|
СПІВВІДНОШЕННЯ АРХІТЕКТУРНИХ ФОРМ
(ОБ’ЄМНО–ПРОСТОРОВЕ ФОРМОТВОРЕННЯ)
№з/п
| Конфігу-рація форми
| Трансформація форми
| Психологія форми
| Взаємодія форми (об’єму-площини)
|
Переважаюча форма в історичних архітектурних стилях та релігіях
| Площина
| Об’єм
| Простір
| Базисні кольори та звуки
| Емоційна реалізація та терапія
| Квадрат, прямокутник
| Коло,
еліпс
| Трикутник, трапеція
| Стихія–мінерал
| Космічне тіло
|
| Квадрат
| прямокутник
| куб
| Прямолінійно-прямокутно-напрямлена структура
| Черво-ний
Нота Сі
(Кі)
| Пристрасть як фізична енергія
|
Куб, паралелепіпед
|
Овальний циліндр
|
Піраміда, трапеція
| Єгипет, Месопотамія, Еллада, Давній Рим, Ренесанс, конструктивізм, хай-тек
| Земля–твердь
| (анатомія–сила)
| Іслам
юдаїзм
| релігія
| Земля/Марс
|
| Коло
| еліпс
| куля
| Криволінійно-хвилясто-напрямлена структура
| Синій
Нота Мі
| Чистота як почуттєва емоційність
|
Циліндр
|
Куля, еліпсоїд
|
Конус
| Трипілля, скіфсько-козацькі могили, візантійсько-романська, бароко, модернізм, біонічна
| Вода–рідина
| (психологія–душа)
| буддизм
християнство
| релігія
| Місяць/Венера
|
| Трикут-ник (рівнобічний)
| багатокутник
| піраміда
| Зигзаголіній-но-гострокутно-напрямлена структура
| Жовтий
Нота Соль
| Світлість як інтелекту-альна логічність
|
Призма
|
Конусоїд
|
Тетраедр
| Єгипет, Шумери, готика, Доколумбова Америка, постмодернізм, деконструктивізм
| Вогонь–повітря
| (розум–свідомість)
| Бахаїзм
конфуціанство
| релігія
| Сонце/Юпітер
|
Таблиця ІІ
КОРОТКИЙ СЛОВНИК СПЕЦІАЛЬНИХ ТЕРМІНІВ*
№ з/п
| Терміни
| Похо-дження
| Пояснення, визначення, тлумачення
| 1.
| Аберація
| (лат.)
| – Відхилення, зміна, зміщення
| 2.
| Акварель
| (лат.)
| – Водяна прозора фарба з природних тонкотертих барвників. Техніка живопису
| 3.
| Акцент
| (лат.)
| – Підкреслення. Виділення маси, форми, кольору, звуку (в мистецтві٭)
| 4.
| Аналіз
| (гр.)
| – Розчленування, метод дослідження засобом розкладання на складові (протилежне – синтез)
| 5.
| Антураж
| (фр.)
| – Оточувати. Навколишнє середовище
| 6.
| Аплікація
| (лат.)
| – Прикладання. Художній твір, виконаний з різноманітних шматочків паперу, тканини
| 7.
| Архітектура
| (гр.)
| – Мистецтво будувати. Естетика інженерності в будівництві (форм, конструкції, функції)
| 8.
| Асоціація
| (лат.)
| – Творчий зв’язок між окремими уявленнями, враженнями, ідеями, думками
| 9.
| Брекчія
| (іт.)
| – Уламки каменю. Мистецтво з великих уламків каменів на площині
| 10.
| Ватман
| (англ.)
| – Прізвище власника виробництва паперу; високий ґатунок паперу
| 11.
| Вестибюль
| (фр.)
| – Сіни. Вхідна (перед фойє) частина у громадських приміщеннях
| 12.
| Візуалізація
| (лат.)
| – Зорові передачі (світіння, миготіння, рухливість поверхні)
| 13.
| Віртуальність
| (лат.)
| – Можливий, до здібностей, до проявлення, переміщення
| 14.
| Вітраж
| (фр.)
| – Виріб з кольорового скла у вікнах. Твір мистецтва
| 15.
| Вітрина
| (фр.)
| – Великі засклені площини для огляду, освітлення
| 16.
| Впорядкування
| (укр.)
| – Благоустрій (рос.) території. Приведення до естетично-функціонального порядку
| 17.
| Газон
| (фр.)
| – Дерен, коротко підстрижена трава
| 18.
| Гама
| (гр.)
| – Послідовність звуку, кольору
| 19.
| Гармонія
| (гр.)
| – Злагодженість частин як єдиного цілого
| 20.
| Гравірування
| (фр.)
| – Вирізання, висікання на металі, склі, пластмасі. Твір мистецтва
| 21.
| Графіка
| (гр.)
| – Однотонний писаний або тиснений малюнок. Вид мистецтва
| 22.
| Гуаш
| (іт.)
| – Водяна непрозора фарба з природних (корпусних) барвників. Техніка живопису
| Продовження
№ з/п
| Терміни
| Похо-дження
| Пояснення, визначення, тлумачення
| 23.
| Декор
| (лат.)
| – Гідність як графічний знак роду. Твір мистецтва
| 24.
| Дизайн
| (англ.)
| – Мистецтво оформлення як естетика технології, функції та конструкції предметів побуту
| 25.
| Динаміка
| (лат.)
| – Сила, потужність, напруга зміщення
| 26.
| Екстер’єр
| (лат./фр.)
| – Зовнішність. Вигляд об’єкта
| 27.
| Емаль
| (фр.)
| – Плавити. Шар тонкого покриття зі склоподібної речовини. Твір мистецтва
| 28.
| Емоція
| (лат. /фр.)
| – Хвилювання, враження (гнів, радість)
| 29.
| Епос
| (гр.)
| – Переповідання, про героїв, події історії
| 30.
| Епоха
| (гр.)
| – Затримка. Вимір часу визначних подій, мистецьких процесів
| 31.
| Естетика
| (гр.)
| – Почуттєве сприйняття художнього пізнання
| 32.
| Етика
| (гр.)
| – Звичай як норма поведінки та стосунків
| 33.
| Етнографія
| (гр.)
| – Народна культура. Вид побуту (звичаї, обряди)
| 34.
| Жанр
| (лат.)
| Вид мистецького твору (живопис, графіка, акварель)
| 35.
| Живопис
| (укр.)
| – Вид мистецького твору, виконаного олійними фарбами (писати, малювати, викликати живість))
| 36.
| Знак
| (укр./сск. (санскрит))
| – Умовна ознака (сигнал) звуку, кольору. Якщо знак несе зміст, він стає символом
| 37.
| Ідея
| (гр.)
| – Основа. Першообраз/уявлення, головна думка
| 38.
| Ілюзія
| (лат.)
| – Примарність, обман, уявність зображень
| 39.
| Ілюстрація
| (лат.)
| – Освітлення. Наочне зображення, доповнення до чогось
| 40.
| Імітація
| (лат.)
| – Наслідування, підроблення
| 41.
| Імпровізація
| (лат./фр.)
| –Непередбачуване виконання “на ходу”
| 42.
| Інженер
| (лат.)
| – Здібність. Спеціаліст з вищою технічною освітою
| 43.
| Інтерпретація
| (лат.)
| – Авторське тлумачення. Виконання видозмінене, завчасно обдумане
| 44.
| Інкрустація
| (лат.)
| – Врізання. Прикрашання шматочками, які врізають врівень з поверхнею. Твір мистецтва
| 45.
| Інсталяція
| (лат.)
| – Зволожено-краплено. Вид виконання художнього твору
| 46.
| Інтарсія
| (лат.)
| – Вкривання шматочками дерева. Композиція на дерев’яних предметах. Твір мистецтва
| 47.
| Інтер’єр
| (фр.)
| – Внутрішній простір приміщення
| 48.
| Іррація
| (лат.)
| – Позасвідомий, несумісний із цілістю. Як вид пізнання, поза межами рації-логіки
| 49.
| Історія
| (гр.)
| – Дослід подій, явищ в їх послідовному зв’язку
| 50.
| Карбування
| (лат.)
| – Створений як кам’яно-вугільна смола. Вибивання на металі (чеканка – рос.)
| 51.
| Картон
| (гр.)
| – Аркуш. Спресований в декілька шарів папір
| 52.
| Квадрат
| (лат.)
| – Чотирикутник, рівнобічний прямокутник
| 53.
| Кераміка
| (гр.)
| – Гончарство. Вироби зі спеченої глини (плитка, посуд). Твір мистецтва
| Продовження
№ з/п
| Терміни
| Похо-дження
| Пояснення, визначення, тлумачення
| 54.
| Кінетика
| (гр.)
| – Рухливість. Енергія руху, зміни положень
| 55.
| Клаузура
| (лат.)
| – Попередня частина. Передпроектна ідея та її ескізне виконання. Частина архітектурного проекту
| 56.
| Ковка
| (укр.)
| – Обробка металу технікою художнього кування
| 57.
| Колаж
| (фр.)
| – Наклеювання різним кольором, фактурою матеріалів на поверхні
| 58.
| Колор/колір
| (лат.)
| – Барва. Колористість фарб
| 59.
| Композиція
| (лат.)
| – Складання. Побудова за змістом, ідеєю
| 60.
| Контраст
| (фр.)
| – Протилежність. Різке заперечливе рішення
| 61.
| Концепція
| (лат.)
| – Система ідей. Сукупність ознак, змісту, форми
| 62.
| Креативність
| (лат.)
| – Творення. Ідея або задум ідеї, видумки, уяви
| 63.
| Ландшафт
| (нім.)
| – Загальний вигляд, крайобраз місцевості
| 64.
| Логіка
| (гр.)
| – Наука про розумові судження та доцільність
| 65.
| Логотип
| (гр.)
| – Найуживаніший знак (літера, форма)
| 66.
| Масштаб
| (нім.)
| – Мірна палиця. Мірна величина на зображенні відносно натуральної величини та людини
| 67.
| Метр
| (гр.)
| – Міра. Порядок чергування елементів
| 68.
| Мінерал
| (фр.)
| – Природна хімічна однорідна сполука або порода
| 69.
| Міф
| (гр.)
| – Переказ про священно-неземні події, богів, стихії
| 70.
| Модуль
| (лат.)
| – Міра. Величина розміру, форми, маси, рекомендована для композиції або виміру
| 71.
| Мозаїка
| (гр.)
| – Музи. Мистецтво (для муз) з окремих частин кераміки, смальти. Художня строкатість. Твір мистецтва
| 72.
| Монтаж
| (фр.)
| – Підйом. Добір, поєднання окремих частин в ціле
| 73.
| Насиченість
| (укр.)
| – Наповненість. Відносна концентрація барви
| 74.
| Новація
| (лат.)
| – Оновлення. Зміна, новизна, нововведення
| 75.
| Нюанс
| (фр.)
| – Відтінок. Ледь помітна різниця, переміна
| 76.
| Образ
| (укр.)
| – Форма. Зображення, що передано почуттями або логікою задуму
| 77.
| Оптичність
| (гр.)
| – Зоровий. Пов’язаний із властивостями зору
| 78.
| Орієнтація
| (гр.)
| – Схід. Місце визначення, напряму руху, зображення
| 79.
| Орнамент
| (лат.)
| – Сукупність знаків/форм як прикраси, візерунку
| 80.
| Панно
| (лат.)
| – Шматок. Художнє оздоблення стіни, стелі (площини). Твір мистецтва
| 81.
| Пастель
| (іт.)
| – Паста/тісто. М’які олівці з фарби-крейди та зв’язуючого. Твір мистецтва
| 82.
| Пейзаж
| (фр.)
| – Місцевість, краєвид (крайобраз)
| 83.
| Перспектива
| (лат.)
| – Бачу наскрізь. Спосіб бачення на площині, креслення та ілюстрація такого зображення
| 84.
| Пластика
| (гр.)
| – Скульптурність, гнучка форма
| 85.
| Поліграфія
| (гр.)
| – Багатодрукована, писемна творчість
| 86.
| Потенційність
| (лат.)
| – Прихована спроможність, сила, дієвість
| 87.
| Проект
| (лат.)
| – Попередній задум, виконання. Сукупність креслень та ілюстрацій
| Продовження
№ з/п
| Терміни
| Похо-дження
| Пояснення, визначення, тлумачення
| 88.
| Прообраз
| (укр.)
| – Прибічник (в інтересах образу), відповідник
| 89.
| Пропорція
| (лат.)
| – Співвідношення. Співмірність, цілого як частин між собою та цілим
| 90.
| Професія
| (лат.)
| – Офіційне заняття. Спеціальність набута освітою
| 91.
| Ракурс
| (фр.)
| – Вкорочений. Вигляд (в перспективі) змінених обрисів деталей
| 92.
| Рапорт
| (фр.)
| – Повернення. Повторюваний елемент як набір орнаменту
| 93.
| Рація
| (лат.)
| – Рахунок. Розумова доцільність
| 94.
| Реклама
| (лат.)
| – Заклик. Інформація, популяризація виробу
| 95.
| Ремісництво
| (укр.)
| – Кваліфікована праця людей без інженерних знань
| 96.
| Рельєф
| (лат.)
| – Піднімання/пониження, площини, поверхні
| 97.
| Решітка
| (укр./сск.)
| – Решето. Ребристо-пустотна площина (в нім. – ґратки)
| 98.
| Ритм
| (гр.)
| – Розмірність. Рівномірно-змінне чергування елементів (в математичних прогресіях)
| 99.
| Ритуал
| (лат.)
| – Церемонія звичаю, обряду
| 100.
| Сангіна
| (лат.)
| – Кров. М’який темно-червоний олівець. Твір мистецтва
| 101.
| Сграфіто
| (іт.)
| – Продряпування. Декоративно-штукатурне мистецтво виконання способом злущення шарів
| 102.
| Симетрія
| (гр.)
| – Розмірність. Зображення, виконане з частин, які дзеркально повторюють одна одну (є центральна, осьова, площинна)
| 103.
| Символ
| (гр.)
| – Прикмета. Змістовне наповнення знака
| 104.
| Синтез
| (гр.)
| – З’єднання. Вивчення предмета як цілість у взаємозв’язку частин
| 105.
| Сквер
| (англ.)
| – Квадрат. Декоративно озеленена ділянка
| 106.
| Смальта
| (іт./нім.)
| – Емаль. Кольорове непрозоре скло в мозаїці
| 107.
| Спектр
| (лат.)
| – Видиво. Послідовна зміна однорідних кольорів, звуків, форми
| 108.
| Соціум
| (лат.)
| – Спільність, громада, суспільство
| 109.
| Спеціаліст
| (лат.)
| – Особливий. Знавець в певній галузі, виробництві
| 110.
| Спіраль
| (гр.)
| – Вигин. Плоска крива. Лінія, що завертається навколо точки, змінюючи радіус
| 111.
| Статика
| (гр.)
| – Незрушність, спокій, рівновага (статечність)
| 112.
| Стенд
| (англ.)
| – Щит. Пристрій експозиції
| 113.
| Стиль
| (лат.)
| – Знаряддя. Єдність змісту, форми, техніки, ідеї
| 114.
| Стюк
| (лат./перс.)
| – Вапно/гіпс. Розчин для покриття стін інтер’єрів
| 115.
| Схема
| (гр.)
| – Вид. Форма передачі основної ідеї, спрощене зображення в загальних рисах
| 116.
| Тату
| (фр./полі-незійське)
| – Образ. Заява про себе, напис, візерунок
| 117.
| Текстура
| (лат.)
| – Тканина. Зв’язок ліній природного малюнку на зрізі деревини, каменю або технологічна будова тканини
| Закінчення
№ з/п
| Терміни
| Похо-дження
| Пояснення, визначення, тлумачення
| 118.
| Темпера
| (іт.)
| – Фарби на емульсіях (штучні, натуральні). Твір мистецтва
| 119.
| Теорія
| (гр.)
| – Дослідження. Система вірогідних висновків в науці. Логічне узагальнення практичного досвіду
| 120.
| Техніка
| (гр.)
| – Вправність, майстерність та засоби виконання
| 121.
| Технологія
| (гр.)
| – Поєднання. Єдність процесів та виробництва
| 122.
| Типологія
| (гр.)
| – Слід. Систематизація по класах (видах) за спільними ознаками
| 123.
| Тло
| (лат.)
| – Дно. Оточення (див. фон), задня від зображення площина
| 124.
| Тонування
| (лат.)
| – Пісенно-звуковість. Переважання кольору (колоритність)
| 125.
| Тотожність
| (укр.)
| – Той самий. Подібність за формою, кольором, конфігуративністю між окремими елементами
| 126.
| Трансформація
| (лат.)
| – Зміна. Перетворення виду, форми, властивостей
| 127.
| Трикутник
| (гр.)
| – Стиснення. Потроєне стиснення площинної форми
| 128.
| Увраж
| (фр.)
| – Твір. Великоформатні елементи композиції (багато оформлене видання)
| 129.
| Умбра
| (лат.)
| – Тінь. Коричнева фарба-мінерал. Твір мистецтва
| 130.
| Фактура
| (лат.)
| – Обробка. Оздоблення поверхні, в мистецтві для художньої виразності
| 131.
| Фасад
| (лат.)
| – Обличчя. Лицьовий (зовнішність) бік будинку
| 132.
| Фініфть
| (гр.)
| – Межовість. Накладання емалі з перетинками (на метал). Твір мистецтва
| 133.
| Фойє
| (фр.)
| – Осередок. Зал для рекреації перед приміщеннями
| 134.
| Фольклор
| (англ.)
| – Мудрість. Знання та творчість народу
| 135.
| Фон
| (лат.)
| – Основа, оточення, тло/дно
| 136.
| Форма
| (лат.)
| – Обрис. Устрій, конфігурація площини, об’єму
| 137.
| Фрактали
| (лат.)
| – Зломи. Дробування (фракції), розламування
| 138.
| Фрески
| (іт.)
| – Свіжий. Виконання водяними фарбами по вогкій штукатурці. Твір мистецтва
| 139.
| Функція
| (лат.)
| – Специфіка роботи/назначення
| 140.
| Хол
| (англ.)
| – Велике приміщення для почекання/рекреації
| 141.
| Хроматичність
| (гр.)
| – Кольоровість, барвистість (протилежне – ахроматичність як безбарвність – однотонність)
| 142.
| Художність
| (стар.укр./слов’ян.)
| – Чудесник. Творчість, яка заворожує та приваблює увагу – зачудовує
| 143.
| Чуття/чутли-вість
| (укр.)
| – Сприймальність. Здатність підвищено реагувати на зовнішньо-внутрішні подразники
| 144.
| Штрихування
| (нім.)
| – Лінійність. Проста техніка малюнка, покриття площини та об’єму
| 145.
| Штукатурка
| (іт.)
| – Захисний шар (тиньк) розчину. Покривально-оздоблювальна поверхня стіни (див. Стюк)
|
ЧАСТИНА І
МОДУЛЬ І
|