ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНІ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОСПОЖИВАННЯ

 

Одеса, 2014

Методичні вказівки та завдання до контрольної роботи з дисципліни Інформатика для студентів заочної форми навчання спеціальності _7.030504, 7.030504 ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ, 7.090258 АВТОМОБІЛІ ТА АВТОМОБІЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВ, 7.090603 ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНІ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОСПОЖИВАННЯ // Укладач Яковенко В.Д. – Одеса: ОНПУ, 2014. – 66 стор.

 

 

Укладач: Яковенко В.Д.

 

Методичні вказівки та завдання до контрольної роботи розглянуті та затверджені на засіданні кафедри «Природничо-наукової підготовки»

 

Протокол № від “___ ________ 2014 р.

 

“___“___________ 2014 р. Зав. кафедрою ПНП___________

 

Зміст

1. Пояснювальна записка.

2. Тематичний зміст дисципліни.

Основи алгоритмізації

2.2.Базовий набір структур

3. Завдання контрольної роботи

4. Список рекомендованої літератури.

5. Додатки:

- Додаток А. Зразок виконання контрольної роботи;

 

1. Пояснювальна записка

Метою навчальної дисципліни " Інформатика " є вивчення і розробка алгоритмів для ряду типових завдань, створення на основі цих алгоритмів програм. Вивчення мови програмування високого рівня Pascal.

Основні завдання курсу:

- прищепити студентам знання і навики в складанні і алгоритмів програм на мові високого рівня для можливості подальшого використання при рішенні економічних задач;

- прищепити студентам знання і навики системного дослідження внутрішньої суті економічних процесів для складання програм ;

- навчити найбільш вірному і раціональному методу складання алгоритмів і, відповідно, написанню програм;

- ознайомити студентів з інформаційним змістом управління економічними системами для забезпечення об'єктивності процесу ухвалення управлінського рішення.

- для засвоєння курсу "Інформатика " необхідні знання таких учбових дисциплін, як "Вища математика", "Теорія вірогідності і математична статистика", "Операційні системи".

У свою чергу "Інформатика " дозволить чіткіше ставити цілі при створенні постановок завдань, знаючи можливості інструментальних мов програмування і методи процедурного і структурного підходів в програмуванні, на основі одержаних знань працювати з прикладними пакетами, використовуваних на підприємствах в економічних завданнях і у разі потреби вносити коректування. Знання одержані при вивченні предмету знадобляться студентам при виконанні курсових робіт і, безпосередньо в курсі «Інформаційні системи і технології галузі».

 

 

Тематичний зміст дисципліни.

Основи алгоритмізації

2.1.1. Свойства алгоритмов и способы их задания

 

Алгоритм — это точное предписание, определяющее вычислительный процесс, ведущий от варьируемых исходных данных к искомому результату.

Само слово «алгоритм» происходит от латинской формы написания имени великого математика IX века Аль Хорезми (Muhammed ibn Musa al Horesmi), который сформулировал правила выполнения арифметических действий. Первоначально под алгоритмом и понимали только правила выполнения четырех арифметических действий над многозначными числами, а в дальнейшем это понятие стало использоваться для обозначения последовательности действий, приводящих к решению поставленной задачи. Сейчас с помощью алгоритмов решаются не только вычислительные, но и многие другие задачи.

Качество алгоритма определяется его свойствами (характеристиками). К основным свойствам алгоритма относятся следующие.

1. Массовость. Предполагается, что алгоритм может быть пригоден для решения всех задач данного типа. Например, алгоритм для решения системы линейных алгебраических уравнений должен быть применим к системе, состоящей из произвольного числа уравнений.

2. Результативность. Это свойство означает, что алгоритм должен приводить к получению результата за конечное число шагов. Если же способ получения последующей системы величин из какой-либо заданной не даёт результата, то должно быть указано, что надо считать результатом алгоритма.

3. Определенность. Предписания, входящие в алгоритм, должны быть точными и понятными. Эта характеристика обеспечивает однозначность результата вычислительного процесса при заданных исходных данных.

4. Дискретность. Алгоритм — процесс последовательного получения величин, идущий в дискретном времени (по шагам) по определённой схеме и известным правилам.

5. Элементарность шагов.Описываемый алгоритмом процесс и сам алгоритм могут быть разбиты на отдельные элементарные этапы, возможность выполнения которых на ЭВМ у пользователя не вызывает сомнений. Можно сказать, что алгоритм — это задание, которое нужно исполнить. Утверждения и вопросы могут быть использованы в алгоритмах только как подчиненные предложения в составе предписания.

Наиболее простой и универсальной формой представления алгоритма является словесное описание, которое содержит записанную на естественном языке (точнее, на подмножестве естественного языка) последовательность предписаний. Выполнение алгоритма предполагается в естественной последовательности, то есть в порядке записи. При необходимости изменить порядок выполнения предписаний в явной форме указывается, какое предписание надлежит выполнить следующим. Если необходимо такой алгоритм записать на бланке, то рекомендуется придерживаться следующих правил, облегчающих переход от алгоритма к программе:

1) каждое предписание записывается с новой строки;

2) после предписания ставится точка с запятой;

3) если предписание не поместилось в одной строке, то его можно продолжить на следующей строке без каких-либо знаков переноса.

Такую словесную запись алгоритма называют псевдокодом (ПCK), подчеркивая этим ее промежуточное положение между нашей естественной речью и понятным для компьютера языком программ. Достоинством псевдокодов является их универсальность, а к недостаткам можно отнести малую наглядность записи. Наглядностью обладает другая форма записи — графическая схема алгоритмов (ГСА), или блок-схема. Такая схема представляет собой графический документ, который дает представление о порядке работы алгоритма. Здесь предписания имеют вид различных геометрических фигур, а последовательность выполнения операций отображается с помощью линий, соединяющих эти фигуры. Условные обозначения, применяемые при составлении граф-схем алгоритмов, и правила выполнения определены в ГОСТ 19.701-90 (ИСО 5807-85) «Схемы алгоритмов, программ, данных и систем. Условные обозначения и правила выполнения».

В табл. 1 приведены наименования, обозначения и определения отображаемых функций для символов, используемых при описании программ и алгоритмов.

 

Таблица 1

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти