Предмет соціології – закони і закономірності функціонування та розвитку особистості, соціальної групи, спільноти, суспільства в цілому; соціальне життя суспільства, тобто взаємодія соціальних суб’єктів з проблем, пов’язаних з їх соціальними статусами і ролями.

Соціальні закони :

- закони, які віддзеркалюють незмінне співіснування соціальних явищ;

- закони, які відображають тенденції розвитку;

- закони, які встановлюють функціональну залежність між соціальними явищами;

- закони, які фіксують причинний зв’язок між соціальними явищами.

О’бєкт соціології:

1.Суспільство як цілісна реальність

2.Цілісний зв’язок функціонування суспільства

3. Емпірично надана реальність

4. Об’єктивні соціальні явища суспільства(Соціальні відносини, соціальні організації, соціальні спільноти, соціальні явища, соціальні процеси, соціальні інститути, соціальні суб’єкти)

Особливості соціологічної думки Середньовіччя

З V ст. бере початок епоха Середньовіччя, в якій виділяється три періоди: раннє Середньовіччя (V - XV ст.), період розвиненого феодалізму (XI - XV ст.), пізніше Середньовіччя (кінець XV - середина XVII ст.). Епоха Середньовіччя у порівнянні з античним світом - крок назад у розвитку наукових знань про навколишню дійсність. Роль знань незаслужено занижена. Прагнення до відродження наукового пошуку на основі античної спадщини жорстоко каралося. Дуже бідні і відомості про соціологічні вишукуваннях в епоху Середньовіччя. Схоластика і теологія на цілі століття загальмували розвиток наукових знань. Все знаходилося під заступництвом християнського богослов'я, що грунтується на християнській філософії, що розглядає людину як продукт божого творіння.

Види експерименту

1) польовий – коли соціальний об’єкт перебуває в природних умовах свого функціонування;

2) лабораторний – коли експериментальна ситуація і сам об’єкт формуються штучно;

3) науково-дослідний- перевіряється гіпотеза, яка містить нові елементи наукового знання;

4) паралельний- порівняння стану двох об’єктів в один і той же час;

5) контрольований та неконтрольований.

4. Аналіз документів - використання в дослідженні спеціального матеріалу, в якому фіксується інформація про певні факти, події, явища об’єктивної дійсності і розумової діяльності людини.

: Види документів

1) письмові (всі види друкованої і рукописної продукції)

2) іконографічні (відео-, кіно-, фотодокументи, картини, гравюри

тощо);

3) фонетичні (радіо-магнітофонні записи, грамплатівки, диски

тощо);

4) офіційні ( закони, укази) і неофіційні (листи, щоденники)

5) первинні (стенограми, протоколи, анкети) і вторинні (відгуки,

звіти)

Основним підсумковим документом соціологічного дослідження є звіт про науково-дослідну роботу, який включає до себе обов’язкові розділи: титульний лист, список виконавців, реферат, зміст, перелік умовних позначень і символів, вступ, основна частина, заключення, список використаної літератури, додатки. Загальні вимоги до звіту: чіткість, логічність викладу, аргументованість основних положень, висновків, обгрунтованість рекомендацій і пропозицій.

Основні типи суспільств.

Суспільство постійно змінюється і розвивається. У межах тієї самої країни в різні історичні періоди утворюються неоднакові типи суспільств.

Існує кілька типологій за відповідною визначальною ознакою. Так, за кількістю рівнів управління й мірою диференціації суспільства поділяються на:

-прості, де немає керівників і підлеглих, бідних і багатих (такі первісні племена трапляються подекуди й нині);

-складні, де існують кілька рівнів управління і соціальних прошарків.

Поштовхом до появи складних суспільств було зародження такого соціального інституту, як держава.

За способом здобування засобів до існування розрізняють:

-суспільство первинних мисливців і збирачів, що проіснувало кількасот тисяч років;

-аграрне (традиційне) суспільство, з яким зв'язують зародження держави, класів, появу міст, писемності тощо;

-індустріальні та постіндустріальні суспільства. Термін «постіндустріальне суспільство» запроваджений американським соціологом Д. Беллом.

Типологія особистості.

Соціальний тип особистості — продукт складного переплетення історико-культурних і соціально-економічних умов життєдіяльності людей, відображення того, як суспільна системавпливає на ціннісні орієнтації людини і через них — на його реальну поведінку.

1.Традиціоналісти. Орієнтовані в основному на цінності боргу, порядку, дисципліни, законослухняності, а вираженість таких якостей, як креативність, прагнення до самореалізації, самостійність у цього типу особистості досить низька.

2. Ідеалісти. Сильно виявлене критичне ставлення до традиційних норм, незалежність і зневага авторитетів, установка на саморозвиток, чого б це не коштувало.

3. Фрустранти. Низька самооцінка, пригнічення, самопочуття пригніченності, відчуття себе нібито викинутим з потоку життя.

4. Реалісти. Поєднують в собі прагнення до самореалізації з розвиненим почуттям обов'язку і відповідальності, здоровий скептицизм з самодисципліною і самоконтролем.

5. Гедоністи. Орієнтовані в першу чергу на отримання задоволень «тут і зараз», і ця гонитва за «насолодами життя» набуває, перш за все, форми задоволення споживчих бажань.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Понятта та форми держави

Держа́ва — формальний інститут, який є формою організації політичної спільноти під управлінням уряду, є суб’єктом політики, ядром політичної системи.

У працях Н.Смелзера також розглядаються основні форми держави, до яких він відносить:

• тоталітарну державу (така держава прагне повністю підкорити собі громадян, подавляючи і контролюючи всі інші соціальні інститути суспільства, навіть первинні групи, як сім'я або друзі. Американські дослідники С.Фрідріх та З.Бжезинський називають шість основних особливостей тоталітарної держави: панування і широке розповсюдження однієї ідеології, однопартійна система з одноосібною диктатурою і придушенням опозиційних партій; широке застосування терору, контроль над засобами масової інформації, розпорядження зброєю і монополія на її застосування, контроль над економікою з державним економічним плануванням і доведенням завдань до кожного підприємства);

• авторитарну державу ( в якій влада зосереджена в руках монарха або диктатора, які правлять за допомогою сили; такі режими подібні до тоталітарних, але є значно слабшими від них: допускається існування різних політичних партій та інших ідеологій, менше контролюється приватне життя тощо);

• демократичну державу (сучасна демократія зазвичай асоціюється з представницькою демократією, коли народ на певний термін передає владу своїм представникам, що підлягають переобранню; для таких держав характерними є, згідно з Н. Смелзером, віра у високу значимість особи, утвердження рівності і справедливості, важливе значення індивідуалізму загалом; наявність конституційного уряду, законодавства про розподіл і обмеження політичної влади; загальна згода громадян бути керованими обраними ними представниками, періодичність виборів, підзвітність державних чиновників і обмеження терміну їх повноважень і, нарешті, наявність лояльної опозиції з ЇЇ багатопартійною системою і можливістю вільно висловлювати свою думку).

Суть держави проявляється в її функціях, як основних напрямках діяльності. До них належать: регулювання економічного життя, культурно-виховна функція, сприяння розвитку освіти і науково-технічного прогресу, забезпечення обороноздатності країни, співробітництва з іншими державами і народами.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Питання для підготовки до екзамену з дисципліни «Соціологія»

1. Предмет і об`єкт соціології.

2. Передумови виникнення і розвитку соціології як окремої науки, її зв`язок з іншими науками.

3. Функції соціології.

4. Структура соціологічного знання.

5. Структура і функції соціології. Макросоціологія та мікросоціологія.

6. Соціальне прогнозування в сучасному суспільстві, його функції.

7. Вчення про суспільство в концепціях стародавнього світу

8. О. Конт як засновник соціології.

9. О. Конт як засновник позитивізму в соціології.

10. Особливості соціологічної думки Середньовіччя.

11. Соціальна думка XVIII-XIX ст.

12. Класичний період у розвитку соціології (початок XIX – початок XX ст.).

13. Соціологічні школи та концептуальні напрямки в соціології ХХ ст.

14. Особливості розвитку української соціології ХІХ – ХХ століття

15. Соціологічна думка Г. Спенсера та його внесок у розвиток науки.

16. «Теорія соціальної дії» М. Вебера, її сутність.

17. Історія розвитку соціологічної думки в Україні.

18. Структурний функціоналізм як соціологічна теорія соціології ХХ ст.

19. Феноменологія як соціологічна теорія соціології ХХ ст.

20. Етапи проведення соціологічного дослідження.

21. Роль програми і робочого плану в підготовці, організації та проведенні соціологічного дослідження.

22. Форми і засоби збору соціологічної інформації та узагальнення інформації.

23. Основні типи соціологічних досліджень.

24. Поняття вибірки у соціологічних дослідженнях, основні види вибірки.

25. Предмет та об`єкт дослідження етносоціології

26. Поняття соціальної структури суспільства, її основні елементи.

27. Соціальна структура сучасного суспільства.

28. Соціальна структура сучасного українського суспільства.

29. Основні тип суспільств.

30. Історичні типи суспільств та їх характеристика.

31. Стратифікація суспільства, основні теорії соціальної стратифікації (П. Сорокін, Е. Гідденс та ін.)

32. Соціальні зміни в сучасній Україні: їх тенденції, рушійні сили, перспективи.

33. Стратифікаційна система суспільства. Типи стратифікаційних систем.

34. Критерії соціальної нерівності.

35. Соціальний статус та соціальна роль особистості, типи соціальних статусів.

36. Розвиток соціально-демографічних процесів у сучасному світі.

37. Поняття демографічних процесів. Особливості демографічних процесів в сучасній Україні.

38. Поняття соціальної спільноти. Типи соціальних спільнот.

39. Соціальні групи, їх класифікація.

40. Поняття та основні види соціальних інститутів.

41. Соціальна мобільність: поняття та типи соціальної мобільності.

42. Соціологія особистості як наукова галузь, її взаємозв’язки з іншими науками.

43. Поняття «особистість». Соціальні фактори впливу на розвиток особистості.

44. Соціалізація особистості, її етапи і рівні.

45. Соціальна адаптація та її роль в процесі соціалізації особистості.

46. Соціальна структура особистості: поняття та основні елементи.

47. Девіантна поведінка особистості та її види.

48. Мотивація особистості, її соціальні чинники.

49. Типологія особистості.

50. Поняття соціології сім’ї, предмет та об’єкт її дослідження.

51. Сім’я як соціальний інститут та мала соціальна група, її соціальні функції.

52. Історичні типи сімей та сімейно-шлюбних відносин.

53. Форми сімейно-шлюбних відносин.

54. Соціологія молоді як галузева теорія.

55. Особливості розвитку вітчизняної соціології молоді на сучасному етапі.

56. Молодь як категорія соціології молоді. Сучасні проблеми української молоді.

57. Соціологія вільного часу. Проблеми вільного часу студентської молоді.

58. Соціологія конфлікту як галузь соціології, її об’єкт і предмет.

59. Конфлікт як соціальне явище.

60. Конфліктологічні теорії (Г. Зіммель, Р. Дарендорф, Л. Козер, Т.Парсонс та ін.).

61. Умови виникнення конфліктів, етапи розвитку конфлікту.

62. Функції соціальних конфліктів.

63. Методи розв`язання соціальних конфліктів.

64. Способи та правила поведінки в конфліктних ситуаціях.

65. Основні передумови виникнення економічної соціології як окремої галузі соціології.

66. Основні етапи становлення економічної соціології.

67. Предмет та об’єкт дослідження економічної соціології.

68. Проблеми емпіричних досліджень економічної соціології.

69. Напрямки теоретико-методологічних досліджень економічної соціології.

70. Соціальні механізми функціонування економіки.

71. Вплив людського фактору на розвиток економіки.

73. Розвиток економічної соціології в Україні (М. Туган-Барановський, М. Грушевський, В. Винниченко та ін.)

74. Основні структурні елементи економічної сфери.

75. Основні складові соціології політики. Принципи політичної організації суспільства.

76. Поняття та форми держави.

77. Політичні рухи та політичні партії, їх роль в житті суспільства.

78. Націоналізм і його типи.Політична система і політична сфера як об’єкт дослідження соціології політики.

79. Соціологія управління: завдання, об’єкт та предмет дослідження.

80. Соціологія праці як галузь соціології.

81. Праця як головна категорія соціології праці. Роль праці в життєдіяльності суспільства.

82. Менеджмент як категорія соціології управління.

83. Менеджмент як мистецтво управління економікою.

84. Соціальне управління як категорія соціології управління.

85. «Теорія людських стосунків» Е. Мейо.

86. Теорія «збагачення праці» Ф. Херцберга.

87. Теорія рестрикціонізму Ф. Тейлора.

88. Предмет і об`єкт дослідження соціології культури.

89. Основні категорії та функції соціології культури.

90. Форми та види культури.

91. Базові елементи соціокультурної системи суспільства. Функції культури.

92. Типи культури та їх вплив на розвиток суспільства.

93. Поняття, об`єкт і предмет дослідження соціології релігії, її зв'язок з іншими науками.

94. Взаємозв’язок соціології релігії з релігієзнавством.

95. Релігієзнавчі концепції (Е. Дюркгейм, О. Конт, Е. Кант, М. Вебер та ін.).

96. Види релігій та форми релігійних організацій.

Предмет і об’єкт соціології.