ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Натрію сульфат та магнію сульфат. Natrii sulfas, Magnesii sulfas

Ф.В.: пор., призн. по 15 - 30г. на 1/2 ст. води.

М.Д.: діють швидко 1 - 3год, погано всмоктуються з травного каналу, підвищують осмотичний тиск, перешкоджають всмоктуванню води, внаслідок чого збільшується об’єм кишкового вмісту, відбувається розтягування кишечника, механічне подразнення рецепторів у всіх його відділах і рефлекторне посилення перистальтики та акт дефекації.

Заст.: отруєння, в тому числі харчові (затримка всмоктування токсинів та виведення отрути з кишечника), гострі запори, кишкові інфекції, разом з протиглистяними пр.-тами (перешкоджають всмоктуванню токсинів, які утворюються під час загибелі гельмінтів, а також для механічного усування гельмінтів з кишечнику). При хр. запорі систематично заст. ці пр.-ти не слід, тому що часте вживання їх може спричинити запалення слизової оболонки кишок. Слід пам’ятати, що жовч, спирт, сіль, порушення цілості слизової оболонки кишок можуть сприяти всмоктуванню проносних солей у кров і виникненню резорбційної дії.

б) проносні, які збуджують перистальтику переважно тонкої кишки

Олія касторова Оlеum Ricini

Ф.В.: фл. 30 - 50г, капс. желат. по 1,0.

Призн. 10 капс., протягом години, або по 15 - 30г.

М.Д.: у шлунку не змінюється, у кишках розщеплюється на гліцерин та рицинолову к.-ту , яка частково омилюється. Рицинолова к.-та і особливо її солі (мила) подразнюють рецептори слизової оболонки тонкої кишки, внаслідок чого підсилюють її перистальтику і прискорюють проходження калових мас. Частина рицинової олії, яка не розщепилася, обволікає калові маси і стінки кишок, що сприяє проходженню кишкового хімусу і дає змогу використ. її для лік.-ня запалень кишок. Після приймання пр.-ту ефект настає через 4год, рефлекторно посилює скорочення мускулатури матки.

Заст. при гострих запорах, отруєннях (крім жиророзчинних отрут), при вагітності, лактації (якщо інші проносні п./п.), для посилення родової діяльності, місцево для пом’якшення шкіри, зміцнення волосся, лік.-ня опіков, шкірних виразок. При хр. запорі вживати пр.-т не рекомендовано, тому що може бути порушення травлення.

П. еф: нудота, блювання, сильний пронос.

П./п.: отруєння речовинами, які легко розчиняються у жирах (фосфор, сантонін, фенол, бензол, екстракт папороті), також отруєннях невідомою отрутою, бо вона може бути жиророзчинною.

в) Реч. що збуджуюгь перистальгику переважно товстої кишки:

- рослинного походження;

Речовини, що містяться в ревені, сені, жостері, крушині, звуться антраглікозиди. Вони впливають переважно на моторну функцію товстої кишки, посилюють перистальтику і сприяють швидкому проходженню калових мас. Секреція залоз кишок при цьому не змінюється, проносна дія через 8 - 12год, тому призначають на ніч.

Заст. при хронічних запорах.

Порошок корню ревеню Pulvis radicis Rhei

Ф.В.: пор., таб. 0,3 - 0,5 призн. по 1 - 4таб на ніч.

М.Д.: у малих дозах (0,05 - 0,2) діє в’яжуче, протипроносно, у великих дозах (до 1,0) проносно.

Екстракт крушини Extractum Frangulae

Ф.В.: рідкийфл. 25 мл, по 20 - 40крап. вранці і ввечері, сухий таб. 0,2, по 1 - 2 таб. на ніч.

М.Д.: Дія через 8 - 10год.

Настой із листя сени Infusum foliorum Sennae

Готують із 20г. листя на 200мл. води. Прийм по 1 ст. л. 3 рази на день.

Таб "Сенаде" № 40 “Senade”

Таб. "Сенадексин" №10.

М.Д. проносний ефект через 6 - 10год, добре переноситься хворими.

- синтетичні зас.:

Фенолфталеїн (пурген) Phenolphthaleinum

Ф.В.: таб. 0,1 - 0,05 Призн. по 1 - 2таб. на ніч.

М Д: підвищує моторику всіх кишок, проте дуже стимулює перистальтику товстої кишки. Пронос настає через 5 - 10год..

Заст.: хр. запор

П. еф.: кумулює в орг.-мі, подразнює нирки, викл. нудоту, блювання, висипання на шкірі.

П./п.: захв. нирок, підвищена інд. чутливість.

ІзафенінIzafeninum

Ф.В.: таб. 0,01 призн. по 2 на ніч, або по 1т. 2рази.

М.Д.: у шлунку не змінюється та не всмоктується, у тонкій кишці розкладається, подразнює рецептори і спричинює пронос через 6 - 12год., діє сильніше, ніж ф./ф. та менш токсичний і не впливає на нирки.

Заст.: хр. запор, атонія кишок.

П. еф.: біль у животі, нудота.

Бісакодил Bisacodylum

Ф.В.: др.. 0,005; св. 0,01.

Призн. по 1 - 3 др. перед сном, по 1 - 2 свічки на добу.

М.Д.: проносне, повітрягінне, при вживанні всередину ефект через кілька годин, ректально - напротязі години.

Заст.: хр. запори, підготовка до операцій, рентгену черевної порожнини.

П. еф.: біль у животі, пронос шкірні висипи.

ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ТОНУС І СКОРОТЛИВУ ДІЯЛЬНІСТЬ МАТКИ

Засоби, що впливають на тонус і скоротливу діяльність матки (маткові засоби) - це лікарські препарати, які вибірково діють на міометрій. Вони сприяють збереженню вагітності або збільшують силу і частоту ритмічних скорочень матки під час пологів, забезпечують зупинку маткових кровотеч, прискорюють зворотний розвиток (інволюцію) цього органа після пологів чи викидня.

Розрізняють дві групи цих препаратів:

1) засоби, що стимулюють мускулатуру матки (окситоцин, пітуітрин, гіфотоцин, простагландини, препарати маткових ріжків тощо);

2) засоби, що знижують тонус і скоротливу діяльність матки (токолітики - партусистен, сальбутамол та ін.). За характером стимулюючого впливу на матку і практичного використання препарати першої з цих груп ділять на дві підгрупи:

1а.) засоби, що викликають ритмічні скорочення міометрія (окситоцин, пітуітрин, гіфотоцин, простагландини та ін.) і

1б.) засоби, що викликають тонічні (спастичні, тетанічні) скорочення матки (препарати маткових ріжків тощо).

 

Препарати, що викликають ритмічні скорочення міометрія, призначають при слабкій пологовій діяльності, переношеній вагітності, внутрішньоутробній загибелі плода з метою викликання пологів. Лікарські засоби, що викликають тонічні скорочення матки, використовують для зупинки післяпологових та інших кровотеч з матки. Як відомо, після народження дитини і відділення плаценти, завдяки тонічному скороченню мускулатури матки, післяпологова кровотеча припиняється у зв'язку із стисканням кровоносних судин і їх тромбуваням. При недостатньому скороченні цієї мускулатури кровотеча не припиняється. У таких випадках призначають препарати, які спричинюють спастичні скорочення матки. Засоби, що знижують тонус і скоротливу діяльність матки, застосовують при надмірній родовій діяльності, яка може призвести до стрімких пологів, а при наявності перешкод для нормальних пологів - до розриву матки. Вони призначаються також при наявності ознак передчасних пологів.

Окситоцин (Oxytocinum)

- синтетичний препарат, ідентичний гормону задньої частки гіпофіза. Випускається у ампулах по 1 мл (5 ОД).

МР
Головною фармакологічною властивістю окситоцину є здатність викликати ритмічні скорочення матки, що сприяє пологовій діяльності (рис. 1).


Рис. 1. Вплив окситоцину (О) і препаратів маткових ріжків (МР) на скорочення матки.

Це пов'язано із збільшенням проникності мембран клітин міометрія для іонів К+, що призводить до підвищення його збудливості. Препарат збільшує також секрецію молока (стимулює синтез лактогенного гормону передньої частки гіпофіза та скорочення гладенької мускулатури молочних ходів, що сприяє відходженню молока).

Застосовують окситоцин для викликання і стимуляції пологової діяльності при слабкості її, при гіпотонічних маткових кровотечах, а також для штучного викликання пологів при ускладненнях вагітності.

Вводять препарат у вену або м'язи. З метою викликання і стимуляції пологової діяльності 1мл окситоцину розбавляють у 500мл. стерильного 5% розчину глюкози і вводять у вену краплинно: спочатку 5 – 8 крапель за 1хв., поступово збільшуючи швидкість введення до встановлення енергійної пологової діяльності, але не більше 40 крапель за 1 хв. Введення цього розчину проводиться впродовж усього пологового акту.

Для профілактики і зупинки гіпотонічних маткових кровотеч окситоцин уводять одразу після відходження плаценти в дозі 3 - 5ОД у м'язи або у шийку матки, потім, при необхідності, ще 2 - 3рази на день протягом 2 - 3 днів.

Введення препарату після цього терміну є недоцільним, оскільки чутливість матки до окситоцину зберігається лише декілька днів після пологів.

Із побічних реакцій і ускладнень можливий анафілактичний шок (дуже рідко), гіпертонус матки, її розрив, тахікардія, аритмія серця, нудота, блювання, асфіксія і загибель плода. Усі ці явища зумовлені передозуванням.

Застосування окситоцину для стимуляції пологів протипоказане при не­відповідності розмірів таза і плода, при поперечному і навскісному положеннях його, наявності рубців на матці після кесаревого розтину.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти