ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Автобіографія, резюме, характеристика, трудова книжка.

Автобіографія – це документ, у якому особа власноручно в хронологічній послідовності повідомляє основні факти своєї біографії.

Кожне нове повідомлення пишеться з абзацу. Інформація викладається від першої особи, причому знаменник «я» вживається в тексті лише один раз – на початку.

Реквізити автобіографії: назва виду документа, текст, дата, підпис. У тексі автобіографії укладач зазначає такі відомості:

o Прізвище, ім’я, по батькові

o Дату та місце народження

o Інформація про освіту(тут указується повне найменування всіх навчальних закладів, у яких довелося навчатись)

o Інформація про трудову діяльність(коротко в хронологічній послідовності перераховуються назви місць роботи й посад без вказівки про причини звільнення)

o Участь у громадському житті

o Інформацію про склад сімї(зазначається рік народження, посада, місце роботи/навчання батька, матері, братів сестер або чоловіка/дружини, дітей; якщо укладач має свою сімю, інформацію про батьків він не наводить; записи про рідних сестер/братів, що мають свою сімю в автобіографії не робляться(навіть за умови їх проживання з автором документа))

o Інформацію про судимість і перебування під слідством близьких та рідних

o Інформація про місце проживання /реєстрації

 

Слово «резюме» в перекладі з французької мови означає «короткий висновок з основними положеннями доповіді, промови, наукової праці». Як документ щодо особового складу резюме – стисле зібрання відомостей біографічного характеру та відомостей про професійну діяльність особи, що бере участь у конкурсі на заміщення вакантної посади.

 

Грамотно складене резюме ще не є гарантією працевлаштування конкурсанта: резюме, яке «спрацювало», лише привертає увагу роботодавця, що найчастіше виявляється у запрошенні потенційного працівника на співбесіду.

 

За обсягом розрізняють повне та коротке (Факсове) резюме. Короткі резюме зазвичай надсилаються в першій частині конкурсу для полегшення роботи з відбору претендентів на посаду. У такому резюме в телеграмному стилі розміщують найважливішу інформацію про себе: прізвище, ім’я, по батькові, вік, освіту, досвід і професійні навички.

Реквізити резюме: назва виду документа, прізвище, ім’я та по батькові адресанта в називному відмінку, текст, що містить рубрики «Дата народження», «Сімейний стан», «Домашня адреса», «Телефон», «Мета», «Трудовий досвід», «Освіта», «Особисті якості», «Додаткова інформація».

Правила складання резюме:

1. Інформація в резюме викладається від першої особи однини, займенник «я» опускається. Перевага надається активним конструкціям, наприклад: Консультував, а не мною було надано консультації, провів заходи, а не було проведено заходи.

2. Резюме не пишуть від руки та не підписують. Текст повинен бути стислим і читабельним:більше одного разу його не читають. Оптимальний розмір резюме 1-2 сторінки.

3. Якщо посада, на яку претендує учасник конкурсу, не потребує творчості, нестандартного мислення, демонстрації художнього смаку, оформляти резюме краще традиційно – на аркуші білого кольору формату А4, уникаючи декоративних шрифтів, нестандартних способів виділення та подання інформації.

4. Інформація повинна бути достовірною і за потреби підтвердженою документально.

5. Вага,ріст, характеристика зовнішності у резюме зазвичай не наводиться. Фото розміщується лише на вимогу роботодавця.

6. Інформація про родину обмежується рубрикою «Сімейний стан», у якій указується також кількість і вік дітей.

7. Розмір бажаної заробітної плати в резюме не подають.

8. Інформація про трудовий досвід та освіту в резюме наводиться у зворотному хронологічному порядку, адже роботодавця здебільшого цікавить досвід роботи конкурсанта за останні 5 років. Рубрика «Трудовий досвід» у резюме є найважливішою. Чим більше часу минуло після закінчення навчального закладу, тим менше місця рубрика «освіта» повинна займати в тексті документа. Інформація про середню освіту в резюме подається в таких випадках:

n Коли особа здобула тільки середню освіту

n Коли особа закінчила спеціалізовану школу

n Коли особа закінчила школу з відзнакою.

Описуючи період навчання у виші, можна повідомити про свої успіхи в опануванні навчальних дисциплін, пов’язаних із бажаною роботою, про здобутки в науковій сфері, навички організаційної роботи.

9. Одним із головних принципів складання резюме є вибірковість, що виявляється в :

А) поданні інформації про аспекти досвіду, значущі для бажаної посади

Б) дозованому викладі трудової біографії за обмежений період часу: роботодавця цікавлять лише останні 3-5 місяців роботи за період не більше 10 років

В) наведенні інформації, що позитивно характеризує конкурсанта:не слід розміщувати інформацію негативного характеру, наприклад про розлучення, звільнення з місць попередньої роботи з ініціативи роботодавця; з іншого боку, не варто себе вихваляти – факти повинні говорити самі за себе, роботодавець має самостійно зробити висновки.

10. У рубриці «Додаткова інформація» розміщують інформацію про рівень володіння іноземними мовами, досвід роботи з персональним комп’ютером та офісною оргтехнікою, наявність прав водія, можливість використання власного автомобіля в службових цілях, членство в профорганізація, політичних партіях, хобі(якщо воно пов’язано з бажаною роботою), можливість поїздок у відрядження, готовність до понаднормової роботи.

11. У рубриці «Особисті якості» слід із дотриманням вимог офіційно-ділового стилю охарактеризувати себе як працівника та члена колективу, наприклад: «відповідальний», «дисциплінований», «ініціативний», «маю творче мислення», «пунктуальний», «маю організаторські здібності», «неконфліктний», «комунікабельний» і т.д.

 

Характеристика – документ, у якому сформульована громадська думка про особу як члена колективу, об’єктивно оцінені ділові та моральні якості працівника.

Характеристику видає адміністрація установи на вимогу працівника/студента або інших організацій. Цей документ не є конфіденційним, тому може надсилатись на вимогу підприємства, установи чи організації без відома працівника.

Характеристика складається у двох екземплярах: один видається особі, а другий – підшивається до особової справи. Характеристики подаються при вступі до навчального закладу, представленні до державних нагород, чергового військового звання, після проходження практики, атестації тощо.

Види характеристик: службова характеристика, характеристика-відгук, характеристика-рекомендація, атестаційна характеристика.

Реквізити характеристики: назва виду документа, заголовок, текст, підписи, печатка установи. У тексті характеристики виділяють чотири частини. В першій частині подаються анкетні дані, у яких після назви документа в родовому відмінку зазначається прізвище, ім’я, по батькові,рік народження, освіта/посада, звання, науковий ступінь, національність особи, на яку складається документ.

У другій частині наводяться дані про трудову діяльність: із якого часу працює особа, відомості про кадрові переміщення, характеристика рівня професійної майстерності. Для студентів/курсантів зазначають із якого часу і за якою спеціальністю навчаються, продають відомості про навчання.

У третій частині розглядається ставлення до роботи, подається інформація про підвищення професійного рівня, участь у громадському житті колективу, стосунки з колегами, відвідувачами/клієнтами, про заохочення/стягнення, урядові нагороди, участь у заходах, проведених установою.

Четверта частина містить висновки та призначення характеристики. Зазвичай характеристика підписується керівником структурного підрозділу і керівником установи. Інформація в тексті документа викладається від третьої особи.

 

Основним документом що фіксує інформацію про трудову діяльність працівника є трудова книжка. Вона призначена для встановлення його загального, неперервного та спеціального стажу. Українським законодавством особі заборонено мати декілька трудових книжок. Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємства, що пропрацювали а ньому понад п’ять днів. Трудові книжки зберігаються на підприємствах як документи суворої звітності.

До Трудової книжки заносять відомості про:

o Працівника (ім’я, прізвище, по батькові, дата народження)

o Роботу (переведення на іншу роботу, звільнення з роботи)

o Нагородження і заохочення (нагородження державними нагородами та відзнаками Президента України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України)

o Відкриття, на які видано дипломи, винаходи, раціоналізаторські пропозиції та виплачені у зв’язку із цим винагороди

 

Ведення трудових книжок.

Основним документом що фіксує інформацію про трудову діяльність працівника є трудова книжка. Вона призначена для встановлення його загального, неперервного та спеціального стажу. Українським законодавством особі заборонено мати декілька трудових книжок. Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємства, що пропрацювали а ньому понад п’ять днів. Трудові книжки зберігаються на підприємствах як документи суворої звітності.

До Трудової книжки заносять відомості про:

o Працівника (ім’я, прізвище, по батькові, дата народження)

o Роботу (переведення на іншу роботу, звільнення з роботи)

o Нагородження і заохочення (нагородження державними нагородами та відзнаками Президента України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України)

o Відкриття, на які видано дипломи, винаходи, раціоналізаторські пропозиції та виплачені у зв’язку із цим винагороди

На осіб, які працюють за сумісництвом та цивільно-правовими договорами, трудові книжки на підприємстві не ведуться.

Трудові книжки зберігаються на підприємствах як документи суворої звітності, видаються працівникам лише при звільненні під розписку. Трудові книжки працівників доцільно зберігати в сейфах і тримати за алфавітом, на великих підприємствах – по структурних підрозділах і за алфавітом. Трудові книжки (дублікати), що не були одержані працівниками при звільненні, зберігаються в кадровій службі протягом двох років окремо від трудових книжок працівників, які працюють, а потім передаються до архіву підприємства, де вони зберігаються протягом 50 років, а по закінченні зазначеного строку знищуються.

При зміні посадових осіб, які відповідають (за посадовою інструкцією або наказом) за ведення трудових книжок, передавання чистих бланків трудових книжок (вкладишів), а також заповнених трудових книжок оформлюється актом

Трудові книжки (вкладиші до них) заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами кульковою ручкою або з пером, чорнилами (пастою) чорного, синього або фіолетового кольорів. Записи про дати прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, присвоєння рангу державного службовця, кваліфікаційного розряду тощо, нагороди й заохочення, звільнення (графа 2) виконуються арабськими цифрами (число і місяць – двозначними): 02.09.2003; 12.01.2004.

Записи у трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення, заохочення вносяться на підставі наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення – в день звільнення.

З кожним записом: про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення власник трудової книжки повинен бути ознайомлений під розписку в особовій картці

Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я, по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорта або свідоцтва про народження.

Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник повинен своїм підписом завірити правильність внесених відомостей.

Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки обов'язково підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок. Після цього ставиться печатка підприємства (або печатка кадрової служби). Якщо працівник до прийняття на роботу на дане підприємство не мав трудового стажу, у трудовій книжці у розділі «Відомості про роботу» робиться запис: До вступу на роботу трудового стажу не мав(ла).

До розділу «Відомості про роботу» вносяться записи про:

– переведення на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві;

– присвоєння нового кваліфікаційного розряду, рангу (для державних службовців), перейменування посади, встановлення другої та інших професій;

– прийняття присяги державного службовця;

– призначення бригадиром і звільнення від керівництва бригадою;

– звільнення;

– інші.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти