ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


CASE засоби моделювання інформаційних систем підприємств

Термін CASE (Computer Aided Software Engineering (комп'ютерна підтримка інженерії програмного забезпечення), а за іншою версією - Computer Aided System Engineering (комп'ютерна підтримка інженерії систем)) використовується зараз у досить широкому розумінні. Нині під терміном CASE-засоби розуміють програмні засоби, що підтримують процеси створення та супроводження ІС, враховуючи аналіз та формулювання вимог, проектування прикладного ПЗ (додатків) та баз даних, генерування коду, тестування, документування, забезпечення якості, конфігураційне керування та управління проектом, а також інші процеси.

CASE-технологія є методологією проектування ІС, а також набором інструментальних засобів, що уможливлюють у наочній формі моделювання будь-якої проблемної галузі, аналіз цієї моделі на всіх етапах розроблення та супроводження ІС та розроблення додатків відповідно до інформаційних потреб користувачів. Більшість існуючих CASE-засобів ґрунтуються на методологіях структурного (головно) та об'єктно орієнтованого аналізу і проектування, що використовують специфікації у вигляді діаграм або текстів для описування зовнішніх вимог, зв'язків між моделями системи, динаміки поведінки системи та структури програмних засобів.

Сучасні CASE-засоби охоплюють широкий діапазон підтримки численних технологій проектування: від простих засобів аналізу і документування до повномасштабних засобів автоматизації. Сучасний ринок програмних засобів нараховує близько 300 різних CASE-засобів, найпотужніші з яких певною мірою використовуються практично усіма провідними західними фірмами.

До CASE-засобів здебільшого відносять будь-який програмний засіб, що використовується для автоматизації моделювання систем та має такі характерні риси:

· потужні графічні засоби для описування і документування, що забезпечують зручний інтерфейс із розробником і розвивають його творчі можливості;

· інтеграція окремих компонентів CASE-засобів, що забезпечує керованість процесом розроблення моделі;

· використання у спеціальний спосіб організованого сховища проектних метаданих (репозиторію).

Інтегрований CASE-засіб (чи комплекс засобів) містить такі компоненти;

· репозиторій, що є основою CASE-засобу. Він повинен забезпечувати збереження версій проекту і його окремих компонентів, синхронізацію надходження інформації від різних розробників, контроль метаданих на повноту і несуперечність;

· графічні засоби аналізу і проектування, що забезпечують створення і редагування ієрархічно зв'язаних діаграм (DFD, ERD тощо);

· засоби розроблення додатків, включаючи мови 4GL і генератори кодів;

· засоби конфігураційного керування;

· засоби документування;

· засоби тестування;

· засоби керування проектом;

· засоби реінжинірингу.

Класифікація за типами:

засоби аналізу (Upper CASE), призначені для побудови й аналізу моделей проблемної галузі (Design/IDEF (Meta Software), BPwin (Logic Works));

засоби аналізу і проектування (Middle CASE), що підтримують найрозповсюдженіші методології проектування і, які використовують для створення проектних специфікацій (Designer/2000 (ORACLE), Silverrun (CSA)). Виходом таких засобів є специфікації компонентів і інтерфейсів системи, структури системи, алгоритми і структури даних;

засоби проектування баз даних, що забезпечують моделювання даних і генерування схем баз даних (як правило, мовою SQL) для найрозповсюдженіших СУБД. До них належать ERwin (Logic Works), S-Designor (SDP) і DataBase Designer (ORACLE);

засоби розробки додатків. До них належать засоби Developer/2000 (ORACLE), SQL Windows (Gupta), Delphi (Borland) тощо) і генератори кодів, що входять до складу Vantage Team Builder, PRO-IV і частково - до Silverrun;

засоби реінжинірингу, що забезпечують аналіз програмних кодів і схем баз даних і формування на їхній основі різних моделей і проектних специфікацій. Засоби аналізу схем БД і формування ERD входять до складу Vantage Team Builder, Silverrun, Designer/2000, ERwin. У сфері аналізу програмних кодів найбільше поширення отримують об'єктно орієнтовані CASE-засоби, що забезпечують реінжиніринг програм мовою С++ (Rational Rose (Rational Software), Object Team (Cayenne)).

Види виробничих функцій

Виробнича функція-функція яка зв’язує кількість продукту , що виробляється з кількістю ресурсів,що витрачається на продукт.

Види виробничої ф-ції

1.Лінійна в.ф.- стале в-во F(x)=a1x1+a2x2 Задовільняє всім 3-м аксіомам, але 1-ша аксіома непідсилена.МРі(х)=аі>0 відповідає аксіомі монотонності е(х)=1

2.В.Ф. моделі Леонтьева F(x)=min{x1/c1;x2/c2};х1,х2- к-сть в.ф., які витрачаються.с1,с2- к-сть кожного фактора, які потрібні для одиниці продукції

p p

3.В.Ф. аналізу технології в-ва.F(x)=Σ ajyj Σ aijyj≤xi

j=1 j=1 Vi=1,n

p-технології, yj-інтенсивність j-ї технології, aij-кількість фактору і, яке іде на 1-цю технології, aj-к-сть продукції, яку дає j-та технологія з інтенсивністю 1.

4.В.Ф.Кобба-Дугласа(із заміщення ф.в. в-ва) F(x)=b0x1b1x2b2

b0-визначає к-сть продукції

в1,в2-визначає швидкість росту(еластичність)

в-%-му відношенні при рості кожного з фактору.

Основні задачі дослідження операцій

Розподіл ресурсів.Проблема розподілу людей, матерії та інших ресурсів між виробами з метою отримання найбільшого прибутку.

Управління запасами. Проблема управління запасами при найменших витратах.

Задачі мережного планування і управліннярозглядають співвідношення між термінами закінчення великого комплексу операцій і моментами початку всіх операцій комплексу.

Мережні задачіполягають у оптимізації процесу обслуговуван­ня на мережах чи самої структури мережі.

Задачі планування і розміщенняпов'язані з визначенням опти­мального числа і місця розміщення нових об'єктів з урахуваннямїх взаємодії з наявними об'єктами і між собою.

Задачі дослідження конфліктних ситуаційполягають у виборі оптимальних стратегій поведінки учасників конфлікту.

Задачі масового обслуговування: розглядають питання створення та функціонування черг. Проблеми якісного обслуговування при мінімальних витратах на обладнання.

Задачі складання розкладів (календарного планування)полягають у визначенні оптимальної черговості виконання операцій на різних видах устаткування чи при певному способі надання послуг.

Ремонт та заміна устаткування. Потрібні розрахунки для прийняття рішення щодо термінів ремонту та заміни обладнання, які забезпечують найбільший прибуток.

Задача рюкзака: Потрібно так заповнити рюкзак, щоб отримати максимальний прибуток.

Задачі комівояжера, створення сумішей, наймання / звільнення робітників, мережевого планування робіт, порядку обробки кількох різних деталей, комбіновані задачіта ін.

5.

Рішення симплекс-методом, використовуючи перетворення Йордана-Гаусса.

Шляхом введення нових змінних yi (i=1,2) переходимо до канонічної форми у наступному вигляді:

Y1=-3x1-2x2+32≥0

Y2=-x1-2x2+24≥0

xi≥0 (i=1,2)

yj≥0 (j=1,2)

3x1+2x2+y1=32

X1+2x2+y2=24

xi≥0 (i=1,2)

yj≥0 (j=1,2)

Складемо повну симплекс-таблицю, яка відповідає даній задачі.

  X1 X2 Y1 Y2 F
Y1
Y2
F -2 -3

Так як у Fрядку є від’ємні елементи, обираємо найбільший по модулю від’ємний елемент (-3) - отже 2 стовпець буде розрахунковим. Для визначення розрахункового рядка знайдемо найменше невід’ємне відношення вільних членів до елементів розрахункового (2-го) стовпця.

Min={32/2; 24/2}=24/[2]

Розрахунковим рядком є 2 рядок: R22=a22=2

Для переходу до нового базису над повною симплекс-таблицею з вибраним розрахунковим елементом зробимо перетворення Йордана-Гаусса. Елементи розрахункового рядка ділимо на розрахунковий елемент. У розрахунковому стовпці всі елементи нулі і тільки замість розрахункового елемента ставимо одиницю. Всі інші елементи шукаємо за правилом прямокутника.

Наприклад елемент а11=а11-a12*а21/а22=3-1*2/2=2

Ця операція робиться до тих пір, поки у F рядку всі елементи не будуть додатніми.

  X1 X2 Y1 Y2 F
Y1 -1
X2 0,5 0,5
F -0,5 1,5

 

  X1 X2 Y1 Y2 F
X1 0,5 -0,5
X2 -0,25 0,75
F 0,25 1,25

Відповідь: x1=4, x2=10, Fmax=38.

Перевірка: F=2x1+3x2=2*4+3*10=8+30=38


Білет №36

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти