ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Подібний же ріст збитку спостерігається при прискореному руйнуванні фасадів будинків у забрудненій атмосфері міст.

Вплив навколишнього середовища на здоров’я міського населення

У великому ступені, забруднення атмосфери позначається на здоров'ї міського населення. Про це свідчать, зокрема, істотні розходження в захворюваності населення в окремих районах того самого міста.[20]

На підтвердження сказаного приведемо дані з роботи І. П. Лашневої, що вивчала захворюваність дітей, що проживають у двох районах з різним рівнем забруднення атмосферного повітря: в одному велика кількість промислових підприємств перебуває поблизу дитячих садків, в іншому дитячі установи віддалені від основних магістральних шляхів і джерел забруднення повітря шкідливими речовинами. Аналіз захворюваності показав, що загальна гостра захворюваність у першому районі була в 1,5 рази вище, ніж у другому. Захворюваність органів дихання дітей вікових груп (від 1 року до 6 років) у першому районі була також в 1,5 рази вище, ніж у другому районі, а нервової системи й органів почуттів - в 2-2,5 рази частіше.[19]

Зміна здоров'я городян є не тільки показником екологічного стану міста, але й найважливішим соціально-економічним його наслідком, що повинне визначати провідні напрямки по поліпшенню якості навколишнього середовища. У зв'язку із цим досить важливо підкреслити, що саме здоров'я городян у межах біологічної норми є функцією від економічних, соціальних (включаючи психологічні) і екологічних умов.[1]

У цілому на здоров'я городян впливають багато факторів, особливо характерні риси міського способу життя - гіподинамія, підвищені нервові навантаження, транспортна утома й ряд інших, але найбільше - забруднення навколишнього середовища. Про це свідчать істотні розходження в захворюваності населення в різних районах того самого міста.[8]

Найбільш помітні негативні наслідки забруднення навколишнього середовища у великому місті проявляються в погіршенні здоров'я городян у порівнянні з жителями сільської місцевості. Так, наприклад, проведене М. С. Бєдним і співавторами поглиблене вивчення захворюваності окремих груп міського й сільського населення переконливо показало, що городяни частіше страждають неврозами, захворюваннями судин мозку, хворобами центральної нервової системи, органів дихання, ніж сільські жителі.[20]

Яскравим підтвердженням того, що саме забруднення навколишнього середовища є причиною більш високої захворюваності міських жителів, можуть служити дані роботи Є. В. Іродової. Автор зіставив ретроспективні дані про забруднення атмосферного повітря токсичними речовинами з динамікою захворюваності й смертності населення від злоякісних новотворів органів дихання за 14 років. Два великих міста А и Б, які істотно різнилися по ступені забруднення атмосферного повітря, по інших параметрах (кліматичні умови, чисельність і вікова структура населення, рівень медичного обслуговування й інші соціально-економічні фактори) були цілком ідентичні. Місто А було більше забруднене сірчистим газом, пилом, фенолом, бензапиреном. Скарги на погіршення санітарно-побутових умов життя в місті А відзначалися в 2,2 рази частіше, ніж у жителів міста Б. Захворювання органів дихання в жителів міста А були в 1,9 рази частіше, ніж міста Б, рак легенів зустрічався вдвічі частіше (табл. 2).[8]

Таблиця 2. Ріст смертності від раку легені й інших злоякісних новотворів у містах А і Б за досліджуваний період (за 100% прийняті стандартизовані показники смертності в кожному місті за перший період досліджень)

Локалізація пухлин Стосовно вихідного періоду, в %
місто А місто Б
Всі злоякісні новотвори
Всі злоякісні новотвори без раку легенів 101,2 65,6
Рак легенів 105,2

Забруднення водного басейну

Забруднення водного басейну в містах варто розглядати у двох аспектах - забруднення води в зоні водоспоживання й забруднення водного басейну в межах міста за рахунок його стоків.[6]

Забруднення води в зоні водоспоживання є серйозним чинником, що погіршує екологічний стан міст. Воно виробляється як за рахунок скидання частини неочищених стоків міст і підприємств, розташованих вище зони водозабору даного міста й забруднення води річковим транспортом, так і за рахунок влучення у водойми частини добрив і отрутохімікатів, внесених на поля. Причому, якщо з першими видами забруднення можна шляхом будівництва очисних споруджень боротися ефективно, то запобігти забрудненню водного басейну, вироблене сільськогосподарськими заходами, дуже складно. У зонах підвищеного зволоження близько 20% добрив і отрутохімікатів, внесених у ґрунт, попадає у водотоки. Це, у свою чергу, може приводити до евтрофікації водойм, що ще більше погіршує якість води.

Важливо помітити, що водоочистні спорудження водопроводів не в змозі очистити питну воду від розчинів зазначених речовин, тому питна вода може містити їх у собі в підвищених концентраціях і негативно вплинути на здоров'я людини. Ріст хімізації сільського господарства неминуче буде приводити до збільшення кількості добрив і отрутохімікатів, внесених у ґрунт, і відповідно із цим їхня концентрація у воді буде збільшуватися.[21]

Боротьба з таким видом забруднень вимагає використання добрив і отрутохімікатів у зонах водозбору винятково в гранульованій формі, розробки й впровадження швидко розкладаючих отрутохімікатів, а також біологічних методів захисту рослин.[6]

Рис. 2. Антропогенний карст

Міста також є потужними джерелами забруднення водного басейну. У великих містах розраховуючи на один жителя (з обліком забруднених поверхневих стоків) щодоби скидається у водойми близько 1 м3 забруднених стоків. Тому міста мають потребу в потужних очисних спорудженнях, експлуатація яких викликає чималі труднощі. Так, при роботі станції біологічного очищення стічних вод міст утвориться близько 1,5-2 т відпрацьованого мулу в рік розраховуючи на один жителя. Використання цього мулу як добриво для столових сільськогосподарських культур неприпустимо, тому що він містить у собі велика кількість токсичних речовин, не підлягаючих розкладанню. У цей час такий мул кумулюється на суші, займаючи значні території, і викликає забруднення ґрунтових вод. Причому з мулу насамперед вимиваються найбільш токсичні елементи, що містять з'єднання важких металів. Найбільш перспективним рішенням цієї проблеми є впровадження в практику технологічних систем, що передбачають одержання з мулу газу з наступним спалюванням залишків мулової маси.[22]

Особливу проблему представляє проникнення забруднених поверхневих стоків у підґрунтові води. Поверхневі стоки міст завжди мають підвищену кислотність. Якщо під містом розташовуються крейдові відкладення й вапняки, проникнення в них закислених вод неминуче приводить до виникнення антропогенного карсту. Порожнечі, що утворяться в результаті антропогенного карсту безпосередньо під містом, можуть являти серйозну загрозу для будинків і споруджень, тому в містах, у яких існує реальний ризик його виникнення, необхідна спеціальна геологічна служба за прогнозом і запобіганням його наслідків.[6]

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти