ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


МЕРЕЖЕВІ ТЕХНОЛОГІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Мережеві технології. Застосування Інтернету в економіці

Комп’ютерні комунікації

Організація та використання ресурсів комп’ютерної мережі.

Internet та Intranet-технології

Адресація в мережі Інтернет

Основні сервіси мережі Інтернет та їх протоколи

Інформаційний пошук та спільне використання інформаційних ресурсів

Телеконференції в економічній діяльності

Мережні технології в економіці

Електронна комерція та біржові операції через Інтернет

Віртуальна корпорація та віртуальний офіс

Комп’ютерні комунікації

Навіщо потрібні обчислювальні або комп'ютерні мережі? Комп'ютерні мережі створюються з метою доступу до загальносистемних ресурсів (інформаційних, програмних і апаратних), розподілених (децентралізованих) в цій мережі.

Комп'ютерна мережа – це сукупність комп'ютерів, які можуть здійснювати інформаційну взаємодію один з одним за допомогою комунікаційного устаткування і програмного забезпечення.

Телекомунікації - це передача і прийом такої інформації як звук, зображення, дані і текст на великі відстані по електромагнітних системах: кабельним каналам; оптоволоконним каналам; радіоканалам і іншим каналам зв'язку.

Телекомунікаційна мережа - це сукупність технічних і програмних засобів, за допомогою яких здійснюються телекомунікації.

До телекомунікаційних мереж відносяться:

1. Комп'ютерні мережі (для передачі даних)

2. Телефонні мережі (передача голосової інформації)

3. Радіомережі (передача голосової інформації - широкомовні послуги)

4. Телевізійні мережі (передача голосу і зображення - широкомовні послуги)

За територіальною ознакою розрізняють мережі локальні і територіальні (регіональні і глобальні).

Слід розрізняти комп'ютерні і термінальні мережі. Комп'ютерні мережі зв'язують комп'ютери, кожен з яких може працювати і автономно. Термінальні мережі зазвичай пов'язують потужні комп'ютери (мейнфрейми) з терміналами (пристроями введення - виведення інформації). Прикладом термінальних пристроїв і мереж може служити мережа банкоматів або кас продажу квитків.

Телекомунікаційні мережі складаються з наступних компонентів: мережі доступу, магістралі, інформаційні центри.

Комп'ютерну мережу можна представити багатошаровою моделлю, що складається з шарів:

· комп'ютери;

· комунікаційне устаткування;

· операційні системи;

· мережеві додатки.

У комп'ютерних мережах використовуються різні типи і класи комп'ютерів. Комп'ютери і їх характеристики визначають можливості комп'ютерних мереж.

До комунікаційного устаткування відносяться: модеми, мережеві карти, мережеві кабелі і додаткова апаратура мереж. До додаткової апаратури відносяться: приймачі або трансивери (traceivers), повторювачі або репітери (repeaters), концентратори (hubs), мости (bridges), комутатори, маршрутизатори (routers), шлюзи (gateways).

Для забезпечення взаємодії програмно-апаратних комплексів в комп'ютерних мережах були прийняті єдині правила або стандарт, який визначає алгоритм передачі інформації в мережах. Як стандарт були прийняті мережеві протоколи, які визначають взаємодію устаткування в мережах.

Оскільки взаємодія устаткування в мережі не може бути описана одним єдиним мережевим протоколом, то був застосований багаторівневий підхід до розробки засобів мережевої взаємодії. В результаті була розроблена семирівнева модель взаємодії відкритих систем - OSI.

Ця модель розділяє засоби взаємодії на сім функціональних рівнів: прикладний, показний (рівень представлення даних), сеансовий, транспортний, мережевий, канальний і фізичний.

Набір протоколів, достатній для організації взаємодії устаткування в мережі, називається стеком комунікаційних протоколів. Найбільш популярним є стек - TCP/IP. Цей стек використовується для зв'язку комп'ютерів в мережі Internet і в корпоративних мережах.

Протоколи реалізуються автономними і мережевими операційними системами (комунікаційними засобами, які входять до ОС), а також пристроями телекомунікаційного устаткування (мостами, комутаторами, маршрутизаторами, шлюзами).

До мережевих додатків відносяться різні поштові прикладні програми (Outlook Express, The Bat, Eudora та інші) і браузери - програми для перегляду веб-сторінок (Internet Explorer, Opera, Mozzila Firefox та інші). До прикладних програм для створення сайтів відносяться: Macromedia HomeSite Plus, WebCoder, Macromedia Dreamweaver, Microsoft FrontPage, Microsoft Publisher і інші програми.

Великий інтерес представляє глобальна інформаційна мережа Інтернет. Internet – це об'єднання транснаціональних комп'ютерних мереж з різними типами і класами комп'ютерів і мережевого устаткування, що працюють по різних протоколах і передають інформацію по різних каналах зв'язку.

Інтернет - це потужний засіб телекомунікації, зберігання і надання інформації, ведення електронного бізнесу і дистанційного (інтерактивного або он-лайн) навчання.

Локальні обчислювальні мережі. В даний час на підприємствах і в установах знайшли широке застосування локальні обчислювальні мережі (ЛОМ), основне призначення яких забезпечити доступ до загальномережевих (інформаційних, програмних і апаратних) ресурсів. Локальна обчислювальна мережа (ЛОМ) є з'єднанням декількох ПК за допомогою відповідного апаратного і програмного забезпечення. Крім того, ЛОМ дозволяють співробітникам підприємств оперативно обмінюватися один з одним інформацією.

ЛОМ застосовуються для вирішення таких проблеми як:

· Розподіл даних. Дані в локальній мережі зберігаються на центральному ПК і можуть бути доступні на робочих станціях. У зв'язку з цим не треба на кожному робочому місці мати накопичувачі для зберігання однієї і тієї ж інформації;

· Розподіл ресурсів. Периферійні пристрої можуть бути доступні для всіх користувачів ЛОМ. Такими пристроями можуть бути, наприклад, сканер або лазерний принтер;

· Розподіл програм. Всі користувачі ЛОМ можуть спільно мати доступ до програм, які були централізовано встановлені на одному з комп'ютерів.

У локальних мережах швидкість передачі даних висока, протоколи порівняно з протоколами глобальних мереж відносно прості, відсутня надмірність каналів зв'язку.

Локальні мережі залежно від адміністративних зв’язків між ПК розділяються на ієрархічні або централізовані та однорангові.

Локальні мережі залежно від фізичних і логічних зв’язків між ПК відрізняються архітектурою (Ethernet, Token Ring, FDDI і так далі) і топологією (шинна, кільце, зірка і так далі).

У локальних мережах реалізується технологія «клієнт – сервер». Сервер – це об'єкт (комп'ютер або програма) який надає сервісні послуги, а клієнт – це об'єкт (комп'ютер або програма), який запрошує сервер надати ці послуги.

У однорангових мережах сервер може бути одночасно і клієнтом, тобто використовувати ресурси іншого ПК або того ж ПК, якому він сам надає ресурси.

Сервер в ієрархічних мережах може бути клієнтом лише сервера більш високого рівня ієрархії. Ієрархічні мережі називаються мережами з виділеним сервером. Комп'ютери, об’єднані в локальну мережу, прийнято називати вузлами. Кожен вузол може бути сервером або робочою станцією.

Однорангова (однорівнева) локальна мережа – це мережа рівноправних комп'ютерів (робочих станцій), кожен з яких має унікальне ім'я і пароль для входу в комп'ютер. Однорангова мережа не має центрального ПК.

Рис. 2.1.1. Однорангова локальна мережа

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти