ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Кислота фолієва (Acidum folicum)

є ефективним засобом не тільки при макроцитарній анемії, але й при анеміях і лейкопеніях, викликаних хімічними сполуками й іонізуючою радіацією, при анеміях, що виникають у зв'язку з резекцією шлунка і кишечника, аліментарних макроцитарних анеміях новонароджених. З профілактичною метою кислоту фолієву призначають всередину по 0,02 - 0,05мг щоденно, а з лікувальною метою - по 5мг на добу протягом 20 - 30 днів. Кислота фолієва може бути призначена разом із ціанокобаламіном при гіперхромній анемії. Ізольоване її застосування при цій патології не проводиться, оскільки при цьому наростають патологічні зміни з боку спинного мозку.

Для лікування еритремії (поліцитемії) використовуються

іміфос (протибластомний засіб),

радіоактивні ізотопи фосфору (32Р) тощо.

- Ці препарати пригнічують кровотворну функцію кісткового мозку, що призводить до зменшення кількості еритроцитів у крові, усунення клінічних проявів захворювання.

 

Rp.: Tab. Ferramidi 0.1 N. 100

D. S. По 1 таблетці 3 рази на день після їди.

 

Rp.: Ferbitoli 2 ml

D.t.d. N. 10 in amp.

S. Внутрішньом'язово no 2 мл щоденно.

 

Rp.: Tab. “Ferrocalum” obductas N. 40

D.S. По 2 таблетки 3 рази на день після їди.

 

Rp.: Sol. Coamidi 1% 1 ml

D.t.d. N. 10 in amp.

S. Під шкіру щоденно по 1 мл.

 

Засоби, що впливають на лейкопоез

Лейкопоез, як і еритропоез, здійснюється у червоному кістковому мозку. Продукти його - лейкоцити - поряд із лімфоцитами виконують захисну функцію крові. При цьому лейкоцити здійснюють фагоцитоз - поглинання і перетравлення збудників інфекційних захворювань, а лімфоцити продукують антитіла, які є центральною ланкою імунітету. Недостатня продукція лейкоцитів призводить до зменшення їх кількості у крові (лейкопенії), що супроводжується зниженням опірності організму до патогенних мікроорганізмів. Надмірна продукція лейкоцитів призводить до різкого збільшення їх кількості в крові, розвитку лейкозу.

При захворюваннях, які супроводжуються лейкопенією (гранулоцитопенією), застосовуються стимулятори лейкопоезу, тобто препарати, які прискорюють продукцію лейкоцитів у кістковому мозку, відновлюють нормальну їх кількість у крові. Це, перш за все, нуклеїнові кислоти, зокрема натрію нуклеїнат, деякі похідні урацилу — пентоксил, метилурацил тощо.

Натрію нуклеїнат (Natrii nucleinas)

— натрієва сіль нуклеїнової кислоти, яку отримують гідролізом дріжджів. Стимулює діяльність кісткового мозку, зокрема лейкопоез, прискорює регенерацію, активує фагоцитарну активність макрофагів і факторів неспецифічного імунітету, функцію лімфоцитів тощо. Застосовується при гранулоцитопенії, в тому числі лейкопенії, яка виникла у зв'язку з дією фармакологічних засобів (сульфаніламідів, амідопірину, препаратів миш'яку, антитиреоїдних і протибластомних середників, бутадіону, аміназину тощо).

Призначається натрію нуклеїнат всередину по 0,1 - 0,2г 3 - 4 рази на день після їди протягом 2 тижнів - 3 міс. і довше, а внутрішньом'язово або підшкірно по 5 - 10мл 2 - 5% свіжовиготовленого розчину.

Пентоксил (Pentoxylum)

як і інші похідні урацилу, стимулює ріст клітин, лейкопоез, посилює їх фагоцитарну активність, проявляє протизапальну дію. Випускається у таблетках по 0,025г і 0,2г.

Застососовується при некротичній ангіні, хронічному бензольному отруєнні при рентгено- і радіотерапії і інших станах, які супроводжуються грану- лоцитопенією. Призначається всередину по 0,2 – 0,3г 3 - 4 рази на день.

У зв'язку з наявністю у препарату подразнювальних властивостей, він може викликати появу диспепсичних розладів. Тому його необхідно приймати після їди. Для пригнічення лейкопоезу при лейкозах використовують протибластомні засоби.

 

Rp.: Sol. Natrii nucleinatis 2% 20ml

Sterilisetur!

D.S. По 5 мл внутрішньом'язово.

 

Rp.: Pentoxyli 0,2

D.t.d. N. 20 in tab.

S. По 1 таблетці 3-4 рази на день після їди.

 

Засоби, що впливають на систему згортання крові

Система гемокоагуляції, або згортання крові, виконує дуже важливу роль: вона попереджує крововтрату при травмах. При порушенні цілісності кровоносних судин негайно спрацьовує процес утворення тромбу. Він починається з агрегації тромбоцитів у місці пошкодження судини. З'єднуючись між собою, тромбоцити утворють тромбоцитарну "пробку". Природним фактором, який викликає агрегацію тромбоцитів, є тромбоксан А2, який синтезується у цих клітинах крові. Але ця "пробка" ненадійно перекриває пошкоджені судини. Тому вона підкріплюється нитками фібрину, які утворюються завдяки підвищенню згортання крові. Тромб, що утворився, закриває просвіт судини, у зв'язку з чим кровотеча припиняється.

Крім цієї системи згортання крові, в організмі функціонує біологічна система, яка, навпаки, перешкоджає тромбоутворенню. Зокрема, в ендотелії кровоносних судин виробляється речовина простациклін, яка попереджує агрегацію тромбоцитів і таким чином не допускає появи внутрішньосудинних тромбів. Поряд з цим, існує також система, яка забезпечує розчинення тих тромбів, які утворилися. Ця система названа фібринолітичною. Вона функціонує завдяки фібринолізину (плазміну).

У зв'язку з цим, виділяють дві основні групи лікарських препаратів, що впливають на процеси згортання крові:

це, по-перше препарати, що сприяють цьому процесу (коагулянти, або гемостатики);

по-друге, препарати, що гальмують згортання крові.

Раніше антикоагулянти використовувались в основному для попередження тромбоутворення при хірургічних втручаннях і розсмоктування наявних тромбів, потім для профілактики тромбоутворення при інфаркті міокарда. Тепер показання до застосування препаратів, що гальмують згортання крові, розширились. Серед них розрізняють:

а) антикоагулянти;

б) антиагреганти;

в) засоби, що активують фібриноліз.

Засоби, що сприяють згортанню крові (гемостатики)

До цієї групи лікарських препаратів належать ті середники, які самі є на­туральними факторами згортання крові (кальцію хлорид, тромбін, фібриноген), та ті, які сприяють їх утворенню (вікасол, ряд засобів рослинного походження тощо).

Вікасол (Vikasolum)

- синтетичний аналог вітаміну К. На відміну від нього, є водорозчинною сполукою, тому застосовується не тільки перорально, але й парентерально. Випускається у таблетках по 0,015г і в ампулах по 1мл 1% розчину.

Як і вітамін К, вікасол стимулює утворення у печінці таких факторів коагуляції, як протромбін, проконвертин тощо. Тому він застосовується при всіх тих захворюваннях, які супроводжуються зменшенням вмісту протромбіну у крові (гіпопротромбінемією) і кровоточивістю. Це, перш за все, жовтяниці і гострі гепатити, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, променева хвороба, геморагічні стани у недоношених дітей, маткові кровотечі, туберкульоз легенів, септичні захворювання з геморагічними проявами. Вікасол ефективний також при паренхіматозних кровотечах, після поранення або хірургічного втручання, гемороїдальних і тривалих носових кровотечах. Його застосовують профілактично, зокрема при підготовці хворих до хірургічної операції. Використовують також при гіпопротромбінемії і кровотечах, зумовлених пере­дозуванням неодикумарину, феніліну і інших антикоагулянтів непрямої дії.

Вікасол може кумулювати, тому денна доза його не повинна перевищувати 1 - 2 таблетки або внутрішньом'язово 1 - 1,5мл 1% розчину, щоденно, не більше 3 - 4 днів. При необхідності повторні введення препарату можливі після 4- денної перерви і проведення проби на швидкість згортання крові.

Протипоказане використання вікасолу при підвищеній гемокоагуляції крові і тромбоемболії.

Кальцію хлорид (Calcii chloridum),

поряд з іншими властивостями, сприяє згортанню крові, особливо при гіпокальціємії. Тут має значення не тільки вплив Са2+ на гемокоагуляцію, але й здатність знижувати проникність стінки судин, зменшувати їх ламкість.

Як кровоспинний засіб кальцію хлорид застосовується при легеневих, шлунково - кишкових, носових, маткових кровотечах. Інколи вводять його перед оперативним втручанням. Призначають його після їди по 1 столовій чи десертній ложці 10% розчину 2 - 3 рази на день або у вену по 5 - 10мл 10% розчину краплинно. Для цього попередньо розводять цю кількість препарату у 100 - 200мл ізотонічного розчину натрію хлориду чи глюкози.

Кальцію хлорид протипоказаний при схильності до тромбозів, атеросклерозі, гіперкальціємії.

Тромбін (Thrombinum)

- натуральний компонент гемокоагуляційної системи крові. В організмі він утворюється із протромбіну при ферментативній активації його тромбопластином. Отримують його із плазми крові донорів. Випускається у вигляді аморфного порошку у флаконах або в ампулах в кількості 125 ОА. За 1 одиницю активності тромбіну беруть таку його кількість, яка здатна при температурі 37°С сприяти зсіданню 1мл свіжої плазми за 30с. або 1мл 0,1% розчину очищеного фібриногену за 15с.

Розчини тромбіну використовують тільки місцево з метою зупинки кровотечі з дрібних судин, паренхіматозних органів (наприклад, при операціях на печінці, мозку, нирках). Для цього в ампулу з тромбіном вводять стерильний ізотонічний розчин натрію хлориду кімнатної температури. Цим розчином просякають стерильний марлевий тампон, який прикладають до рани, що кровоточить. Після зупинки кровотечі тампон обережно видаляється.

Введення розчинів тромбіну парентерально не допускається, тому що вони викликають утворення тромбів у судинах.

Фібриноген (Fibrinogenum)

- натуральний білковий компонент крові. В організмі перетворення фібриногену на фібрин здійснюється під впливом тромбіну, чим завершується процес тромбоутворення. Як лікарський засіб фібриноген отримують із плазми крові донорів. Випускається у флаконах ємкістю 250 або 500мл. із вмістом відповідно по 1г і 2г препарату. Розчин фібриногену готують ex tempore на воді для ін'єкцій, яку підігрівають до 25 - 35°С. Вводять його у вену крапельно через систему для вливання з фільтром. Така система додається до кожного флакона з фібриногеном. На одну ін'єкцію використовується 2 - 4г препарату.

Застосовують фібриноген при гіпо- і афібриногенемії, особливо при масивних кровотечах у зв'язку з передчасним відшаруванням плаценти, пологами на фоні гіпо- й афібриногенемії тощо.

Фібриноген протипоказаний при тромбозі будь - якої етіології, підвищеній гемокоагуляції, інфаркті міокарду.

Із гемостатиків тваринного походження широко використовуються також препарати, до складу яких входить суха суміш бичачої плазми, маса колагенова і продукти його гідролізу тощо. Так, до складу

свічок антисептичних біологічних (Suppositoria antiseptica biologica)

входить суха суміш бичачої плазми і тромбопластину (0,9г), левоміцетин (0,02г), новокаїн (0,12г), екстракт красавки (0,015г) і масло какао. Вони проявляють гемостатичну, протимікробну і знеболювальну дію, тому застосовуються при наявності гемороїдальних вузлів, що кровоточать, тріщин заднього проходу (по 1 свічці у пряму кишку зранку і ввечері).

Губка гемостатична колагенова (Spongia haemostatica collagenica)

виготовляється із маси колагенової, 2% розчину колагену з додаванням фураци- ліну і кислоти борної. Це суха пориста маса жовтого кольору в вигляді пластин м'якої еластичної консистенції. Проявляє гемостатичну і антисептичну дію, стимулює регенерацію тканин. Застосовують місцево для зупинки капілярної і паренхіматозної кровотечі, тампонади синусів твердої мозкової оболонки і за­повнення дефектів паренхіматозних органів.

Плівка фібрінна ізогенна (Меmbranula fibrinosa isogena)-

це фібрин, просякнутий водним розчином гліцерину. Фібрин отримують із фібриногену плазми крові людей. Проявляє гемостатичну дію, сприяє регенерації тканин і заживленню ран. В організмі розсмоктується. Використовується місцевo для припинення кровотечі при операціях, травмах черепа і головного мозку, для заміщення дефектів тканин.

Кровоспинну дію проявляють і деякі препарати з рослин, передусім з кропиви дводомної, лагохілуса п'янкого, калини звичайної, гірчака перцевого, арніки гірської. Зокрема:

лист кропиви (Folium Urticae),

зібраний і висушений під час цвітіння, застосовується у вигляді настою при легеневих, ниркових, маткових і кишкових кровотечах. Настій готують із розрахунку 1 столова ложка листя на 200мл окропу. Призначають його по 1 столовій ложці 4 - 6 разів на день.

Із надземної частини лагохілуса п'янкого готують настій (1:10 або 1:20) і настоянку (Tinctura Lagochili). Настій застосовується всередину по 1 - 2 столовій ложці 3 - 6 разів на день, а настойку - по 25 - 30 крапель 2 - 3 рази на день, зокрема для зменшення кровотечі при геморагічному діатезі, гемороїдальних, носових й інших кровотечах.

Трава гірчака перцевого використовується у вигляді екстракту (Extractum Polygoni hydropiperis fluidum, по 30 - 40 крапель 3 - 4 рази на день) переважно при маткових кровотечах, як і

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти