ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ПРОГРАМА ФАХОВОГО ВИПРОБУВАННЯ

ПРОГРАМА ФАХОВОГО ВИПРОБУВАННЯ

Для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр»

зі спеціальності 8.02030302 «Мова і література*» (німецька)

На основі освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»

 

Схвалено вченою радою факультету іноземної філології

Протокол № 2від «26» лютого 2013 р.

 

Голова вченої ради факультету іноземної філології

проф. Ніколайчук Г.І.

 

 

Укладачі: к.ф.н., доц. Терещенко Т.В.

к.п.н., доц. Середюк Л.А.

 

 

Рівне – 2013

 

 

ЗМІСТ

 

1. Вступ

2.​ Зміст тем і питань програми

3​. Список рекомендованої літератури

 

Вступ

 

Програма фахового випробування складена відповідно до вимог державного освітнього стандарту вищої освіти України за напрямом підготовки 8.02030302 «Мова і література» (німецька), пропонованими до рівня підготовки, необхідної для отримання ступеня магістра, а також з вимогами, що пред'являються до професійної підготовленості випускника за відповідним напрямом підготовки бакалавра.

Метафахового випробування: виявити рівень оволодіння загальнокультурними і професійними компетенціями абітурієнта в теорії і практиці іноземної мови.

Завданняфахового випробування:

• виявити рівень володіння вступником іноземною мовою (фонетичні, лексичні, граматичні навички, мовленнєві вміння);

• встановити ступінь володіння вступником загальномовною та професійною тематикою іноземної мови;

• з'ясувати ступінь володіння вступником теоретичною лінгвістичною базою для адекватного аналізу лінгвістичних явищ на всіх рівнях мовної системи із застосуванням адекватних методів і прийомів аналізу.

 

Цілі програми

Фахове випробування має на меті перевірити вміння та навички вступників факультету іноземної філології. Вступники повинні:

вільно користуватися іноземною мовою у професійних наукових та інших цілях;

володіти чотирма видами мовленнєвої діяльності на відповідному рівні;

знати синтаксичні, семантичні та фонетичні правила і закономірності іноземної мови;

використовувати соціокультурні знання і вміння в іншомовній комунікації;

застосовувати культурологічну інформацію у професійній діяльності;

реалізовувати наукові дослідження, оцінювати й аналізувати власний навчальний досвід та удосконалювати свої навчальні стратегії;

використовувати власний досвід оволодіння іншомовним мовленням у викладацькій діяльності;

удосконалювати мовленнєву підготовку шляхом використання автентичних іншомовних матеріалів; демонструвати впевненість і позитивну мотивацію у користуванні іноземною мовою;

усвідомлювати роль учителя як у шкільному, так і в позашкільному оточенні.

Центральним лінгвістичним курсом є практичний курс іноземної мови. Тому на фаховому випробуванні необхідно передусім виявити теоретичні і практичні навички вступників з цього предмета. Теоретичні і практичні питання з практичного курсу іноземної мови обов'язково включаються в кожен екзаменаційний білет.

Програма включає також найважливіші теми з інших мовознавчих дисциплін: теоретичної фонетики, теоретичної граматики, лексикології та історії мови та методики.

Вступний іспит має на меті проведення продуктивного підсумкового контролю знань, вмінь та навичок вступників, спрямований передусім на оцінку якості кінцевого продукту та його презентації під час загального обговорення. Цей вид контролю передбачає оцінювання трьох аспектів навчальної діяльності вступників, а саме:

якості професійної підготовки

Кінцевий продукт, що має практичне і професійне спрямування, оцінюється з огляду на його змістовність, оригінальність, відповідність майбутнім професійним та навчальним потребам виконавців, ступінь досягнення мети вступного іспиту тощо.

якості презентації

Параметри оцінювання усної та письмової презентації результатів навчання іноземної мови є їх відповідність цілям і змісту вступного іспиту, чіткість презентації, її послідовність і логічність, різноманітність застосованих прийомів, сформованість вмінь публічного мовлення, участь вступників в підготовці та проведенні презентації та подальшому обговоренні.

якості мовної підготовки

На фаховому випробуванні перевіряються знання вступників лексичного, граматичного матеріалу з іноземної мови, теоретичних курсів тощо; вміння логічно будувати висловлювання та оформлювати їх у завершену за змістом розповідь, розуміти питання та зауваження екзаменаторів та на належному рівні відповідати на них. У програмі подано список основної фахової літератури, якою ж, звичайно, не слід обмежуватися при підготовці і проведенні вступного екзамену; особливо це стосується статей, які зовсім не подаються в списку, а також багатьох монографічних праць з відповідних лінгвістичних проблем.

Програма складена з урахування типових програм з мовознавчих дисциплін, програми з німецької мови за редакцією Бориско Н., 2004р.

 

Вимоги до підготовленості вступників:

Вступники повинні виявляти такі знання, уміння і навички:

1.​ Розуміти мовлення співбесідника (у тому числі й носія мови), мовлення диктора в аудіо- і відеозапису, мовлення артистів, а також мовлення дикторів/модераторів німецького радіо і телебачення.

2​. Вільно висловлюватися на будь-яку побутову, соціально-політичну, лінгвістичну, літературно-критичну та інші теми.

З. Коментувати, реферувати, анотувати, резюмувати прочитаний/прослуханий автентичний текст побутового, літературно-художнього, публіцистичного і країнознавчого характеру.

4.​ Реферувати німецькою мовою українські/російські тексти соціально-політичного, лінгвістичного і літературознавчого характеру.

5.​ Вести бесіду на теми, які були вивчені протягом чотирьох років навчання -ставити мотивовані запитання, давати короткі і розгорнуті відповіді, вступати в розмову і цілеспрямовано вести її, виражати своє ставлення до висловленої точки зору, фактів, аргументувати свою точку зору.

6​. Правильно викладати свої думки у письмовій формі: писати твір, переказ, статтю, доповідь, резюме з використанням збагачених граматичних структур, ідіоматичних виразів, лексичного і фразеологічного багатства мови.

7​. Фонетично, граматично і лексично правильно аналізувати твори художньої літератури з точки зору жанрово-композиційних, ідейно-художніх і мовних особливостей, уміти характеризувати творчий шлях письменника.

8.​ Проводити лінгвостилістичну інтерпретацію художнього тексту (охарактеризувати відбір лексики, показати, з якою метою автор використовує фонетичні, морфологічні, словотворчі, синтаксичні і художні засоби мови) з метою розкриття авторського задуму і авторського стилю.

9.​ Уміти перекладати з дотриманням норм німецької/рідної мови усно і письмово німецькі й українські/російські тексти у межах тематики 1-4 курсів.

10.​ Знати матеріал усіх теоретичних курсів і вміти практично застосовувати інформацію, отриману з них.

Порядок оцінювання результатів вступного випробування

Оцінювання відповіді вступників на вступному випробуванні здійснюється членами екзаменаційної комісії, призначеної згідно з наказом ректора, за шкалою оцінок від 106 до 200 балів. Підставою для формування оцінки є правильність, логічність , глибина відповіді, уміння аналізувати проблеми, які стосуються змісту відповіді, виробляти самостійні оцінки та рішення щодо розв’язання таких проблем.

Критерії оцінювання

Критерії оцінювання Оцінка за 5-ти бальною шкалою Шкала оцінювання 106-200 балів Значенняоцінки
Абітурієнт дає чіткі та змістовні відповіді, вміло їх аргументує відповідно до заданої теми. Темп висловлювання жвавий та невимушений. Мовлення вільне, правильне, в межах літературної норми іноземної мови з достатнім різноманіттям мовних засобів, нормативними граматичними формами та їх правильним вживанням. Слід продемонструвати достатні знання теоретичного матеріалу. Допускається обмовлення та незначна кількість помилок фонетичного та дискурсивного характеру. 181-200 Відмінно
Вступник розуміє питання, дає змістовні відповіді і може їх аргументувати. Мовлення відбувається у досить високому темпі. Мовлення має бути достатньо вільним і в основному правильним. Вибір мовних засобів дещо обмежений, але їх вживання переважно правильне. Знання теоретичного матеріалу добре, проте пропущені деякі другорядні факти. Допускаються незначні обмовлення та помилки. 152-180 Добре
При відповіді на питання вступник стикається з деякими труднощами, його реакція під час мовлення надто повільна. Темп висловлювання нижчий за стандартний, вибір мовних засобів обмежений, їх вживання не завжди коректне. Зміст прочитаного передано з втратою інформації. Знання теоретичного матеріалу неповне. Допускаються значні помилки 124-151 Задовільно
Рівень відповіді нижчий від вимог, які встановлені для оцінки “задовільно” (див. вище). Навички мовленнєвих компетенцій розвинені слабо, висловлювання примітивні, мовний рівень низький, темп недостатній. Розуміння тексту низьке. У мовленні допускаються грубі помилки, які вступник не зауважує і не виправляє. Погане знання теоретичного матеріалу. Загальна оцінка за усний екзамен виводиться на основі чотирьох оцінок, які враховуються однаково. 106-123 Незадовільно

 

 

Зміст тем і питань програми

 

Теоретична фонетика

 

Фонетика як важлива складова частина мовознавства: визначення поняття фонетики, відношення фонетики до інших наук, розділи фонетики (загальна фонетика, описова фонетика, історична фонетика, порівняльна фонетика, експериментальна фонетика), фонетичні одиниці (речення, фраза, ритмічна група, склад, фонема). Орфографія і орфоепія; принципи транскрипції; транслітерація; фонетичне членування мови. Звукоутворення: органи мови і їх найважливіші функції; елементи акустики в фонетиці; артикуляційний і фонетичний базис; акустичні та фізіологічні властивості звуків.

Вчення про фонеми: що таке фонема; опозиція, ідентичність; сегментація та ідентифікація фонеми; вплив оточення і акценту на фонему; види асиміляції; найважливіші відтінки німецьких фонем. Особливості німецьких голосних: німецькі голосні фонеми в сильній позиції; систематизація німецьких приголосних фонем.

 

Структура складів німецької мови: теорія складів (теорія наповнюваності, теорія аспірації); типи фонетичних складів (відкриті склади, відносно відкриті склади, закриті склади). Типи складів за ступенем ударності: склади з наголосом в реченні, склади з сильним наголосом в слові, в ритмічній групі; склади зі слабким наголосом в ритмічній групі; ненаголошені склади. Типи складів за місцем в мовному такті: склади, що стоять після наголошеного складу в реченні; склади, що стоять безпосередньо перед ударним складом у реченні.

 

Німецький наголос у слові. Види наголосу в слові: динамічний, музичний та кількісний; основні правила німецького наголосу в слові; німецький наголос у слові як фонологічний засіб.

 

Інтонація німецького речення. Компоненти інтонації (поділ речення на фонетичні одиниці і відповідні паузи; наголос у реченні, мелодія речення; темп мови, сила звуку, окрас звучання мови); фонетичне членування речення на мовні такти; фонетичне членування мовного такту на ритмічні групи. Типи інтонації німецького речення: логічний наголос, емфатичний наголос; мелодія розповідного, питального та окличного речення.

 

Лексикологія

 

Лексикологія як складова частина мовознавства: визначення поняття лексикології, предмет і завдання дослідження лексикології. Зв'язок лексикології з іншими лінгвістичними науками. Основні розділи лексикології: загальна лексикологія, порівняльна лексикологія, історична лексикологія, описова лексикологія.

 

Слово як основна одиниця лексичної системи. Слово як єдність звучання і значення. Зв'язок звучання зі значенням. Значення слова. Основні типи лексичного значення слова. Лексичні та граматичні компоненти в значенні слова. Значення слова і поняття. Значення слова і його вживання. Основні типи зміни значення слова. Лексичне значення і структура основи слова.

 

Шляхи розвитку словникового складу. Розвиток словникового складу. Поповнення словникового складу новими словами. Неологізми мовні й авторські. Старіння і відмирання слів. Архаїзми.

 

Склад лексики сучасної німецької мови за її походженням. Класифікація слів за їх походженням. Слова німецькі і слова запозичені. Слова з індоєвропейською і німецькою етимологією. Проблема запозичень у плані лексикології історичної та лексикології сучасної мови. Проблема класифікації слів іншомовного походження.

 

Диференціація лексики за сферами вживання. Професійна і науково-технічна термінологія. Джерела виникнення термінів. Взаємовідношення між термінологічною та загальнонародною лексикою.

 

Загальнонародна та діалектна лексика. Взаємовідношення між діалектною лексикою та лексикою сучасної літературної німецької мови.

 

Словотвір. Основні способи словотворення сучасної німецької мови. Особливості суфіксів і префіксів. Словоскладання (види складних слів, класифікація складних слів). Продуктивні і непродуктивні словотворчі типи. Словотворчі типи і лексичні категорії.

 

Аналіз словникового складу мови. Структурний аналіз лексики. Семантичний аналіз лексики (синоніми, антоніми, омоніми).

 

Фразеологія. Вільні поєднання слів і фразеологічні одиниці. Основні типи характерні для сучасної німецької мови фразеологічних одиниць. Класифікація фразеологічних одиниць за В.В. Виноградовим. Класична класифікація фразеологізмів: парні слова, крилаті слова, ідіоми, прислів'я, приказки.

 

Словники німецької мови. Основні типи словників. Словники двомовні. Основні типи одномовних словників. Етимологічні словники. Історичні тлумачні словники. Тлумачні словники сучасної мови. Синонімічні словники. Тематичні словники. Фразеологічні словники.

 

Теоретична граматика

Граматичний лад мови, що вивчається. Основні розділи граматики - морфологія і синтаксис, їх співвідношення. Методи опису граматичного ладу.

 

Граматичні форми слова. Зовнішні та внутрішні засоби граматичної форми слова. Граматичне значення. Граматична категорія.

 

Морфологія. Основні одиниці морфологічного рівня: словоформа, морфема. Особливості морфеміки досліджуваної мови.

 

Частини мови, визначення поняття «частина мови». Принцип поділу граматичних класів слів.

 

Іменник: визначення іменника, семантико-структурні класи іменників, граматичні категорії іменника (рід, число, відмінок), синтаксична функція іменника.

 

Дієслово: визначення дієслова, семантико-структурні класи дієслова (категорія числа, особи, часу, способу); теорія валентності німецького дієслова.

 

Прикметник: структурно-семантичні види прикметника, польова структура прикметника як частини мови. Ступені порівняння прикметників, способи утворення прикметників.

 

Інші частини мови: прислівник, займенник, їх граматичні категорії; службові слова.

 

Синтаксис. Основні одиниці синтаксису (словосполучення, речення). Речення, проблема визначення поняття «речення», структурна класифікація речення. Комунікативна функція речення, категорія предикативності. Внутрішня структура речення. Члени речення: головні, другорядні. Види підмета і присудка. Актуальне членування речення. Модель речення. Складне речення: складносурядне, складнопідрядне. Види підрядних речень. Порядок слів у реченні.

 

Історія мови

 

Сучасна німецька мова і її форми існування. Предмет історії мови. Національні варіанти німецької літературної мови. Форми існування німецької мови (німецька національна літературна мова, діалекти, міські говори).

 

Діалекти сучасної німецької мови. Періодизація історії німецької мови (староверхньонімецька, середньоверхньонімецька, ранньоверхньонімецька, нововерхньонімецька).

 

Давньогерманські племена і їхні мови. Класифікація давньогерманських племен та їхніх мов. Загальна характеристика давньогерманської мови. Поняття спорідненості мов і мови-основи. Методика порівняльно-історичного аналізу. Загальноіндоєвропейські і загальнонімецькі риси германських мов: наголос, система голосних фонем, система приголосних. Перший пересув приголосних, закон Вернера, граматичне чергування по закону Вернера. Загальноіндоєвропейська і загальнонімецька лексика (запозичення з кельтських та латинської мов). Морфологічна система: морфологічна структура у загальноіндоєвропейському відмінюванні іменника. Основа на голосні, основи на приголосну. Відмінювання прикметників. Морфологічна класифікація дієслів. Аблаут в давньогерманських сильних дієсловах. Слабкі дієслова. Граматичні категорії дієслова.

 

Давньоверхньонімецький період. Становлення німецької нації. Походження слова "Deutsch". Діалекти давньоверхньонімецької. Виникнення писемності на давньоверхньонімецькій. Давньоверхньонімецькі пам'ятки писемності: глоси, язичницькі пам'ятники, прозові християнські пам'ятники, поетичні християнські пам'ятники. Фонетичні зміни: вокалізм (зміна давньогерманських дифтонгів на монофтонги).

 

Умлаут. Діфтонгізація довгих «е» і «о». Консонантизм. Другий пересув приголосних. Лексика і словотвір. Особливості морфологічного ладу: типи відмінювання іменників. Категорії іменника. Поява категорії визначеності / невизначеності. Відмінювання прикметника. Виникнення займенникового типу відмінювання прикметника. Морфологічна структура дієслова. Тематичний голосний. Відмінювання слабких і сильних дієслів в Präsens і Imperfekt. Неправильні дієслова. Претеріта-презентні дієслова.

 

Середньоверхньонімецький період. Загальна характеристика періоду: розвиток письмової німецької мови, виникнення наддіалектних варіантів літературної мови. Класичний період середньонижньонімецької. Героїчний епос. Куртуазний епос. Лірика мінезингерів. Інші літературні жанри. Поширення німецької мови. Середньонижньонімецькі діалекти. Особливості мовного розвитку в середньоверхньонімецький період: розвиток словника. Фонологічна система (ослаблення ненаголошених голосних, фонологізація умлаут). Нові голосні. Виникнення фонеми «∫». Інші зміни в системі приголосних. Становлення граматичних категорій іменників: уніфікація типів відміни. Спрощення структури вербальних форм. Спрощення особових закінчень дієслів. Відмінювання дієслів у Präsens і Imperfekt. Розвиток граматичних категорій дієслова. Категорія часу. Категорія способу.

 

Ранньововерхньонімецький період. Загальна характеристика. Становлення загальнонімецької літературної норми: виникнення територіальних варіантів літературної мови. Література ранньоверхньонімецької: бюргерська література. Нелітературні прозові жанри: розвиток «ділової» німецької. Реформація. Діяльність М. Лютера. Лексика ранньоверхньонімецької: поява нової лексики, зміна значення слів, запозичення в галузі науки, релігії, права. Словотвір (роль словоскладання). Фонетичні зміни. Діфтонгизация довгих голосних високого піднесення, монофтонгізація старих дифтонгів високого підйому. Стислість і довгота. Зміна в системі приголосних (фонеми "s" і "z", зникнення інтервокального "h"). Особливості граматичного ладу. Типи відмінювання іменників, утворення множини, граматичний рід іменників. Зміни в системі дієслівного аблаута. Розвиток майбутнього часу дієслова Konditionalis.

 

Нововерхньонімецький період. Становлення єдиної національної літературної мови. Становлення національної літературної норми. Поширення верхньонімецької літературної мови на півночі Німеччини. Діяльність граматистів. Діяльність мовних товариств. Пуризм. Роль періодичної преси. Проблема мовної норми в другій половині 18 століття. Роль класичної німецької літератури. Нормалізація німецької літературної вимови. Нормалізація німецької орфографії. Подальша нормалізація німецької мови в 18-19 ст. Розширення словника в новий час.

2. Монологічне висловлювання по темі. Висловлювання дозволяє визначити рівень мовної і мовленнєвої компетенції.

  1. Die gesunde Lebensweise. Körpersprache.
  2. Schönheitspflege als ein Teil der modernen Hygiene.
  3. Verkehrsmittel: Auto, Eisenbahn, Flugzeug.
  4. Wege der Erhaltung der Natur.
  5. Schulbildung in Deutschland: Hauptschule, Realschule, Gymnasium.
  6. Hochschulbildung in Deutschland und Russland.
  7. Deutsche Mentalität.
  8. Das Problem des Nationalcharakters.
  9. Mode, Kosmetika, Kleidung und das Aussehen.
  10. Die Vorbereitung auf das Studium in der BRD.
  11. Der Einfluss des Aussehens auf Zustandekommen in unserem Leben.
  12. Aufnehmen der Kontakte und Gewinnen der Freunde.
  13. Höflichkeit in verschiedenen Kulturen.
  14. Die Gleichgewichtstörungen und die Umwelt
  15. Die Regeln des guten Tons.
  16. Der Kampf gegen den Terrorismus
  17. Der Charakter eines Menschen.
  18. Arbeitssuche.
  19. «Besser in der Tasche kein Geld als ohne Freund in dieser Welt».
  20. «Die erste Liebe ist die beste».
  21. Probleme in einer Freundschaft.
  22. Die Liebe in unserem Leben.
  23. «Fernsehkrankheit». Für und gegen Fernsehen.
  24. Die äußere Erscheinung und die Karriere
  25. Sinn und Bedeutung der Verlobung.
  26. Urlaubspläne.
  27. Massenmedien.
  28. «Die Freiheit im globalen Internetnetz».
  29. Sitten und Bräuche in Deutschland.
  30. Das Ideal vom Zusammenleben der Kulturen.

 

3. Приклад тексту для аналізу
Novalis

DIE BLAUE BLUME

 


Die Eltern lagen schon und schliefen, die Wanduhr schlug ihren einförmigen Takt, vor den klappernden Fenstern sauste der Wind; abwechselnd wurde die Stube hell von dem Schimmer des Mon­des. Der Jüngling lag unruhig auf seinem Lager und gedachte des Fremden und seiner Erzählungen. „ Nicht die Schätze sind es, die ein so unaussprechliches Verlangen in mir geweckt haben“, sagte er zu sich selbst; „fernab liegt mir alle Habsucht: aber die blaue Blume sehn ich mich zu erblicken. Sie liegt mir unaufhörlich im Sinn, und ich kann nichts anderes dichten und denken. So ist mir noch nie zumute gewesen: es ist, als hätt ich vorhin geträumt, oder ich wäre in eine andere Welt hinübergeschlummert; denn in der Welt, in der ich sonst lebte, wer hätte da sich um Blumen beküm­mert, und gar von einer so seltsamen Leidenschaft für eine Blume hab ich damals nie gehört. Wo eigentlich nur der Fremde herkam? Keiner von uns hat je einen ähnlichen Menschen gesehen; doch weiß ich nicht, warum nur ich von seinen Reden so ergriffen wor­den bin; die andern haben ja das nämliche gehört, und keinem ist so etwas begegnet. Dass ich auch nicht einmal von meinem wun­derlichen Zustande reden kann! Es ist mir oft so entzückend wohl, und nur dann, wenn ich die Blume nicht recht gegenwärtig habe, befällt mich so ein tiefes, inniges Treiben; das kann und wird kei­ner verstehen. Ich glaubte, ich wäre wahnsinnig, wenn ich nicht so klar und hell sähe und dächte, mir ist seitdem alles viel bekannter. Ich hörte einst von alten Zeiten reden; wie da die Tiere und Bäume und Felsen mit den Menschen gesprochen hätten. Mir ist gerade so, als wollten sie allaugenblicklich anfangen und als könnte ich es ihnen ansehen, was sie mir sagen wollten. Es muss noch viel Worte geben, die ich nicht weiß: wüsste ich mehr, so könnte ich viel besser alles begreifen. Sonst tanzte ich gern, jetzt denke ich lieber nach der Musik.“ Der Jüngling verlor sich allmäh­lich in süßen Phantasien und entschlummerte. Da träumte ihm erst von unansehnlichen Fernen und wilden, unbekannten Gegenden. Er wanderte über Meere mit unbegreiflicher Leichtigkeit; wun­derliche Tiere sah er; er lebte mit mannigfaltigen Menschen, bald im Kriege, in wildem Getümmel, in stillen Hütten. Er geriet in Ge­fangenschaft und die schmählichste Not. Alle Empfindungen stie­gen bis zu einer nie gekannten Höhe in ihm. Er durchlebte ein un­endlich buntes Leben; starb und kam wieder, liebte bis zur höch­sten Leidenschaft und war dann wieder auf ewig von seiner Ge­liebten getrennt. Endlich gegen Morgen, wie draußen die Däm­merung anbrach, wurde es stiller in seiner Seele, klarer und blei­bender wurden die Bilder.

 

 

Рекомендована література для підготовки до екзамену.

  1. Абрамов Б.А. Теоретическая грамматика немецкого языка. Сопоставительная типология немецкого и русского языков. – М., «Владос», 2001. – 288 с.
  2. Адмони В.Г. Грамматический строй как система построения и общая теория грамматики. – Л. 1988.
  3. Арсеньева М.Г. Введение в германскую филологию. Учебник для филологических факультетов. – М.: ГИС, 2000.
  4. Белова. Аналитическое чтение. - Пятигорск, ПГЛУ. 2001
  5. Брандес М.П. Ubungen zur deutschen Textstilistik.=Практикум по стилистике текста. Немецкий язык. -М.: Издат.центр"Академия", 2002
  6. Брандес М.П. Стилистика немецкого языка.: Для ин-тов и фак. иностр.яз. -М.: Высшая школа 1983
  7. Брандес М.П. Стилистический анализ: (на материале немец.яз. -М.: Высшая школа 1971
  8. Девкин В.Д. Занимательная лексикология. – М.: «Владос», 1998.
  9. Девкин В.Д. Немецкая лексикография: Учеб. пособие для вузов. – М.: Высш. шк., 2005. – 670 с.
  10. Девкин В.Д. Немецкая разговорная лексика. – М., 1993.
  11. Зеленецкий А.Л., Новожилова О.В. Теория немецкого языкознания: Учеб. пособие для студ. лингв. ун-тов и фак. ин. яз. высш. пед. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 400 с.
  12. Козьмин О.Г., Никифорова В.Г. Практическая фонетика немецкого языка. – М.: Высш. шк., 2004.
  13. Левковская К.А. Лексикология немецкого языка. – М., 1986.
  14. Москальская О.И. Грамматика текста. – М., 1998.
  15. Москальская О.И. Теоретическая грамматика современного немецкого языка. – М.: Издательский центр «Академия», 2004. – 352 с.
  16. Москальская О.И. История немецкого языка. – Л.: Просвещение, 1969.
  17. Ольшанский И.Г. Лексикология: Современный немецкий язык = Lexikologie: Die deutsche Gegenwartssprache: Учебник для студ. лингв. фак. высш. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2005. – 416 с.
  18. Рахманова Н.И. История немецкого языка. От теории к практике: Учебное пособие. – М.: Высш. шк., 2003. – 334 с.
  19. Ризель Э.Г. Стилистика немецкого языка- Stilistik der Deutschen Sprache.-М.: Высшая школа. 1983
  20. Семенюк Н.Н. Из истории функционально-стилистических дифференциаций немецкого литературного языка-М.: Наука. 1972
  21. Сильман Т.И. Пособие по стилистическому анализу немецкой художественной литературы.: (На немецком языке).-Л.: Просвещение. 1969
  22. Степанова М.Д. Словообразование современного немецкого языка. – М., 1990.
  23. Степанова М.Д., Чернышева И.И. Лексикология современного немецкого языка. Учебник для студ. лингв. фак. высш. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 256 с.
  24. Филичева Н.И. История немецкого языка. – М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 304 с.
  25. Щербина С. Ю. Стилистика немецкого языка. Хабаровск: Изд-во Хабаровского .пед. университета. 2001
  26. Jung W. Grammatik der deutschen Gegenwartssprache. – Санкт-Петербург, 1996.
  27. Kosmin O.G., Bogomasowa T.S., Hizko L.I. Theoretische Phonetik der deutschen Sprache: Учеб. для ин-тов и фак-тов иностр. яз. – М.: Высш. шк., 1990.
  28. Kosmin O.G., Sulemova G.A. Praktische Phonetik der deutschen Sprache: Учеб. Пособие для студентов пед. ин-тов по спец. «Иностранный язык». – М.: Просвещение, 1990.

 

Міністерство освіти та спорту України

Рівненський державний гуманітарний університет

 

 

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Голова приймальної комісії

Рівненського державного

гуманітарного університету

___________проф. Постоловський Р.М.

«_____» ________________2013 р.

 

ЗМІСТ

 

2. Вступ

2.​ Зміст тем і питань програми

3​. Список рекомендованої літератури

 

 

Вступ

 

Програма фахового випробування складена відповідно до вимог державного освітнього стандарту вищої освіти України за напрямом підготовки 8.02030302 «Мова і література (німецька)», пропонованими до рівня підготовки, необхідної для отримання ступеня магістра, а також з вимогами, що пред'являються до професійної підготовленості випускника за відповідним напрямом підготовки спеціаліста.

Мета фахового випробування: виявити рівень оволодіння загальнокультурними і професійними компетенціями вступника в теорії і практиці іноземної мови.

Завдання фахового випробування

• виявити рівень володіння абітурієнтом іноземною мовою (фонетичні, лексичні, граматичні навички, мовленнєві вміння);

• встановити ступінь володіння абітурієнтом загальномовною та професійною тематикою іноземної мови;

• з'ясувати ступінь володіння абітурієнтом теоретичною лінгвістичною базою для адекватного аналізу лінгвістичних явищ на всіх рівнях мовної системи із застосуванням адекватних методів і прийомів аналізу.

 

Цілі програми

Фахове випробування має на меті перевірити вміння та навички - вступників факультету іноземної філології. Вступники повинні:

вільно користуватися іноземною мовою у професійних наукових та інших цілях;

володіти чотирма видами мовленнєвої діяльності на відповідному рівні;

знати синтаксичні, семантичні та фонетичні правила і закономірності іноземної мови;

використовувати соціокультурні знання і вміння в іншомовній комунікації;

застосовувати культурологічну інформацію у професійній діяльності;

реалізовувати наукові дослідження, оцінювати й аналізувати власний навчальний досвід та удосконалювати свої навчальні стратегії;

використовувати власний досвід оволодіння іншомовним мовленням у викладацькій діяльності;

удосконалювати мовленнєву підготовку шляхом використання автентичних іншомовних матеріалів; демонструвати впевненість і позитивну мотивацію у користуванні іноземною мовою;

усвідомлювати роль учителя як у шкільному, так і в позашкільному оточенні.

Центральним лінгвістичним курсом є практичний курс іноземної мови. Тому на вступному екзамені необхідно передусім виявити теоретичні і практичні навички вступників з цього предмета. Теоретичні і практичні питання з практичного курсу іноземної мови обов'язково включаються в кожен екзаменаційний білет.

Програма включає також найважливіші теми з інших мовознавчих дисциплін: теоретичної фонетики, теоретичної граматики, лексикології та історії мови та методики.

Фахове випробування має на меті проведення продуктивного підсумкового контролю знань, вмінь та навичок студентів, спрямований передусім на оцінку якості кінцевого продукту та його презентації під час загального обговорення. Цей вид контролю передбачає оцінювання трьох аспектів навчальної діяльності вступників, а саме:

якості професійної підготовки

Кінцевий продукт, що має практичне і професійне спрямування, оцінюється з огляду на його змістовність, оригінальність, відповідність майбутнім професійним та навчальним потребам виконавців, ступінь досягнення мети вступного іспиту тощо.

якості презентації

Параметри оцінювання усної та письмової презентації результатів навчання іноземної мови є їх відповідність цілям і змісту вступного іспиту, чіткість презентації, її послідовність і логічність, різноманітність застосованих прийомів, сформованість вмінь публічного мовлення, участь вступників в підготовці та проведенні презентації та подальшому обговоренні.

якості мовної підготовки

На фаховому випробуванні перевіряються знання вступників лексичного, граматичного матеріалу з іноземної мови, теоретичних курсів тощо; вміння логічно будувати висловлювання та оформлювати їх у завершену за змістом розповідь, розуміти питання та зауваження екзаменаторів та на належному рівні відповідати на них. У програмі подано список основної фахової літератури, якою ж, звичайно, не слід обмежуватися при підготовці і проведенні вступного екзамену; особливо це стосується статей, які зовсім не подаються в списку, а також багатьох монографічних праць з відповідних лінгвістичних проблем.

Програма складена з урахування типових програм з мовознавчих дисциплін, програми з німецької мови за редакцією Бориско Н., 2004р.

 

Вимоги до підготовленості вступників:

Вступники повинні виявляти такі знання, уміння і навички:

1.​ Розуміти мовлення співбесідника (у тому числі й носія мови), мовлення диктора в аудіо- і відеозапису, мовлення артистів, а також мовлення дикторів/модераторів німецького радіо і телебачення.

2​. Вільно висловлюватися на будь-яку побутову, соціально-політичну, лінгвістичну, літературно-критичну та інші теми.

З. Коментувати, реферувати, анотувати, резюмувати прочитаний/прослуханий автентичний текст побутового, літературно-художнього, публіцистичного і країнознавчого характеру.

4.​ Реферувати німецькою мовою українські/російські тексти соціально-політичного, лінгвістичного і літературознавчого характеру.

5.​ Вести бесіду на теми, які були вивчені протягом чотирьох років навчання -ставити мотивовані запитання, давати короткі і розгорнуті відповіді, вступати в розмову і цілеспрямовано вести її, виражати своє ставлення до висловленої точки зору, фактів, аргументувати свою точку зору.

6​. Правильно викладати свої думки у письмовій формі: писати твір, переказ, статтю, доповідь, резюме з використанням збагачених граматичних структур, ідіоматичних виразів, лексичного і фразеологічного багатства мови.

7​. Фонетично, граматично і лексично правильно аналізувати твори художньої літератури з точки зору жанрово-композиційних, ідейно-художніх і мовних особливостей, уміти характеризувати творчий шлях письменника.

8.​ Проводити лінгвостилістичну інтерпретацію художнього тексту (охарактеризувати відбір лексики, показати, з якою метою автор використовує фонетичні, морфологічні, словотворчі, синтаксичні і художні засоби мови) з метою розкриття авторського задуму і авторського стилю.

9.​ Уміти перекладати з дотриманням норм німецької/рідної мови усно і письмово німецькі й українські/російські тексти у межах тематики 1-4 курсів.

10.​ Знати матеріал усіх теоретичних курсів і вміти практично застосовувати інформацію, отриману з них.

Критерії оцінювання

Критерії оцінювання Оцінка за 5-ти бальною шкалою Шкала оцінювання 106-200 балів Значенняоцінки
Абітурієнт дає чіткі та змістовні відповіді, вміло їх аргументує відповідно до заданої теми. Темп висловлювання жвавий та невимушений. Мовлення вільне, правильне, в межах літературної норми іноземної мови з достатнім різноманіттям мовних засобів, нормативними граматичними формами та їх правильним вживанням. Слід продемонструвати достатні знання теоретичного матеріалу. Допускається обмовлення та незначна кількість помилок фонетичного та дискурсивного характеру. 181-200 Відмінно
Вступник розуміє питання, дає змістовні відповіді і може їх аргументувати. Мовлення відбувається у досить високому темпі. Мовлення має бути достатньо вільним і в основному правильним. Вибір мовних засобів дещо обмежений, але їх вживання переважно правильне. Знання теоретичного матеріалу добре, проте пропущені деякі другорядні факти. Допускаються незначні обмовлення та помилки. 152-180 Добре
При відповіді на питання вступник стикається з деякими труднощами, його реакція під час мовлення надто повільна. Темп висловлювання нижчий за стандартний, вибір мовних засобів обмежений, їх вживання не завжди коректне. Зміст прочитаного передано з втратою інформації. Знання теоретичного матеріалу неповне. Допускаються значні помилки 124-151 Задовільно
Рівень відповіді нижчий від вимог, які встановлені для оцінки “задовільно” (див. вище). Навички мовленнєвих компетенцій розвинені слабо, висловлювання примітивні, мовний рівень низький, темп недостатній. Розуміння тексту низьке. У мовленні допускаються грубі помилки, які вступник не зауважує і не виправляє. Погане знання теоретичного матеріалу. Загальна оцінка за усний екзамен виводиться на основі чотирьох оцінок, які враховуються однаково. 106-123 Незадовільно

 

 

Зміст тем і питань програми

 

Стилістика

 

Мовностилістичні основи курсу стилістики: відношення лінгвостилістики до інших розділів загального мовознавства, соціолінгвістичні та прагматичні аспекти стилістики. Предмет і завдання курсу стилістики. Визначення та розмежування основних стилістичних понять. Значення і походження слова "Stil"; подвійне значення слова стиль; стиль як комплекс окремих елементів; стиль як вибір серед різних можливостей; суб'єктивно-певна одиниця стилю; об'єктивно-певна одиниця стилю.

Функціональні стилі сучасної німецької мови. Стиль

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти