ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Котарніну хлорид (Cotarnini chloridum)

- синтетичний засіб, що має тонізуючий вплив на мускулатуру внутрішніх органів, особливо матки. Випускається в таблетках по 0,05г.

Механізм його дії на матку полягає в підвищенні чутливості її функціональних елементів до природних стимуляторів - ацетилхоліну і окситоцину. Призначають всередину по 1таблетці 3 рази на день при наявності кровотеч при фіброміомі, метриті, клімаксі, після абортів.

Крім цих препаратів, в акушерсько-гінекологічній практиці застосовуються рослинні препарати, так звані "малі" кровоспинні засоби. Серед них:

рідкий екстракт грициків звичайних (Extr. Bursae pastoris fluidum),

калини (Extr. Viburni fluidum),

Гірчака перцевого (Extr. Polygoni hydropiperis fluidum),

Настойка барбарису звичайного (Tinct. Berberis vulgaris)

тощо. Ці препарати також тонізують мускулатуру матки і підвищують згортання крові. Призначають їх по 20 - 30 крапель 3 - 4 рази на день.

Ослаблення тонусу і скоротливої активності матки необхідне у випадках загрози передчасного переривання вагітності, а також при надмірній пологовій діяльності, яка може призвести до пошкодження родових шляхів. Препарати, що застосовуються для припинення передчасних пологів, отримали назву токо- літичних (tokos - роди, lysis - припинення).

При загрозі передчасного переривання вагітності у зв'язку з гормональною недостатністю яєчників або плаценти, рекомендується прогестерон - препарат натурального гормону жовтого тіла. В останні дві третини вагітності цей гормон у значних кількостях продукується плацентою, що забезпечує нормальний перебіг вагітності, тому що він гальмує спонтанні скорочення міометрія.

Прогестерон (Progesteronum)

- синтетичний гормон жовтого тіла. Випускається у ампулах по 1 мл 1% і 2,5% розчину в олії. Призначають його при аменореї, неплідності, недоношеній вагітності тощо. При загрозі викидня (аборту) прогестерон вводять під шкіру або у м'язи по 1 мл 1% розчину щоденно або через день до повного зникнення проявів, які вказують на можливість викидня, а при звичному аборті - до 4х місяців вагітності.

У процесі лікування прогестероном можуть з'являтися набряки, підвищуватись артеріальний тиск. Протипоказане застосування його при гепатитах, раку молочної залози і статевих органів, схильності до тромбозів. При частому використанні прогестерону під час вагітності може спостерігатися вірилізація (надмірне оволосіння) плода жіночої статі. При загрозі передчасних пологів ви­користовують також (β-радреноміметики, зокрема партусистен і сальбутамол.

Партусистен (Partusisten)

- активний токолітичний засіб. Випускається у таблетках по 0,005 г і в ампулах, які містять по 0,0005г препарату. Розчин для введення у вену готують ex tempore, розчиняючи вміст ампули в 4мл 5% розчину глюкози. Розчин уводять протягом 2 - 3хв. при лежачому положенні жінки.

Препарат знижує тонус і скоротливу активність міометрія, покращує матково-плацентарний кровообіг. Токолітичний ефект розвивається через 4хв. після введення у вену і продовжується понад 10хв.

Партусистен показаний при наявності дискоординації пологової діяльності, внутрішньоутробній гіпоксії плода, невідкладних акушерських станах (випадіння пуповини, загрозі розриву матки тощо), необхідності термінового розслаблення матки перед операцією кесаревого розтину

Після уведення препарату може виникнути неспокій, тремор рук, пітливість, запаморочення, нудота, блювання, тахікардія тощо. У таких випадках призначають кисень, діуретики, серцево - судинні засоби.

Протипоказане застосування партусистену при захворюваннях серцево - судинної системи, гіпокаліємії, тиреотоксикозі.

Сальбутамол (Salbutamol)

як β2-адреноміметичний засіб проявляє не тільки броихолітичну дію, але й знижує тонус і скоротливу активність міометрія. У зв'язку з цим, він використовується при загрозі передчасних пологів. Для цього його призначають усередину по 0,004г (1 таблетка) кожні 6 - 8год.

Токолітичну дію проявляють також магнію сульфат (при внутрішньом'язовому введенні по 5 - 10мл 25% розчину) і спирт етиловий (усередину 50 - 100мл 30% розчину). При надмірній пологовій діяльності для послаблення і нормалізації пологового акту застосовуються інгаляційні наркозні засоби, особливо закис азоту. Використовується і ефір для наркозу. Для зниження тонусу шийки матки застосовують атропіну сульфат (по 0,5 - 1мл 0,1% розчину під шкіру).

 

Rp.: Oxytocini 1ml (5OД)

D.t.d. N. 6 in amp.

S. По 1мл. для внутрішньовенного краплинного введення у 500мл 5%

розчину глюкози.

 

Rp.: Ergometrini maleatis 0,0002

D.t.d. N. 20 in tabul.

S. По 1-2 таблетки 3 рази на день.

 

 

Rp.: Sol/ Progesteroni oleosae 1% 1 ml

D.t.d. N. 10 in amp.

S. По 1 мл підшкірне або в м'яз.

 

ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СИСТЕМУ КРОВІ

 

Кров - це рідка тканина, в якій містяться форменні елементи (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити) і плазма з вмістом білків, факторів гемокоагуляційної та антигемокоагуляційної систем тощо. Завдяки цьому, кров здійснює ряд важливих функцій. Зокрема, це:

а) дихальна функція - транспорт кисню від легеневих альвеол до органів і тканин і вуглекислоти від тканин до легенів;

б) функція живлення - перенесення поживних речовин (глюкози, амінокислот, жирних кислот, тригліцеридів тощо) від органів травлення, депонування чи органів, де вони синтезуються, до тканин;

в) екскреторна функція - перенесення кінцевих продуктів обміну речовин (сечовини, сечової кислоти, креатиніну тощо) до нирок і деяких інших органів;

г) гомеостатична функція - забезпечується сталість внутрішнього середовища;

д) регуляторна функція - забезпечення транспорту медіаторів, гормонів, нейропептидів і метаболітів та речовин, які використовуються для їх синтезу;

е) терморегуляторна функція - участь крові в забезпеченні сталості температури тіла;

ж) захисна функція - забезпечення гуморального захисту організму від інфекції за рахунок лізоциму, антитіл, інших факторів.

Порушення кількості та якості форменних елементів крові, як і хімічного складу плазми, нерідко лежить в основі тяжких захворювань людей і тварин. Лікування таких захворювань здійснюється численними лікарськими препаратами, перш за все, засобами, що вибірково впливають на

а) еритропоез,

б) лейкопоез і

в) гемокоагуляційну та антигемокоагуляційну системи крові.

Препарати, що впливають на еритропоез

Основною функцією еритроцитів є перенесення кисню від легень до органів і тканин, що забезпечується наявністю в них гемоглобіну. Нестача еритроцитів і (або) гемоглобіну в них називається анемією, а різке збільшення їх - еритремією (поліцитемією).

При анеміях порушується постачання тканин киснем. Основними типами анемій є:

залізодефіцитна (гіпохромна) і

В12-дефіцитна (мегалобластична).

В основі залізодефіцитної анемії лежить нестача заліза в організмі у зв'язку з крововтратами, порушенням всмоктування його у кишках, підвищеною потребою у залізі під час росту, вагітності, лактації, хронічних інфекцій тощо. B12- дефіцитна анемія розвивається внаслідок порушення всмоктування ціанокоба- ламіну.

До патології крові належить також еритремія - захворювання, що характеризується підвищеною продукцією еритроцитів, як і лейкоцитів і тромбоцитів.

Для лікування анемій застосовуються стимулятори еритропоезу, тобто препарати, які прискорюють регенерацію крові, сприяють збільшенню кількості зрілих еритроцитів у крові, а також покращують синтез гемоглобіну. Таку дію проявляють, головним чином, препарати заліза, кобальту і такі вітаміни, як кислота фолієва і ціанокобаламін. Причому, для лікування залізодефіцитної (гіпохромної) анемії використовуються переважно препарати заліза, а В12 - дефіцитної і макроцитарної анемії - ціанокобаламін і кислота фолієва.

Механізм дії препаратів заліза при гіпохромній анемії полягає у ліквідації дефіциту цього елемента у крові та в організмі в цілому. Відомо, що залізо входить до складу не тільки гемоглобіну і міоглобіну, а й ряду окислювально - відновних ферментів (цитохрому, каталази, пероксидази тощо). Воно надходить в організм переважно з їжею, всмоктуючись, головним чином, в 12 - палій кишці. Дефіцит його виникає не тільки при низькому надходженні його з їжею, але і при деяких патологічних станах, як, наприклад, при ахлоргідрії (відсутності соляної кислоти в шлунковому соку), хронічній діареї, після резекції шлунка, крововтратах тощо. Залізодефіцитна анемія, яка розвивається при цьому, супроводжується порушенням фізичного розвитку, загальною слабкістю, зниженням працездатності, іншими проявами гіпоксії. Ліквідація дефіциту заліза залізовмісними препаратами призводить до зникнення цих проявів гіпохромної анемії, як і до відновлення картини крові.

Для профілактики і лікування залізодефіцитної анемії застосовуються препарати дво- і тривалентного заліза. Вони не є рівноцінними, тому що краще всмоктуються і засвоюються організмом двовалентні препарати, гірше - тривалентні. Слід враховувати, що для їх всмоктування необхідна достатня кількість у шлунку вільної соляної кислоти. Тому за наявності у хворого анацидного гастриту препарати заліза необхідно поєднувати з натуральним шлунковим соком. Деякі лікарські засоби, як наприклад кислота аскорбінова, сприяють переходу тривалентного заліза у двовалентне, тому їх також потрібно поєднувати із залізовмісними засобами.

Раніше як залізовмісні препарати для ентерального введення широко ви­користовувались

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти