ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Погляд на культуру через призму досліджень кінця XX — початку XXI ст.

Увага!Дискусійний матеріал. Лише для студентів, які глибоко цікавляться сучасними проблемами природничих наук. Матеріал підготовлений на основі аналізу публікацій про людину як закономірний і необхідний елемент системного розвитку Всесвіту. Культура, як стан духовно-енергетичного поля. Звісно, що зараз натураліста (в основному фізики, математики, біологи, біофізики, хіміки) плідно працюють над проблемою єдиного фізичного поля, яке отримало назву "великого об'єднання" ("великого синтезу"). Це пов'язано, головним чином, з винаходом так званих елементарних частинок, з яких створена вся матерія, все матеріальне середовище.

До цього часу виявлено близько 400 елементарних частинок, які відрізняються одна від одної своїми ознаками (якостями), і їх кількість далі зростає, як і зростає кількість ознак, які їх характеризують. Але як би там не було, в реальному фізичному просторі існують елементарні частинки, розміри яких надто малі. Елементарні частинки взаємодіють між собою. Вони притягаються, відштовхуються, перетворюються одна в одну, "народжуються" і "гинуть". І ці процеси взаємодій можливо описати тільки за допомогою фізичного поля, яке "складається" з таких же елементарних частинок. Іншими словами, фізичний простір "заповнюють" елементарні частинки, які утворюють поле "великого об'єднання".

Таким чином, фізичний простір "вміщує" поле великого синтезу елементарних частинок, з котрих складається вся матерія, яка дана нам в чуттях, тобто ми можемо її "відчути" — побачити, почути тощо. Не безпосередньо, а опосередковано, за допомогою фізичних пристроїв, які є "продовженням органів чуття". З елементарних частинок складаються атоми елементів, з атомів хімічних елементів — молекули хімічних з'єднань, клітини живих організмів і усі матеріальні об'єкти, які нас оточують. Матерію, яка має таку форму існування, назвемо фізичною матерією. Фізична матерія дана нам у відчуттях.

Але існує матеріальний світ, який оточує нас, з яким ми спілкуємося кожну мить, але який ми не можемо сприймати ні за допомогою наших відчуттів, ні за допомогою будь-яких пристроїв. Ми його сприймаємо

тільки нашою свідомістю, нашим разумом. То є реальний, дійсно існуючий навколо нас і в нас самих, світ, який даний нам в усвідомленні. Тобто ми його розуміємо, відчуваємо розумом, але не можемо послухати чи побачити. На відміну від фізичної матерії назвемо її матерію духовною. Духовна матерія, як і фізична матерія, складається з позитивних і негативних духовних елементів: інтелект, мова, інформація, інстинкти, інтуїція, добро, зло, альтруїзм, егоцентризм, звичаї і т. п. , що в сумі складає те, що ми називаємо культурними цінностями. Духовні елементи не мають таких характеристик як: маса, заряд та інші, якими характеризуються фізичні елементи і частинки. Вони володіють енергією і "розміщуються" в духовно-енергетичному полі, котре теж нам дається в усвідомленій. У зв'язку з тим, що духовно-енергетичне поле вміщує такий духовний елемент, як інформація, інколи ми будемо називати це поле духовно-енергетичним інформаційним полем, щоб підкреслити той факт, що поле вміщує всю нагромаджену людством, а також і "космічну" інформацію. Оскільки духовно-енергетичне інформаційне поле вміщує і космічну інформацію, то слід чекати, що воно "розміщене" у всьому просторі. На відміну від фізичних елементів, назвемо елементи духовно-енергетичного поля "існостями", щоб підкреслити, що вони дійсно існують.

У зв'язку з тим, що духовно-енергетичне поле дається нам в усвідомленні, будемо називати його, на відміну від фізичного поля, віртуальним полем. Поняття віртуальності слід розповсюдити на всі існості і явища, які відносяться до віртуального поля, а також на простір, в якому існує це поле.

Таким чином, розглядаючи духовно-енергетичні існості поля і простори їх розташування, треба весь час пам'ятати, що хоча ми маємо справу з реальними, дійсними існостями (елементами духовно-енергетичного поля), ми їх розділяємо з фізичними елементами по вищій формі їх сприйняття. Духовно-енергетичну сторону буття можна уявити наступним чином.

У віртуальному духовно-енергетичному полі кожна людська формація, включаючи окрему людину, займає визначений "об'єм", який більш, чи менш сполучається з іншими "об'ємами" поля. Духовно-енергетичне поле вміщує об'єми таких спільнот, як: релігійна, державна, національна, професійна, сімейна та інші, а також "об'єм" окремого

індивіда. "Об'єми" окремих індивідів розташовані в "об'ємах" різноманітних спільностей, а "об'єми" спільностей можуть розташовуватися в "об'ємах" інших спільностей. Так, наприклад, "об'єм" сім'ї знаходиться в "об'ємі" національної спільності, яка, в свою чергу, знаходиться в "об'ємі" державної спільності. Сімейна спільність може одноразово знаходитися в релігійній, в національній, в професійній та інших спільностях. Це відноситься до всіх спільностей, включно з індивідом, за винятком спільності "всього людства" (цивілізації). Всі "об'єми" мають "культурний коридор спілкування", розмір якого визначає щільність спілкування (взаємодії) з іншими "об'ємами". Духовно-енергетичне поле перетинається з фізичним полем по осі "розвиток", яку в фізичному просторі називають "час". Але назва "час" менш показова, ніж "розвиток", тому що поняття "розвиток" ще й вказує напрямок, в якому змінюється час, і підкреслює, що фізична і духовна матерія (живі організми і спільності) розвиваються (удосконалюються, прогресують). У місці перетинання поля можуть взаємодіяти безпосередньо між собою, або через "посередників", так званих акцепторів. Рол ь акцепторів у вищих тварин виконують рецептори (нервові закінчення).

Добре відомо, що жива матерія (живі організми: від бактерії до людини) розвивається в строгій відповідності з програмою, яка міститься в спеціальних спіралеподібних молекулярних утвореннях—генах. Гени, по Моргану, є носії спадковості. І це вірно, але тільки наполовину, бо вони є, крім того, програмами розвитку, які можуть змінюватися під дією зовнішніх умов (теорія природнього відбору Дарвіна). Зміни в генних програмах розвитку закріплюються тоді і тільки тоді, коли ці зміни поліпшують умови розвитку живої матерії. Як приклад, можна вказати на створення нових рослин за допомогою селекції. Якщо умови розвитку нової рослини не поліпшились (не збільшилась пристосованість до навколишніх умов, не підвищилась врожайність, стійкість до захворювань тощо), а в більшості випадків так воно і буває, то нові якості цієї рослини через деякий час зникають і генна програма розвитку відновлюється (реставрується).

Такі ж самі гени, які вміщують програми розвитку і мають форму спіралі, існують і в "об'ємах" спільностей і окремого індивіда. Це гени духовно-енергетичного розвитку спільностей і індивіда. Кожна спільність (індивід) розвивається згідно своєї генної програми уздовж осі "розвитку"

в напрямку її зростання (спільності прогресують, удосконалюються), Але для того, щоб духовно-енергетично розвиватися, потрібна зовнішня, або внутрішня енергія розвитку. Жива фізична матерія одержує енергію для розвитку із зовнішнього середовища. Так, одноклітинні і рослини використовують енергію сонця (сонячне випромінювання), живильні речовини, які знаходяться в фунті, або розчинені у воді, вуглекислий газ із атмосфери Землі, тварини та людина — енергію, яка міститься в їжі (часто-густо ця енергія, виражена в калоріях, вказується на упаковках), в воді і атмосфері (кисень), а також використовують енергію екзотермічних (тепловиділяючих) хімічних реакцій, які відбуваються усередині організму (живої матерії). Таким чином, жива матерія для свого розвитку використовує як зовнішні, так і внутрішні джерела енергії. Розвиток фізичної живої матерії відбувається повільно, еволюційним шляхом. Але бувають випадки спонтанного флуктуаційного стрибка розвитку популяцій живих організмів (революційне стрибкоподібне збільшення маси живої матерії"). Прикладом можуть бути широко відомі "розмноження сарани" і менш відомі "розмноження жаб", або "розмноження мишей", також різкий ріст популяцій таких тварин, як, наприклад, вовки, дикі собаки і т. д. Науці ще не відомі до кінця причини таких революційних стрибків живої матерії, але є всі підстави вважати, що цей феномен пов'язаний з флуктуаціями духовно-енергетичного поля.

Отже ми з'ясували, що розвиток матерії в фізичному полі може відбуватися за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел енергії. Причому для фізичного поля характерним є те, що переважаючими є зовнішні енергетичні джерела.

Протилежна картина спостерігається в духовно-енергетичному полі. Розвиток духовно-енергетичного поля спільностей (індивідів) відбувається переважно за рахунок внутрішніх джерел енергії. І це пов'язано, безумовно, з тим, що структура духовно-енергетичного поля дуже "тонка" (поле майже безструктурне, щось подібне "ефіру"), внаслідок чого воно дуже чутливе і мінімальної порції енергії (фізичної), яка становить приблизно 1034 калорії, виявляється достатньо, щоб створити в духовно-енергетичному полі гігантські збудження (збурювання, флуктуації). З подальшого буде видно, що так воно і відбувається в дійсному навколишньому світі. Але, якщо для розвитку духовно-енергетичного поля спільності (індивіда) зовнішні джерела енергіїє надто

великими, такими, що можуть ушкодити поле і генні програми розвитку суспільства і індивіда, то потрібні внутрішні енергетичні джерела. В якості таких джерел енергії виступають протилежності, позитивні і негативні існості і боротьба між ними. Діє закон єдності і боротьби протилежностей. Позитивні і негативні існості притягаються, або відштовхуються, або гинуть, повністю перетворюючись в енергію. Існості відштовхуючись, або притягуючись набувають швидкість, а це і є енергія, яка потрібна духовно-енергетичному полю суспільства (індивіда) для його розвитку. Таким чином* боротьба протилежностей забезпечує внутрішніми джерелами енергії духовно-енергетичні поля спільностей (індивідів).

Вище згадувалося, що всі духовно-енергетичні поля спільностей мають свої гени, в яких містяться програми розвитку спільностей. Але не всі гени містять "первинні" програми розвитку духовно-енергетичного поля спільності.

Під "первинними" слід мати на увазі такі прості програми розвитку духовно-енергетичного поля спільності, які не складаються з двох, чи більше елементів.

Для скорочення і їх відокремлення від складних програм розвитку духовно-енергетичного поля спільностей будемо їх позначати ГПР (генні програми розвитку). ГПР мають духовно-енергетичні поля індивіда, сімї, національної спільності і т. п. Тобто ГПР мають духовно-енергетичні поля спільностей, розвиток яких не заважає розвитку інших спільностей і індивідів. Духовно-енергетичні поля багатонаціональних держав мають складні генні програми розвитку, які складаються з "первинних" генних програм розвитку національних спільностей. В складних генних програмах розвитку весь час ведеться боротьба між національними ГПР і це ускладнює розвиток духовно-енергетичного поля багатонаціональної спільності (держави). Ця внутрігенна боротьба між програмами розвитку зрештою приводить до розпаду держави, що ми могли бачити в недалекому минулому на прикладі розпаду Радянського Союзу. Складні генні програми розвитку мають не тільки духовно-енергетичні поля багатонаціональних спільностей, а й деякі інші. Але про них ми поговоримо при обговоренні специфіки їх культур.

Ми вже з'ясували, що таке духовно-енергетичне поле, як і за рахунок чого прогресують духовно-енергетичні поля спільностей, що являється внутрішнім джерелом енергії, яка потрібна для розвитку духовно-

енергетичних полів спільностей. Тепер, незважаючи на те, що є ще багато не висвітлених питань в розглянутих проблемах (ми їх будемо пояснювати в подальшому викладенні матеріалу), звернемося до пояснення процесу розвитку, прогресу, удосконалення духовно-енергетичного поля спільності, включаючи індивіда.

На розвиток духовно-енергетичного поля (назвемо ДЕП) спільності (індивіда) витрачається внутрішня енергія, яка "виробляється" за рахунок боротьби протилежностей. Але якщо є боротьба, то повинен бути і переможець. Отже, в результаті боротьби перемагають по черзі позитивна і негативна енергії ДЕП. Від чого в ДЕП переважають то позитивна, то негативна енергії? Чому одна із "енергій-переможниць" не може "закріпитися" в цьому стані навічно, питання достатньо складне, тому ми обмежимося короткими поясненнями. "Закріплення переможця" означатиме закінчення боротьби, закінчення постачання енергії, закінчення розвитку ДЕП, припинення існування живої матерії. "Закріплення переможця" неможливе тому, що ДЕП постійно коливається за рахунок зовнішньої енергії, що випромінюється фізичним полем.

Можна уявити, що розвиток ДЕП спільності (індивіда) відбувається на поверхні листа Мебіуса, з переходом із ділянки, де переважає позитивна енергія (світла поверхня), у ділянку, де переважає негативна енергія (темна поверхня), а потім з поверненням на світлу поверхню іншого листа Мебіуса, розташованого вище попереднього на осі.

Увага!Лист Мебіуса — це поверхня у вигляді кільця, зробленого з листа таким чином, що пересуваючись по його поверхні можна перейти з однієї площини листа на протилежну, не припиняючи руху (немає необхідності "переходити" через край кільця). У такий спосіб може бути представлений розвиток ДЕП спільності (індивіда) по спіралі, вісь якої являє собою вектор, спрямований убік зростання духовної енергії, а витки спіралі є поверхнями листів Мебіуса. Так, переходячи з більш низьких поверхонь "листів Мебіуса" на більш високі, відбувається духовний, а разом з ним і техніко-економічний, розвиток індивіда, спільності, цивілізації. У кожному новому "спіральному кільці Мебіуса" контрастність кольору зменшується, що відображає процес "окультурення" спільності: підвищується альтруїзм, збільшується гуманізм, міцніє мораль, підвищується духовна позитивна енергія і зменшується ступінь (міра) заперечення негативної

Ми коротко ознайомились з віртуальним духовно-енергетичним полем, яке властиве вищим живим організмам. А зараз розглянемо відокремлений "об'єм" ДЕП спільноти.

ДЕП спільноти вміщує позитивні і негативні існості: інтелект і інстинкт, добро і зло, любов і ненависть, альтруїзм і егоцентризм, сміливість і страх, і багато інших. Ці існості знаходяться в енергетичній потенційній ямі, вихід з якої збігається з "культурним коридором сполучення". Нагадаємо, що коридор спілкування з'єднує об'єм ДЕП спільноти з акцепторами, розташованими у фізичному полі живої матерії. "Глибина" потенційної ями є потенційним бар'єром. Існості знаходяться в енергетичній потенційній ямі до того часу, поки вони перебувають в основному стані, або їх збудження не перевищує енергію потенційного бар'єру. "Глибина" потенційної ями (висота потенційного бар'єру) визначається рівнем діючої в суспільстві моралі. Діючої, швидше всього ментальної моралі, а не проголошеної.

Зазначимо. , що розбіжності між проголошуваною та діючою мораллю значно знижують рівень останньої. Існості, які перебувають в стані збудження, що перевищує енергію потенційного бар'єра, передають збудження акцепторам живої матерії, що викликає ту чи іншу реакцію з боку живого організму.

Таким чином, духовно-енергетичне поле впливає на культурний розвиток суспільств (спільностей), а культурний стан спільностей з свого боку впливає на розвиток духовно-енергетичного поля.

Можна привести немало прикладів такого впливу, що ми і зробимо нижче. Для кращого з'ясування цього питання проведемо експеримент. Уявимо, що одна наша рука поринула у відерце з льодом, а друга рука лежить на досить теплій плиті. Далі уявимо собі, що в одній руці ми відчуваємо холод, а у другій — тепло. Якщо нам вдасться це уявити достатньо чітко, то через декілька хвилин (5-10) температура рук буде помітно відрізнятися. Хоча це простий, відомий експеримент, однак він з великою наочністю показує, як духовно-енергетичне поле впливає на фізичний стан в даному випадку людини, а взагалі — на будь-яку спільність.

Означений вище підхід до культури як особливого духовно-енергетичного поля, самореалізації індивідів і цілих спільнот почав складатися у 90-х роках XX ст. Він розкриває складний процес пошуку "істини" в умовах формування нової наукової парадигми, сучасних досягнень гуманітарних і природничих наук.

Резюме

Осмислення культури носить індивідуальний і суспільний характер. Для кожного індивіда культура — це, насамперед, його соціальна ніша, в якій відбувається його самореалізація. На індивідуальному рівні культура існує постільки, наскільки існує людина. Однак, на суспільному рівні найважливішим елементом культури і є окремий індивід — творець всього того, що ми розуміємо під культурою. Тому визначення місця окремого індивіда, певної соціальної спільноти, всього населення Землі в системі "людина — природа — спільнота — Всесвіт" — це, насамперед, визначення мети розумного життя.

На сьогодні парадокс полягає в тому, що людство проходить складний меридіан свого розвитку, коли перестають діяти класичні уявлення про світ і соціум, і ще не вироблені довготривалі, всім зрозумілі, сприйняті як на свідомому, так і на підсвідомому рівнях, світоглядні життєві орієнтири розвитку. Останні, як вважають вченні, повинні стати своєрідною релігією розвитку XXI ст.

Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

1. Поясніть науково-практичну необхідність історичної етапізації культури.

2. Розкрийте основні критерії поділу культурного розвитку на етапи.

3. Які Ви знаєте етапи культурного розвитку людства?

4. Чому етапи у розвитку культури корелюють із рівнем матеріального виробництва?

5. Які Ви знаєте теологічні концепції культури?

6. Розкрийте погляди Ібн Халдуна на історичний розвиток.

7. Розкрийте змістовну частину поглядів французьких просвітителів.

8. Що нового в культурологію внесли О. Шпенглер та А. Тойнбі?

9. Чому культура Античної Європи лягла в основу більш пізніх соціально-філософських систем?

10. Чому основні наукові відкриття в природничих науках були зроблені в Єгипті, а не в Стародавній Греції чи Римі?

11. Розкрийте особливості культури Месопотамії.

12. Опишіть архітектурні ордери Стародавньої Греції.

13. Розкрийте причини зародження матеріалістичного світобачення у філософії Античної Європи.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти