ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Основні терміни та їх визначення

Аварія — раптова подія, така як потужний викид небезпечних речовин, пожежа або вибух, внаслідок порушення експлуатації підприємства (об'єкта), яка призводить до негайної та/або наступної загрози для життя та здоров'я людей, довкілля, матеріальних цінностей на території підприємства та/або за його межами.

Аварійна ситуація — стан потенційно небезпечного об'єкта, що харак­теризується порушенням меж та/або умов безпечної експлуатації, але не перейшов в аварію, при якому всі несприятливі впливи джерел небезпеки на персонал, населення та навколишнє середовище утримуються у прийнятних межах за допомогою відповідних технічних засобів, передбачених проектом.

Атестація робочих місць за умовами праці– комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, які впливають на здоров’я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Безпека ¾ стан діяльності, при якому із певною імовірністю виключені прояви небезпеки, або відсутність надмірної небезпеки.

Безпека (життє) діяльності ¾ область наукових знань, що вивчає небез­пеки та засоби захисту від них людини у будь-яких умовах його пере­бування.

Безпека виробничого устаткування ¾ властивість виробничого устат­кування зберігати відповідність вимогам безпеки праці при виконанні зада­них функцій в умовах, які встановлені нормативно-технічною докумен­тацією.

Безпека праці– стан умов праці, при якому виключено вплив на працюючих небезпеч­них і шкідливих виробничих факторів (ГОСТ 12.0.002-60).

Блок технологічний — апарат (устаткування) або група (з міні­мА­льною кількістю) апаратів (устаткування), які в заданий час можна відключити (ізолювати) від технологічної системи без небезпечних змін режиму, що можуть призвести до розвитку аварії в суміжній апаратурі.

Важкість праці– характеристика трудового процесу, що відображає переважне наванта­ження на опорно-рухомий апарат і функціональні системи (серцево-судинну, дихання та інші), які забезпечують його діяльність (Гігієнічна класи­фікація праці № 4137-86).

Відділення — структурний підрозділ підприємства чи цеху, що містить декілька виробничих дільниць, займає відокремлену територію та здійснює частку виробничого процесу з перероблення предмета праці.

Вимоги безпеки праці ¾ вимоги, встановлені законодавчими актами, нормативно-технічною документацією, правилами та інструкціями, виконання яких забезпечує безпеку працюючих.

Виробнича травма ¾ порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок дії виробничих факторів.

Виробниче приміщення ¾ замкнутий простір в соціально призначених будівлях і спорудах, в яких постійно (по змінах) або періодично (протягом робочого дня) здійснюється трудова діяльність людей.

Виробниче середовище ¾ сукупність фізичних, хімічних, біологічних, соціальних факторів, що діють на людину в процесі її трудової діяльності.

Виробничий ризик ¾ ймовірність заподіяння шкоди залежно від науково-технічного стану виробництва.

Виробничий травматизм ¾ явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві.

Виробничо зумовлені захворювання ¾ захворювання, перебіг яких ускладнюється умовами праці, а частота їх перевищує частоту подібних у працівників, які не зазнають впливу певних професійних шкідливих фак­торів.

Втома ¾ сукупність тимчасових зміну фізіологічному стані людини, які з’являються внаслідок напруженої чи тривалої діяльності і призводять до погіршення її кількісних та якісних показників.

Гігієна праці ¾ комплекс заходів і засобів щодо збереження здоров’я працівників, профілактики несприятливого впливу виробни-чого середовища і трудового процесу.

Гігієнічне нормування факторів навколишнього середовища ¾ визначення безпечних для організму людини меж інтенсивності та тривалості впливу на організм факторів навколишнього середовища.

Гігієнічний норматив ¾ кількісний показник, який характеризує оптимальний чи допустимий рівень фізичних, хімічних, біологічних факторів навколишнього та виробничого середовищ.

Гігієнічні регламенти ¾ науково обгрунтовані параметри факторів навколишнього середовища, які виключають їх шкідливий вплив на організм.

Гігієнічні рекомендації ¾ комплекс науково обгрунтованих заходів, виконання яких виключає шкідливий вплив на здоров’я людини та навколишнє середовище об’єктів та факторів, що вивчаються.

Гранично допустима концентрація (ГДК)– концентрація, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 год або іншої тривалості але не більше 41 год за тиждень за час всього робочого стажу не може викликати захворювань або відхилень стану здо­ров’я, які виявляються сучасними методами досліджень у процесі роботи або у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь (ГОСТ 12.1.005-88).

Гранично допустимий рівень виробничого фактора ¾ рівень вироб­ничого фактора, дія якого при роботі, що триває певний термін протягом всього трудового стажу, не призводить до травми, захворювання або розладів у стані здоров’я теперішнього і наступного поколінь.

Гранично допустимий рівень виробничого фактора (ГДР)– рівень виробничого фактора вплив якого при роботі встановленої три­валості за час всього трудового стажу не призводить до травми, захворю­вання або відхилення в стані здоров’я в процесі роботи або у віддалені пері­оди життя теперішнього і наступних поколінь (ГОСТ 121 002-68).

Дільниця виробнича — структурний підрозділ підприємства чи цеху, що об'єднує групу робочих місць, організованих за предметним, технологічним чи предметно-технологічним принципом спеціалізації.

Діяльність ¾ специфічна людська форма активного відношення до навколишнього світу, зміст якої складає його доцільне змінювання та перет­во­рення. Будь-яка діяльність містить у собі мету, засіб, результат та сам процес діяльності. Форми діяльності різноманітні. Вони охоплюють прак­тичні, інтелектуальні, духовні процеси, що протікають у побуті, громадській, культурній, трудовій, науковій, учбовій та інших сферах життя.

Допустимий рівень виробничого фактора– рівень виробничого фактора вплив якого при роботі встановленої три­валості за час усього трудового стажу не призводить до травми або захво­рювання, але може викликати суб’єктивні дискомфортні відчуття, зміну функціонального стану організму, що не вихо­дять за межі фізіологічної пристосувальної можливості (ГОСТ 12.4.113-82).

Допустимі умови і характер праці– умови і характер праці, при яких рівень небезпечних і шкідливих вироб­ничих факторів не перевищує встановлених гігієнічних нормативів на робо­чих місцях, а можливі функціональні зміни, що викликані трудовим процесом, відновлюються за час регламентованого відпочинку протягом робочого дня або домашнього відпочинку до початку наступної зміни і не чинять несприят­ливого впливу в близькому і віддаленому періоді на стан здоров’я працюю­чих і їх потомство (Гігієнічна класифікація праці № 4137-86).

Загроза пожежі – ситуація, що склалася на об’єкті, яка харак­тери­зується ймовірністю виникнення пожежі, що перевищує нормативну.

Засіб індивідуального захисту– засіб, призначений для захисту одного працюючого (ГОСТ 120 002-80).

Засіб колективного захисту– засіб, призначений для одночасного захисту двох і більше працюючих (ГОСТ 12.0.002-80).

Здоров’я ¾ природній стан організму, що характеризується його зрівноваженістю із навколишнім середовищем та відсутністю будь-яких хворобливих змін. В Уставі Всесвітньої організації охорони здоров’я записано : «Здоров’я ¾ це стан повного фізичного, духов-ного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб та фізичних дефектів.»

Здорові умови життя ¾ умови навколишнього середовища, праці та побуту, які забезпечують збереження та поліпшення здоров’я населення.

Зона дихання ¾ простір в радіусі до 50 см від обличчя працівника.

Ідентифікація небезпеки ¾ процес розпізнавання образу небезпеки, встановлення можливих причин, просторових та часових координат, імовірності прояву, величини та наслідків небезпеки.

Карта умов праці– документ, в якому вміщуються кількісні і якісні характеристики факторів виробничого середовища і трудового процесу, гігієнічна оцінка умов праці, рекомендації щодо їх покращання, запропоновані пільги і компенсації.

Категорія робіт ¾ розмежування робіт за ступенем загальних енерговитрат в ккал/год (Вт).

Критичні значення параметрів — граничні значення одного або кількох взаємопов'язаних параметрів (щодо складу матеріального середовища, тиску, температури, швидкості руху, часу перебування в зоні із заданим режимом, співвідношення компонентів, що змішуються, роз'єднування суміші і т. і.), при яких можливе виникнення вибуху в технологічній системі або розгерметизація технологічної апаратури та викиди горючої або токсичної речовини в атмосферу.

Ліквідація наслідків аварії — режим функціонування, під час якого підприємство (об'єкт) після аварії переводиться в режим нормальної експлу­атації або перетворюється в екологічно безпечну природно-технологічну систему.

Медицина праці ¾ розділ медицини, який вивчає здоров’я професійних груп населення та фактори, які його формують, розробляє гігієнічні та лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на оздоровлення умов праці, підвищення працездатності людини в процесі трудової діяльності, попередження загальної та професійної захворюваності.

Медичне протипоказання ¾ наявність в організмі анатомо-фізіоло­гічних відхилень або патологічних процесів, які перешкоджають виконанню даної роботи.

Мета¾ те, що уявляється у свідомості та очікується в результаті певним чином спрямованих дій.

Мікроклімат ¾ комплекс фізичних факторів навколишнього середовища в обмеженому просторі, який впливає на тепловий обмін організму.

Мікроклімат виробничих приміщень– поєднаннями температури, волого­сті, швидкості руху повітря і теплового випромінювання, що впливає на організм людини (ГОСТ 12.1.005-88).

Напруженість праці– характеристика трудового процесу, яка відоб­ражає переважне наванта­ження на центральну нервову систему (Гігієнічна класифікація праці № 4137-86).

Напруженість праці ¾ характеристика трудового процесу, що відображає переважаюче навантаження на центральну нервову систему.

Небезпека ¾ центральне поняття БЖД, під яким розуміють будь-які яви­ща, що загрожують життю та здоров’ю людини. Кількість ознак, що характе­ризують небезпеку, може бути збільшена або зменшена у залежності від мети аналізу. Дане визначення небезпеки у БЖД поглинає існуючі стандартні поняття (небезпечні та шкідливі виробничі фактори), тому що є більш об’ємним, таким, що ураховує всі форми діяльності. Небезпеку зберігають всі системи, що мають енергію, хімічно та біологічно активні компоненти, а також характеристики, що не відповідають умовам життєдіяльності людини. Небезпеки носять потенційний характер. Актуалізація небезпек відбувається за певних умов, які іменуються причинами. Ознаками, що визначають небезпеку, є: загроза для життя, можливість нанесення шкоди здоров’ю; порушення умов нормального функціонування органів та систем людини. Небезпека ¾ поняття відносне.

Небезпека ¾ явища, процеси, об’єкти, властивості предметів, здатні у певних умовах наносити шкоду здоров’ю людини.

Небезпечний виробничий фактор ¾ виробничий фактор, вплив якого за певних умовах може призвести до травм або іншого раптового погіршення здоров’я працівника.

Небезпечні відходи – відходи, фізичні, хімічні чи біологічні харак­теристики яких створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров’я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

Небезпечні режими роботи устаткування — режими, які характери­зуються такими відхиленнями технологічних параметрів від регламен­тних значень, при яких може виникнути аварійна ситуація та/або статися зруйнування обладнання, будинків, споруд.

Непостійне робоче місце– місце на якому працюючий перебуває меншу частину (менше 50% або менше 2 год безперервно) свого робочого часу (ГОСТ 121 005-68)

Непрацездатність ¾ втрата загальної або професійної працездат­ності внаслідок захворювання, нещасного випадку або природженої фізичної вади.

Несприятливий фактор ¾ причина захворювання, зміни фізіолог­гічних, біохімічних, імунологічних та інших показників стану організму.

Нещасний випадок на виробництві ¾ Раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середрвища, внаслідок яких заподіяна шкода здоров`ю або наступила смерть.

Об'єкт потенційно небезпечний — будь-яке джерело потенційної шкоди життєво важливим інтересам людини.

Оптимальні умови і характер праці– умови і характер праці, за яких виключений несприятливий вплив на здоров’я працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів, створені умови для збереження високого рівня працездатності (відсутність, або відповідність рівням, які прийняті як безпечні для населен­ня). (Гігієнічна класифікація праці № 4137-86).

Охорона здоров’я працівників ¾ комплекс заходів для збереження здоров’я працівників, враховуючи категорію виконуваних робіт та виробниче середовище.

Охорона праці ¾ система правових, соціально-економічних, органі­за­­ційних, технічних, гігієнічних, санітарно-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

Перевтома ¾ сукупність стійких несприятливих для здоров’я працівників функціональних порушень в організмі, які виникають внаслідок накопичення втоми.

Періодичний медичний огляд ¾ медичний огляд працівників, який проводять з установленою періодичністю з метою виявлення ранніх ознак виробничого зумовлених захворювань, а також патологічних станів, що розвинулися протягом трудової діяльності і перешкоджають продовженню роботи за певним фахом.

Підприємство потенційно небезпечне — промислове підприємство, що використовує в своїй діяльності або має на своїй території потенційно небезпечні об'єкти.

Підприємство (промислове) — статутний суб'єкт, який має право юридичної особи та здійснює виробництво і реалізацію продукції певних видів із метою одержання відповідного прибутку.

Підрозділ структурний — ланка організації (підприємства), яка включає колектив виконавців або/і робочих, яка має відокремленні, чітко визначені функції в процесі керівництва або виробничому процесі, які відрізняються від функцій інших ланок, і в силу цього входить, як організа­ційно відокремлена від інших підрозділів частка організації (підприємства), в його структуру або в структуру підрозділів організації (підприємства). Наприклад: виробництво, цех, відділення, виробнича дільниця. Складовою частиною виробництва можуть бути цехи, відділення, виробничі дільниці. Складовою частиною цеху можуть бути відділення і виробничі дільниці. Складовою частиною відділення є виробничі дільниці.

Пожежний нагляд – функція органів пожежної охорони, яка полягає у здійсненні контролю за виконанням заходів, спрямованих на забезпечення пожежної безпеки об’єктів та підвищення ефектив­ності боротьби з пожежами.

Пожежна профілактика – комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки людей, запобігання пожежі, обмеження її розповсюдження, а також створення умов для успішного гасіння пожежі.

Пожежонебезпека об’єкта – стан об’єкта, за якого з регламен­тованою ймовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людину небезпечних факторів пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Показник пожежної безпеки – величина, що кількісно характе­ризує будь-яку властивість пожежної небезпеки.

Правила пожежної безпеки – комплекс положень, які визначають порядок дотримування вимог та норм пожежної безпеки при будівництві та експлуатації об’єкта.

Попередній медичний огляд ¾ медичний огляд, який проводять під час влаштування на роботу для визначення початкового стану здоров’я претендента та його відповідності конкретно обраній професії.

Процес технологічний — сукупність фізико-хімічних перетворень речо­вин і змін значень параметрів матеріального середовища, які прово­дяться з певною метою в апараті (системі взаємопов'язаних апаратів, агрегаті, машині і т. інш.).

Постійне робоче місце —місце, на якому працюючий перебував більшу частину свого робочого часу (більше 50% або понад 2 год безперервно). Якщо при цьому робота здійснюється в різних пунктах робочої зони, постійним робочим місцем вва­жається вся робоча зона (ГОСТ 12.1.005-88).

Потенційний¾ можливий, прихований.

Працездатність– спроможність людини до активної діяльності, що характеризується мож­ливістю виконання роботи і функціональним станом організму в процесі ро­боти (“фізіологічною ціною” роботи) (ГОСТ 12.4.061-88).

Працездатність ¾ здатність людини до праці, яка визначається рівнем її фізичних та психофізіологічних можливостей, а також станом здоров’я і професійною підготовкою.

Причина ¾ Подія, що передує та викликає іншу подію, яка називається наслідком.

Професійна захворюваність ¾ явище, що характеризується сукупністю професійних захворювань.

Професійне захворювання ¾ патологічний стан людини, зумовлений роботою і пов’язаний з надмірним напруженням організму або несприят­ливою дією шкідливих факторів.

Професійний відбір ¾ сукупність заходів, метою яких є відбір осіб для виконання певного виду трудової діяльності за їх професійними знаннями, анатомо-фізіологічними і психологічними особливостями, а також за станом здоров’я та віком.

Профілактика захворювань ¾ система гігієнічних, виховних, соціальних та медичних заходів, спрямованих на попередження захворювань шляхом усунення причин та умов, що їх викликають, а також підвищення опору організму до шкідливого впливу факторів навколишнього середовища.

Профілактичні заходи ¾ система організаційно-технічних, гігіє­­ніч­них та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на створення сприят­ливих умов праці для здоров’я працівників.

Ризик¾кількісна оцінка небезпеки. Визначається як частота або імовірність виникнення однієї події при настанні іншої події. Звичайно це безрозмірна величина, що лежить у межах від 0 до 1. Може визначатися й іншими зручними способами.

Робоча зона– простір, обмежений за висотою 2 м над рівнем підлоги або площадки, на якому знаходяться місце постійного або непостійного (тимчасового) перебу­вання працюючих (ГОСТ 12.1.005-88).

Робоче місце– місце постійного або тимчасового перебування працю­ючого в процесі трудової діяльності (ГОСТ 12.1.005-88).

Санітарна характеристика умов праці ¾ об’єктивні дані стану вироб­ничого середовища і трудового процесу з висновком про їх відповідність гігієнічним вимогам і нормативам.

Санітарно-захисна зона ¾ функціональна територія між межами промислових підприємств (та інших виробничих об’єктів) і селітебно тери­торію, яка призначена для зменшення несприятливого впливу вироб­ничих факторів на здоров’я населення.

Ñàí³òàðíî-çàõèñíà çîíà – ñïåö³àëüíî îðãàí³çîâàíà òåðèòîð³ÿ, ÿêà âñòàíîâëþºòüñÿ â³ä äæåðåëà øê³äëèâîñò³ (â òîìó ÷èñë³ â³ä äæåðåëà çàáðóäíåííÿ àòìîñôåðè) äî ìåæ³ æèëî¿ çàáóäîâè, ä³ëÿíîê îçäîðîâ÷èõ óñòàíîâ, ì³ñöü â³äïî÷èíêó, ñàä³âíèöüêèõ òîâàðèñòâ òà ³íøèõ ïðèð³âíåíèõ äî íèõ îá'ºêò³â.

Система ¾ сукупність елементів, взаємодія між якими адекватна маті.

Система запобігання пожежі – комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на виключення умов виникнення пожежі.

Система протипожежного захисту – сукупність організаційних заходів, а також технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї.

Спеціалізовані підрозділи — гірничо-газорятувальні і пожежні частини, медична служба, підрозділи формувань органів Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Тяжкість праці ¾ характеристика трудової діяльності людини, яка визначає ступінь залучення до роботи м’язів і відображає фізіологічні затрати внаслідок переважаючого фізичного переван-таження.

Умови діяльності¾ сукупність факторів середовища перебування, що діють на людину.

Умови праці– сукупність факторів виробничого середовища, що вп­ли­­­вають на здоро­в’я і працездатність людини в процесі праці (ГОСТ 19.605-74).

Умови праці ¾ сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини в процесі її професійної діяльності.

Уражальні чинники аварії — фактори, що виникають під час аварії, які здатні у разі досягнення певних значень завдати збитків здоров'ю людей, довкіллю, матеріальним цінностям (надлишковий тиск на фронті ударної (вибухової) хвилі, теплове навантаження від полум'я, концентрація небезпе­чних речовин у атмосфері, воді, ґрунті тощо).

Установка — сукупність устаткування (апаратів), яка виконує певну функцію в технологічному процесі.

Цех — організаційно та/або технологічно відокремлений струк­тур­ний підрозділ, що прямо чи побічно бере участь у переробленні пред­мета праці на готову продукцію та складається із сукупності виробничих дільниць.

Шкідлива речовина– речовина, яка при контакті з організмом людини в разі порушення вимог безпеки може викликати виробничі травми, професійні захворювання або відхилення в стані здоров’я, які виявляються сучасними методами як в про­цесі роботи, так і в віддалені строки життя теперішнього і наступних по­колінь (ГОСТ 12.1.007-76).

Шкідлива речовина ¾ речовина, що при контакті з організмом людини за умов порушення вимог безпеки може призвести до виробничої травми, професійного захворювання або розладів у стані здоров’я, що визначаються сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь.

Шкідливий виробничий фактор– виробничий фактор вплив якого на працюючого за певних умов призводить до захворювання або зниження працездатності. Примітка: зале­жно від рівня і тривалості дії шкідливий виробничий фактор може стати не­безпечним (ГОСТ 12.0.002-80).

Шкідливий виробничий фактор ¾ виробничий фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров’я, зниження працез­датності працівника.

Шкідливі і небезпечні умови і характер праці– умови і характер праці, за яких внаслідок порушення санітарних норм і правил можливий вплив небезпечних і шкідливих факторів виробничого се­редовища в значен­нях, що перевищують гі­гієнічні нормативи, і психофізіоло­гічних факторів трудової діяльності, що викликають функціональні зміни в організмі, які можуть призвести до стійкого зниження працездатності або, порушення здоров’я працюючих (Гігієнічна класифікація праці № 4137-86).

Шкода здоров’ю ¾ це захворювання, травмування, у тому числі з летальним наслідком, інвалідністю, тощо.

¨ ¨ ¨ ¨ ¨

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти