ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Класифікація економіко-математичнх моделей

За цільовим призначенням економіко-математичні моделі поділяються на теоретико-аналітичні, що використовуються при дослідженні загальних властивостей і закономірностей економічних процесів, і прикладні, що застосовуються при вирішенні конкретних економічних задач (моделі економічного аналізу, прогнозування, управління).

У відповідності з загальною класифікацією математичних моделей вони поділяються на функціональні і структурні, а також містять проміжні форми (структурно-функціональні). У дослідженнях на народно-господарському рівні частіше застосовуються структурні моделі, оскільки для планування і управління велике значення мають внутрішні залежності між елементами систем. Типовими структурними моделями є моделі міжгалузевих зв¢язків. Функціональні моделі широко застосовується в економічному регулюванні, коли на поведінку об¢єкта (“вихід”) впливають шляхом зміни “входу”. Прикладом може слугувати модель поведінки споживачів в умовах товарно-грошових стосунків. Один і той же об¢єкт може описуватись одночасно і структурною і функціональною моделлю. Так, наприклад, для планування окремої галузевої системи використовується структурна модель, а на народногосподарському рівні кожна галузь може бути представлена функціональною моделлю.

За характером відображення причинно-наслідкових зв¢язків розрізняють моделі жорстко детерміналістичні і моделі, що враховують випадковість і невизначеність. Необхідно розрізняти невизначеність, яка описується ймовірнісними законами, і невизначеність, для описання котрої закони теорії ймовірностей застосовувати не можна. Другий тип невизначеності набагато складніший для моделювання, мається на увазі теорія нечітких множин та нечітка логіка.

За способами відображення чинника часу економіко-математичні моделі поділяються на статичні і динамічні. У статичних моделях усі залежності відносяться до одного моменту чи періоду часу. Динамічні моделі характеризують зміни економічних процесів у часі. За тривалістю розглянутого періоду розрізняються моделі короткотермінового (до року), середньотермінового (до 5 років), довготермінового (10-15 і більше років) прогнозування і планування. Час в економіко-математичних моделях може змінюватись неперервно або дискретно.

За співвідношенням екзогенних і ендогенних змінних, які включаються в модель, вони поділяються на відкриті і закриті. Повністю відкритих моделей не існує; модель повинна містити хоча б одну ендогенну змінну. Повністю закриті економіко-математичні моделі, тобто такі, що не містять екзогенних змінних, виключно рідкісні; їх побудова потребує повного абстрагування від “середовища”, тобто серйозного огрублення економічних систем, які завжди мають зовнішні зв¢язки. Переважна більшість економіко-математичних моделей займає проміжне положення і розрізняється за ступенем відкритості (закритості).

Для моделей народногосподарського рівня важливим є поділ на агреговані та деталізовані.

У залежності від того, чи містять народногосподарські моделі просторові чинники й умови чи не містять, розрізняють моделі просторові і точкові.

Стандарти сімейства IDEF

IDEF - методології сімейства ICAM (Integrated Computer-Aided Manufacturing) для вирішення подібних завдань моделювання складних систем, дозволяє відображати та аналізувати моделі діяльності широкого спектру складних систем в різних розрізах.

До сімейства IDEF можна віднести такі стандарти:

IDEF0 - Function Modeling - методологія функціонального моделювання. За допомогою наочного графічного мови IDEF0 вивчається система постає перед розробниками та аналітиками у вигляді набору взаємопов'язаних функцій (функціональних блоків - у термінах IDEF0).

IDEF1 - Information Modeling - методологія моделювання інформаційних потоків усередині системи, що дозволяє відображати і аналізувати їх структуру та взаємозв'язку;

IDEF1X (IDEF1 Extended) - Data Modeling - методологія побудови реляційних структур (баз даних), відноситься до типу методологій "Сутність-взаємозв'язок» (ER - Entity-Relationship) і використовується для моделювання реляційних баз даних, що мають відношення до розглянутій системі;

IDEF2 - Simulation Model Design - методологія динамічного моделювання розвитку систем. У зв'язку з вельми серйозними складностями аналізу динамічних систем від цього стандарту практично відмовилися, і його розвиток призупинився на самому початковому етапі.

IDEF3 - Process Description Capture - Документування технологічних процесів, IDEF3 - методологія документування процесів, що відбуваються в системі (наприклад, на підприємстві), описуються сценарій та послідовність операцій для кожного процесу.

IDEF4 - Object-Oriented Design - методологія побудови об'єктно-орієнтованих систем, дозволяють відображати структуру об'єктів і закладені принципи їх взаємодії, тим самим дозволяючи аналізувати й оптимізувати складні об'єктно-орієнтовані системи;

IDEF5 - Ontology Description Capture - Стандарт онтологічного дослідження складних систем. З допомогою методології IDEF5 онтологія системи може бути описана за допомогою певного словника термінів і правил, на підставі яких можуть бути сформовані достовірні твердження про стан розглянутої системи в деякий момент часу.

IDEF6 - Design Rationale Capture - Обгрунтування проектних дій. Призначення IDEF6 полягає в полегшенні отримання «знань про спосіб» моделювання, їх подання та використання при розробці систем управління підприємствами.

IDEF7 - Information System Auditing - Аудит інформаційних систем. Цей метод визначений як затребуваний, проте так і не був повністю розроблений;

IDEF8 - User Interface Modeling - Метод розробки інтерфейсів взаємодії оператора та системи (призначених для користувача інтерфейсів).

IDEF9 - Scenario-Driven IS Design (Business Constraint Discovery method) - Метод дослідження бізнес обмежень був розроблений для полегшення виявлення та аналізу обмежень в умовах яких діє підприємство.

IDEF10 - Implementation Architecture Modeling - Моделювання архітектури виконання.

IDEF11 - Information Artifact Modeling – не був повністю розроблений, хоча у ньому й була потреба.

IDEF12 - Organization Modeling - Організаційне моделювання.

IDEF13 - Three Schema Mapping Design - Трехсхемное проектування перетворення даних.

IDEF14 - Network Design - Метод проектування комп'ютерних мереж, заснований на аналізі вимог, специфічних мережевих компонентів, існуючих конфігурацій мереж.

Поняття економічного ризику

Різні науковці дають різні тлумачення поняття “ризик”.

Ризик (Террі) – це рівень невпевненості пов’язаний з проектом або з інвестуванням.

Ризик (Вебстер) – визначається як небезпека, можливість збитку або втрат.

Ризик (Райсбер) – це загроза або небезпека виникнення збитку в найширшому сенсі слова.

Ризик (Бобров) – це можливі збитки або недоотримання доходів порівняно з варіантом передбаченого проектом, програмою, планом або прогнозом.

Ризик (Вітлінський, Наконечний) – є вартісним виразом імовірної події, що може привести до збитків, виникає через відхилення фактичних даних від оціночних щодо сьогоднішнього стану й майбутнього розвитку системи.

Ризик (Грабовий) – це ймовірність втрати підприємством частини своїх ресурсів, недоотримання доходів чи виникнення втрат у результаті здійснення певної виробничої, фінансової або іншої діяльності.

Найбільш повно природа ризику відображена в наступному визначенні:

Господарський ризик – це діяльність суб’єктів господарювання пов’язана з доланням невизначеності в ситуації необхідного вибору, у процесі якого вони мають можливість оцінити ймовірність досягнення бажаного результату, невдачі й відхилення від мети.

Економічний ризик представляє собою об’єктивно-суб’єктивну категорію.

Основними характеристиками ризику є його елементи:

- об’єкти;

- суб’єкти;

- джерела ризику.

Об’єкт ризику – це економічна система, ефективність та умови функціонування якої наперед точно не відомі.

Суб’єкт ризику – це особа (індивід чи колектив), яка зацікавлена результатом керування об’єктом ризику і має компетенцію приймати рішення щодо об’єктів ризику.

Джерела ризику – це чинники (явища або процеси), які спричиняють невизначеність або конфліктність результатів.

Наявність всіх елементів ризику є необхідною умовою наявності ризику. Для забезпечення раціональності прийняття рішень в умовах ризику обов’язковою умовою є оцінка й обґрунтування ризику.

Алгоритм проведення економічної оцінки господарського ризику:

1). Визначення всіх можливостей ризиків певного виду діяльності на основі співставлення сприятливих і негативних наслідків такої діяльності;

2). Оцінка кожного виду ризику:

- кількісна; – якісна; - інтегральна.

3). Вибір та обґрунтування заходів по мінімізації ризику. Визначення ефективності цих заходів.

5.

  0,1 0,2 0,6 0,1      
  S1 S2 S3 S4 Min Cep. D
348.6
25,8 42,16
72,8 161,16

Ст=21*0,1+60*0,2+13*0,6+11*0,1=23;

Д=(21-23)^2*0,1+(60-23)^2*0,2+(13-23)^2*0,6+(11-23)^2*0,1=348,6

За розрахованим критерієм Байеса, ми обираємо ту стратегію, де математичне очікування ефекту найбільше 72,8, а за мінімізацією дисперсії –це 42,16. Звідси слідує, що два застосованих критерія до даної задачі дали різні відповіді, тому що критерій Байеса більш орієнтований на іморності, а критерій мінімізації дисперсії на коливанні найменшого прибутку.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти