ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Методика контролю стану умов праці

Служба охорони праці відповідно до покладених на неї обов’язків постійно контролює дотримання процівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, у т. ч. й під час проведення адміністративно-громадського контролю у складі відповідної комісії.

Мета контролю – оцінка відповідності стану охорони праці структурного підрозділу вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та підготовка управлінських рішень, спрямованих но створення здорових та безпечних умов праці. Контроль (перевірка) повинен проводитись у присутності керівника структурного підрозділу, а під час перевірки об’єктів, машин, механізмів, устаткування під­вищеної небезпеки – й у присутності інженерно-технічного працівника, який відповідає за їх технічний стан.

Як підготуватись до перевірки та на що звертати увагу під час перевірки?

Перед відвіданням того чи іншого структурного підрозділу необхідно:

• визначити перелік нормативно-правих актів, дотримання яких повинно бути забезпечено в цьому підрозділі та виписати їх основні вимоги безпеки із зазначенням пунктів цих вимог. З’ясувати, скільки та які інструкції з охорони праці повинні діяти в цьому структурному підрозділі;

• з’ясувати у травмпункті (якщо такий є на підприємстві) кількість звернень працівників цього структурного підрозділу за медичною допомогою у зв’язку з нещасним випадком та провести їх аналіз за професіями і за ступенем тяжкості ушкодження здоров’я;

• перевірити за протоколами дотримання строків проведення перевірки знань з питань охорони праці інженерно-технічних працівників та робітників, які виконуюті роботи підвищеної небезпеки;

• за результатами атестації робочих місць за умовами праці (параметрами шкідливих виробничих факторів визначити робочі місця, на яких перевищуються гранично допустимі рівні шкідливих виробничих факторів (випромінювання, шум, вібрація тощо) та гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони (запиленість, загазованість тощо);

• зробити виборку за кількістю працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам та перевірити своєчасність їх проведення;

• у службі головного енергетика перевірити наявністі протоколів вимірювання заземлення, опору ізоляції та петлі фаза–нуль, паспортів на системи припливно-витяжної вентиляції та дотримання термінів чергового вимірювання, випробувань та оглядів;

• у службі головного механіка перевірити дотримання термінів проведення планово-попереджувальних ремонтів (ППР)устаткування;

• ознайомитись з паспортом на будівлю, у якій знаходиться цей структурний підрозділ.

У самому структурному підрозділі необхідно перевірити:

• наявність схеми розташування технологічного обладнання та відповідність його розташування схемі;

• наявність журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці та його відповідність типовому, дотримання термінів проведення інструктажів;

• матеріали (протоколи, акти обстеження, журнали реєстрації тощо) діючої у структурному підрозділі системи контролю за станом умов та безпеки праці;

• наявність та ведення журналу обліку нарядів-допусків на виконання робіт підвищеної небезпеки (за наявності таких робіт);

• наявність на робочих місцях інструкцій, плакатів та попереджу­вальних написів з охорони праці, знаків безпеки, технологічних карт з основними вимогами безпеки під час виконання тієї чи іншої операції;

• наявність переліку об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, графіка їх періодичного огляду та його виконання;

наявність засобів колективного захисту:

• огороджувальних пристроїв;

• запобіжних пристроїв для запобігання аваріям та руйнуванню окремих частин обладнання;

• гальмівних пристроїв для швидкої зупинки обладнання та окремих його елементів;

• сигналізуючих пристроїв (світлокольорної та звукової сигналізації, покажчиків рівня, тиску, температури);

• пристроїв дистанційного управління виробничим обладнанням, технологічними процесами, пов’язаними з виробництвом та вико рис­танням вибухових, токсичних, легкозаймистих речовин і радіоактивних матеріалів;

• пристроїв дистанційного управління запірною та регулюючою апаратурою, що розміщена у важкодоступних, вогненебезпечних та інших зонах, тривале перебування обслуговуючого персоналу у яких недопустиме;

• стан умов та безпеки праці. Зокрема:

• наявність та стан первинних засобів пожежогасіння;

• наявність та роботу загальнообмінної припливно-витяжної та місцевої вентиляцій;

• дотримання термінів навчання працівників з охорони праці;

• знання працюючими вимог інструкцій з охорони праці та їх дотримання;

• виконання заходів з охорони праці, передбачених колективним договором (угодою), приписами органів державного нагляду та служби охорони праці, наказів керівника підприємства тощо;

• виконання доведеного плану планово-запобіжних ремонтів (ПЗР) обладнання, механізмів, машин, вентиляційних установок;

• забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту та правильність їх використання;

• наявність та укомплектованість аптечок першої долікарської допомоги;

• організацію робочих місць та відповідність вимогам норм і правил охорони праці, дотримання габаритів безпеки;

• дотримання регламентів технологічних процесів;

• стан санітарно-побутових приміщень і пристроїв, проходів, проїздів, місць евакуації людей тощо.

У зв’язку із значною кількістю різних технологічних процесів вимоги безпеки регламентуються також значною кількістю правил, тому викласти ці вимоги безпеки в одній статті неможливо. Зупинимось, для прикладу, на вимогах безпеки для окремих видів виробництв та обладнання підвищеної небезпеки. Наприклад:

під час перевірки розподільних пристроїв, шаф, зборок необхідно звертати увагу на наявність замків, знаків безпеки (попереджувальних, заборонних тощо);

• каліброваних плавких вставок, електричних схем на внутрішньому боці дверей, заземлення;

під час перевірки газозварювального обладнання необхідно перевірити:

• наявність водяного затвору під час живлення зварювального поста ацетиленом від мережі або від генератора (підключення до генератора більш ніж одного пальника або різака забороняється);

• рівень води, який повинен бути на рівні контрольного крана і повинен перевірятися за включеної подачі газу не рідше двох разів за зміну;

• наявність спеціальних ключів для приєднання редуктора до кисневого балона та для відкриття і закриття вентиля ацетиленового балона;

• дотримання вимог безпеки під час зберігання, розміщення ацетиленових та кисневих балонів на робочих місцях (балони повинні зберігатися вертикально в башмаках, міцно закріпленими і не ближче 5 м від місця зварювання);

•­ чи обладнані постійні робочі місця місцевою витяжною венти­ля­цією, зварю­вальним столом, посудиною з водою для охолодження паль­ника, стільцем, висоту якого можна регулювати, гаком для безпечного підвішування пальника (різака); під час перевірки електрозва­рювального обладнання необхідно перевірити:

• наявність заземлення корпусів зварювальних трансформаторів, генераторів, автоматів та машин контактного зварювання, зварюваль­них столів і плит, зворотних проводів;

• наявність рубильника для підключення електрозварювальних апаратів до електромережі;

• регуляторів зварювального струму, покажчиків струму (ампер­метра) та напруги (вольтметра) у зварювальному ланцюгу;

• обмежувача холостого ходу зварювального трансформатора;

• звернути увагу на висоту зварювальної кабіни, яка повинна бути не нижче 1,8 м, а між підлогою та стінкою повинна бути щілина для підсосу припливного повітря. Кабіна повинна бути пофарбована світлою матовою фарбою (бажано масляною). Зварювальний стіл повинен бути обладнаний місцевою витяжною вентиляцією, стільцем з діелектричного матеріалу, сидіння якого регулюється по висоті;

під час перевірки посудин, що працюють під тиском, необхідно звернути увагу на:

• чи зареєстрована посудина в органах технічного нагляду та чи своєчасно проведено технічний огляд;

• наявність на посудині таблички або клейма з реєстраційним номером, допустимим значенням робочого тиску, датою наступного зовнішнього та внутрішнього опосвідчення, гідравлічного випробу­вання;

• справність запобіжних клапанів, манометрів, запірної арматури;

під час перевірки вантажопідіймальних машин та механізмів необхідно звернути увагу на:

· своєчасність реєстрації, технічних оглядів;

· наявність та ведення експлуатаційної документації (журналів обліку вантажопідіймальних машин і механізмів, вахтових, періодичних оглядів кранів, обліку та огляду знімних вантажозахоплювальних пристроїв, тари);

· наявність сигнальних (попереджувальних, заборонних) кольорів та знаків безпеки на небезпечних частинах, що виступають;

· наявність кнопкового пульта управління з підлоги з ізоляційного матеріалу;

· справність приладів та пристроїв безпеки;

· наявність заборонних, попереджувальних, приписних написів: на крані – реєстраційного номера, вантажопідйомності, дати наступного випробування; на блоці знімного вантажозахоплювального пристрою - інвентарного номера пристрою, вантажопідйомності, дати проведеного випробування; на тарі – інвентарного номера тари, її призначення, власної ваги та найбільшої ваги вантажу, для транспортування якого вона призначена;

· справність приладів та пристроїв безпеки;

під час перевірки фарбувального цеху необхідно перевірити:

· стан дільниць, обладнаних фарбувальними камерами з витяжною вентиляцією;

· наявність заземлення фарборозпилювача;

· наявність у місцевих вентиляційних системах фільтрів на витяжній системі для очищення вентиляційних викидів, що містять шкідливі речовини;

· наявність графіка огляду фарбувального обладнання, апаратури та венти-ляційних пристроїв;

· наявність та технічний стан засобів механізації для переливання фарби з тари (загальна маса з тарою - понад 10 кг);

· технічний стан тари, у якій знаходяться фарбувальні матеріали (вона повинна бути справною, щільно закритою, небиткою,

Треба мати на увазі, що під час фарбування у фарбувальних камерах маляр повинен знаходитись поза камерою, біля відкритого прорізу таким чином, щоб факел лакофарбувального матеріалу був спрямований у бік повітровідсмок-тувального отвору. У випадках, коли маляр під час фарбувальних робіт повинен перебувати усередині камери і переміщуватись по всій камері, відсмоктування повітря повинно здійснюватись знизу за верхнього подавання припливного повітря.

Під час перевірки виробничих підрозділів у кожному конкретному випадку необхідно керуватись нормативно-правовими актами, що діють у відповідній галузі.

Під час оформлення результатів перевірки і складання припису інженер з охорони праці повинен викласти виявлені порушення з посиланням на конкретний пункт порушених правил. Тільки в такому разі його вимоги не будуть викликати негативної реакції керівництва структурного підрозділу.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти