ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Критерії оцінювання підсумкових тестів

Пояснювальна записка

Усі тестові завдання складені відповідно до програми з екології для біологічних спеціальностей вищих навчальних закладів і покликані виявити:

- рівень знань про структуру і принципи функціонування надорганізмених систем, про взаємозв’язки живих організмів між собою та із середовищем помешкання, про вплив людини на довкілля і принципи охорони та раціонального використання природних реурсів;

- наявність умінь самостійного вивчення основних понять, законів, біологічних закономірностей та явищ природи, застосування теоретичних знань з метою професійного самовизначення.

Тестові завдання перевіряють знання усіх розділів програми з екології, а саме:

- середовище існування та екологічні взаємодії організмів;

- організація та функціонування екологічних систем. Основи екології популяцій (демекології);

- основи синекології (екології спільнот);

- біосфера – глобальна екосистема;

- екологія та діяльність людини;

- сучасна стратегія раціонального природокористування.

Тести можуть використовуватися поліфункціонально, тобто служити інструментом як поточного, так і підсумкового контролю знань. Окремим розділом нами виділені тестові завдання, які можуть служити для перевірки засвоєння міжтемних зв’язків та біологічних знань з інших розділів біології, що сприяє комплексному вивченню біологічних процесів, які відбуваються на усіх рівнях існування живої речовини – від організменого до біосферного, а також сприяють формуванню у студентів цілісного природничонаукового світогляду. Вони можуть використовуватися як при проведенні підсумкового контролю знань, так і при проведенні учнівських та студентських біологічних олімпіад.

Тестові завдання складаються з трьох частин, що відповідають трьом рівням: достатньому, середньому, високому (рівні І, ІІ, ІІІ), які відрізняються за призначенням і складністю завдань. При поточному контролі знань рекомендується використовувати ці завдання за таким співвідношенням:

рівень І - 5 завдань;

рівень ІІ – 2 завдання;

рівень ІІІ - 2 завдання.

Опис рівнів:

Рівень І – стандартне застосування навчального програмного матеріалу за алгоритмами і зразками.

На цьому рівні студент повинен знати основні екологічні поняття, залежності, закони, класифікації, механізми функціонування екологічних систем різного ієрархічного рівня, виконувати завдання за відомими алгоритмами в стандартних ситуаціях.

Рівень ІІ – застосування навчального програмного матеріалу у змінених і ускладнених ситуаціях.

На цьому рівні студент повинен уміти використовувати набуті знання і вміння у нових ускладнених ситуаціях, аналізувати екологічні явища і процеси та робити обгрунтовані висновки.

Рівень ІІІ – застосування навчального програмного матеріалу у нестандартних ситуаціях.

На цьому рівні студент повинен уміти застосовувати знання та вміння для розв’язання завдань високого ступеня складності на підставі нестандартного підходу з обгрунтуванням основних етапів розв’язання.

Розподіл завдань за рівнями складності:

- тестові завдання закритого типу з вибором однієї правильної відповіді (завдання І рівня). Для кожного із завдань запропоновано п’ять варіантів відповідей, з яких тільки один варіант відповіді правильний;

- тестові завдання закритого типу з вибором усіх правильних відповідей (завдання ІІ рівня).Для кожного із завдань запропоновано п’ять варіантів відповідей, з яких кілька є правильними (у варіантах відповідей вказана їх кількість);

- завдання (теоретичні та задачі) відкритого типу, які передбачають коротку відповідь (завдання ІІ рівня);

- завдання відкритого типу, які передбачають два варіанти відповіді (правильно/неправильно) та завдання, в яких необхідно вставити необхідні за змістом слова у текст за певною екологічною тематикою (завдання ІІІ рівня);

- завдання з розгорнутою відповіддю (повне розв’язання і обгрунтування одержаної відповіді) (завдання ІІІ рівня). Використовуються для перевірки найскладніших умінь і глибокого розуміння екологічних законів і категорій, уміння аналізувати, робити висновки, обгрунтовувати свою позицію, чітко та ясно записувати свої міркування.

Відповіді на завдання ІІІ рівня мають відповідати таким вимогам:

- змістовність викладу (повна, конкретна, чітка відповідь на запитання з відповідними висновками та узагальненнями);

- логічність викладу (послідовне, обгрунтоване висвітлення проблеми, чітка структура відповіді, завершеність думок);

- аргументованість (доречне вживання екологічних термінів і понять, глибоке розуміння екологічних законів, переконливість аргументів, творчий підхід до вирішення нестандартних проблем);

- дотримання норм української літературної мови (правил граматики, орфографії та пунктуації).

 

Оцінювання

Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно розв’язавши всі завдання, становить 5 балів.

За виконання кожного завдання студенти можуть одержати:

- за багатовибіркові завдання І рівня – 0 або 0,2 бала;

- за багатовибіркові завдання ІІ рівня з однією або декількома правильними відповідями – 0 або 1 бал;

- за відкриті завдання ІІІ рівня з двома варіантами відповіді (правильно/неправильно) та встановленням необхідних за змістом слів у тексті – 0 або 1 бал (вибрано половину з можливих правильних відповідей – 0,5 бала);

- за завдання відкритого типу з розгорнутою відповіддю ІІІ рівня – від 0 до 2 балів (у тому числі: за логічну послідовність відповіді – 0,2 балів, за розкриття суті питання – 0,5 балів, за вживання екологічних понять – 0,2 балів, за висновок – 0,1 бал). Отже, при поточному або тематичному контролі знань з екології студент, виконавши 9 тестових завдань, може одержати наступну кількість балів:

Рівень Формат завдань Кількість завдань Максимальна кількість балів
за кожне завдання за всі завдання
І Багатовибіркові завдання 0,1 0,5
ІІ багатовибіркові завдання з однією або декількома правильними відповідями 0,5
ІІІ за відкриті завдання ІІІ рівня з двома варіантами відповіді (правильно/неправильно) та встановленням необхідних за змістом слів у тексті 1,5 1,5
завдання відкритого типу з розгорнутою відповіддю
  Усього: 4,1

 

 

При проведенні підсумкового оцінювання знань усі тестові завдання групуються у тести І, ІІ, ІІІ, ІУ (за кількістю варіантів), які складаються із тестових завдань різної складності відповідно до вивченого матеріалу. Кожний тест містить:

- завдання з однією правильною або найкращою відповіддю – формат А (завдання 1-36);

- завдання з визначеною кількістю правильних відповідей – формат В

( завдання 37-40);

- завдання на встановлення логічної послідовності – формат С (завдання 41,42);

- завдання на встановлення відповідності – формат Д (завдання 43-47);

- завдання з короткою відповіддю - формат Е (завдання 48-49) – максимум 14 балів (у залежності від кількості пропущених слів 0,5 балів за кожне правильно написане слово);

- відкриті завдання з розгорнутою відповіддю – формат Q (завдання 50).

 

Завдання мають по п’ять варіантів відповідей. Оберіть лише одну правильну або найкращу відповідь і позначте її у бланку відповідей

1. Популяція – це:

А) група організмів одного виду, що займає певну теріторію, де функціонує як біотичне угруповання;

Б) група організмів різних видів, що займають певний простір і функціонують як біотичне угруповання;

В) сукупність особин, що функціонують як частина біотичного угруповання.

2. Екологія – це наука, що вивчає:

А) тварини, рослини та середовище їхнього існування;

Б) взаємозв’язки між живими організмами;

В) взаємозв’язки між живими організмами та середовищем їхнього існування.

3. Абіотичний фактор природного середовища:

А) вологість; Б) землеробство; В) взаємозв’язки між особинами в популяції.

4. Біотичний фактор природного середовища:

А) клімат; Б) взаємозв’язки між особинами в популяції; В) полювання.

5. Антропогенний фактор середовища:

А) світло; Б) взаємозв’язки між особинами в популяції; В) розвиток промисловості.

Скільки процентів від біомаси Землі складає маса рослин (1), тварин і мікроорганізмів (2)?

А) 90% і 10%; Б) 85% і 15%; В) 95 і 5% ; Г) 97 % і 3%;

Д) 98% і 2%.

З чого утворюється нафта?

А) з планктону давніх морів і водойм;

Б) з вапнякових скелетів безхребетних;

В) із залишків губок і водоростей;

Г) із залишків деревоподібних папоротей;

Д) із залишків колоніальних кишковопорожнинних.

39. Поклади кам’яного вугілля утворені:

А) найпростішими; Б) трилобітами; В) рослинами;

Г) коралами; Д) молюсками.

40. «Червона книга» - це:

А) перелік строків настання сезонних явищ, які спостерігаються у певній місцевості;

Б) перелік і короткий опис рідких і тих, що знаходяться під загрозою зникнення, видів рослин і тварин;

В) науково-популярний нарис про життя рослин і тварин;

Г) книга, яка містить класифікацію рослин, тварин, бактерій і грибів;

Д) перелік і коротка інформація про заповідники та національні парки світу.

Для якої географічної зони характерні такі пристосування рослин до середовища помешкання: низькорослість, дрібнолистність, поверхневе розміщення коренів дерев і кущів, швидкий розвиток рослин навесні та влітку?

А) тропіків; Б) субтропіків; В) тундри; Г) пустелі;

Д) степу.

Коли утворилася біосфера?

А) коли на Землі з’явилися папороті; Б) коли на Землі з’явилися птахи;

В) коли на Землі з’явилися рослини; Г) коли на Землі з’явилися тварини;

Д) коли на Землі виникло життя.

93. Головним обмежуючим фактором для більшості хижаків є ......

А) тепло; Б) світло; В) сильні морози; Г) вологість;

Д) нестача їжі.

Організм Х на збільшення власної біомаси використовує енергію Сонця, організм У для тих самих цілей використовує енергію, накопичену в організмі Х. До яких груп організмів відносяться організми Х та У?

А) Х – продуцент, У – консумент; Б) Х – консумент, У – продуцент;

В) Х – редуцент, У – продуцент; Г) Х – консумент, У – редуцент;

Д) Х – редуцент, У – консумент.

119. Вкажіть місце редуцентів у харчовому ланцюгу:

А) після кожної ланки; Б) тільки після продуцентів;

В) тільки після консументів; Г) тільки після всіх ланок;

Д) тільки після продуцентів і травоїдних консументів.

Наводимо характеристику двох біогеоценозів. Біогеоценоз А: видова різноманітність - 10 видів рослин і 5 видів тварин, біомаса – 20 т на 1 га. Біогеоценоз Б: видова різноманітність – 20 видів рослин і 10 видів тварин, біомаса – 20 т на 1 га. Яка з екосистем є стійкішою?

А) А стійкіша за Б, оскільки видова різноманітність менша;

Б) Б стійкіша за А, оскільки видова різноманітність більша;

В) Стійкість однакова внаслідок рівності біомаси;

Г) Стійкість однакова внаслідок рівності співвідношень рослин і тварин;

Д) Стійкість Б менша, оскільки в ній більше видів тварин.

143. У біоценозі угруповання живих організмів перебуває у різних біотичних відношеннях. Яке з них є головним?

А) просторові; Б) трофічні; В) антагоністичні; Г) мутуалістичні; Д) конкурентні.

Формат Е

(відкриті завдання з короткою відповіддю)

Формат Q

(відкриті завдання з розгорнутою відповіддю)

Завдання потребують розгорнутої відповіді в довільній формі. Викладайте основні положення у логічній послідовності, використовуйте біологічні та генетичні терміни і поняття, зробіть висновки та узагальнення. Відповідь напишіть на окремому аркуші

1. Навести всі існуючі в природі форми симбіозу, дати їх визначення, навести приклади.

2. У процесі функціонування екосистеми енергія розсіюється у вигляді тепла. Внаслідок якого процесу енергія відновлюється в екосистемі?

3. Скласти схему форм взаємозв’язків продуцентів, консументів, редуцентів в екосистемі.

4. Охарактерізувати групи факторів, що впливають на організм, і скласти схему їх впливу. Навести приклади.

5. Скласти докладну характеристику будь-якого біогеоценозу за планом: назва екосистеми, її географічне розміщення, кліматичні умови, склад біоценоза, біогеоценоза; які види рослин і тварин мешкають, їх значення у спільноті.

6. Скласти схему функціонування екосистеми.

7. Для реалізації міжнародної “Конвенції про охорону біорізноманіття ”

та “Концепції збереження біологічного різноманіття України ”(1997 р.) створена Національна программа збереження біорізноманіття України на 1998 – 2015 рр. Які основні положення вона містить?

8.Пояснити, чому у процесі сукцесії продуктивність біогеоценоза збільшується. Відповідь обгрунтувати.

9. Чому стабільність біогеоценозів залежить від їх видового різноманіття? Відповідь обгрунтувати.

10. На чому базується принцип єдності організмів і середовища їх помешкання? Відповідь обгрунтувати.

11. Пояснити, чому темпи сукцесійних перетворень на заброшеному пшеничному полі з часом значно затримуються?

12. Що загального і відмінного у механізмі регуляції чисельності популяцій тварин і спільнот людей? Відповідь обгрунтувати.

13. Чому слід охороняти не лише окремі зникаючі види, або види, що рідко зустрічаються, а цілі екосистеми, у склад яких вони входять? Відповідь обгрунтувати.

14. Чому біосферу не можна вважати окремою оболонкою нашої планети? Відповідь обгрунтувати.

15. Як відбувається колообіг карбону? Нітрогену у природі? Намалювати схеми процесів.

Список рекомендованої літератури

1.Лук’янова Л.Б. Основи екології: Навч.посіб.- К.: Вища школа, 2005.- 327 с.

2.Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань: Підручник.- К.: Либідь, 2003.- 288 с.

3.Шамилева Н. Экология.- М.: Владос, 2004.- 138 с.

4. Екологія: Основи теорії і практикум. Навч. посіб. Для студ. ВНЗ / А.Ф. Поташ, А.Г.Медвідь, Ю.Г.Гвоздецький, З.Я. Козак.- Львів : Новий світ, Магнолія плюс, 2002.- 296 с.

5. Кучерявий В.П. Екологія: Підруч. для студ. вищ. навч. закладів освіти. – Львів: Світ, 2001. – 500с.

6. Лановенко О.Г. Сучасна екологічна криза: особливості та перспектива розвитку.- Метода.Збірник наукових праць.Випуск 1.- К.:Фітосоціоцентр,1998. - С.34-32.

8. Реймерс Н.Ф. Охрана природы и окружающей человека среды: Словарь-справочник. – М.: Просвещение, 1992. – 568 с.

 

Пояснювальна записка

Усі тестові завдання складені відповідно до програми з екології для біологічних спеціальностей вищих навчальних закладів і покликані виявити:

- рівень знань про структуру і принципи функціонування надорганізмених систем, про взаємозв’язки живих організмів між собою та із середовищем помешкання, про вплив людини на довкілля і принципи охорони та раціонального використання природних реурсів;

- наявність умінь самостійного вивчення основних понять, законів, біологічних закономірностей та явищ природи, застосування теоретичних знань з метою професійного самовизначення.

Тестові завдання перевіряють знання усіх розділів програми з екології, а саме:

- середовище існування та екологічні взаємодії організмів;

- організація та функціонування екологічних систем. Основи екології популяцій (демекології);

- основи синекології (екології спільнот);

- біосфера – глобальна екосистема;

- екологія та діяльність людини;

- сучасна стратегія раціонального природокористування.

Тести можуть використовуватися поліфункціонально, тобто служити інструментом як поточного, так і підсумкового контролю знань. Окремим розділом нами виділені тестові завдання, які можуть служити для перевірки засвоєння міжтемних зв’язків та біологічних знань з інших розділів біології, що сприяє комплексному вивченню біологічних процесів, які відбуваються на усіх рівнях існування живої речовини – від організменого до біосферного, а також сприяють формуванню у студентів цілісного природничонаукового світогляду. Вони можуть використовуватися як при проведенні підсумкового контролю знань, так і при проведенні учнівських та студентських біологічних олімпіад.

Тестові завдання складаються з трьох частин, що відповідають трьом рівням: достатньому, середньому, високому (рівні І, ІІ, ІІІ), які відрізняються за призначенням і складністю завдань. При поточному контролі знань рекомендується використовувати ці завдання за таким співвідношенням:

рівень І - 5 завдань;

рівень ІІ – 2 завдання;

рівень ІІІ - 2 завдання.

Опис рівнів:

Рівень І – стандартне застосування навчального програмного матеріалу за алгоритмами і зразками.

На цьому рівні студент повинен знати основні екологічні поняття, залежності, закони, класифікації, механізми функціонування екологічних систем різного ієрархічного рівня, виконувати завдання за відомими алгоритмами в стандартних ситуаціях.

Рівень ІІ – застосування навчального програмного матеріалу у змінених і ускладнених ситуаціях.

На цьому рівні студент повинен уміти використовувати набуті знання і вміння у нових ускладнених ситуаціях, аналізувати екологічні явища і процеси та робити обгрунтовані висновки.

Рівень ІІІ – застосування навчального програмного матеріалу у нестандартних ситуаціях.

На цьому рівні студент повинен уміти застосовувати знання та вміння для розв’язання завдань високого ступеня складності на підставі нестандартного підходу з обгрунтуванням основних етапів розв’язання.

Розподіл завдань за рівнями складності:

- тестові завдання закритого типу з вибором однієї правильної відповіді (завдання І рівня). Для кожного із завдань запропоновано п’ять варіантів відповідей, з яких тільки один варіант відповіді правильний;

- тестові завдання закритого типу з вибором усіх правильних відповідей (завдання ІІ рівня).Для кожного із завдань запропоновано п’ять варіантів відповідей, з яких кілька є правильними (у варіантах відповідей вказана їх кількість);

- завдання (теоретичні та задачі) відкритого типу, які передбачають коротку відповідь (завдання ІІ рівня);

- завдання відкритого типу, які передбачають два варіанти відповіді (правильно/неправильно) та завдання, в яких необхідно вставити необхідні за змістом слова у текст за певною екологічною тематикою (завдання ІІІ рівня);

- завдання з розгорнутою відповіддю (повне розв’язання і обгрунтування одержаної відповіді) (завдання ІІІ рівня). Використовуються для перевірки найскладніших умінь і глибокого розуміння екологічних законів і категорій, уміння аналізувати, робити висновки, обгрунтовувати свою позицію, чітко та ясно записувати свої міркування.

Відповіді на завдання ІІІ рівня мають відповідати таким вимогам:

- змістовність викладу (повна, конкретна, чітка відповідь на запитання з відповідними висновками та узагальненнями);

- логічність викладу (послідовне, обгрунтоване висвітлення проблеми, чітка структура відповіді, завершеність думок);

- аргументованість (доречне вживання екологічних термінів і понять, глибоке розуміння екологічних законів, переконливість аргументів, творчий підхід до вирішення нестандартних проблем);

- дотримання норм української літературної мови (правил граматики, орфографії та пунктуації).

 

Оцінювання

Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно розв’язавши всі завдання, становить 5 балів.

За виконання кожного завдання студенти можуть одержати:

- за багатовибіркові завдання І рівня – 0 або 0,2 бала;

- за багатовибіркові завдання ІІ рівня з однією або декількома правильними відповідями – 0 або 1 бал;

- за відкриті завдання ІІІ рівня з двома варіантами відповіді (правильно/неправильно) та встановленням необхідних за змістом слів у тексті – 0 або 1 бал (вибрано половину з можливих правильних відповідей – 0,5 бала);

- за завдання відкритого типу з розгорнутою відповіддю ІІІ рівня – від 0 до 2 балів (у тому числі: за логічну послідовність відповіді – 0,2 балів, за розкриття суті питання – 0,5 балів, за вживання екологічних понять – 0,2 балів, за висновок – 0,1 бал). Отже, при поточному або тематичному контролі знань з екології студент, виконавши 9 тестових завдань, може одержати наступну кількість балів:

Рівень Формат завдань Кількість завдань Максимальна кількість балів
за кожне завдання за всі завдання
І Багатовибіркові завдання 0,1 0,5
ІІ багатовибіркові завдання з однією або декількома правильними відповідями 0,5
ІІІ за відкриті завдання ІІІ рівня з двома варіантами відповіді (правильно/неправильно) та встановленням необхідних за змістом слів у тексті 1,5 1,5
завдання відкритого типу з розгорнутою відповіддю
  Усього: 4,1

 

 

При проведенні підсумкового оцінювання знань усі тестові завдання групуються у тести І, ІІ, ІІІ, ІУ (за кількістю варіантів), які складаються із тестових завдань різної складності відповідно до вивченого матеріалу. Кожний тест містить:

- завдання з однією правильною або найкращою відповіддю – формат А (завдання 1-36);

- завдання з визначеною кількістю правильних відповідей – формат В

( завдання 37-40);

- завдання на встановлення логічної послідовності – формат С (завдання 41,42);

- завдання на встановлення відповідності – формат Д (завдання 43-47);

- завдання з короткою відповіддю - формат Е (завдання 48-49) – максимум 14 балів (у залежності від кількості пропущених слів 0,5 балів за кожне правильно написане слово);

- відкриті завдання з розгорнутою відповіддю – формат Q (завдання 50).

 

Критерії оцінювання підсумкових тестів

Підсумковий тест складається з 50 завдань різних форматів.

За виконання завдань можна отримати :

- за завдання 1-36 (формат А) – 0 або 1 бал за кожну правильну відповідь;

- за завдання 37-40 (формат В) - 1 бал за кожну правильну відповідь, максимум 3 бали;

- за завдання 41,42 (формат С) на встановлення логічної послідовності – максимум 4 бали (жодної правильної відповіді – 0 балів, 1 правильна відповідь – 1 бал, 2 правильні відповіді – 2 бали, 3 правильні відповіді – 3 бали, 4 правильні відповіді – 4 бали);

- за завдання 43-47 (формат Д) на встановлення відповідності – максимум 5 балів (1 бал за кожну правильну відповідь);

- за відкриті завдання 48-49 (формат Е) з короткими відповідями –максимум 18 балів за кожне завдання;

- за відкрите завдання 50 з розгорнутою відповіддю – від 0 до 20 балів за кожне завдання (у тому числі: за логічну послідовність відповіді – 5 балів, за розкриття суті питання – 7 балів, за вживання понять – 4 бали, за висновок – 4 бали).

Загалом за всі завдання можна отримати 86 балів.

При переведенні балів, отриманих за виконання тесту , за всі завдання можна отримати всього 198 балів, у тому числі за:

Формат А – 36 балів; формат Д – 29 балів;

Формат В – 27 балів; формат Е – 10 балів;

Формат С – 26 балів; формат Q – 70 балів.

Кількість набраних балів за виконання тестових завдань можна перевести у кількість балів згідно з критерями оцінювання навчальних досягнень студентів з курсу, що вивчається, за допомогою наведеної таблиці:

Шкала 100-200 Кількість балів, набраних за виконання тестових завдань Рівень навчальних досягнень студента Кількість отриманих балів за національними критеріями оцінювання навчальних досягнень
100-107 0-10 початковий
110-124 11-17 середній
127-140 18-36 середній
143-163 37-48 достатній 3,5
165-178 49-60 достатній
179-186 61-76 високий 4,5
187-198 77-86 високий

 

 

Більшість тестових завдань, що увійшли до збірника, пройшли попередню апробацію в навчальному процесі і дозволяють швидко і більш ефективно визначити якість знань кожного студента.

Формат А

(завдання з однією правильною або найкращою відповіддю)

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти