ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Технічні вимоги до оформлення курсової роботи

Загрузка...

Будь-яка курсова робота, незалежно від теми, має типову структуру:

· титульний аркуш;

· завдання на виконання роботи;

· реферат курсової роботи;

· зміст (план);

· список скорочень слів та словосполучень (при необхідності);

· вступ;

· складно-структуровану основну частину (з двома-трьома розділами, що включають по два-три підрозділи);

· висновки до роботи в цілому;

· список використаної літератури;

· додатки.

Обсяг основного тексту курсової роботи повинен складати 25–30 сторінок, без додатків, які не входять до загального обсягу, але нумеруються на загальних засадах. Курсову роботу пишуть чітким почерком або друкують комп’ютерним друком на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм). Текст необхідно друкувати (писати), залишаючи поля (береги) таких розмірів: ліве – 30 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 25 мм, праве – 10 мм. Шрифт друку – Times New Roman Cyr (розмір шрифту – 14 pt) через міжрядковий інтервал 1,5 з вирівнюванням по ширині сторінки та абзацним відступом 1,25 см.

Вписувати в текст курсової роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту. Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання курсової роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місті або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) при допомозі комп’ютера. Допускається не більше 2 виправлень на одній сторінці.

Текст основної частини наукової роботи поділяють на розділи (підрозділи). Кожну структурну частину наукової роботи (крім підрозділів) починають з нової сторінки, а її заголовки „ЗМІСТ”, „СПИСОК СКОРОЧЕНЬ СЛІВ ТА СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ”, „ВСТУП”, „РОЗДІЛ”, „ВИСНОВКИ”, „СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ”, „ДОДАТКИ” друкують великими літерами (Caps Lock) жирним шрифтом (розмір 14 pt) через міжрядковий інтервал 1,5, вирівнюючи по центру та не ставлячи крапку в кінці заголовку.

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (окрім першої великої) з абзацного відступу, крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою. Перед заголовком підрозділу робиться відступ в один рядок.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію арабськими цифрами в межах всієї роботи і розпочинатись з нової сторінки. Підрозділи як структурні частини розділів з нових сторінок розпочинати не потрібно.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, таблиць в курсовій роботі подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. Після нього розміщують сторінку з рефератом курсової роботи. На титульному аркуші та рефераті номери сторінок не ставлять, на наступних сторінках, починаючи зі змісту (де ставиться цифра „2”), номер проставляють вгорі сторінки по центру.

Такі структурні частини курсової роботи, як реферат, зміст, список скорочень слів та словосполучень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Підрозділи нумерують арабськими цифрами у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу має стояти крапка, наприклад: „2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу (без крапки в кінці формулювання).

Ілюстрації (схеми, графіки тощо) необхідно подавати в курсовій роботі в додатках. Таблиці, за умови їхнього великого обсягу, доцільно також виносити у додатки, не включаючи до загальної нумерації сторінок. На всі таблиці в тексті мають бути посилання. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис „Таблиця” із зазначенням її порядкового номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: „Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).

Заголовки кожної графи таблиці мають бути по можливості короткими і починатися із великих літер, а підзаголовки – з маленьких, одиниці виміру зазначаються в тематичних заголовках. Висота рядків має бути не меншою 8 мм.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. ДСТУ 2392-94. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення. – К. : Держстандарт України, 1994.–53 с.

2. ДСТУ 3582-97. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі : Загальні вимоги. – К., 1998. – 25с.

3. ГОСТ 7.82-2001. Библиографическая запись. Библиографическое описание электронных ресурсов. Общие требования и правила составления : межгос. стандарт / СИБИД. – Минск, 2001. – 23с.

4. ГОСТ 7.80-2000. Библиографическая запись. Заголовок. Общие требования и правила составления : межгос. стандарт. – Минск, 2000. – 7с.

5. ГОСТ 7.11-78. Сокращение слов и словосочетаний на иностранных европейских языках в библиографическом описании произведений печати / СТ СЕВ 2012-79. – М., 1979. – 20 с.

6. Власова Г. В. Аналітико-синтетична переробка інформації : навч. посіб. / Г. В. Власова, В. І. Лутовинова, Л. І. Титова. – К. : ДАКККіМ, 2006. – 291 с.

7. Короткий термінологічний словник із бібліографознавства та соціальної інформатики / Г. М. Швецова-Водка, Г. В. Сілкова, Л. О. Черепуха та ін. – К. : Кн. палата України, 1998. – 116 с.

8. Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень : навч. посіб. / О.В. Крушельницька. – К. : Кондор, 2009. – 205 с.

9. Курсова робота: метод. вказівки з написання та оформлення для студ. спец. 7.020105 „Документознавство та інформаційна діяльність” / укл. : Ж. В. Бабенко, М. С. Костенко, Г. В. Сілкова. – Рівне : РДГУ, 2008. – 19 с.

10. Пілюшенко В.Л. Наукове дослідження : організація, методологія, інформаційне забезпечення : навч. посіб. / В. Л. Пілюшенко, І. В. Шкрабак, Е. І. Славенко. – К. : Лібра, 2004. – 344 с.

11. Рудницька О. П. Основи педагогічних досліджень : навч.-метод. посіб. для студ. вищих навч. закладів / О. П. Рудницька, А. Г. Болгарський, Т. Ю. Свистєльнікова. – К., 1998. – 144 с.

12. Сияшко М. Російсько-український словник бібліотечно-бібліографічних термінів / М. Сияшко. – Л., 1996. – 197 с.

13. Філінюк А. Г. Наукова робота студента : метод. рекомендації для студ. та магістрантів усіх спеціальностей і форм навчання / А. Г. Філінюк, А. М. Трембіцький; Кам’янець-Подільський держ. ун-т. – Кам’янець-Подільський, 2007. – 75 с.

14. Цехмістрова Г. С. Основи наукових досліджень : навч. посіб. / Г. С. Цехмістрова. – К. : Слово, 2004. – 235с.

15. Шейко В. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності : підруч. / В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко. – Х., 1998. – 287 с.


ДОДАТКИ

Додаток 2

Зразок оформлення титульного аркуша курсової роботи

 

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Рівненський державний гуманітарний університет

кафедра документальних комунікацій

ДОКУМЕНТНИЙ ПОТІК ЯК ОБ’ЄКТ ІНФОРМАЦІЙНОГО АНАЛІЗУ

курсова робота

з дисципліни „ Документознавство”

 

 

Студента ІІ курсу

Спеціальності

„Документознавство та інформаційна діяльність”

групи Р-21

Іваненко Петра

Петровича

Науковий керівник

Костенко М. С., викл. каф. док. комунікацій

 

 

Рівне – 2013


Додаток 3

ЗМІСТ

ВСТУП.........................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ПРО ДОКУМЕНТНИЙ ПОТІК ЯК СИСТЕМНИЙ ОБ’ЄКТ…………………………………………………............7

1.1. Документний потік як продукт інтелектуальної діяльності та інформаційна модель............................................................................................7

1.2. Властивості, ознаки та функції документного потоку..................12

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ДОКУМЕНТНИХ ПОТОКІВ В СИСТЕМІ ДОКУМЕНТОЗНАВЧОГО ЗНАННЯ............................................16

2.1. Поняття про систему методів вивчення документних потоків..................................................................................................................16

2.2. Вітчизняний документний потік з психології періоду 2010–2012 рр. як об’єкт інформаційного аналізу…………………………………..21

ВИСНОВКИ..............................................................................................25

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ..........................................29

ДОДАТКИ

 


Додаток 4

Зразок оформлення списку скорочень слів та словосполучень

СПИСОКСКОРОЧЕНЬ СЛІВ ТА СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ

ДМ– документний масив;

ДП – документний потік;

ІД– інформаційна діяльність;

РЖ – реферативний журнал.


Додаток 5

 

Приклад змісту розділу „Вступ”

до курсової роботи з теми „Дослідження динаміки документного потоку як фактор інформаційного розвитку: історіографічний аспект”

ВСТУП

Актуальність теми курсової роботи:Важливою теоретико-методологічною проблемою документознавства сьогодні є вивчення динаміки розвитку документного потоку (ДП). Вітчизняними та зарубіжними науковцями впродовж багатьох десятиліть накопичений значний досвід здійснення багатоаспектних досліджень ДП. Основна увага дослідників зосереджувалась на тих аспектах вивчення ДП як суспільного явища та системного об’єкта, що є визначальними для його адекватного розуміння. Крім того, достатньо чисельними є прикладні дослідження галузевих ДП.

В той же час сучасний етап розвитку документознавчих досліджень характеризується певним переглядом традиційних концепцій щодо властивостей, ознак, динаміки ДП. Формування стрункої системи загальнотеоретичних, методико-методологічних і прикладних досліджень ДП, які створювали б нове документознавче знання, вимагає чіткої конкретизації уявлень про напрямки, методику, понятійну базу тощо подібних досліджень. Це зумовлює необхідність здійснення історіографічного аналізу розвитку досліджень динаміки ДП, адже поява нового наукового знання завжди має підгрунтя – наукову спадщину попередніх періодів.

Розробленість теми:

Курсова робота підготовлена на основі вивчення виявленої літератури, в якій відображено досліджувану тему. Історіографічні аспекти проблеми дослідження динаміки ДП глибоко не розроблені.

Серед опрацьованих джерел слід виділити роботи Г. Гордукалової, в яких серед інших питань відображені аспекти історичного розвитку досліджень властивостецй ДП (явищ „розсіяння-концентрації”, „старіння-актуалізації” публікацій тощо [4; 5].

Історію досліджень ДП досить докладно висвітлено у публікаціях С. Кулешова [9; 10].

Прикладні дослідження динаміки ДП здійснювались багатьма дослідниками, зокрема, Ж. Бабенко [3], М. Костенко [6], Л. Кочубей [7], А. Кривогуз [8], П. Романовим [14]. В той же час праці, що розкривали би історію вивчення динаміки розвитку ДП, нами не були виявлені.

Мета курсової роботиполягає у вивченні історичного розвитку досліджень динаміки ДП.

Завдання курсової роботиобумовлені її метою:

· виявити та проаналізувати літературу з теми курсової роботи;

· охарактеризувати ДП як системне явище та об’єкт дослідження;

· розкрити сутність якісних та кількісних методів дослідження ДП;

· проаналізувати підходи провідних документознавців до аспектів вивчення потоків документів;

· узагальнити інформацію щодо досліджень ДП з точки зору їх методики, отриманих результатів та можливостей їх практичного застосування, а також історичного значення.

Об’єктом дослідженнядля даної курсової роботи є динаміка розвитку ДП як системного об’єкту і продукту інтелектуальної діяльності суспільства.

Предмет дослідженнястановлять історіографічні аспекти вивчення динаміки ДП.

Методи дослідження:обумовлені об'єктом і предметом курсової роботи, зокрема, застосовано загально-наукові методи аналізу та синтезу. Визначальним методом дослідження став метод історіографічного підходу.

Теоретична цінність курсової роботиполягає в тому, що узагальнюється матеріал про розвиток поглядів на динаміку ДП. Практична цінність обумовлена укладанням списку літератури, що висвітлює історію становлення відповідних документознавчих досліджень.

Структура роботиобумовлена логікою розгляду теми.

У першому розділі висвітлено сутність та полісемічність поняття „ДП”, його структура, властивості, функції, а також проаналізовано методичну базу досліджень потоків документів.

Матеріал другого розділу розкриває з позицій історіографічного підходу внесок провідних вітчизняних та зарубіжних науковців до вивчення динаміки розвитку ДП.


Додаток 6

„Логіко-понятійна схема терміносистеми огляду з теми „Системне програмне забезпечення персональних комп’ютерів””

За Г. В. Власовою, В. І. Лутовиновою, Л. І. Титовою (Див. №8)

 

  МікроЕОМ

 

  Персональний комп’ютер (ПК, персональна ЕОМ, ПЕОМ)  

 

 

    Програмне забезпечення (ПЗ)    

 

  Системне ПЗ
  Прикладне ПЗ  

 

 

 
 

 

  Сервісні системи
Системи технічного обслугову- вання
Інструмен-тальні про- грамні засоби

 

  Операційні системи

Додаток 7

Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти