ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Система електрозахисних засобів

Електрозахисні засоби - це технічні вироби, що не є конструктивними елементами електроустановок і використовуються при виконанні робіт в електроустановках з метою запобігання електротравм.

Електрозахисні засоби поділяються на ізолювальні (ізолюючі штанги, кліщі, накладки, діелектричні рукавиці тощо), огороджувальні (огородження, щитки, ширми, плакати) та запобіжні (окуляри, каски, запобіжні пояси, рукавиці для захисту рук).

Ізолюючі електрозахисні засоби поділяються на основні і додаткові.

Основні ізолюючі електрозахисні засоби розраховані на напругу установки і при дотриманні вимог безпеки щодо користування ними забезпечують захист працівників.

Додаткові електрозахисні засоби навіть у разі дотримання функціонального їх призначення не забезпечують надійного захисту працюючих і застосовуються одночасно з основними для підвищення рівня безпеки. У разі застосування основних електрозахисних засобів достатньо використовувати один додатковий засіб. Для захисту працівників від напруги кроку достатньо використовувати діелектричне взуття без застосування основних засобів.

У таблицях 1 і 2 наведений перелік деяких основних і додаткових електрозахисних засобів залежно від величини напруги електроустановки.

Для захисту працівників при виконанні робіт в умовах електричного поля, параметри якого перевищують допустимі, застосовуються індивідуальні екранувальні комплекти одягу та екранувальні пристрої.

 

Таблиця 1

Основні електрозахисні засоби для роботи в електроустановках

До 1000 В включно Понад 1000 В
Ізолюючі штанги Ізолюючі кліщі Електровимірювальні кліщі Покажчики напруги Діелектричні рукавиці Інструмент з ізолюючим покриттям Ізолюючі штанги всіх видів Ізолюючі кліщі Електровимірювальні кліщі Покажчики напруги Пристрої для створення безпечних умов праці під час проведення випробувань і вимірювань в електроустановках (покажчики напруги для фазування, покажчики пошкодження кабелів та ін.)

 

Таблиця 2

Додаткові електрозахисні засоби для роботи в електроустановках

До 1000 В включно Понад 1000 В
Діелектричне взуття Діелектричні килими Ізолюючі підставки Ізолюючі накладки Ізолюючі ковпаки Сигналізатори напруги Захисні огородження (щити, ширми) Переносні заземлення Плакати і знаки безпеки Інші засоби захисту Діелектричні рукавиці Діелектричне взуття Ізолюючі підставки Ізолюючі накладки Ізолюючі ковпаки Штанги для перенесення і вирівнювання потенціалу Сигналізатори напруги Захисні огородження (щити, ширми) Переносні заземлення Плакати і знаки безпеки Інші засоби захисту

Вимоги щодо комплектування електроустановок електрозахисними засобами регламентуються Правилами, Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (ДНАОП 0.00-4.26-96), галузевими чинними нормативами тощо.

Відповідальність за своєчасне забезпечення працівників і комплектування електроустановок засобами захисту згідно з нормами комплектування, за організацію належних умов зберігання, створення необхідного запасу, своєчасне проведення періодичних оглядів і випробувань, вилучення непридатних засобів та організацію обліку несе власник цих засобів.

Електрозахисні засоби повинні зберігатись у приміщеннях в спеціально відведених місцях сухими і чистими, в умовах, що виключають можливість їх механічних ушкоджень, шкідливої дії вологи, агресивного середовища, мастила тощо.

У встановлені нормативами терміни електрозахисні засоби повинні оглядатись з перевіркою їх наявності згідно з вимогами до комплектування, очищатись від пилу, забруднень тощо, періодично проходити спеціальні випробування на відповідність їх діелектричних, механічних і т. ін. показників чинним вимогам.

Крім того, електрозахисні засоби повинні оглядатись перед кожним їх застосуванням. При таких оглядах увага звертається на справність засобів захисту, відсутність тріщин, подряпин та деформації ізолюючих елементів, терміни чергової перевірки. У разі виявлення перерахованих дефектів чи простроченого терміну чергового випробування, користування електрозахисними засобами забороняється. При оглядах діелектричних рукавиць і діелектричного взуття увагу слід звертати на наявність вологи, забруднень, розривів, інших механічних пошкоджень. Відсутність розривів і проколів рукавичок перевіряється скручуванням їх від нарукавника в бік пальців.

Вимоги до термінів випробування електрозахисних засобів, методики і параметрів цих випробувань регламентуються Правилами залежно від типу електрозахисних засобів.

Електричні випробування електрозахисних засобів проводяться спеціально підготовленими працівниками. Кожний засіб захисту перед випробуваннями необхідно оглянути з метою перевірки розмірів, справності, комплектності, стану ізоляційної поверхні, наявності номера. Випробування проводяться напругою змінного струму частотою 50 Гц при температурі повітря 25±10 °С і регламентованій Правилами швидкості підвищення напруги. Результати випробувань оцінюються за величиною струму, що протікає через засоби захисту.

При позитивних результатах випробувань на засобах захисту проставляється штамп, що відповідає інвентарному номеру засобу захисту, даті наступного випробування та граничній напрузі застосування. Штамп на засобах захисту, застосування яких не залежить від напруги електроустановки (діелектричні рукавиці, ізолювальний інструмент), не містить величини напруги застосування. Результати випробувань засобів захисту оформляються протоколом встановленої форми.

Електрозахисні засоби застосовуються в закритих електроустановках без будь-яких погодних обмежень, а у відкритих електроустановках і на повітряних лініях — тільки в суху погоду, за відсутності наморозі, мряки, опадів. Просто неба в сиру погоду застосовуються засоби захисту спеціальної конструкції, призначені для виконання робіт за таких умов.

Ізольовані електрозахисні засоби необхідно застосовувати за їх прямим призначенням згідно з вимогами Правил і тільки за напруги, що не перевищує ту, на яку вони розраховані.

В електроустановках напругою від 1 до 35 кВ ізолювальні штанги (крім вимірювальних), переносні заземлення, штанги-порохотяги, покажчики напруги, ізолюючі та вимірювальні кліщі застосовуються тільки в комплекті з додатковими засобами захисту — діелектричними рукавичками. При більших значеннях напруги застосування діелектричних рукавичок повинно регламентуватись інструкціями з експлуатації ізолюючих штанг.

При використанні ізолюючих електрозахисних засобів необхідно тримати їх за рукоятки до обмежувального кільця на них, на витягнутих руках, не допускати наближення ізолюючої частини цих засобів до струмовідних елементів інших фаз установки на небезпечну відстань, регламентовану Правилами безпечної експлуатації електроустановок.

У разі заміни запобіжників за допомогою ізолюючих кліщів, крім діелектричних рукавичок, необхідно застосовувати захисні окуляри.

Перед кожним застосуванням в електроустановках покажчиків напруги їх справність необхідно перевіряти на струмовідних частинах, які перебувають під напругою, користуючись при цьому діелектричними рукавичками. При перевірці справності однополюсних покажчиків напруги забороняється застосовувати діелектричні рукавички, що обумовлюється конструкцією і принципом роботи цих покажчиків.

Виконувати роботи в електроустановках з використанням діелектричних штанг, кліщів і подібних їм інших засобів захисту необхідно з землі, підлоги або безпечних стійких інвентарних конструкцій — стаціонарних чи пересувних площадок, з драбин тощо, які за конструкцією мають відповідати чинним технічним умовам на їх виготовлення. Забороняється використовувати для таких цілей випадкові підручні засоби — ящики, бочки і т. ін.

Перша медична допомога при ураженні людини електричним струмом повинна бути спрямована на звільнення її від дії струму та підтримку або відновлення серцевої діяльності і дихання.

Якщо потерпілий при свідомості, але не спроможний розтиснути руки, йому слід запропонувати підскочити або впасти, щоб розірвати електрострумовий ланцюг.

Коли уражений без свідомості, то потрібно негайно знеструмити його шляхом вимикання напруги в мережі рубильником, вимикачем або запобіжником. При неможливості достатньо швидко вимкнути електромережу слід перерізати чи перерубати електропроводи.

При ситуації, коли потерпілого можна відтягти від ушкоджуючих струмоведучих частин, до яких він торкається, рятівник повинен подбати про власну безпеку: по можливості діяти однією рукою, тягнути тільки за суху одежу, уникати доторкання до оголених частин тіла потерпілого та оточуючих металевих деталей. Електроізолюватися від потерпілого можна за допомогою діелектричних рукавиць або руки обмотаної тканиною, ставання на гумовий килимок, суху дошку або інший підручний предмет, що має діелектричні властивості. Відокремивши ураженого від струмопроводу, потрібно ретельно оглянути його.

Якщо в потерпілого наявні ознаки клінічної смерті, то слід невідкладно розпочати серцево-легеневу реанімацію. При «несправжній смерті» єдиним ефективним заходом першої допомоги є негайне проведення штучного дихання (з рота в рот); інколи його доводиться робити протягом кількох годин поспіль. Штучне дихання при працюючому серці, як правило, швидко покращує стан ураженого: шкіра стає нормального кольору, визначаються пульс і артеріальний тиск. Серцево-легеневу реанімацію або тільки штучне дихання по можливості потрібно поєднувати з підшкірним введенням 2 мл кордіаміну або 1 мл 10% розчину кофеїну.

Притомлену людину в подальшому слід утеплити, напоїти великою кількістю води, чаю чи компоту (давати алкоголь і каву шкідливо) та відправити на транспорті до лікарні. При необхідності реанімаційні заходи чи штучне дихання слід безперервно продовжувати і в транспорті.

Слід пам'ятати, що загальний стан такої людини може різко погіршитися в найближчі години після електроушкодження. Можуть виникнути порушення в кровозабезпеченні м'язу серця та явища вторинного шоку. Ці ускладнення іноді спостерігаються в потерпілих навіть із найлегшими загальними проявами (головним болем, загальною слабкістю). Тому всі особи, що отримали електроушкодження, повинні бути госпіталізованими. Перевозити таких людей потрібно в лежачому положенні та в утепленні. Як першу допомогу їм можна дати знеболювальні (амідопірін 0, 25 г, анальгін 0, 25 г), заспокійливі (20-30 крапель настойки валеріани), серцеві препарати (валідол, валокардін, ереніт та ін.).

Під час транспортування до лікарні потрібно особливо уважно стежити за станом потерпілого, тому що в будь-який час у нього може виникнути зупинка дихання і серцевої діяльності. Слід бути напоготові до реанімаційних заходів у дорозі.

 

Ключові питання

1. Що таке електробезпека, електротравма, електротравматизм та електроустановка?

2. Назвіть можливі види електротравм та дайте їх загальну характеристику?

3. Які чинники електричного і неелектричного характеру впливають на тяжкість електротравм?

4. Класифікація приміщень за небезпекою електротравм?

5. Що таке напруга кроку і від чого залежить її величина?

6. Яке значення для життєзабезпечення мають захисне заземлення, занулення і захисне відключення?

7. Які основні заходи попередження електротравм застосовуються при переході напруги на неструмовідні частини?

8. Що таке електрозахисні засоби та їх класифікація?

9. Перша допомога при ураженні електрострумом.

 

Теми рефератів

1. Захисні заходи в електроустановках.

2. Електротравматизм. Види електротравм.

3. Дія електричного струму на організм людини. Умови і фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.

4. Індивідуальні засоби захисту від ураження людини електричним струмом.

 

Завдання для самостійного роботи

1. Вивчити теоретичний матеріал, розглянутий на занятті.

2. Дати відповіді на ключові питання.

3. Підготуватись до практичної роботи №5 «Розрахунок захисного заземлення».

 

Перелік посилань

1. Ганзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці: Підручник. 4-е вид. / За ред. М.П. Гандзюка.- К.:Каравела, 2008.-384 с., стор. 223-274.

2. Жидецький В. Ц., Джигирей В. С., Мельников О. В. - Основи охорони праці, стор. 252-296.

3. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів. ДНАОП 0.00-1.21-98.

4. Порядок проведення експертизи електроустановок споживачів ДНАОП 0.00-8.20-99.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти