ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Алгоритм. Властивості алгоритмів. Форми подання алгоритмів.

Алгоритм - це чітко визначена для конкретного виконавця послідовність дій, які спрямовані на досягнення поставленої мети або розв'язання задачі певного типу.
Властивості алгоритмів :
1)зрозумілість: в алгоритмі повинні бути лише операції, які знайомі виконавцеві. При цьому виконавцем алгоритму може бути: людина, комп'ютер, робот тощо;
2)масовість: за допомогою складеного алгоритму повинен розв'язуватися цілий клас задач;
3)однозначність: будь-який алгоритм повинен бути описаний так, щоб при його виконанні у виконавця не виникало двозначних вказівок. Тобто різні виконавці згідно з алгоритмом повинні діяти однаково та прийти до одного й того ж результату.
4)правильність: виконання алгоритму повинно давати правильні результати;
5)скінченність: завершення роботи алгоритму повинно здійснюється в цілому за скінченну кількість кроків;
6)дискретність: алгоритм повинен складатися з окремих завершених операцій, які виконуються послідовно;
7)ефективність: алгоритм повинен забезпечувати розв'язання задачі за мінімальний час з мінімальними витратами оперативної пам'яті.

Базові структури алгоритмів. Лінійні, розгалужені та циклічні. Способи представлення алгоритмів.

Алгоритм слідування містить лінійну послідовність дій, яка виконується крок за кроком. Розгалужений алгоритм містить умову (одну або декілька), яка розгалужує процес на дві або більше віток. Циклічний алгоритм містить повторення певних дій скінчену кількість разів. Розрізняють три види циклів: цикл з параметром, цикл з передумовою, цикл з після умовою.

Способи представлення алгоритмів. Алгоритми можуть бути представлені: у вигляді таблиці, описані як система словесних правил; представлені алгоритмічною мовою у вигляді послідовності операторів (операторний спосіб); з допомогою графічного зображення у формі блок-схем (графічний або геометричний спосіб запису алгоритму). Графічному способу подання алгоритмів надається перевага через його простоту, наочність і зручність. Блок-схема алгоритму зображає послідовність блоків, з'єднаних між собою стрілками, які вказують послідовність виконання і зв'язок між блоками. Всередині блоків записується їх короткий зміст.

Основні поняття та елементи мови PASCAL: Алфавіт мови. Типи даних. Арифметичні та логічні вирази.

Алфавіт мови – набір допустимих символів і знаків д/напис. прогр. коду на відповідній мові прогр. Алфавіт: 26 букв латинського алфавіту; арабські цифри; знаки арифметичн. та логічн. операцій (+, -, *, /, mod, div, <, <=, >, >=, < >, =) ; службові символи ({ } [ ] , ; . # $). Програми складаються з синтаксичних конструкцій, які називають командами (операторами, вказівками, реченнями). Команди будують з лексем – неподільних елементів мови: слів, чисел, символів операцій тощо. Слова поділяють на службові, стандартні, імена та ідентифікатори (імена), які користувач дає різним об’єктам. Виконання кожної операції у PASCAL здійснюється з врахуванням її пріоритету. Для зміни звичайного порядку використовують круглі дужки.

Типи даних:

1) прості дані - а) цілі (byte, word, integer, shorting, longint,); б) дійсні (real, double, extended, comp, single); в) символьні (char); г) логічні (boolean);

2)структурні дані – 1)масиви 2)рядки 3)записи 4)файли 5)множини

3)динамічні структури даних – 1)вказівники 2)списки (стеки, черги) 3)дерева 4)графи

Вирази:

1) арифметичний – сукупність сталих та змінних величин, які з’єднані між собою знаками арифм. операцій. Результатом будь-якого арифм. виразу є число.

2)логічний – сукупність сталих та змінних величин, які з’єднані між собою знаками арифм. операцій і обов’язково хоча б одною логічною операцією.

 

 

Стандартні функції. Структура програми. Введення, виведення інформації.

Структура програми:

1)заголовок (program <ім’я програми>);

2)розділи описової частини (uses – приєдання бібліотек та модулів, label – мітка, const – оголошення сталих, type – опис типів, var – оголошення змінних, procedure – оголошення процедур користувача, function – оголошення функцій користувача);

3)виконувана частина:

begin

<розділ команд>

end.

Стандартні функції: abs(x), arctan(x), cos(x), sin(x), exp(x), ln(x), sqrt(x) - корінь, sqr(x), ord(x) – код символа у таблиці символів, succ(x) – наст. знач. змінної, pred(x) - попереднє, random(x), odd(x) – істина якщо х непарне… і т. д. Для виведення на екран повідомлення та результатів обчислень використовують команди write та writeln. У списку виведення можуть бути сталі, змінні або вирази. Команда writeln діє майже так само як і команда write, але різниця така: наступна після неї команда write чи writeln буде виводити значення на екран у новому рядку. Для переходу на новий рядок екрана чи для пропуску рядка використовують команду writeln без параметрів. Надавати значення змінним можна двома способами: за допомогою команди присвоєння, або команд уведення даних з клавіатури. Команда readln діє як команда read з тою різницею, що зайві дані у рядку введення ігноруються. Наступна команда вводу читатиме дані з нового рядка.

Оператор присвоєння. Директиви розділу опису програми.

Команда присвоєння має вигляд: <ім’я змінної>:=<вираз>. Обчислюється вираз і його значення надається змінній; або замість вираза може бути стала або змінна. Вираз призначений для описування формул, за якими виконуються обчислення. Не потрібно плутати оператор присвоєння (:=) з операцією порівняння (=), що використовується при перевірці умови, а також при описі констант (розділ const) та типів даних (розділ type). Вираз може містити числа, змінні, сталі, назви функцій, з’єднані символами операцій. Змінна і вираз мають бути одного типу або узгодженими: змінним дійсного типу можна надавати значення виразів цілого типу, а змінним рядкового типу присвоювати значення виразів символьного типу, але не навпаки. Директиви розділу опису програми: var – оголошення змінних, const – оголошення сталих, type – опис типів. Користувач може визначати свої власні типи даних у розділі type так:

type <ім’я типу 1>=<опис типу 1>;

<ім’я типу n>=<опис типу n>

Перерахований тип утворюється з ідентифікаторів (імен користувача) шляхом їх об’єднання у список, який записується у круглих дужках:

type <ім’я типу>=(<значення 1>,<значення 2>,...,<значення n>);

Системи програмування. Інструментальна система програмування TURBO PASCAL. Створення редагування та виконання програм на ЕОМ.

Етапи розробки програм:

1)визначення постановки задачі (вхідні та вихідні дані);

2)побудова математичної моделі (математична модель – це наближений опис об’єкта мовою математики;

3)побудова інформаційної модулі (інформаційна модель – це наближена модель об’єкта, що може бути описано словесними, фізичними, хімічними або іншими позначеннями;

4)побудова алгоритму розв’язку задачі, при побудові алгоритму вибирається структура даних для подання вхідної інформації;

5)написання програми на конкретній мові;

6)налагодження програми (транслятори перевіряють синтаксис запису програми та перетворюють у програмний код; транслятори поділяються: компілятори- перевіряють на несправність та утворюють exe – файл; інтерпретатори – щитують програму по строчно, перевіряють і виконують);

7)виконання програми для заданих вхідних даних;

8)аналіз отриманих результатів.

Система програмування Турбо Паскаль являє собою єдність двох певною мірою самостійних початків: компілятора з мови програмування Паскаль (мова названа на честь видатного французького математика і філософа Блеза Паскаля (1623-1662)) і деякої інструментальної програмної оболонки, що сприяє підвищенню ефективності створення програм. Для стислості називатимемо реалізований компілятором мова програмування Паскаль - мовою Турбо Паскаля, а різноманітні сервісні послуги, що представляються програмною оболонкою, - середовищем Турбо Паскаля. Базовими компонентами система програмування Турбо Паскаль є компілятор мови Паскаль, засіб створення і редагування вихідних текстів програм і засобу їхнього налагодження (пошуку помилок). Усі ці компоненти об'єднані в єдине інтегроване середовище розроблювача, з яким саме і працює програміст, створюючи свої програми.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти