ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Основи бойового застосування підрозділів Сухопутних військ США, ФРН, Туреччини

Військові фахівці НАТО вважають, що у сучасних умовах бойові дії сухопутних війсь будуть розвиватися при відсутності суцільних фронтів. Характерним для них є великий просторовий розмах, значне розосередження військ по фронту і у глибину, висока динамічність і мобільність.

Існують погляди, що бойові дії із застосуванням тільки звичайних засобів ураження будуть вестися в умовах постійної загрози застосування зброї масового ураження. Крім того, під час останньої війни в Іраку у 2003 році, у конфлікті на Балканах, виявлена висока ефективність застосування високоточної зброї (ВТЗ), ефективність дій якої порівняно з ефективністю застосування по об’єктах тактичної ядерної зброї.

Головна роль під час ведення бойових дій з застосуванням звичайних засобів ураження надається, як і раніше, сухопутним військам, які повинні вирішувати бойові задачі у тісній взаємодії з тактичною авіацією – головним засобом ураження на театрах війни.

Розглянемо питання підготовки і здійснення маршів, ведення наступу і оборони мотопіхотними (піхотними) підрозділами.

Марш

Складовою частиною всіх видів бойових дій є марш. За поглядами військових фахівців НАТО здібність до швидкого пересування і здійснення високошвидкісного маршу – одна з основних якостей сухопутних військ.

Марші розподіляються на тактичні і адміністративні.

Тактичний марш – це пересування в умовах можливої зустрічі з противником. Головна увага під час здійснення такого маршу надається готовності військ до вступу у бій.

Адміністративний марш – пересування поза загрозою зустрічі з наземним противником. Основна задача такого маршу – перекинути підрозділи у зазначений район.

Марші можуть здійснюватися на бойовій техніці і у пішому порядку.

Прийняті наступні швидкості руху:

- для колісного транспорту:

- по дорогах вдень і вночі:

- з увімкнутими фарами – 40 км/год.;

- з використанням світломаскувальних пристроїв вночі – 16 км/год.;

- поза доріг:

- вдень – 16 км/год.;

- вночі – 8 км/год.;

- для гусеничної техніці швидкість руху вдень і вночі з ввімкнутими фарами 24 км/год.; останні нормативи ті ж самі, що і до колісного транспорту.

Добовий перехід: в пішому порядку – 20…32 км, на БТР або автомобілях – 280 км, танкових підрозділів та частин – 200 км.

Марш рекомендовано здійснювати в розосереджених колонах або в умовах обмеженої видимості з тим, щоб знизити ефективність бойового застосування авіації противника.

Шикування похідних порядків на марші повинно забезпечити можливість з ходу вступити в бій з противником. Похідний порядок на марші залежить від обстановки, задуму командування, особливостей місцевості і може включати маршеві групи, маршеві ешелони і похідні колони.

Найменшим підрозділом у похідній колоні є маршова група. Вона може включати відділення, секцію, взвод, роту. Всі підрозділи маршової групи повинні мати, по можливості, однакову маршову швидкість.

Маршовий ешелон включає одну або декілька маршових груп, які здійснюють марш під єдиним командуванням. Зазвичай він включає батальйон (дивізіон). У тих випадках, коли батальйон здійснює марш самостійно, маршовий ешелон може складати і рота (батарея). Для кращого управління планування, складання розрахунків маршу та здійснення контролю маршеві ешелони нумеруються або позначаються буквами алфавіту.

Похідна колона складається із частин і підрозділів різних родів військ, які пересуваються за одним і тим же маршрутом. Для забезпечення управління частинами та підрозділами призначається начальник колони.

Похідний порядок частин та з’єднань складається із військ прикриття, головних сил і охорони. Тили складають самостійні колони і пересуваються за бойовими частинами.

В армії Німеччини похідний порядок військ на марші включає маршеві групи і похідні колони. Маршова група створюється із підрозділів різних родів військ і за своїм складом відповідає, приблизно, посиленому батальйону. Декілька маршових груп, які прямують за одним маршрутом, складають похідну колону. Для військ, які здійснюють марш по шосейним дорогам, швидкість руху встановлюється: вдень – 40 км/год., вночі – 30 км/год..

Наступ

Наступ – це рішучі дії військ, в основу яких покладено вміле і цілеспрямоване використання результатів застосування зброї масового ураження, ВТЗ, звичайної зброї. Наступ вважається основним видом бойових дій, тому що тільки наступ у змозі забезпечити досягнення перемоги у бою.

4.2.1 Наступ складається із чотирьох етапів:

- наближення до противника;

- безпосередньо наступ (з ходу або звичайно підготовлений);

- розвиток успіху;

- переслідування.

У сухопутних військах ФРН прийняті три етапи: наближення, прорив оборони і бій у глибині оборони противника. Коли ж оборона противника буде глибоко ешелонованою, то наступальні дії можуть мати два етапи: наближення та прорив оборони.

Наближення проводиться з метою установлення або відновлення безпосереднього зіткнення з противником, якщо воно було втрачено. У ході цього етапу бойові дії ведуть війська прикриття і авангарди, а головні сили висуваються у похідних і передбойових порядках на широкому фронті.

Безпосередньо наступ проводиться для прориву оборони і створення сприятливих умов для здійснення маневру.

Розвиток успіху проводиться для завершення остаточного розгрому противника. Війська, які здійснюють розвиток успіху, намагаються оточити і знищити противника, особливо його резерви, з тим, щоб захопити об’єкти у його глибокому тилу, порушити комунікації, перешкодити його планомірному відходу.

Переслідування, як правило, починається з етапу розвитку успіху з метою завершити знищення військ противника, який відходить, і обмежити його можливості організувати в подальшому оборону на нових рубежах.

Застосовуються й інші наступальні дії, до яких відносяться наступ з обмеженою метою і тактичні відволікаючі дії.

До наступу з обмеженою метою відносять розвідку боєм, рейди і упереджуючи удари перед переднім краєм.

Тактичними відволікаючими діями є фальшиві атаки, демонстративні дії, оманні дії і фальшиві демонстрації.

 

Форми наступального маневру

Формами наступального маневру сухопутних військ країн НАТО є:

- фронтальний наступ;

- прорив (в армії ФРН – фронтальний удар);

- охоплення з його різновидами:

- подвійним охопленням;

- обходом;

- оточенням.

Способи переходу у наступ

Згідно з поглядами військових фахівців армій США і ФРН, війська можуть переходити до наступу з ходу або з положення безпосереднього зіткнення з противником.

Шикування бойових порядків

У залежності від задачі, яка отримана, наявності сил і засобів, характеру оборони противника і місцевості, війська у змозі вести наступ одним або декількома ешелонами. За досвідом навчань бойовий порядок військ у наступі зазвичай будується в один, два або три ешелони.

Ведення наступу

Мотопіхотні і танкові підрозділи у залежності від ролі і місця у бойовому порядку бригади, а також від задачі, яку виконують, можуть знаходитися в першому або другому ешелоні (резерві) і наступати на головному або допоміжному напрямку.

Підрозділам першого ешелону вказуються:

- задачі;

- засоби посилення;

- вихідний рубіж для наступу;

- рубіж атаки;

- рубежі регулювання;

- смуга або напрямок наступу.

Задачі підрозділам ставляться по об’єктам. Може призначатися один або декілька об’єктів послідовно розташованих у глибині оборони противника. Об’єктами можуть бути населені і опорні пункти, височини, ділянки траншеї тощо.

З метою найбільш ефективного використання в бою бойових можливостей підрозділів різних родів військ на основі мотопіхотних, танкових і розвідувальних батальйонів створюються батальйонні тактичні групи (бтгр) з засобами підсилення, підрозділами інженерних військ і вертольотами вогневої підтримки.

Батальйонні тактичні групи (табл. 4.2.1), в яких більшість складають мотопіхотні підрозділи, мають назву мотопіхотних тактичних груп, а якщо танкові – танкових груп. При рівній кількості мотопіхотних і танкових підрозділів бтгр має назву збалансованої тактичної групи. В залежності від рішення командира бригади до їх складу можуть включатися бойові підрозділи тільки одного роду військ.

Танки і мотопіхота, які складають бтгр, забезпечують гнучкість їх використання під час ведення бойових дій на різній місцевості. Мотопіхота буде надавати підтримку танкам під час дій на сильно пересічній місцевості, а танки будуть прикривати піхоту на відкритій місцевості. Вони у змозі взаємно доповнювати і підсилювати свої бойові можливості.

Склад бтгр СВ СШАТаблиця 4.1

Сили та засоби. бтгр
Мотопіхотна (мпб – 1, тр – 1, взв. ЗСУ, секц. ЗКР, інж. взв.) Танкова (тб –1, мпр – 1, птв, взв. ЗСУ, секц. ЗКР, інж. взв.) Збалансована (мпр – 2, тр – 2, взв. ЗСУ, секц. ЗКР, інж. взв, птв –1…2)
Танки М1 «Абрамс» 44…58 28…30
БМП М2 «Бредлі» 41…45 26…28
БРМ М3
ПТРК «Тоу» М901 4…8
ПУ ПТРК «Дракон» 25…36
120 мм сам. мін. М 120
ЗСУ «Вулкан»
Разрах. ПЗРК «Стінгер»
МТУ 2…4

Мотопіхотні та танкові підрозділи будують свій бойовий порядок в колону, в лінію, уступом вправо (вліво) або кутом вперед (назад).

Вихідний рубіж повинен знаходитися в районі розташування своїх військ або контролюватися ними і забезпечувати укриття від вогню прямою наводкою і спостереження противника. Під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником вихідним рубежем зазвичай є рубіж зіткнення з ним.

Рубіж переходу в атаку призначається підрозділам (до батальйону включно) з метою узгодження дій піхоти, яка наступає, і підтримуючих її танків і артилерії і повинен знаходитися в 100…150 м від переднього краю оборони противника під час наступу у пішому порядку і більшої відстані – під час наступу на бойових машинах.

Підрозділам вказуються рубежі регулювання для забезпечення узгодженого просування і рубіж безпечного віддалення, на якому вони не можуть бути уражені своїми ядерними ударами.

Тривалість вогневої підготовки атаки залежить від характеру оборони противника і може бути 15…20 хвилин і більше.

Мотопіхота і танки в період вогневої підготовки атаки висуваються на рубіж атаки. З виходом мотопіхоти на рубіж атаки вогонь вогневих засобів переноситься у глибину оборони противника, а підрозділи атакують передній край противника.

Якщо противник, який контратакує, здатен зірвати виконання бойового завдання, командир підрозділу організовує оборону на досягнутому рубежі.

Під час відходу противника організовується переслідування. Воно може бути фронтальним, паралельним або комбінованим, тобто сполучатися з охопленням.

В ході переслідування можливий зустрічний бій, для досягнення успіху в якому передбачається захоплювати ініціативу.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти