваги й управління стійкістю.Завданням економічної динаміки є вдосконалення механізмів управління економічними системами, засноване на впровадженні сучасних підходів до управління, використанні апарату кількісних методів і впровадженні сучасних високопродуктивних інформаційних технологій.

Математичні моделі утворюють клас задач так званого динамічного програмування. Моделі цього класу поєднані як особливостями їх розбудови, так і методами їх розв'язання. Суттєво важливими у функціонуванні економічних систем є процеси управління запасами. Ця задача виникла з практичних потреб організації постачання англійської армії під час другої світової війни. У задачі управління запасами досліджується співвідношення вартості витрат на постачання та зберігання запасів зі збитками через їх відсутність при необхідності. Другий важливий клас задач дослідження операцій в економіці утворюють процеси розподіл.. Зміст задачі полягає в пошуку такого плану розподілу ресурсів, який би забезпечував результат, оптимальний за певним критерієм якості. Задачі розподілу розв'язуються засобами математичного програмування та методами планування мережі. До цього ж класу належать задачі пошуку оптимального шляху за певними критеріями: найменших витрат часу та коштів на переміщення, найкоротшого шляху за наявності певних обмежень тощо. Важливими виробничими задачами є задачі ремонту, експлуатації та заміни обладнання. Зміст таких задач визначається розробкою рекомендацій стосовно термінів ремонту та заміни обладнання з урахуванням витрат на виконання відповідних операцій.. При вирішенні проблем пошуку оптимальних розв'язків суттєво важливими є задачі моделювання конфліктних і конкурентних процесів.. При розв'язанні таких задач широко й ефективно використовується апарат теорії ігор, який би забезпечував максимальний виграш або мінімальний програш. Важливим елементом задач указаних класів є розробка функцій, з допомогою яких за певних вхідних даних визначається стан об'єкта або процесу. Такі функції називаються виробничими. Сучасна людина постійно користується так званими системами масового обслуговування: телефонними станціями, касами, медичними закладами

3. Методи знаходження опорного плану транспортної задачі (метод північно-західного кута, метод мінімального елементу, метод апроксимації Фогеля)

Метод апроксимації Фогеля. За цим методом на кожному кроці визначають різницю між двома найменшими вартостями в кожному рядку і стовпчику транспортної таблиці. Ці різниці записують у спеціально відведених місцях таблиці — знизу та справа у кілька рядків та стовпчиків, що відповідають крокам заповнення таблиці. З-поміж усіх різниць вибирають найбільшу і у відповідному рядку чи стовпчику заповнюють клітинку з найменшою вартістю. Якщо ж однакових найбільших різниць кілька, то вибирають будь-який відповідний рядок або стовпчик. Коли залишається незаповненим лише один рядок або стовпчик, то обчислення різниць припиняють, а таблицю продовжують заповнювати за методом мінімальної вартості.

Даний метод побудови опорного плану враховує не лише марш­рути з мінімальними витратами перевезень продукції, але й співвідношення витрат у рядку чи стовпчику, тобто розраховується наскільки, може збільшитися вартість постачання на наступних кроках процедури, якщо не здійснити на поточному кроці постачання в клітину з мінімальною вартістю.

Метод "мінімального елемента" ("найменшої вартості")

При реалізації" цього методу перехід від однієї компоненти плану (клітини, де вона записана) до іншої виконується не лише з урахуванням наявного запасу вантажу в пункті постачання та обсягу запиту пункту призначення, але й з оцінкою тарифу. Існує кілька різновидів цього методу в залежності від того, як вибирається розташування наступної компоненти шуканого плану перевезення: клітина з найменшим тарифом по рядку, або по стовпцю, або на множині усіх незаповнених клітин розподільчої таблиці. Обчислення компонент опорного плану (формування клітин розподільчої таблиці) починається з клітини (s, р), яка має найменший тариф; якщо таких клітин декілька, то з будь-якої з них. У клітину (s, р) з найменшим тарифом записуємо найменше з чисел аs та bp. У подальшому виключаємо з розгляду або стовпець, якщо запит р-гопункту призначення виконано, або рядок, якщо запаси s-го пункту постачання вичерпано. Може трапитися випадок, коли необхідно водночас вилучити відповідно і стовпець, і рядок, якщо в пункті постачання вичерпано запас і виконано запит у пункт призначення. Потім серед незаповнених клітин розподільчої таблиці знову вибирають клітину з найменшим тарифом і обчислюють відповідну компоненту плану за описаним раніше алгоритмом. Процес розподілу запасів (виконання запитів) продовжують до тих пір, поки всі запаси не будуть розподілені, а запити виконані, бо розглядаємо збалансовану ТЗ.

Метод «Пн-Зх» кута.

Назва методу обумовл. порядком заповнення клітин розподільчої табл., починаючи з лівої верхньої, або з правої нижньої клітини

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти