ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ТЕМА 10. Тропіко-африканський культурний регіон

План

1.Особливості формування та розвитку тропіко-африканського культурного регіону.

2.Релігійні вірування. Мистецтво та художні ремесла.

3.Культура Західної та Центральної Африки.

4.Культура Східної та Південної Африки.

Проблемно-пошукові питання:

1.Як відбулося «відкриття» Африки?

2.Характерні риси світогляду та мистецтво африканців.

3.Особливості релігійно-міфологічної картини світу.

4.Своєрідність культур Нок та Іфе.

 

Методичні рекомендації:

Методологічними засадами виділення регіону стали географічні чинники (материк, що за величиною поступається лише Євразії), заселення негроїдною расою та особливості культурного розвитку, притаманні лише цьому соціокультурному утворенню. Особливої уваги потребує питання «відкриття» Африки, дослідження паралелі: Стародавній Єгипет та Чорна Африка, «історії» Геродота про Лівію /Африку/.

Типологія рас Африки. Початки етногенезу. Культурні зони Чорної Африки та їх культурно-історичні особливості ( Тропічна, Екваторіальна, Східна та Південна Африка). Перші державні утворення: здобутки в галузі матеріальної культури Тропічна Африка /Судан/: Гана, Малі, Імперія Сангай (Гао), міста-держави хауса. Аграрна культура. Ремесла. Торгівля.Екваторіальна Африка: Велике Конго, Куба, Луба, Лунда. Ремесла. Зв’язки зі східною Африкою та Азією. Схїдна та Південно-Східна Африка: Аксумське царство, держава Мономотапа з її столицею Зімбабве, міста-держави суахілі.

Як і в більшості народів світу, уявлення африканців про світобудову носили релігійно-міфологічний характер. В них тісно переплелись надприродне та природне начала. Характерні риси світогляду та мистецтво африканців.Особливості релігійно-міфологічної картини світу. Фетишизм. Анімістичні уявлення. Маля. Обряди ініціації. Таємні союзи. Маска як елемент африканської культури.Періодизація розвитку доколоніального мистецтва Чорної Африки. Культура Нок. Культура Іфе. Мистецтво майстрів Беніну (художнє литво). Архітектурні традиції Аксуму.Поезія в контексті культури Чорної Африки.

Рекомендована література: 31, 43, 57, 87, 124

ТЕМА 11. Формування нової соціокультурної дійсності на рубежі ХХ - ХХІ століть.

План

1. Криза культурних цінностей і «кризова свідомість» ХХ століття, її витоки, зміст.

2. Ідеї «декаданса» західної культури. О.Шпенглер, А.Тоффлер, С.Хантінгтон, А.Камю та ін.

3. Технічний прогрес і культура.

4. Модернізм як культурний феномен ХХ ст. Філософсько-світоглядні підвалини модернізму.

5. Постмодерністська модель світу на межі ХХ і ХХІ ст.

Проблемно-пошукові питання:

1. У чому виявляється глобалізм новітньої культури?

2. Порівняйте модель світу в новій і новітній культурах.

3. Яким є художній дискурс новітньої культури?

4. Які види мистецтва домінують в новітній культурі?

5. Якою є людина в новітній культурі?

6. З чим пов’язане виникнення абстракціонізму?

7. Яким є світ і людина в сюрреалізмі?

8. Охарактеризуйте суперечності тоталітарних культур.

9. Якими представлено взаємовідносини людини і світу в експресіонізмі?

10. Порівняйте модерністську і постмодерністську моделі світу.

11. Як змінюється образ людини в контексті постмодернізму?

 

Методичні рекомендації:

Зміст кризи культур.Осьовий час як перша глобальна криза культури.Зміна культурних парадигм.Концепції закономірностей перехідного періоду. Теорія біфуркації.

Постмодернізм як культурне явище часто пов’язують з початком ХХ ст. (1917) Р.Панвиц«Криза європейської культури» у якій було заявлено про постмодерністську людину, як гібрид декадента і варвара. Отже постмодерн ізначально співвідносився з декадансом. У цьому аспекті постмодернізм є продовженням модернізму практики якого почалися не з Розуму, а з його руйнування. Імпресія, експресія, східна релігія, давня міфологія – це культурний модернізм. За Шпенглером першими філософськими модерністами виступили Шопенгауер і Ніцше, з яких починається філософія цивілізації, а філософія культури завершується. Провідним у новому постіндустріальному суспільстві стає постмодернізм (з 1970-х років). Поворот від модернізму до постмодернізму пов’язується з епохальною заміною європоцентричності глобальною поліцентричністю, появою постколоніального світу. У постіндустріальному, постколоніальному суспільстві зазнають деконструкції традиційні цінності – влада, гроші, виробництво, а найважливішим товаром стає інформація. В інформаційному суспільстві значення набуває не стільки інформація, скільки можливість її систематизації. Епоха механічної картини світу змінюється віртуальною, тотального значення набуває культура симулякру.

Рекомендована література: 1, 4, 24, 64, 82, 101, 120, 121, 122, 126, 127

 

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

Співбесіда за результатами виконання студентами письмової роботи “Аналіз культурного артефакту, культурної пам’ятки, твору мистецтва з історії культури”

1.Студент самостійно вибирає об’єкт аналізу, керуючись програмою курсу та списком тем. Остаточний вибір повинен бути узгоджений з викладачем.

Критерії вибору:

- традиція та час створення: розвиток культури від первісного суспільства до сучасної техногенної цивілізації;

- автор: представник певної мистецької традиції (але може бути невідомим);

- твір: «висловлювання» культури певного етапу розвитку, з визначеною регіональною специфікою.

Мета: встановлення культурної цінності пам’ятки, артефакту, твору мистецтва, яка включає одну або кілька цінностей:

- · історичну цінність (хронологічна глибина (дата створення), роль у розвитку культури зазначеного періоду, причетність до історичних подій або відомих особистостей),

- · містобудівну цінність (роль пам’ятки в природному середовищі),

- · мистецьку цінність (належність пам'ятки до творчої спадщини певного автора, раритетність пам'ятки, особливості архітектурно - художнього (літературного) вирішення пам’ятки).

- · художню цінність (відповідність засобів художньої виразності (матеріал, техніка виконання) поставленим завданням; особливості композиційного вирішення (унікальне, рідкісне, традиційне).

- · утилітарну цінність (доцільності вирішення типологічних завдань, частина обрядової діяльності, засіб обміну інформацією або міжкультурної комунікації).

Порядок роботи.

Перший етап: ознайомлення з історією артефакту, культурної пам’ятки, твору мистецтва.

Другий етап: визначення її соціокультурної функції та історичного контексту.

Третій етап: виконання й оформлення роботи.

Вимоги до оформлення.

Робота виконується письмово і складається з наступних частин:

1. Вступ (обсяг 1 сторінка).

2. Аналіз артефакту, пам’ятки, твору (обсяг 5-6 сторінок).

3. Відповідь на питання: на основі вивчення артефакту, пам’ятки, твору що ми можемо сказати про тип культури та його своєрідність? Через які елементи це визначається?

4. Висновки.

Аналогічне завдання пропонується з теми «Творча доля митця».

При виконанні цього завдання варто згадати тему «Проблема культурної ідентичності». В умовах панування масової культури і «ампутації історичної пам’яті», кризи зазнає життя й доля окремої людини, ідентифікація її з власною історією. Реальне буття людини у традиції, можливість «онтологічного підключення» до неї пов’язано не тільки з знанням історії культури,а з вмінням розглядати життя та творчість видатних людей у контексті конкретної культурної епохи, виявляти залежність від неї концептуального мислення митця, стилю творчості та типу біографії.

Біографічний метод заснований на вивченні життєвого досвіду людини в контексті історії культури через опис, визначальним в якому є не сам факт, а подія. Розуміння моделі внутрішнього світу, специфікидосвіду здійснюється за допомогою реконструкції життєвого шляхувидатної особистості, відображення у ній як індивідуально-неповторних особливостей, так і соціальних та культурних процесів.

Особливої уваги потребує дослідження стилю як єдності творчого методу та естетичного ідеалу (В.Бранський), взаємообумовленості індивідуального стилю та основних стильових тенденцій епохи, що виражає орієнтацію митця по відношенню з одного боку, до реальності, з іншого – до традиції.

 

Вимоги до оформлення.

Робота виконується письмово і складається з наступних частин:

1. Вступ (обсяг 1 сторінка).

2. Аналіз творчої долі митця (обсяг 5-6 сторінок).

3. Відповідь на питання: на основі вивчення творчої долі митця, що ми можемо сказати про тип культури та його своєрідність? Через які події та творчі принципи його діяльності це визначається?

4. Висновки.

 

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Питання для самоконтролю:

1. Поняття культури.

2. Співвідношення природи і культури.

3. Людина як продукт біологічної та культурної еволюції.

4. Специфіка культурної еволюції.

5. Принципи періодизації культурної еволюції та її основні етапи.

6. Поняття цивілізації, її основні ознаки.

7. Культура збирання і полювання, її особливості.

8. Формування сім’ї у первісному суспільстві.

9. Релігійні уявлення первісної культури.

10. Неолітична революція та її значення для формування культури нового типу.

11. Поняття етносу, його основні ознаки.

12. Розвиток писемності та її основні типи.

13. Стародавні цивілізації, їх особливості та ареал розповсюдження.

14. Культура Стародавнього Єгипту.

15. Культура Месопотамії.

16. Культурно-історичні етапи розвитку Стародавньої Греції.

17. Крито-мікенська культура та її зв’язок з культурою Стародавньої Греції.

18. Особливості культурного розвитку Греції в архаїчний період.

19. Культурні досягнення Греції класичного періоду.

20. Еллінізм як тип культури, його особливості.

21. Особливості полісного типу держави.

22. Сутність і форми античної демократії.

23. Основні етапи культурної еволюції Стародавнього Риму.

24. Стародавній Рим в царську епоху: культурні надбання.

25. Римська республіка: структура політичної влади.

26. Військова організація римлян в республіканську епоху.

27. Піднесення римської культури в період ранньої імперії.

28. Особливості римської науки та філософії.

29. Історичні та культурні передумови виникнення християнства.

30. Основні історичні етапи розвитку візантійської культури.

31. Філософська та теологічна спадщина візантійської культури.

32. Античні традиції у візантійській освіті і літературі.

33. Досягнення Візантії у галузі мистецтва і архітектури.

34. Вплив візантійської культури на культури Київської Русі.

35. Культура європейського середньовіччя, особливості її формування.

36. Характерні риси культури раннього середньовіччя.

37. Місце християнської релігії і церкви в культурі європейського середньовіччя.

38. Розвиток міст і освіти в період пізнього середньовіччя.

39. Європейська культура пізнього середньовіччя.

40. Романський і готичний стилі в культурі середньовіччя.

41. Історичні передумови становлення культури Відродження.

42. Гуманізм як ідеологія Відродження.

43. Образотворче мистецтво епохи Відродження.

44. Література і театр епохи Відродження.

45. Соціально-економічні витоки і ідейний зміст Реформації.

46. Реформація та німецький гуманізм.

47. Реформація та засади новоєвропейської ментальності.

48. Мистецтво доби Реформації.

49. Ідейний зміст епохи Просвітництва.

50. Діяльність французьких енциклопедистів епохи Просвітництва.

51. Основні тенденції розвитку мистецтва в епоху Просвітництва.

52. Проблема виховання в літературі Просвітництва.

53. Особливості розвитку європейської культури в першій половині Х1х ст.

54. Основні духовні рухи ХІХ ст. – романтизм, німецька класична філософія, марксизм, позитивізм, еволюціонізм.

55. Криза релігійної моделі світу і моралі. А.Шопенгауер та Ф.Ніцше

56. Авангардне мистецтво як художня культура модерну.

57. Культура Європи та США між двома світовими війнами. Феномен масової культури.

58. Науково-технічна революція як передумова переходу до постіндустріального суспільства.

59. Розвиток засобів масової комунікації і створення інформаційного суспільства.

60. Постмодернізм у філософії та мистецтві. Основні напрямки та представники.

Модуль №1

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти