ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Ноги взутті на каблуках, зхрещені ноги.

Зазвичай ноги взуті в взуття на високому каблуці, дякуючи чому в підйомі утворюється прогин. Нога в подібному взутті виглядає ефектно. Підйом, п’яти по відношенню до пальців стопи утворює більш виразну криву від щиколотки до коліна. З другої сторони, коли ми малюємо сидячу фігуру, довжина ніг, особливо коли вони схрещені, повинні бути більшою. В гіршому випадку, ноги здадуться короткими. Взуття на каблуках робить гомілки об’ємними і вигинає криву більше звичайного.

Ступні: закриті та компактні. Довжина стопи дорівнює одній восьмій частині росту, тобто, рівна висоті голови. В відмінності від кісті руки, стопа більш закрита та компактна. Схема малюнку буде схожа з ту, що ми використовували для кісті руки, і ґрунтується на колі чи овалі, який відповідає п’яті, другий овал більший і декілька маленьких циліндрів – для зображення пальців. Якщо стопа зображується в профіль, достатньо трикутної форми, щоб створити її структуру. Після того як структура стопи зрозуміла, наступним кроком буде замальовка стоп в різних позах. При фронтальному погляді, пальці перетворюються в прості круглі форми.

Традиційні пози. Якщо ми погортаємо модний журнал, ми побачимо, що моделі – чоловіки та жінки – повторюють одні пози, які стали привичними для універсального язика моди. Ми випередили ці пози і жести як традиційні, тобто повторюються в світі моди. Вони не вимушені, природні і виняткові. Ці традиційні пози також часто повторюються в малюнках модельєрів, тому корисно, щоб студент, вивчаючий моду, їх знав і використовував. Мабуть ця поза, коли тіло спирається на одну ногу, а рука впирається в стегно, найчастіше зустрічається в дизайні моди.

Співвідношення пози і стиля. Жести конкретної людини – це продукт його культурного и професійного багажу, віку, зросту, сану здоров’я. До того як визначати позу, яку займе наша модель, потрібно взяти до уваги психологію та статус клієнта, для якого призначений одяг. Якщо річ йде про одяг від кутюр’є, поза буде викривлена та елегантна, якщо ми будемо проектувати одяг для молоді, модель повинна виглядати динамічною, мати більш неформальні, навіть вульгарні пози.

Ключ до послаблення напруги в моделях. В позах наших моделей ми повинні уникати напруження, симетрії та фронтальності; ми розуміємо, що вибрана для нашої моделі поза добра, коли вона буде граційною та гармонійною, коли ми досягнемо розслабленого зображення фігури. Це проявляється в асиметричному положенні рук а ніг, бічному нахилі, правильному положенні ліній плеча та стегон, положенні рук, в рівновазі тіла, коли об»єкт нахиляється назад чи вперед. Потрібно уникати напружених поз та різких рухів і пропорції для адаптації рисунка до язика моди.

Пропорції тіла. Під каноном пропорцій тіла людини розуміється орієнтовний кодекс, який за допомогою математичних формул встановлює ідеальні пропорції людського тіла, розділяючи їх на сектори ( модулі) .

Руки і кисті рук. Рука - верхня кінцівка тіла, вона складається з чотирьох рухомих частин: плеча, верхньої частини руки до ліктя (плеча), передпліччя і кисті. Хоча руки і кисті мають пропорцію, встановлену по відношенню до тіла, стилізація ескізу моди може спотворювати їх розміри, але вони повинні гармонійно вписуватися в облік моделі. Щоб зобразити характерну форму рук, потрібно використовувати просту схему, яка виражає, перш за все, правильне з»єднання. Кращий спосіб намалювати руку - побудувати її, спираючись на овальні, накладені один на одного форми, або циліндри, якщо ми хочемо отримати об'ємну форму руки. Після того як контур намальований, потрібно звернути увагу на виступаючі м'язи, обсяг плеча, біцепса і передпліччя (особливо це стосується руки чоловіки). Жіноча рука дуже відрізняється від чоловічої, її зображення повинно бути більш витонченим. Для неї характерна відсутність виступаючої мускулатури, рівномірність пропорцій і витонченість ліній, які окреслюють її контур. Області з»єднання ліктя і зап'ястя жіночих рук вужчі, ніж у чоловіка. Руки не можуть сприйматися окремо від усього тіла. Вони підкреслюють позу, приносять в модель ритм і асиметрію. Кисть, - це дуже виразна частина руки, і можливість зобразити її по різному уявляє певну складність для художника з невеликим досвідом. Добре намальована кисть додає моделі велику крихкість, в той же час як погано намальована може зіпсувати хорошу роботу.

Побудова кисті руки. Щоб краще зрозуміти розміри кисті руки, ми повинні відштовхнутися від геометричної схеми, визначаючи зовнішній контур, і продовжити роботу над зображенням пальців за допомогою ліній і овалів. Довжина кожного пальця різна, різні точки з»єднання і руху показуються ледь помітною зігнутою лінією, яка накладається поверх пальців. Потрібно, щоб їх поза відповідала схемою, складеної з концентричних дуг. Крім вивчення структури кистей рук, слід навчитися малювати їх у різних позах. Ми можемо взяти моделі з журналів, книг або намалювати. Структура кисті руки проста, вона ділиться на дві частини: долоню і пальці. Розміщення пальців зводиться до кількох вигнутих ліній, які відповідають точкам згину кожної фаланги. Хоча структура кисті проста, її малюнок ускладнюється, коли пальці розкриті і притиснуті. У таких випадках слід створити структуру за допомогою геометричної форми. За попередньою схемою малюються лінії, що обмежують довжину фаланг. Спираючись на ці лінії ми завершуємо форму пальців. Є дві позиції, при яких зображення кисті вимагає особливої ​​уваги: коли кисть частково вкладена в кишеню або коли вона знаходиться в позі «підбоченясь».

Прийоми стилізації.

- Видовжити фігуру.

Щоб отримати більш витончену фігуру, достатньо видовжити деякі частини тіла. По-перше, голова повинна бути трішки менша, шия – більш довша, пропорції торса – трішки зменшені по відношенню до ніг, які також стають довші. Якщо потрібно збільшити висоту моделі, зберігши правильні пропорції між різними частинами тіла, модельєр повинен збільшити висоту тіла в одному або двох модулях (виходять фігури висотою завдовжки 9 чи 10 голів). В такому випадку, анатомічні співвідношення будуть тіж, хоча довжина кінцівок і основних частин тіла змінились.

-Зробити фігуру більш стрункішою. Ще один прийом, щоб підкреслити стилізацію моделі, - зменшити м’язову масу. Цей спосіб дозволяє зробити реальну фігуру, більш стрункішою, не збільшуючи її і практично не змінюючи базові пропорції. Талія і стегна звужуються, лобок трішки піднімається, ноги, руки і шия залишаються тієї ж довжини, але більш тонкими, в той же час як голова і ступні зберігають початковий об’єм, що заставляє сприймати їх розмір як більший по відношенню до пропорцій тіла. При використанні канонів в дев’ять чи десять голів шия здається більш видовженою, плечі трохи ширші по відношенню до таза.

 

 

Література до всього курсу :

1.Аксенов Ю., Левидова М. Цвет и линия .- М.: Советский художник, 1986

2.Антонович Є.А., Захарчук-Чугай Р.В.,Степанович М.Є.Декоративно прикладне мистецтво. - Львів:Світ, 1992

3. Барщ А.О. Наброски зарисовки .- М.: Искусство, 1970

4. Білецький П.О. Основи образотворчого мистецтва .- К.: Рад.шк., 1973

5.Беда В.Г. Живопис. – М: Просвещение, 1986

6.Беда В.Г. Живопис. – М: Искусство, 1971

7.Бесчастнов Н.П., Кулаков В.Я., Стор И.Н., Авдеева Ю.С., Гусейнов Г.М., Дыминский В.Б., Шеболдаев А.С.Живопись. –М.:Владос, 2004

8. Бучинський С.Л. основи грамоти образотворчого мистецтв. - К.: Рад.шк., 1981

9. ГриценкоВ. Людина і культура .- К.: Либідь, 2000

8. Горбенко А.А.Акварельная живопись для архитекторов.-К:Будівельник, 1982.

10.Зайцев А. Наука о цвете и живопись - М: Искусство, 1986

11.Иваницкий И.А.Школа изобразительного искусства. 3 часть.- М.: Изобразительное искусство, 1989

12.Кириченко М.А., Кириченко І.М. Основи образотворчої грамоти. -К.: Вища школа, 2002

13. Кирцер Ю.М. Рисунок и живопись. - М: Высшая школа,1992

14.Костерин Н.П. Учебное рисование - М.: Просвещение, 1980

15.Котляр В.П. Основи образотворчого мистецтва. Методика художнього виховання дітей. – Київ: КОНДОР, 2006

16.Никодеми Г.Б. Техника живописи. – М.:ЭКСМО, 2005

17.Ничкало С.А. Короткий тлумачний словник „Мистецтвознавство”.- К: Либідь -1999р.

18.Сокольникова Н.М. Основы композиции. - Обнинск, 1986

19. Пармон Ф.М., Кондратенко Т.П. Рисунок и графика костюма.-М.: Легпромиздат, 1987

20. Портрет. Уроки майстерства. - М.: ООО «ТД Издательство Мир книги», 2005

21. Энциклопеди юного художника. - М.: Педагогика, 1983

22.Уилис.Ф. Рисуем лица. - М.:АСТ-Астрель, 2006

23.Уэбб Д. Натюрморт в акварели. – М.: Кристини-Новый век, 2005

24.Шорохов Е.В., Козлов Н.Г. Композиция. – М.: Просвещение, 1978

25.Яшухин А.П. Жи вопись.- М.: Просвещение, 1985

- Фудурих Б. Акварельная живопись. Шаг за шагом.-М.: АСТ-Астрель, 2006

 



ь




 

 


 

,

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти