ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Схема стилістичного аналізу тексту

Загрузка...

1. Визначте, до якого функціонального стилю сучасної української мови належить текст. Назвіть підстиль і жанр:

2. Визначте комунікативну мету тексту (обмін інформацією, популяризація наукових знань, вплив на свідомість адресата, переконання його в правильності своєї думки, вираження автором власних емоцій, вплив на чуттєву сферу читача тощо).

3. Охарактеризуйте виражальні засоби мови тексту на всіх рівнях:

- фонетичні засоби стилістики (свідоме обрання варіанта норми з метою милозвучності, порушення фонетичних норм у тексті, мета автора). Звукову повтори (алітерація, асонанс, звуконаслідування, його різновиди); словесні і фразові некомпозиційні повтори (плеоназм, тавтологія, парехеза, оказіональні асоціативні зв’язки, традукція, анаграма); словесні і фразові композиційні повтори (анафора, епіфора, кондуплікація, редуплікація, епімона, епанафора, анастрофа, симплока, епізевксис, поліптон тощо); фігури уникнення (еліпсис, ліпофонія, силепс); випадки какофонії. Визначте стилістичні функції фоностилістичних засобів. Фоносимволіка. Кольоровий, понятійний аспекти.

- Лексичні засоби стилістики (загальновживана, стилістично маркована лексика (інгерентна, адгерентна); терміни, їх різновиди, діалектизми, жаргонізми, просторіччя, сленги, професіоналізми, інтернаціоналізми; питома лексика, запозичена; активна, пасивна лексика; лексико-семантичні категорії (синоніми (гіпоніми, гіпероніми), омоніми, антоніми (конверсиви), їх різновиди і стилістичні функції; лексико-семантичні поля у системі парадигматичних відношень (поле руху, часу, діяльності, почуттєвості, предметності, ознаковості тощо); однозначна, багатозначна лексика, типи полісемії: радіальна, ланцюжкова, радіально-ланцюжкова; синтагматичні відношення слів як основа контекстуального значення; синтагматична коллігація, коллокація; метафора, метонімія, синекдоха та інші асоціативні процеси як результат епідигматичних відношень; пароніми, їх різновиди і стилістичні функції; парономазія; каламбур (гра слів).

- Фразеологічні засоби стилістики: фразеологічні словосполучення або речення; генетиви-заперечення, порівняння, вигуки; прислів’я, приказки, крилаті вислови, афоризми, максими, сентенції, парадокси, літературні цитати, ремінісценції; штампи, стандарти, стилістичний потенціал фразеології тексту; трансформація фразеологізмів (контаміновані фраземи, пристосування фразеологізму до конкретної ситуації, усічення, синонімічна заміна семантики, антонімічна заміна компонентів тощо). Стилістичні функції фразем (генетивів).

- Стилістичні можливості словотвору: способи деривації в тексті: морфологічні, неморфологічні; стилістичні функції суфіксів-демінутивів, пейоративів. Словотвірний тип, стильове стилетвірне значення.

- Морфологічні засоби стилістики: стилістичні функції окремих частин мови (граматичних категорій) у пропонованому для аналізу тексті; частотність вживання слів-речей, слів-властивостей, відношень; характеристика тексту за процесуальністю, непроцесуальністю; стилістичний потенціал лексико-граматичних категорій слів ІІ ступеня ознаковості; виражальні можливості іменників у їх часовій категорії; стилістичні функції відмінкових форм іменників; стилістичні особливості конкретних, абстрактних лексем, оречевлення; стилістичні особливості прикметників, займенників, числівників; стилістичні властивості дієслова: видо-часова заміна, вживання одного способу на позначення іншого. Еналага. Анаколуф як вада тексту і стилістична фігура.

- Стилістичні ресурси синтаксису: типи речень за метою висловлювання й інтонацією; односкладні / двоскладні, повні / неповні, поширені / непоширені, ускладнені / неускладнені. Прості / складні; типи складних речень у тексті, якщо є, вкажіть ССК; засоби зв’язку між реченнями у тексті; пряма, невласне пряма й вільна пряма мова, її стилістичні функції; діалог, полілог; період: засновок, пауза й висновок (у класичному періоді); структура оберненого, обрамленого й обірваного періодів; синтаксичні засоби художньої виразності (парцеляція, лейтмотив, риторичні відповіді й запитання, рефрен, порівняння).

 

Варіант 1

Літературу можна б зрівняти з могутніми пасмами гір. Вражають і приголомшують вони нас своїми потужними кам'яними сплесками, рвуться до неба, немов грізний крик землі, виповнюють простір такою несамовитою і неповторною красою, яка може зродитися тільки внаслідок невпинного мільйоннолітнього процесу творення. Здіймаючись своїми непохитними валами, гори, ніби підкоряючись якійсь вивіреній силі, ревниво пильнують, щоб не дати перевищити себе, але безрадно завмирають перед видовищем кількох недосяжно високих вершин, що сяють у піднебессі, вкриті вічними, як і сама слава, снігами. (За П.Загребельним).

Варіант 2

Пішли горі селом. Батько нічого і Гриць нічого. Аж прийшли перед просторий старий будинок під соломою, з комином наверха. До того будинку йшло багато хлопців, таких як Гриць, або й більших. Поза будинком по городі ходив пан у камізельці.

- Грицю!- сказав батько.

- Га!- сказав Гриць.

- Видиш оту хату?

- Видзу.

- Пам'ятай собі, се школа.

- Ба,- сказав Гриць.

- Сюди будеш ходити вчитися.

- Ба,- сказав Гриць. (І.Франко)

 

Варіант 3

Люди, які не одержали гуманітарної освіти, часто не знають, що вже майже 200 років існує наука про мову людини, мови різних народів, на­родностей і племен, про усне і писемне мовлення. Передовсім пояснимо, як слід розуміти те, що мовознавство або лінгвістика — це одна з гу­манітарних наук.

Мовознавство та літературознавство часто, і не без підстав, об'єдну­ють під однією назвою — філологія. Філологія — це давньогрецький термін, що складається зі слів "філос", тобто той, хто любить, і "логос" — тут у розумінні "наука". Отже, філологію можна розуміти як науку про різні прояви людської мови, як усної, так і писемної (за А.Білецьким).

 

Варіант 4

Текст(від лат. textum- тканина, сплетіння, з'єднання)- максимальна одиниця мови.

Для тексту характерні такі ознаки:

  • структурна єдність (всі мовні елементи пов'язані між собою за структурою);
  • смислова єдність (всі мовні елементи пов'язані між собою за смислом);
  • комунікативна цілеспрямованість;
  • жанрова віднесеність.

У тексті завжди про щось повідомляється. Це його тема.

Структура тексту

Текст складається з інших мовленнєвих одиниць, об'єднаних смисловим зв'язком: речень, висловлювань, абзаців, розділів.

Композиційні частини тексту

Будь-який текст умовно можна поділити три логічні частини:

  • зачин (початок розповіді);
  • основна частина (розгортання думки чи подій у тексті);
  • висновок (кінець розповіді).

Варіант 5

Красива осінь вишиває клени

Червоним, жовтим, срібним, золотим.

А листя просить: – Виший нас зеленим!

Ми ще побудем, ще не облетим.

А листя просить: – Дай нам тої втіхи!

Сади прекрасні, роси – як вино.

Ворони п'ють надкльовані горіхи.

А що їм, чорним? Чорним все одно (Л.Костенко).

Варіант 6

У тропічній Америці та на Антильських островах є одна рослина з недоброю славою. Вона належить до родини молочайних, яка має у своєму складі чимало отруйних видів. Це марцинела, що здатна вражати людей навіть на відстані: варто деякий час постояти поблизу та подихати її пахощами, як настає глибоке отруєння. Шкідливі також і її плоди, зовні подібні до наших яблук-ранетів. Бувають чималі жертви, пов’язані з марцинелою. .Марцинела має не тільки отруйні плоди. «Навіть тінь її смертельна!» – мовить давнє прислів’я ( За С. Приходько).

 

Варіант 7

Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом (конституція України).

 

Варіант 8

Біля пам’ятного знака Тарасу Григоровичу Шевченку 9 березня відбувся мітинг, присвячений 199-й річниці з дня народження поета.

Вшанувати пам’ять славетного сина українського народу прийшли керівництво міста, представники політичних партій та громадських об’єднань, учнівська та студентська молодь, громадськість міста.

Слово про геніального українського поета, художника, мислителя Тараса Шевченка на мітингу сказала секретар міської ради Антоніна Кожець, а учні ЗОШ №9 продекламували його твори.

 

Варіант 9

Неписьменності немає, Ліквідовано її, Та трапляються частенько Ще такі грамотії, Що. буває, як напише, Як накрутить, бісів син, То виходить, як то кажуть, Ні в ворота, ані в тин. До директора заводу Вчора від Панька Надійшла заява Ось яка: «Прошу лічно дирекцію, А также завком, Щоб мене не уважали Більш холостяком. Ізо мною в брак вступає Будуща жена.   Я для свайби повершаю Вбивство кабана, Какового приобрьол я Весом в сто кіло І в його сопровождєнні їду на село. Ісходя із цього, отпуск Розрешіть мені, Ібо я у брак вступаю На чотири дні. Прошу разрішить, Бо нада спішить, І не одкладать, Бо некогда ждать. ПАНТЕЛІЙ ЛЕПЕХА — з подсобного цеха»   П. Г лазовий  

 

Варіант 10

Сипле, стелить сад самотній

Сірий смуток — срібний сніг,

Сумно стогне сонний струмінь,

Серце слуха скорбний сміх.

Серед саду страх сіріє,

Сад солодкий спокій снить,

Сонно сиплються сніжинки,

Струмінь стомлено сичить.

Стихли струни, стихли співи,

Срібні співи серенад,

Срібно стеляться сніжинки —

Спить самотній сад (В.Кобилянський).

 

Варіант 11

Яке минуле українського прапора? Синій і жовтий кольори ми бачимо на знаменах українських козаків, у козацькому й гайдамацькому одязі.

Краю, де зародилась хліборобська цивілізація, притаманні саме сині й жовті фарби. Золотаві хлібні лани і блакитне над ними небо, синя дніпровська або морська вода і жовтий пісок - все це зроду-звіку складало краєвид України. Око українця милували жовті квіти горицвіту й соняшника, голубі пелюстки цикорію, барвінку й волошки. Жовте уособлює вогонь, а синє - холод, це два полюси буття, два кінці осі, нав­коло якої буття обертається (За В. Супруненком).

Варіант 12

Ця багаторічна трав’яниста рослина надзвичайно поширена по всій Україні, її невибагливість, життєздатність, плодючість (25тис. насінин з однієї рослини!), чіпкість і витривалість ніби не мають меж. Деревій можна знайти практично скрізь. Часто цю траву називають тисячолисником, бо має листя дрібно посічене, наче на одному черешку кучерявиться безліч маленьких листочків. За давнини мав ще й інші назви – сер поріз, порізник, кривавник. У медицині деревій застосовують з давніх-давен. Греки називали його ранником, бо він широко відомий як кровоспинний, знезаражувальний засіб (Л.Павленко).

 

Варіант 13

1. На початку сотворив Бог небо й землю. 2.Земля ж була пуста й порожня та й темрява була над безоднею, а дух Божий ширяв над водами. 3. І сказав Бог: "Нехай буде світло!" І настало світло. 4. І побачив Бог світло, що воно добре та й відділив Бог світло від темряви. 5.Назвав же Бог світло - день, а темряву назвав ніч. І був вечір і був ранок - день перший (Старий Завіт).

 

Варіант 14

Україна – одна з найбільш густонаселених земель. Найгустіше населені індустріально-аграрні райони. Поряд з історичним і соціально-економічним факторами певний вплив на розміщення населення мали природно-географічні умови.

Населення України різноманітне за своїм етнічним складом. Крім українців (три чверті населення) значний відсоток становлять інші східнослов’янські народи, а також євреї, західні та південні слов’яни. З інших етнічних груп найбільш чисельні романомовні народи (молдовани, румуни), греки, представники фінно-угорської та алтайської мовних сімей (За В.Наулком).

 

Варіант 15

Так хочеться якоїсь етики.

Пера, і пензля, і струни.

Якоїсь дивної поетики

в шляхетних німбах сивини.

Натомість маєм бздуру модню,

амбіцій вистріпаний рюш.

І чорний викид сірководню

з отруєних століттям душ (Л.Костенко).

 

Варіант 16

Між іншим

Коли я буду навіть сивою,
і життя моє піде мрякою,
а для тебе буду красивою,
а для когось, може, й ніякою.
А для когось лихою, впертою,
ще для когось відьмою, коброю.
А між іншим, якщо відверто,
то була я дурною і доброю.
Безборонною, несинхронною
ні з теоріями, ні з практиками (Л.Костенко).

 

Варіант 17

Автобіографія

Я, Іващенко Катерина Андріївна, народилася 9 травня 1985 року в селі Лебедівка Вишгородського району Київської області. Українка, громадянка України.

З вересня 1992 року до липня 2003 року навчалась у Лебедівській середній школі, де одержала атестат про середню освіту.

У липні 2003 року вступила до Науково-навчального інституту підготовки кадрів кримінальної міліції Київського національного університету внутрішніх справ на факультет підготовки кадрів кримінальної міліції. Зараз навчаюсь на З курсі, проживаю в гуртожитку на території інституту.

Батько, Іващенко Андрій Максимович, 1960 року народження, проживає в м. Вишгороді, працює директором Вишгородської середньої школи № 2.

Мати, Іващенко (Ткачук) Вікторія Анатоліївна, 1965 року народження, проживає в м. Вишгороді, працює вчителем української мови та літератури Вишгородської середньої школи № 5.

Брат, Іващенко Сергій Андрійович, 1990 року народження, учень Вишгородської середньої школи № 5.

 

26.10.2006. (підпис)

 

Варіант 18

Лаврін проворно совав заступом по землі. Карпо ледве володав руками, морщив лоба, неначе сердився на свого важкого й тупого заступа. Веселому, жартовливому меншому братові хотілось говорити; старший знехотя кидав йому по кілька слів.

- Карпе! - промовив Лаврін. - А кого ти будеш оце сватать? Адже ж оце перед Семеном тебе батько, мабуть, оженить.

- Посватаю, кого трапиться, - знехотя обізвався Карпо.

- Сватай, Карпе, Палажку. Кращої од Палажки нема на всі Семигори.

- То сватай, як тобі треба, - сказав Карпо.

- Якби на мене, то я б сватав Палажку, - сказав Лаврін. - В Палажки брови, як шнурочки; моргне, ніби вогнем сипне. Одна брова варта вола, другій брові й ціни нема. А що вже гарна! Як намальована! (І.Нечуй-Левицький).

 

Варіант 19

Минає місто… Переді мною простягся поштовий шлях, обтиканий з обох боків старими липами у два рядки. Густе віття поперепліталося межи собою – і над тобою мов баня зелена, кучерява.

На небосклоні, чистім, як кришталь, гарячім, як любощі, вигулькнули два узгір’я, переділені долинкою. А на узгір’ях біліє широка бинда гречки, і пахощі повівають. За нею бинда золотої пшениці похиляється від вітру, мов море хвилясте.

Зеленіють проса. Жовтогарячий ріпак аж горить на сонці, котре не шкодує свого проміння і на весь веселий краєвид. А справа і зліва обступають узгір’я кучеряві стіни густого зеленого лісу і злучаються аж ген із чорними липами (М.Коцюбинський).

Варіант 20

Шістнадцятирічна Марія Вілінська, красуня, розумниця, дочка російського дворянина, живе в Орлі. Звичайно ж, вона не знає, що буквально через сім років стане знаменитою українською письменницею та ще й з викликом підписуватиме свої твори чоловічим псевдонімом Марко Вовчок. Якби тоді дівчині хтось сказав про це, вона, напевно, тільки розсміялася б: для цього треба принаймні знати українську мову!

Одружившись з Опанасом Марковичем, Марія не без його допомоги (а він був українським етнографом) досконало вивчає українську, а вже через шість років створює «Народні оповідання», що принесли їй славу в Європі. Їх перекладають чеською, данською, німецькою та іншими мовами, а повість «Маруся» стала класичним твором французької дитячої літератури, витримавши майже двадцять видань.

 

Варіант 21

Ти признайся мені, Звідки в тебе ті чари, Я без тебе всі дні У полоні печалі. Може, десь у лісах Ти чар-зілля шукала, Сонце-руту знайшла І мене зчарувала? Червону руту Не шукай вечорами, – Ти у мене єдина, Тільки ти, повір. Бо твоя врода – То є чистая вода, То є бистрая вода З синіх гір. В.Івасюк

Варіант 22

Пісню «Червона рута» написав Володимир Івасюк – дев’ятнадцятирічний студент Чернівецького медичного інституту. Як же народився задум?

У багатющій батьковій бібліотеці юний Володя, тоді ще старшокласник, натрапив на видану 1906 року збірку коломийок. В одній із них він прочитав про чарівне зілля – червону руту. Для юного музики цей образ став зворушливою знахідкою, справжнім одкровенням. Потім він багато мандрував селами, шукаючи ключ до розкриття таємниці, і згодом знайшов новий варіант коломийки про загадкове чар-зілля.

На обласному телебаченні Івасюк мав добрих друзів, яким показав нову пісню. Її прем’єра відбулася в програмі «Камертон доброго настрою». І ось настало свято Володиної музики та поезії – визнання його творчої роботи: «Червона рута» стала піснею року в колишньому Радянському Союзі на конкурсі «Пісня-71» (З газети).

 

Варіант 23

Чи є щось на світі гарніше за великодній світанок! З діда-прадіда цілюща й незрадлива сила вступає в кожного, хто зустріне його. Дзвони над селом не дзвонять, а виспівують на весь світ велику радість: Христос воскрес! Село не спить –воно ж бо чекало цієї радості й іде назустріч їй до церкви. З уст вуста передається щаслива вість: «Христос воскрес!» – «Воістину воскресі»! І чує земля цю християнську радість та й тішиться у весняному розвої разом з людьми.

Ми - християни. Один у нас Бог, і однією, нероздільною любов'ю славімо його, бо він благословляє нас на взаємну християнську любов і милосердя, одна Мати Божа, а ми – її діти, одна Україна, яка нині воскресає і для якої на світі живемо (Я. Гоян).

 

Варіант 24

Золоте Вiдродження змалювало людству мадонн. А хто змалював наших босоногих мадонн iз сапкою в руках чи серпом на плечi та дитям бiля персiв, що знали не шовки, а лише нерiвне, шорстке полотно? I чи зрозумiють це тi, що вже не знатимуть полотна i полинового смутку давнини? Чи будуть довiку не як ношу, а як вдячнiсть нести в душi свято i сум материнських очей i синiвську вiрнiсть батькам, що шаблями вирубували новий час на чорних та ханських шляхах, щоб вони, цi шляхи, зосталися тiльки полином пам'ятi, а не шрамами сьогодення?..(М.Стельмах).

 

Варіант 25

Тарас Шевченко

Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей - світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані всього людства знаходять безсмертя. Він був поетом, якого ми до того не мали: поетом для всіх, поетом народним, поетом гноблених, але не скорених. Народжений матір'ю-кріпачкою і сам кріпак, він став борцем, революціонером титанічної сили. Його боялися царі. Його жахалисьі смертельно ненавиділи кріпосники. Коли можновладні самодержавні кати, що наповнили рудники Сибіру окутими в кайдани декабристами, ті самі, що зацькували Пушкіна і юного Лєрмонтова, налившись новою злобою, ввігнали криваві свої пазурі в молоду клекотливу душу Шевченкову, коли перед ним лягла несходима ніч муштри й солдатчини, мабуть, ті вінценосні кати вважали, що відправили його в таку безвість, звідки не буде йому вороття. А він повернувся (О. Гончар).

 

Варіант 26

Люба мамочко!

Я тобі одписала зараз же, як одержала лист із дядьковим листом, і сподіваюсь, що ти вже досі маєш мого листа з пошти. Я того не писала ранше п’ятниці, що хотіла краще узнать про ті справи, що то я тобі там про їх писала, і для того ждала, поки мені кна-кна про все розкаже.

Не знаю, чого то папа каже, що не міг нас вдома застать. За той час, як він був тут, я двічі (з ним самим таки) була у Трег[убових] і раз у Ковалевської, а то увесь час вдома сиділа, на «Чорноморцях» ми теж були разом, а перед тим, як іти на «Тангейзера», папа був у нас (Леся Українка).

 

Варіант 27

По ранковій дорозі

Вечірня дорога таємнича, а ранішня — росяна. Маленька, як макове зерно, й велика, мов горошина, роса сяяла, переливалася тисячами мінливих вогнів, капала холодним сріблом за розгарячений комір, смачно хрумтіла під шинами, змиваючи з них куряву. А в краплинах, що звисали на листі, коливався мініатюрний весь світ, такий малесенький, що в ньому їхній чималий хлоп'ячий гурт мріяв невиразною крапочкою.

Десь страшенно далеко попереду назустріч їм котилося широким шляхом червоне, мов загорнене в червону хустку, сонце.

А ще жайворонки розриваються, коники розсюрчалися. Скільки їх — тисячі, мільйони, мільярди? Хлопці їдуть та їдуть, а вони все сюрчать, сюрчать, сюрчать...( З журналу)

 

Варіант 28

З огляду на важливість антропоцентричного фактору поняття «мовна особистість» вважається головним для інтерпретації літературних текстів у низці досліджень теоретичних та практичних проблем мовознавчих і літературознавчих дисциплін. Під поняттям «мовна особистість» ми, згідно з дослідженнями Ю.Н. Караулова, розуміємо сукупність здібностей і характеристик людини, які обумовлюють створення та сприйняття текстів [3:3]. Кожна мовна особистість характеризується наявністю мовної картини світу, яка являє собою особливий інтерес для дослідників. Адже вивчення мовної картини світу може стати перехідним етапом для вивчення діяльності людини в цілому. Неможливість опису структури мовної особистості без пояснення функціонування концептуальних систем, без пов'язання конкретного мовленнєвого акту (тексту) з ментальними процесами, які відбуваються у свідомості індивіда, зумовлюють неминучість застосування когнітивного підходу до текстового аналізу. Саме в межах когнітивної теорії літератури текст розглядається як модель картини світу автора, як відношення конкретного автора та конкретного тексту [6: 20] (Л.Ф. Присяжнюк).

 

Варіант 29

Він придержав коня і, прищуривши очі, любувався горою, правду кажучи, було чим полюбуватися. Сонце підбилося вже височенько, гора, вкрита золотим світлом, наче зачарована, стояла у тихому прозорому повітрі. З того боку від Псла легенький туман здіймався сизим димком, курився поміж деревами. Сонце прорізувало чорну тінь густого лісу, на самому шпилі — на рівній полянці — миготіло, як на воді, сонячне сяйво. Сотні солов'їв щебетало по кущах молодого поросту, горлиці туркотали в ліщині, зозулі неугавно перекликались, перелітаючи з деревини на деревину. Відкілясь здалека доносився глухий клекіт. Ліс просипався (Панас Мирний).

Варіант 30

— Мати божа, царице небесна, — гукала баба в саме небо, — голубонько моя, святая великомученице, побий його, невігласа, святим твоїм омофором! Як повисмикував він з сирої землі оту морковочку, повисмикуй йому, царице милосердна, і повикручуй йому ручечки й ніжечки, поламай йому, свята владичице, пальчики й суставчики. Царице небесна, заступнице моя милостива, заступись за мене, за мої молитви, щоб ріс він не вгору, а вниз, і щоб не почув він ні зозулі святої, ні божого грому. Миколаю-угоднику, скорий помочнику, святий Юрію, святий Григорію на білому коні, на білому сідлі, покарайте його своєю десницею, щоб не їв він тієї морковочки, та бодай його пранці та болячки з'їли, та бодай його шашіль поточила (О.Довженко).

Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти