ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Розділ 4. Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності, актуальні проблеми в наукових дослідженнях

4.1. Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості
та небезпечності чинників виробничого середовища,
важкості та напруженості трудового процесу
.

 

Головним завданням будь-якої галузі народного господарства є збільшення продуктивності праці. Разом з тим продуктивність праці обумовлена здатністю працівників фізично, фізіологічно та психофізіологічно виконувати поставлені задачі і нерозривно пов'язана з умовами праці. Охорона праці може відігравати подвійну роль в інтенсифікації виробництва: з одного боку при ігноруванні принципів охорони праці можуть виникнути різкі порушення умов праці з наслідками негативної дії на здоров'я працівників, зниження продуктивності праці, а з іншого — охорона праці може стати важливим кроком успішної інтенсифікації виробництва. Принципи соціальної справедливості також вимагають забезпечення всіх працюючих рівними пільгами та компенсаціями в разі невідповідності умов праці. Як це зробити, особливо, коли в реальних умовах виробництва працюючі можуть піддаватись впливу одночасно кількох шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

Для об‘єктивної оцінки умов праці на виробництві проводиться атестація робочих місць. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 1.09.1992 р. атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкід­ливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у врегулю­ва­нні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці. Результати атестації викорис­товуються для цілеспрямованої і планомірної роботи, спрямо­ваної на покращення умов праці, а також для надання пільг і компен­сацій, передбачених чинним законодавством, таких, як скорочена тривалість робочого часу, додаткова оплачувана відпустку, пільгова пенсія, оплата праці у підвищеному розмірі.

Для проведення атестації робочих місць та встановлення пріори­тету в проведенні оздоровчих заходів використовується “Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу", затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.2001 р. № 528.

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці діляться на 4 класи – оптимальні, допустимі, шкідливі та небезпечні (екстремальні) (рис. 4.1).

1 клас — ОПТИМАЛЬНІ умови праці — такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікроклімату і факторів трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.

2 клас — ДОПУСТИМІ умови праці — характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах.

3 клас — ШКІДЛИВІ умови праці — характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.

Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості можливих змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені:

1 ступінь (3.1) — умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються при тривалішій, ніж початок наступної зміни, перерві контакту з шкідливими факторами) та збільшують ризик погіршення здоров'я;

2 ступінь (3.2) — умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання виробничо-обумовленої захворював­ності, появи окремих ознак або легких форм професійної патології (як правило, без втрати професійної працездатності), що виникають після тривалої експозиції (10 років та більше);

3 ступінь (3.3) — умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які призводять, окрім зростання виробничо-обумовленої захворюваності, до розвитку професійних захворювань, як правило, легкого та середнього ступенів важкості (з втратою професійної працездатності в період трудової діяльності);

Рис. 4.1. Гігієнічна класифікація умов праці

 

4 ступінь (3.4) — умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку важких форм професійних захворювань (з втратою загальної працездатності);

4 клас НЕБЕЗПЕЧНІ (ЕКСТРЕМАЛЬНІ) умови праці — характер­ри­зуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середо­ви­ща і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.

Ступінь шкідливості умов праці встановлюється за величиною перевищення граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин; класом та ступенем шкідливості чинників біологічного походження; залежно від величин перевищення чинних нормативів шуму, вібрації, інфра- та ультразвуку; за показником мікроклімату, який отримав найвищий ступінь шкідливості з врахуванням категорії важкості праці за рівнем енергозатрат, або за інтегральним показником теплового навантаження середовища; за величиною перевищення граничнодо­пус­тимих рівнів електромагнітних полів та випромінювань; за парамет­рами радіаційного фактора відповідно до Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97); за показниками природного та штучного освітлення; за величиною недодержання необхідної кількості іонів повітря і показника їх полярності (табл. 4.1-4.3).

Таблиця 4.1

Класи умов праці залежно від вмісту в повітрі робочої зони шкідливих хімічних речовин (перевищення ГДК, разів)

Шкідливі речовини Класи умов праці
допусти-мий шкідливий небез­печний
3.1 3.2 3.3 3.4
Шкідливі речовини 1–2 класів небезпеки, за винятком перерахованих нижче   ≤ ГДК   1,1–3,0   3,1–6,0   6,1–10,0   10,1–20,0   > 20,0
Шкідливі речовини 3–4 класів небезпеки, за виня­т­ком перерахованих нижче   ≤ ГДК   1,1–3,0   3,1–10,0   > 10,0    
Речовини, здатні спричи­нити гостре отруєння (з гостроспря­мованим механізмом дії) або які мають подраз­нювальні властивості   ≤ ГДК   1,1–2,0   2,1–4,0   4,1-6,0   6,1–10,0   > 10,0
Канцерогени ≤ ГДК 1,1–3,0 3,1–6,0 6,1–10,0 > 10,0  
Алергени ≤ ГДК   1,1–3,0 3,1–10,0 > 10,0  
Речовини переважно фіброгенної дії   ≤ ГДК   1,1–2,0   2,1–5,0   5,1–10,0   > 10,0  
Наркотичні анальгетики     +      

Таблиця 4.2

Оптимальні та допустимі величини температури, відносної вологості
та швидкості руху повітря у робочій зоні виробничих приміщень

Період року Категорія робіт Температура, °С Відносна вологість, % Швидкість руху, м/с
опти-мальна допустима оптимальна допустима на робочих місцях постійних і не- постійних, не більше ніж оптимальна, не більше ніж допустима на робочих місцях постійних і не- постійних
на робочих місцях
постійних непостійних
Холод-ний Легка – Іа 22–24 21–25 18–26 40–60 0,1 ≤ 0,1
Легка – І6 21–23 20–24 17–25 40–60 0,1 ≤ 0,2
Середньої важкості – ІІа 18–20 17–23 15–24 40–60 0,2 ≤ 0,3
Середньої важкості – ІІб 17–19 15–21 13–23 40–60 0,2 ≤ 0,4
Важка – ІІІ 16–18 13–19 12–20 40–60 0,3 ≤ 0,5
Теплий Легка – Іа 23–25 22–28 20–30 40–60 55 (при 28°С) 0,1 0,1–0,2
Легка – 1б 22–24 21–28 19–30 40–60 60 (при 27°С) 0,2 0,1–0,3
Середньої важкості – ІІа 21–23 18–27 17–29 40–60 65 (при 26°С) 0,3 0,2–0,4
Середньої важкості – ІІб 20–22 16–27 15–29 40–60 70 (при 25°С) 0,3 0,2–0,5
Важка – III 18–20 15–26 13–28 40–60 75 (при 24°С) 0,4 0,2–0,6

 

 


Таблиця 4.3

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти