ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Розрахунок аерознімальних параметрів та

Розрахунок аерознімальних параметрів та

проектування планово-висотної підготовки аерофотознімків

для створення топографічного плану масштабу 1:5 000

 

 

НАВЧАЛЬНО -МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

до виконання розрахунково-лабораторної роботи

з фотограмметрії для студентів 2 курсу

географічного факультету

 

 

УЖГОРОД


Розрахунок аерознімальних параметрів та польова підготовка аерофотознімків для створення топографічного плану масштабу 1:5 000: навчально – методичні вказівки для виконання розрахунково-лабораторних робіт з фотограмметрії для студентів 2 курсу географічного факультету

 


Мета лабораторної роботи та вихідні дані

Мета роботи

1. Навчитись розраховувати параметри аерофотознімання та вміти виконувати польову підготовку аерофотознімків для створення топографічних планів м-бу 1:5 000 одним із методів аерфотототопографічного знімання

2. Знати основні вимоги щодо аерофотознімання в залежності від масштабу і технології створення плану, а також конкретного району картографування

Вихідні дані

1. Топографічна карта м-бу 1:25 000 на ділянку картографування


2. Основні вимоги до створення топографічних планів м-бу 1:5000

Плани масштабів 1:5 000, 1:2 000, 1:1 000 та 1:500 створюються за результатами топографічних зйомок місцевості відповідних масштабів або на основі використання топографічних матеріалів більш великих масштабів і виготовляються у графічному або цифровому вигляді.

Топографічні зйомки виконуються аерофототопографічними та наземними методами.

Зміст та точність топографічних планів визначаються масштабом та призначенням топографічних планів.

Топографічні плани масштабу 1:5 000 використовуються:

­ для розробки генеральних планів населених пунктів, проектів розміщення першочергового будівництва, інженерних мереж та комунікацій, транспортних шляхів, інженерної підготовки, земельно-господарського устрою та озеленення території, для складання проектів міських промислових районів, складних транспортних розв’язок, технічного проекту забудови, дня складання планів окремих районів міст, проектів детального планування на незабудованій території міст при нескладному рельєфі місцевості;

­ для складання технічних проектів промислових та сільськогосподарських підприємств усіх галузей;

­ для виконання вишукувально-розвідувальних робіт, попередніх та детальних розвідок та визначення запасів родовищ корисних копалин великих та середніх розмірів з відносно простою геологічною будовою;

­ для проектування будівництва гірничих підприємств, а також для розв’язання гірничо-технічних питань при експлуатації родовищ корисних копалин;

­ для складання проектів осушення та зрошення сільськогосподарських земель, регулювання річок-водозбірників та характеристик типових ділянок;

­ для земельного кадастру та землеустрою колективних та індивідуальних сільськогосподар ських угідь.

Топографічні плани масштабу 1:5 000 є основою для складання карт дрібніших масштабів.

Топографічні плани створюються у графічному або цифровому вигляді. Вихідну топографо-геодезичну інформацію отримують методами

а) аерофототопографічним:

— стереотопографічне знімання;

— комбіноване знімання;

б) наземним:

— мензульне знімання;

— тахеометричне знімання;

— наземне фототопографічне (фототеодолітне) знімання.

Висота перерізу рельєфу на топографічних планах встановлюється за переважними кутами нахиламу рельєфу відповідно до табл.1.

Таблиця 1

Характеристика рельєфу та максимально переважні кути нахилу Масштаб знімання
1:5000 1:2000
Висота перерізу рельефу, м
1. Рівнинний, з кутами нахилу до 20 (0,5) 1,0 0,5 (1,0)
2. Горбистий, з кутами нахилу до 40 (1,0) 2,0 0,5x 1,0
3. Пересічений, з кутами нахилу до 60 2,0 (5,0) (1,0) 2,0
4. Гірський та передгір’я, з кутами нахилу понад 60 2,0* 5,0 2,0

Висоти перерізу рельєфу, значення яких відмічені зірочкою, на топографічних планах населених пунктів не використовуються. На топографічних планах населених пунктів можливе застосування висот перерізу рельєфу, значення яких наведені в дужках, але в обмежених випадках, що передбачено технічним проектом або програмою.

Середні помилки в положенні на плані предметів та контурів місцевості з чіткими обрисами відносно найближчих точок знімальної основи не повинні перевищувати 0,5 мм, а в гірських та лісових районах — 0,7 мм. На територіях з капітальною і багатоповерховою забудовою середні помилки у взаємному положенні на плані точок найближчих контурів (капітальних споруд, будинків і т.ін.) не повинні перевищувати 0,4 мм. Для переходу від середніх помилок (Θ) до середніх квадратичних помилок (m) застосовується коефіцієнт 1,25, тобто m=1,25Θ.

Середні помилки знімання рельєфу відносно найближчих точок геодезичної основи не повинні перевищувати за висотою:

— 1/4 прийнятої висоти перерізу рельєфу при кутах нахилу до 2°;

— 1/3 при кутах нахилу від 2° до 6° для планів масштабів 1:5000, 1:2 000 та до 10° для планів масштабів 1:1000 та 1:500;

— 1/3 при перерізі рельєфу через 0,5 м на планах масштабів 1:5 000 та 1:2 000.

У лісовій місцевості ці допуски збільшуються в 1,5 раза.

У районах з кутами нахилу понад 6° для планів масштабів 1:5000 та 1:2000 та більше 10° для планів масштабів 1:1000 та 1:500 кількість горизонталей повинна відповідати різниці висот, що визначена на перегинах схилів, а середні помилки висот, які визначено на характерних точках рельєфу, не повинні перевищувати 1/3 прийнятої висоти перерізу рельєфу.

Аерофототопографічне знімання для створення топографічних планів у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 і 1:500 виконують стереотопографічним або комбінованим методом.

Вибір методу визначається характером ситуації і рельєфу території, що підлягає зніманню, масштабом і площею знімання, існуючим фотограмметричним обладнанням, а також техніко-економічними розрахунками. З врахуванням наведених факторів і умов виконання робіт на конкретних об’єктах допускається поєднання стереотопографічного і комбінованого методів.

Аерофототопографічне знімання може виконуватися за однією з таких основних технологічних схем:

— контурну частину плану створюють на основі фотопланів, а знімання рельєфу проводять на універсальних стереофотограмметричних приладах; дешифрування виконують поєднанням польового і камерального дешифрування (стереотопографічний спосіб; 1-й варіант);

— створюють контурну частину плану і знімають рельєф на універсальних стереофотограмметричних приладах; дешифрування здійснюють за стереомоделлю камерально способом перенесення елементів польового дешифрування з фотосхем і фотознімків на графічний план (стереотопографічний спосіб; 2-й варіант);

— контурну частину плану створюють на основі фотопланів, а рельєф знімають звичайними наземними методами (мензульним, тахеометричним і т. ін.) одночасно з дешифруванням і зніманням контурів та об’єктів, що не відобразились на фотопланах (комбінований спосіб; 1-й варіант);

— контурну частину плану створюють на універсальних стереофотограмметричних приладах у вигляді графічних планів при камеральному дешифруванні всіх об’єктів, які відобразились на аерофотознімках, а знімання рельєфу виконують наземними методами; при цьому уточнюють дані камерального дешифрування і проводять дознімання відсутніх на графічному плані об’єктів (комбінований спосіб; 2-й варіант).

На об’єктах знімання, що мають окремі ділянки, на яких не можна застосувати стереотопографічний спосіб через суцільну високу трав’янисту і густу чагарникову рослинність або відсутність матеріалів аерознімання, поєднують стереотопографічний метод з наземним.

Стереоскопічне знімання рельєфу при створенні топографічних планів з перерізом рельєфу через 1 м і 0,5 м не застосовують на територіях з суцільною високою рослинністю (ліс, парки, чагарники, поля зі злаковими і овочевими культурами).

Фотоплани, як основу топографічного плану, виготовляють на території з рівнинним, горбистим та інколи з гірським рельєфом при будь-якому характері забудови.

На незабудовані території з незначною кількістю контурів створюють графічні плани стереотопографічним або наземним способами; можна також створювати фотоплани.

Технічне проектування при вибраному методі знімання включає також розрахунок параметрів аерофотознімання.

До комплексу польових топографічних робіт при аерофототопографічному зніманні входять такі процеси:

— маркування контурних точок та геодезичних пунктів або розпізнавання (ідентифікація) чітких контурів на аерознімках;

— згущення знімальної планової основи (планова підготовка аерознімків);

— згущення знімальної висотної основи (висотна підготовка аерофотознімків) при стереотопо-графічному зніманні;

— дешифрування контурів при стереотопографічному зніманні;

— знімання рельєфу і дешифрування контурів при комбінованому зніманні.

 


 


 

 

Рис. 1 Узагальнена технологічна схема виготовлення цифрової топографічної карти


Вибір висоти фотографування

Максимальну висоту фотографування розраховують із врахуванням точності створюваного плану:

де - середнє значення повздовжніх паралаксів точок стереопари, наближено рівне базису фотографування в масштабі знімка, - допустима похибка визначення висотних координат точок місцевості яка залежить від січення рельєфа hсіч., - похибка визначення різності поздовжніх паралаксів точок стереопари. Для високоточних фотограмметричних приладів (таблиця 2) її значення становить 0,030мм.

Приклад. При оптимальному значенні повздовжнього перекриття і форматі знімків сучасних аерофотокамер 230х230мм

Максимальна висота фотографування:

Враховуючи допуски по відхиленню по висоті польоту від заданої розраховують середнє значенні висоти фотографування :

За максимальною висотою фотографування вибирають тип носія (таблиця 2).

Вибір фокусної відстані

Вибравши та mвиб розраховують фокусну відстань АФА за формулою:

Стандартну фокусну віддаль АФА (fвиб.) вибирають як найближче менше до розрахункового (таблиця 7). Потім вираховують кінцеве значення масштабу фотографування m:


Таблиця 8 Технічні параметри деяких аерофотокамер

Оформлення робочої карти

7.1. Вимоги до складання проекту планово-висотного обгрунтування

Перед початком польових робіт розробляють робочий проект згущення знімальної основи, маркірування розпізнавальних знаків. Для цього використовують існуючі топографічні карти, плани, масштаб яких у два-п’ять разів менший від масштабу плану, що створюється. За наявності матеріалів аерофотознімання використовують аерофотознімки і репродукції накидного монтажу. Якщо аерофотознімання ще не виконане, то можна використати матеріали аерофотознімання минулих років.

Проект висотної підготовки аерофотознімків при розрідженій основі розробляють одночасно з проектом маркірування і планової підготовки аерофотознімків. При повній (суцільній) висотній підготовці проект розробляють на аерознімках, а після цього його переносять на репродукцію накидного монтажу.

Робочий проект знімальної основи розробляють згідно з технічним проектом, відповідно до вимог нормативних документів з фотограмметричних робіт при створенні топографічних карт і планів та Інструкції…

Під час розробки робочого проекту слід враховувати характер місцевості (рельєф, контурність) і забудови, якість проведеного аерофотознімання, густоту і розташування пунктів геодезичної мережі і знімальної основи, оснащеність фотограмметричними приладами і методи, які буде застосовано при проведенні просторової фототріангуляції.

При проектуванні намічують зони розміщення точок планової і висотної основи, місця визначення позначок урізів води в річках та інших водоймах, розробляють схеми і способи геодезичного визначення координат точок, встановлюють форму і розміри маркірувальних знаків.

Як точки планової і висотної основи, в першу чергу використовують пункти державної геодезичної мережі і геодезичних мереж згущення.

Залежно від програми, яку застосовують для обробки результатів вимірювань при згущенні фотограмметричних мереж, точки планової і висотної знімальної основи (планові і висотні розпізнавальні знаки) розміщують рядами поперек аерознімальних маршрутів попарно через 6-8 базисів або рівномірно по всій площі ділянки знімання без дотримання визначеного положення на стереопарах (див. мал. 1 і 2).

 

Рис. 5 Схема стандартного розміщення планово-висотних розпізнавальних знаків

 

На схемі проекту згідно з прийнятими умовними позначеннями показують:

— межі об’єкта — чорним кольором;

— номенклатурна розграфка планів — синім;

— пункти геодезичної планової і висотної основи, включаючи пункти за межами об’єкту — чорним кольором;

— напрямки осей запроектованих маршрутів аерофотознімання — зеленим кольором;

— передбачені проектом розпізнавальні знаки та інші точки геодезичної основи, які треба визначити, — червоним кольором.

Ходи полігонометрії і нівелювання, які прокладають заново, показують на схемі лініями червоного кольору. Лінії, що з’єднують пункти в мережі тріангуляції, на схемі не показують.

На схемі показують також урізи води та інші точки, висоти яких повинні бути визначені в процесі польових робіт.

До комплексу камеральних робіт входять:

а) при стереотопографічному зніманні:

— підготовчі роботи (вивчення матеріалів аерофотознімання і польових топографо-геодезичних робіт, робоче проектування, підготовка вихідних даних);

— фотограмметричне згущення опорної мережі;

— виготовлення фотопланів;

— дешифрування і стереотопографічне знімання контурів і рельєфу;

— підготовка планів до видання.

б) при комбінованому аерофототопографічному зніманні:

— підготовчі роботи;

— фотограмметричне згущення планової мережі;

— виготовлення фотопланів;

— підготовка планів до видання.

Маркування точок

У районах з великою кількістю контурів точки знімального обгрунтування намічають на природних контурах з урахуванням найбільш простого їх геодезичного визначення. Слід вибирати чіткі контури, які впевнено опізнаються на даному та суміжних аерознімках обох маршрутів і забезпечують ідентифікацію з похибкою не більше 0,1 мм в масштабі карти. Забороняється в якості опознаков використовувати контури на крутих схилах і обривах, високі об'єкти, тіні і закриті тінню контури, об'єкти, що змінюють своє положення. Точки висотного обгрунтування вибирають на рівнинних ділянках.

У районах, де не може бути забезпечено надійне опізнавання на аерознімках точок місцевості, перед аерофотозйомкою повинно бути виконанно маркування точок планового (планово-висотного) обгрунтування.

Для маркування слід використовувати матеріали темного кольору при світлому фоні ландшафту. Якщо фон навколишнього ландшафту має змінну забарвлення, необхідно створювати навколо знаку штучний фон, що різко контрастує з кольором знака.


Література

 

Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-02.04-02-98)

Основные положении по выбору масштаба и высоты сечения рельефа топографических съемок населенных пунктов, Москва, «Недра», 1980

Керівний технічний матеріал з виготовлення та приймання цифрової топографічної карти, Держгеодезкартографія, 2008р.

Основные положения по аэрофотосъемке, выполняемой для создания и обновления топографических карт и планов / Главное управление геодезии и картографии при Совете Министров СССР, Министерство гражданской авиации, М.Недра, 1982 -16 с.

Основи фотограмметрії, Дорожинський О.Л.,

Фотограмметрия и дистанционное зондирование. Обиралов А.И., Лимонов А.Н., Гаврилова Л.А. – М.: КолосС, 2006.

 


ЗМІСТ

1. Мета лабораторної роботи та вихідні дані 2

Мета роботи. 2

Вихідні дані 2

2. Основні вимоги до створення топографічних планів м-бу 1:5000. 3

3. Вимоги до виконання фотограмметричної обробки знімків. 8

4. Поняття про аерофотознімання. 12

5. Вибір основних параметрів аерофотознімання. 17

5.1. Вибір висоти перерізу рельєфу і основних параметрів АФЗ. 17

5.2. Розрахунок меж ділянки аерофотознімання. 18

6. Розрахунок параметрів аерофотознімання. 21

7. Оформлення робочої карти.. 26

7.1. Вимоги до складання проекту планово-висотного обгрунтування 26

7.2. Нанесення маршрутів аерофотознімання на робочу карту. 28

7.3. Нанесення головних точок аерофотознімків на робочу карту. 29

7.4. Нанесення зон поперечного перекриття на робочу карту. 29

7.5. Визначення розташування точок планової та висотної польової підготовки на ділянці знімання 30

7.6. Маркування точок.. 32

Розрахунок аерознімальних параметрів та

проектування планово-висотної підготовки аерофотознімків

для створення топографічного плану масштабу 1:5 000

 

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти