ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Будова теодолітів. Взяття відліків

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

до виконання лабораторних робіт

з дисципліни „Геодезичні прилади”

студентами спеціальності 5.08010102

„Землевпорядкування”

 

 

 

 

Болехів – 2011 р.


Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни „Геодезія” студентами спеціальності 5.08010102 „Землевпорядкування” / Барабаш В.Б. – Болехів: Прикарпатський лісогосподарський коледж 2011 р. – 28 с.

 

Укладач : В. Б. Барабаш , викладач геодезії спеціальності «Землевпорядкування» .

 

Рецензент : С. І. Петруса , викладач геодезії спеціальності «Лісове господарство».

 

Програму розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії

Інженерно-технічних дисциплін

 

Протокол № ___ від «___» ______ 2011 р.

 

Голова циклової комісії ___________ В. Ю. Гринечко.

 

Затверджено методичною радою Прикарпатського лісогосподарського коледжу

 

Протокол № ___ від ________ 2011 р.

 

Голова методичної ради : __________ Л. П. Коновальчук.

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП.................................................................................................
Загальні положення.............................................................................
Лабораторна робота № 1. Будова технічних теодолітів. Взяття відліків....................................................................................................  
Лабораторна робота № 2. Центрування. Перевірка оптичного центрира..................................................................................................  
Лабораторна робота № 3. Вимірювання горизонтальних кутів способом кругових прийомів...............................................................  
Лабораторна робота № 4. Дослідження нівелірів з компенсаторами......................................................................................  
Лабораторна робота № 5. Будова та технічні характеристики електронних тахеометрів, GPS-приймачів.........................................
Лабораторна робота № 6. Визначення сталої тахеометра з вимірювання віддалей в усіх комбінаціях.........................................  
Додатки..................................................................................................
Література..............................................................................................

 


ВСТУП

 

Лабораторні роботи складаються з трьох блоків: будова та дослідження теодолітів; будова та дослідження нівелірів; будова та дослідження електронних тахеометрів, ознайомлення з GPS-приймачами.

Специфіка вивчення даної дисципліни полягає в тому, що студенти повинні працювати з геодезичними приладами, які в більшості випадків мають високу вартість. Тому при вивченні нового типу приладів студент не допускається до наступного заняття з ними, допоки не захистить їх будову та порядок роботи!

Додатки призначені для більш детального та глибшого вивчення геодезичних приладів, за вивчення яких можна отримати додаткові бали.

Згідно ЄКТС оцінювання студентів проводиться за 100 бальною шкалою за такими критеріями: робота на парі; якість виконання; захист. Відповідно до шкали оцінювання, розподіл балів відбувається так, як показано в табл. 1.

Таблиця 1

№ з/п Назва роботи Бали за критеріями Сума балів
робота на парі якість викон. захист
Будова теодолітів. Взяття відліків
Центрування. Перевірка оптичного центрира
Вимірювання горизонтальних кутів способом кругових прийомів
Дослідження нівелірів з компенсаторами
Будова та технічні характеристики електронних тахеометрів, GPS-приймачів
Визначення сталої тахеометра з вимірювання віддалей в усіх комбінаціях
Захист лабораторних робіт       ---
Разом
Змістовий модуль
За вчасне виконання робіт
Загальна сума балів

 

 

Загальні положення

 

Якість та успіх геодезичних робіт, зокрема спостережень, багато в чому залежать від стану приладів. Оптичні теодоліти – складні конструкції, що складаються з великої кількості оптичних та механічних деталей. Пошкодження будь-якої деталі чи порушення взаємного зв’язку між деталями можуть привести прилад в неробочий стан чи знизити точність, а виправити прилад в польових умовах (осьову та оптичну системи) неможливо.

1. Укладка приладу в футляр чи ящик

При отриманні приладу ознайомитись з його правильною укладкою в ящик чи футляр, вивчити способи закріплення теодоліта закріпними пристроями, вивчити розташування всіх його частин. При цьому ящик чи футляр обов’язково розташований кришкою догори.

Після укладання всі закріпні та упаковочні гвинти потрібно загвинчувати до упора. Якщо після укладки приладу кришку ящика можна закрити вільно чи вільно надіти футляр, отже прилад укладений правильно. Ніяких зусиль при цьому застосовувати не потрібно.

2. Перевезення приладів

Всі високоточні прилади переносять чи перевозять обов’язково під наглядом спеціально призначеної особи (спостерігача або помічника спостерігача). Якщо прилад в футлярі, то він повинен бути встановлений основою вниз, якщо в ящику – ручкою вверх.

При перевезеннях приладів на автомашинах та підводах потрібно на дно вкладати товстий шар соломи, сіна, стружок, гілок чи м’яких речей. Для того, щоб під час перевезення ящики не терлись і не вдарялись об виступаючі частини (борти) автомашини чи підводи, потрібно робити спеціальні прокладки чи обгортати їх м’якими речами. При перевезенні на автомашинах прилади розташовують в передній частині кузова, а при перевезенні на підводах – в їх середній частині, уникаючи встановлення над осями.

На нерівних дорогах при невеликих переїздах робочі повинні ящик чи футляр з приладом тримати в руках, а якщо дорога дуже погана, необхідно знімати прилад з транспорту і переносити його в руках.

Якщо відстань невелика (до 100 м), то прилад можна переносити на штативі, відкріпивши всі закріпні гвинти. Для цього потрібно підставити плече між дома ніжками штатива, а третю ніжку притримувати рукою. Прилад при цьому повинен бути у вертикальному положенні!

3. Догляд та робота з приладом

На час невеликих перерв прилад можна не упаковувати в футляр чи ящик, а залишати його на штативі. Але в цьому випадку потрібно накривати його чохлом з м’якої тканини. Піднімальні та мікрометричні гвинти потрібно постійно тримати на середині їх ходу. Не можна ними працювати, коли вони стоять на останніх витках.

Головка штатива перед постановкою на неї теодоліта повинна максимально наближатися до горизонтального положення. Це скорочує надлишкове обертання піднімальних гвинтів та усуває їх перекіс. Перекіс піднімальних гвинтів погано відображається на їх різьбі.

Закріпні гвинти алідади та труби потрібно закріплювати тільки злегка, щоб відчути, що гвинт „схопив”. Дуже сильне закріплення викликає надлишкові напруження в металі, руйнування різьби, гнуття осей. Особливо обережно потрібно діяти юстувальними гвинтами. Їх потрібно оберігати від зношування. Зношені гвинти погано тримають юстування. Не варто зловживати юстуваннями приладу. Робити їх потрібно у випадку прямої необхідності. Рухомі частини теодолітів потрібно переміщати плавно, без поштовхів.

Пил та жирні сліди пальців забруднюють лінзи. До лінз не слід торкатися пальцями. Їх зовнішню поверхню можна протирати чистою білою ганчіркою з льону чи тонкого полотна. Можна протирати чистою ватою змоченою спиртом.

Волога чинить руйнівний вплив як на скляні, так і на металеві частини приладу. Краплі води можуть утворити на поверхні скла нальоти (прозорі чи непрозорі плями). На металевих частинах волога може викликати окислення. Тому, коли починається дощ, прилад потрібно укласти в футляр чи надійно закрити чохлом, парасолькою, плащем, брезентом.

При внесенні приладу з холоду в тепле приміщення чи з теплого приміщення на холод необхідно залишати його закритим в футлярі на 3-4 год. Не можна ставити футляр з приладом поблизу нагрівальних приладів. В холодну пору року у перервах між спостереженнями рекомендується не заносити прилад в тепле приміщення, а зберігати його в неопалюваному приміщенні чи на відкритому повітрі.

При роботі на ґрунтовій поверхні башмаки штативу потрібно міцно всаджувати в ґрунт.

 

Лабораторна робота №1

Будова теодолітів

Нагадаємо, що будь-який теодоліт складається з таких основних вузлів: підставка (трегер), алідада, зорова труба.

Теодоліт 2Т2 (2Т2А) складається з (рис. 1): 1 – об’єктив; 2 – окуляр; 3 – візирки на трубі (для грубого візування); 4 – кремальєра; 5 – мікроскоп для взяття відліків; 6 – гвинт оптичного мікрометра; 7 – дзеркальце для освітлення поля зору мікроскопа; 8 – перемикач кругів (ГК та ВК); 9 – закріпний гвинт ВК; 10 – навідний гвинт ВК; 11 – закріпний гвинт ГК; 12 – навідний гвинт ГК; 13 – оптичний центрир (висок); 14 – циліндричний рівень; 15 – юстувальний(і) гвинт(и) циліндричного рівня; 16 – гвинт для зміщення лімба; 17 – підставка (трегер); 18 – піднімальні гвинти; 19 – пружна пластинка; 20 – закріпний гвинт алідади (в підставці); 21 – віконце з підписами градусів лімба; 22 – контактний рівень при ВК; 23 – віконце для зведення „параболи” рівня при ВК; 24 – елеваційний гвинт рівня при ВК.

Теодоліт Theo 020 B складається з (рис. 2): 1 – 20 див. будову 2Т2; 21 – навідний гвинт лімба; 22 – круглий рівень; 23 – фіксатор гвинта 16.

Рис. 1. Будова теодоліта 2Т2 (2Т2А)

Рис. 2. Будова теодоліта Theo 010 B

Теодоліт ТБ 1 складається з (рис. 3): 1 – 19 див. будову 2Т2А; 20 – круглий рівень; 21 – фіксатор гвинта 16; 22 - контактний рівень при ВК; 23 - віконце для зведення „параболи” рівня при ВК; 24 - елеваційний гвинт рівня при ВК.

Рис. 3. Будова теодоліта ТБ 1

Взяття відліків

Штрихові: Т30. Відлік береться з допомогою штриха, який в полі зору є нерухомим (насправді обертається разом з алідадою відносно нерухомого лімба). Поле зору мікроскопа зображене на рис. 4.

Рис. 4. Поле зору мікроскопа теодоліта Т30

Шкалові: ОТШ, 2Т30. Взяття відліку відбувається за допомогою допоміжної шкали (шкала Ноніуса). Для 2Т30 це шкала, яка розділена на 6 інтервалів (по 10’) довгими штрихами, а кожен цих інтервалів розділений ще на два (по 5’) короткими штрихами. На краях шкали є цифри 0 та 6 (або -0 та -6 для ВК), що відображають десятки мінут (рис. 5). Індексом за яким беруть відлік є штрих з цифрою, що відображає ціле число градусів. Поле зору мікроскопа теодолітів 2Т30 та ОТШ зображене на рис. 5, 6.

Рис. 5. Поле зору мікроскопа теодоліта 2Т30

Рис. 6. Поле зору мікроскопа теодоліта ОТШ

Оптичні: ТТ4, 2Т2, Theo 010 B, ТБ 1. Особливістю таких теодолітів є оптичний мікрометр за допомогою якого суміщаються протилежні штрихи лімба. Оптичний мікрометр має шкалу від 0 до 10’ з ціною поділки 1” (для ТТ4 до 20’ з ціною поділки 10”).

Приступати до взяття відліку можна тільки після суміщення штрихів оптичним мікрометром!

При вимірюванні зенітних віддалей (кутів, доповнювальних до 900) деякими теодолітами (наприклад 2Т2, ТТ4) крім того, потрібно елеваційним гвинтом рівня при ВК звести „параболу” і лише тоді брати відлік.

Поле зору теодолітів 2Т2, ТБ 1 та Theo 010 B зображене на рис. 7, 8, 9 відповідно.

2Т2: для взяття відліку, потрібно під числом градусів визначити кількість десятків мінут, а за мікрометром – кількість одиниць мінут та секунд.

ТБ 1: десятки мінут визначаються кількістю інтервалів між числом градусів А (зверху) та А+1800 (знизу). Далі так, як у 2Т2.

Рис. 7. Поле зору теодоліта 2Т2 (2Т2А)

Рис. 8. Поле зору теодоліта ТБ 1

Рис. 9. Поле зору теодоліта Theo 020 B

Для взяття відліку з ТТ4 потрібно оптичним мікрометром ввести в бісектор найближчий штрих лімба. Відлік складається з двох частин, які потрібно додати: 1) градуси та мінути з лімба; 2) мінути та секунди з мікрометра (рис. 10).

Рис. 10. Поле зору теодоліта ТТ4

В кінці пари студент повинен мати в зошиті малюнки теодолітів 2Т2 та Theo 020 з підписаними елементами та малюнки поля зору теодолітів 2Т2, Theo 010 B, ТБ1, ТТ4, ОТШ, Т30 з підписаними відліками.

Примітка: студент не допускається до всіх наступних занять з теодолітами, поки не захистить першу роботу!

 

Лабораторна робота №2

ЖУРНАЛ

ЖУРНАЛ

Додатки

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

до виконання лабораторних робіт

з дисципліни „Геодезичні прилади”

студентами спеціальності 5.08010102

„Землевпорядкування”

 

 

 

 

Болехів – 2011 р.


Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни „Геодезія” студентами спеціальності 5.08010102 „Землевпорядкування” / Барабаш В.Б. – Болехів: Прикарпатський лісогосподарський коледж 2011 р. – 28 с.

 

Укладач : В. Б. Барабаш , викладач геодезії спеціальності «Землевпорядкування» .

 

Рецензент : С. І. Петруса , викладач геодезії спеціальності «Лісове господарство».

 

Програму розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії

Інженерно-технічних дисциплін

 

Протокол № ___ від «___» ______ 2011 р.

 

Голова циклової комісії ___________ В. Ю. Гринечко.

 

Затверджено методичною радою Прикарпатського лісогосподарського коледжу

 

Протокол № ___ від ________ 2011 р.

 

Голова методичної ради : __________ Л. П. Коновальчук.

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП.................................................................................................
Загальні положення.............................................................................
Лабораторна робота № 1. Будова технічних теодолітів. Взяття відліків....................................................................................................  
Лабораторна робота № 2. Центрування. Перевірка оптичного центрира..................................................................................................  
Лабораторна робота № 3. Вимірювання горизонтальних кутів способом кругових прийомів...............................................................  
Лабораторна робота № 4. Дослідження нівелірів з компенсаторами......................................................................................  
Лабораторна робота № 5. Будова та технічні характеристики електронних тахеометрів, GPS-приймачів.........................................
Лабораторна робота № 6. Визначення сталої тахеометра з вимірювання віддалей в усіх комбінаціях.........................................  
Додатки..................................................................................................
Література..............................................................................................

 


ВСТУП

 

Лабораторні роботи складаються з трьох блоків: будова та дослідження теодолітів; будова та дослідження нівелірів; будова та дослідження електронних тахеометрів, ознайомлення з GPS-приймачами.

Специфіка вивчення даної дисципліни полягає в тому, що студенти повинні працювати з геодезичними приладами, які в більшості випадків мають високу вартість. Тому при вивченні нового типу приладів студент не допускається до наступного заняття з ними, допоки не захистить їх будову та порядок роботи!

Додатки призначені для більш детального та глибшого вивчення геодезичних приладів, за вивчення яких можна отримати додаткові бали.

Згідно ЄКТС оцінювання студентів проводиться за 100 бальною шкалою за такими критеріями: робота на парі; якість виконання; захист. Відповідно до шкали оцінювання, розподіл балів відбувається так, як показано в табл. 1.

Таблиця 1

№ з/п Назва роботи Бали за критеріями Сума балів
робота на парі якість викон. захист
Будова теодолітів. Взяття відліків
Центрування. Перевірка оптичного центрира
Вимірювання горизонтальних кутів способом кругових прийомів
Дослідження нівелірів з компенсаторами
Будова та технічні характеристики електронних тахеометрів, GPS-приймачів
Визначення сталої тахеометра з вимірювання віддалей в усіх комбінаціях
Захист лабораторних робіт       ---
Разом
Змістовий модуль
За вчасне виконання робіт
Загальна сума балів

 

 

Загальні положення

 

Якість та успіх геодезичних робіт, зокрема спостережень, багато в чому залежать від стану приладів. Оптичні теодоліти – складні конструкції, що складаються з великої кількості оптичних та механічних деталей. Пошкодження будь-якої деталі чи порушення взаємного зв’язку між деталями можуть привести прилад в неробочий стан чи знизити точність, а виправити прилад в польових умовах (осьову та оптичну системи) неможливо.

1. Укладка приладу в футляр чи ящик

При отриманні приладу ознайомитись з його правильною укладкою в ящик чи футляр, вивчити способи закріплення теодоліта закріпними пристроями, вивчити розташування всіх його частин. При цьому ящик чи футляр обов’язково розташований кришкою догори.

Після укладання всі закріпні та упаковочні гвинти потрібно загвинчувати до упора. Якщо після укладки приладу кришку ящика можна закрити вільно чи вільно надіти футляр, отже прилад укладений правильно. Ніяких зусиль при цьому застосовувати не потрібно.

2. Перевезення приладів

Всі високоточні прилади переносять чи перевозять обов’язково під наглядом спеціально призначеної особи (спостерігача або помічника спостерігача). Якщо прилад в футлярі, то він повинен бути встановлений основою вниз, якщо в ящику – ручкою вверх.

При перевезеннях приладів на автомашинах та підводах потрібно на дно вкладати товстий шар соломи, сіна, стружок, гілок чи м’яких речей. Для того, щоб під час перевезення ящики не терлись і не вдарялись об виступаючі частини (борти) автомашини чи підводи, потрібно робити спеціальні прокладки чи обгортати їх м’якими речами. При перевезенні на автомашинах прилади розташовують в передній частині кузова, а при перевезенні на підводах – в їх середній частині, уникаючи встановлення над осями.

На нерівних дорогах при невеликих переїздах робочі повинні ящик чи футляр з приладом тримати в руках, а якщо дорога дуже погана, необхідно знімати прилад з транспорту і переносити його в руках.

Якщо відстань невелика (до 100 м), то прилад можна переносити на штативі, відкріпивши всі закріпні гвинти. Для цього потрібно підставити плече між дома ніжками штатива, а третю ніжку притримувати рукою. Прилад при цьому повинен бути у вертикальному положенні!

3. Догляд та робота з приладом

На час невеликих перерв прилад можна не упаковувати в футляр чи ящик, а залишати його на штативі. Але в цьому випадку потрібно накривати його чохлом з м’якої тканини. Піднімальні та мікрометричні гвинти потрібно постійно тримати на середині їх ходу. Не можна ними працювати, коли вони стоять на останніх витках.

Головка штатива перед постановкою на неї теодоліта повинна максимально наближатися до горизонтального положення. Це скорочує надлишкове обертання піднімальних гвинтів та усуває їх перекіс. Перекіс піднімальних гвинтів погано відображається на їх різьбі.

Закріпні гвинти алідади та труби потрібно закріплювати тільки злегка, щоб відчути, що гвинт „схопив”. Дуже сильне закріплення викликає надлишкові напруження в металі, руйнування різьби, гнуття осей. Особливо обережно потрібно діяти юстувальними гвинтами. Їх потрібно оберігати від зношування. Зношені гвинти погано тримають юстування. Не варто зловживати юстуваннями приладу. Робити їх потрібно у випадку прямої необхідності. Рухомі частини теодолітів потрібно переміщати плавно, без поштовхів.

Пил та жирні сліди пальців забруднюють лінзи. До лінз не слід торкатися пальцями. Їх зовнішню поверхню можна протирати чистою білою ганчіркою з льону чи тонкого полотна. Можна протирати чистою ватою змоченою спиртом.

Волога чинить руйнівний вплив як на скляні, так і на металеві частини приладу. Краплі води можуть утворити на поверхні скла нальоти (прозорі чи непрозорі плями). На металевих частинах волога може викликати окислення. Тому, коли починається дощ, прилад потрібно укласти в футляр чи надійно закрити чохлом, парасолькою, плащем, брезентом.

При внесенні приладу з холоду в тепле приміщення чи з теплого приміщення на холод необхідно залишати його закритим в футлярі на 3-4 год. Не можна ставити футляр з приладом поблизу нагрівальних приладів. В холодну пору року у перервах між спостереженнями рекомендується не заносити прилад в тепле приміщення, а зберігати його в неопалюваному приміщенні чи на відкритому повітрі.

При роботі на ґрунтовій поверхні башмаки штативу потрібно міцно всаджувати в ґрунт.

 

Лабораторна робота №1

Будова теодолітів. Взяття відліків

Мета: вивчити будову теодолітів та призначення всіх гвинтів. Навчитись брати відліки з теодолітів різних типів.

Основні відомості. За точністю теодоліти поділяють на високоточні (0,4-1”), точні (1-10”), технічні (>10”).

Марка теодоліта розшифровується таким чином: цифра перед буквою(буквами) вказує покоління приладу, цифра (цифри) після букв(и) – на СКП вимірювання горизонтального кута, як правило, в секундах (вертикальний кут може вимірюватись з гіршою точністю).

Приклад: 3Т5КП. 3 – третє покоління (серія), 5 – КП вимірювання горизонтального кута (сек), К – наявність компенсатора, П – пряме зображення зорової труби.

Розшифруємо ще декілька марок теодолітів. ОТШ – оптичний теодоліт шкаловий; ТБ 1 – „теодолит большой”; ТТ4 – теодоліт-тахеометр.

В теодолітах розрізняють такі типи відлікових пристроїв: штрихові, шкалові мікроскопи (в технічних) та оптичні мікрометри (в точних та високоточних).

Будова теодолітів

Нагадаємо, що будь-який теодоліт складається з таких основних вузлів: підставка (трегер), алідада, зорова труба.

Теодоліт 2Т2 (2Т2А) складається з (рис. 1): 1 – об’єктив; 2 – окуляр; 3 – візирки на трубі (для грубого візування); 4 – кремальєра; 5 – мікроскоп для взяття відліків; 6 – гвинт оптичного мікрометра; 7 – дзеркальце для освітлення поля зору мікроскопа; 8 – перемикач кругів (ГК та ВК); 9 – закріпний гвинт ВК; 10 – навідний гвинт ВК; 11 – закріпний гвинт ГК; 12 – навідний гвинт ГК; 13 – оптичний центрир (висок); 14 – циліндричний рівень; 15 – юстувальний(і) гвинт(и) циліндричного рівня; 16 – гвинт для зміщення лімба; 17 – підставка (трегер); 18 – піднімальні гвинти; 19 – пружна пластинка; 20 – закріпний гвинт алідади (в підставці); 21 – віконце з підписами градусів лімба; 22 – контактний рівень при ВК; 23 – віконце для зведення „параболи” рівня при ВК; 24 – елеваційний гвинт рівня при ВК.

Теодоліт Theo 020 B складається з (рис. 2): 1 – 20 див. будову 2Т2; 21 – навідний гвинт лімба; 22 – круглий рівень; 23 – фіксатор гвинта 16.

Рис. 1. Будова теодоліта 2Т2 (2Т2А)

Рис. 2. Будова теодоліта Theo 010 B

Теодоліт ТБ 1 складається з (рис. 3): 1 – 19 див. будову 2Т2А; 20 – круглий рівень; 21 – фіксатор гвинта 16; 22 - контактний рівень при ВК; 23 - віконце для зведення „параболи” рівня при ВК; 24 - елеваційний гвинт рівня при ВК.

Рис. 3. Будова теодоліта ТБ 1

Взяття відліків

Штрихові: Т30. Відлік береться з допомогою штриха, який в полі зору є нерухомим (насправді обертається разом з алідадою відносно нерухомого лімба). Поле зору мікроскопа зображене на рис. 4.

Рис. 4. Поле зору мікроскопа теодоліта Т30

Шкалові: ОТШ, 2Т30. Взяття відліку відбувається за допомогою допоміжної шкали (шкала Ноніуса). Для 2Т30 це шкала, яка розділена на 6 інтервалів (по 10’) довгими штрихами, а кожен цих інтервалів розділений ще на два (по 5’) короткими штрихами. На краях шкали є цифри 0 та 6 (або -0 та -6 для ВК), що відображають десятки мінут (рис. 5). Індексом за яким беруть відлік є штрих з цифрою, що відображає ціле число градусів. Поле зору мікроскопа теодолітів 2Т30 та ОТШ зображене на рис. 5, 6.

Рис. 5. Поле зору мікроскопа теодоліта 2Т30

Рис. 6. Поле зору мікроскопа теодоліта ОТШ

Оптичні: ТТ4, 2Т2, Theo 010 B, ТБ 1. Особливістю таких теодолітів є оптичний мікрометр за допомогою якого суміщаються протилежні штрихи лімба. Оптичний мікрометр має шкалу від 0 до 10’ з ціною поділки 1” (для ТТ4 до 20’ з ціною поділки 10”).

Приступати до взяття відліку можна тільки після суміщення штрихів оптичним мікрометром!

При вимірюванні зенітних віддалей (кутів, доповнювальних до 900) деякими теодолітами (наприклад 2Т2, ТТ4) крім того, потрібно елеваційним гвинтом рівня при ВК звести „параболу” і лише тоді брати відлік.

Поле зору теодолітів 2Т2, ТБ 1 та Theo 010 B зображене на рис. 7, 8, 9 відповідно.

2Т2: для взяття відліку, потрібно під числом градусів визначити кількість десятків мінут, а за мікрометром – кількість одиниць мінут та секунд.

ТБ 1: десятки мінут визначаються кількістю інтервалів між числом градусів А (зверху) та А+1800 (знизу). Далі так, як у 2Т2.

Рис. 7. Поле зору теодоліта 2Т2 (2Т2А)

Рис. 8. Поле зору теодоліта ТБ 1

Рис. 9. Поле зору теодоліта Theo 020 B

Для взяття відліку з ТТ4 потрібно оптичним мікрометром ввести в бісектор найближчий штрих лімба. Відлік складається з двох частин, які потрібно додати: 1) градуси та мінути з лімба; 2) мінути та секунди з мікрометра (рис. 10).

Рис. 10. Поле зору теодоліта ТТ4

В кінці пари студент повинен мати в зошиті малюнки теодолітів 2Т2 та Theo 020 з підписаними елементами та малюнки поля зору теодолітів 2Т2, Theo 010 B, ТБ1, ТТ4, ОТШ, Т30 з підписаними відліками.

Примітка: студент не допускається до всіх наступних занять з теодолітами, поки не захистить першу роботу!

 

Лабораторна робота №2

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти