ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Порядок проведення фахового випробування

Допуск до вступного випробування здійснюється за умови наявності екзаменаційного листа та документа, який засвідчує особу(паспорта, свідоцтва про народження, тощо);

Вступне випробовування проводиться згідно з розкладом, складеним приймальною комісією РДГУ;

Вступникам дозволяється мати при собі ручку з чорнилом, пастою;

Вступник отримує тільки один комплект екзаменаційних завдань; зміна завдань не дозволяється;

Вступник має право звернутися до екзаменаторів з проханням щодо уточнення умов завдань;

Під час вступного випробовування не дозволяється порушувати тишу; спілкуватися з іншими вступниками, користуватися електронними, друкованими , рукописними інформаційними джерелами;

Запис відповіді на екзаменаційні завдання здійснюється в аркуші усної відповіді, під якою ставиться підпис вступника та членів екзаменаційної комісії;

Вступники, які не з’явилися на вступне випробування без поважних причин у визначений розкладом час, до участі у подальших випробуваннях та в конкурсі не допускаються; за наявності поважних причин , підтверджених документально , вступники можуть бути допущені до пропущеного вступного випробування (випробувань) з дозволу відповідального секретаря приймальної комісії в межах встановлених термінів та розкладу вступних випробувань;

Перескладання вступних випробувань не дозволяється.

Порядок оцінювання результатів вступного випробування

Оцінювання відповіді вступників на вступному випробуванні здійснюється членами екзаменаційної комісії, призначеної згідно з наказом ректора, за шкалою оцінок від 106 до 200 балів. Підставою для формування оцінки є правильність, логічність, глибина відповіді, уміння аналізувати проблеми, які стосуються змісту відповіді, виробляти самостійні оцінки та рішення щодо розв’язання таких проблем.

Критерії оцінювання

Критерії оцінювання Оцінка за 5-ти бальною шкалою Шкала оцінювання 106-200 балів Значенняоцінки
Абітурієнт дає чіткі та змістовні відповіді, вміло їх аргументує відповідно до заданої теми. Темп висловлювання жвавий та невимушений. Мовлення вільне, правильне, в межах літературної норми іноземної мови з достатнім різноманіттям мовних засобів, нормативними граматичними формами та їх правильним вживанням. Слід продемонструвати достатні знання теоретичного матеріалу. Допускається обмовлення та незначна кількість помилок фонетичного та дискурсивного характеру. 181-200 Відмінно
Вступник розуміє питання, дає змістовні відповіді і може їх аргументувати. Мовлення відбувається у досить високому темпі. Мовлення має бути достатньо вільним і в основному правильним. Вибір мовних засобів дещо обмежений, але їх вживання переважно правильне. Знання теоретичного матеріалу добре, проте пропущені деякі другорядні факти. Допускаються незначні обмовлення та помилки. 152-180 Добре
При відповіді на питання вступник стикається з деякими труднощами, його реакція під час мовлення надто повільна. Темп висловлювання нижчий за стандартний, вибір мовних засобів обмежений, їх вживання не завжди коректне. Зміст прочитаного передано з втратою інформації. Знання теоретичного матеріалу неповне. Допускаються значні помилки 124-151 Задовільно
Рівень відповіді нижчий від вимог, які встановлені для оцінки “задовільно” (див. вище). Навички мовленнєвих компетенцій розвинені слабо, висловлювання примітивні, мовний рівень низький, темп недостатній. Розуміння тексту низьке. У мовленні допускаються грубі помилки, які вступник не зауважує і не виправляє. Погане знання теоретичного матеріалу. Загальна оцінка за усний екзамен виводиться на основі чотирьох оцінок, які враховуються однаково. 106-123 Незадовільно

 

 

Зміст тем і питань програми

 

Стилістика

 

Мовностилістичні основи курсу стилістики: відношення лінгвостилістики до інших розділів загального мовознавства, соціолінгвістичні та прагматичні аспекти стилістики. Предмет і завдання курсу стилістики. Визначення та розмежування основних стилістичних понять. Значення і походження слова "Stil"; подвійне значення слова стиль; стиль як комплекс окремих елементів; стиль як вибір серед різних можливостей; суб'єктивно-певна одиниця стилю; об'єктивно-певна одиниця стилю.

Функціональні стилі сучасної німецької мови. Стиль мови художньої літератури (проза, поезія, драма). Публіцистичний стиль і його різновиди: короткі повідомлення, заголовки, оголошення, реклама. Стиль наукової прози і його різновиди. Офіційні стиль і його різновиди: документи, акти, протоколи, діловодство, мова офіційних осіб. Розмовний стиль і його різновиди: приватне і сімейне життя, ділове спілкування, повідомлення, розповіді на буденні теми, приватна переписка. Аналіз та інтерпретація текстів різних функціональних стилів.

Стилістичне забарвлення: відносини і переходи між стилістичними рівнями, стилістичні порушення; мовні та стилістичні норми; стилістичні функції частин мови.

Питання стилістики у зв'язку зі словниковим складом сучасної німецької мови: 1) питання вибору слова: загальні критерії вибору слова, тематичне та синонімічне спорідненість слів; тематичні групи та тематичні ряди; синонімічні ряди; контекстуальні синоніми; 2) стилістична характеристика словникового складу сучасної німецької мови функціонально стилістично нейтральна лексика; функціонально стилістично диференційована лексика; лексичні архаїзми, історизми, неологізми, територіальні дуплети і діалектизми; вульгаризми та соціальні жаргонізми; слова іноземного походження.

Експресивно семантично стилістична забарвлення словникового складу сучасної німецької мови. Виразні засоби мови: порівняння, стежки. Засоби опису та виділення ознаки: перифрази на основі виділення ознаки, перифрази на основі різних видів «опису», епітети. Засоби фразеологічного виразу: стилістична класифікація фразеологічних утворень; стилістична значущість експресивної фразеології. Засоби вираження гумору та сатири: нелогічні з'єднання; стилістичні парадокси.

Стилістична характеристика граматичного ладу сучасної німецької мови: стилістичні виразні засоби типів речень, порядок слів як стилістичний виразний засіб: стилістичний порядок слів у простому поширеному розповідному реченні, індивідуальні відхилення від норми; порушення рамкової конструкції; зміна конструкції речення, способи з'єднання слів, груп слів, речень і абзаців, перерахування, повтор, параллелілізм і антитеза.

Стилістична характеристика фонетичної системи сучасної німецької мови: алітерація; інтонація та її компоненти: ритм, мелодія, сила звуку, положення голосу, забарвлення тону.

Література Німеччини

1. Die Literatur des Mittelalters: Das frühe Mittelalter. Mündliche Dichtung. Klerikale Literatur. Weltliche Dichtung. Die Literatur des Rittertums. Die Literatur des Bürgertums

2. Die Epoche der Renaissance :Die Literatur der Zeit der Reformation und des Grossen Bauernkrieges. Briefe von Dunkelmännern. Das Schaffen von Ulrich von Hütten. Das Schaffen von Erasmus von Rotterdam.

3. Deutsche Literatur der Aufklärung: Die Literatur Westeuropas des 17 Jh. Die deutsche Literatur des 17 Jh. Das Schaffen von Andreas Gryphius. Das Schaffen von Hans Grimmelshausen.

4. Die Literatur der europäischen Aufklärung im 18 Jh : Die Merkmale der Aufklärung. Die Aufklärung in Deutschland. Die Literatur des Sturm und Drang. Das Schaffen von J. W. Goethe. Das Schaffen von F. Schiller. Die Literatur des Sturm und Drangs.

5. Deutsche Literatur des XIX Jhs. Die deutsche Literatur der 1 Hälfte des 19 Jh. Die Romantik in der europäischen Literatur. Die deutsche Romantik. Die Jenaer Romantik. Die Heidelberger Romantik. Die Berliner Romantik. Das Schaffen von H. Heine.

6. Die deutsche Literatur der 30 er Jahre des 19 Jahrhunderts. Die Vereinigung „Junges Deutschland“. Das Schaffen von Ludwig Börne.Das Schaffen von Georg Büchner.

2. Монологічне висловлювання по темі. Висловлювання дозволяє визначити рівень мовної і мовленнєвої компетенції.

  1. Die gesunde Lebensweise. Körpersprache.
  2. Schönheitspflege als ein Teil der modernen Hygiene.
  3. Verkehrsmittel: Auto, Eisenbahn, Flugzeug.
  4. Wege der Erhaltung der Natur.
  5. Schulbildung in Deutschland: Hauptschule, Realschule, Gymnasium.
  6. Hochschulbildung in Deutschland und Russland.
  7. Deutsche Mentalität.
  8. Das Problem des Nationalcharakters.
  9. Mode, Kosmetika, Kleidung und das Aussehen.
  10. Die Vorbereitung auf das Studium in der BRD.
  11. Der Einfluss des Aussehens auf Zustandekommen in unserem Leben.
  12. Aufnehmen der Kontakte und Gewinnen der Freunde.
  13. Höflichkeit in verschiedenen Kulturen.
  14. Die Gleichgewichtstörungen und die Umwelt
  15. Die Regeln des guten Tons.
  16. Der Kampf gegen den Terrorismus
  17. Der Charakter eines Menschen.
  18. Arbeitssuche.
  19. «Besser in der Tasche kein Geld als ohne Freund in dieser Welt».
  20. «Die erste Liebe ist die beste».
  21. Probleme in einer Freundschaft.
  22. Die Liebe in unserem Leben.
  23. «Fernsehkrankheit». Für und gegen Fernsehen.
  24. Die äußere Erscheinung und die Karriere
  25. Sinn und Bedeutung der Verlobung.
  26. Urlaubspläne.
  27. Massenmedien.
  28. «Die Freiheit im globalen Internetnetz».
  29. Sitten und Bräuche in Deutschland.
  30. Das Ideal vom Zusammenleben der Kulturen.

 

Приклад тексту для аналізу


Novalis

DIE BLAUE BLUME

 


Die Eltern lagen schon und schliefen, die Wanduhr schlug ihren einförmigen Takt, vor den klappernden Fenstern sauste der Wind; abwechselnd wurde die Stube hell von dem Schimmer des Mon­des. Der Jüngling lag unruhig auf seinem Lager und gedachte des Fremden und seiner Erzählungen. „ Nicht die Schätze sind es, die ein so unaussprechliches Verlangen in mir geweckt haben“, sagte er zu sich selbst; „fernab liegt mir alle Habsucht: aber die blaue Blume sehn ich mich zu erblicken. Sie liegt mir unaufhörlich im Sinn, und ich kann nichts anderes dichten und denken. So ist mir noch nie zumute gewesen: es ist, als hätt ich vorhin geträumt, oder ich wäre in eine andere Welt hinübergeschlummert; denn in der Welt, in der ich sonst lebte, wer hätte da sich um Blumen beküm­mert, und gar von einer so seltsamen Leidenschaft für eine Blume hab ich damals nie gehört. Wo eigentlich nur der Fremde herkam? Keiner von uns hat je einen ähnlichen Menschen gesehen; doch weiß ich nicht, warum nur ich von seinen Reden so ergriffen wor­den bin; die andern haben ja das nämliche gehört, und keinem ist so etwas begegnet. Dass ich auch nicht einmal von meinem wun­derlichen Zustande reden kann! Es ist mir oft so entzückend wohl, und nur dann, wenn ich die Blume nicht recht gegenwärtig habe, befällt mich so ein tiefes, inniges Treiben; das kann und wird kei­ner verstehen. Ich glaubte, ich wäre wahnsinnig, wenn ich nicht so klar und hell sähe und dächte, mir ist seitdem alles viel bekannter. Ich hörte einst von alten Zeiten reden; wie da die Tiere und Bäume und Felsen mit den Menschen gesprochen hätten. Mir ist gerade so, als wollten sie allaugenblicklich anfangen und als könnte ich es ihnen ansehen, was sie mir sagen wollten. Es muss noch viel Worte geben, die ich nicht weiß: wüsste ich mehr, so könnte ich viel besser alles begreifen. Sonst tanzte ich gern, jetzt denke ich lieber nach der Musik.“ Der Jüngling verlor sich allmäh­lich in süßen Phantasien und entschlummerte. Da träumte ihm erst von unansehnlichen Fernen und wilden, unbekannten Gegenden. Er wanderte über Meere mit unbegreiflicher Leichtigkeit; wun­derliche Tiere sah er; er lebte mit mannigfaltigen Menschen, bald im Kriege, in wildem Getümmel, in stillen Hütten. Er geriet in Ge­fangenschaft und die schmählichste Not. Alle Empfindungen stie­gen bis zu einer nie gekannten Höhe in ihm. Er durchlebte ein un­endlich buntes Leben; starb und kam wieder, liebte bis zur höch­sten Leidenschaft und war dann wieder auf ewig von seiner Ge­liebten getrennt. Endlich gegen Morgen, wie draußen die Däm­merung anbrach, wurde es stiller in seiner Seele, klarer und blei­bender wurden die Bilder.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти