ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тема IV. ОСОБЛИВОСТІ КОМПОЗИЦІЇ ЗАСОБАМИ

МЕТРА ТА РИТМУ

Завдання 4. Задана тема композиції виконується на двох аркушах формату А-4 як два підзавдання: а) композиція метричними засобами; б) композиція ритмічними засобами.
4 год

 

Завдання виконують на основі співмірностей (лат. – пропорціювання) як художню композицію математичних співвідношень. Математичними закономір­ностями студенти вчаться вирішувати архітектурну гармонію як структурне співвідношення елементу (форми–модуля), естетизують закони його кількісно-метричної та ритмічно-конфігуративної зміни як засобів архітектурного та технологічно–опоряджувального мистецтва.

· Композицію засобами метра (з гр. – міра) вирішують як естетику, з використанням математичних рядів “прогресії” послідовного повторення (раз–раз–раз) або послідовної зміни (раз–і, раз–і) одного і того самого елементу.

· Композиція засобами ритму (з гр. роз – міра) є змінений метричний ряд, що послідовно повторюється в арифметичній або геометричній прогресії.

· Рядом називають впорядковану у періодичному повторенні пропор­ційних відношень “метра–ритму” систему елементів. Елемент, який має форму та метричну, кількісну, конфігуративну або дистанційну закономірність повторен­ня, називають періодом ряду.

· Ритм та метр можуть бути простими та складними:

а) простий ритм – повторення однакових елементів з різним інтервалом.

б) складний ритм – зміна складності елементів та інтервалів між елементами.

в). Простий метр – повторення однакових елементів та інтервалів.

г). Складний метр – повторення різних елементів у метричних рядах, спрямо­ваних композиційно у протилежних напрямах.

Отже, метричній та ритмічній композиції властива змінність та повто­рюваність, що дає системі відчуття організованості як статики або змінності як динаміки, яка може розвиватися в різних напрямах. Композиції можуть бути варіантом поєднання засобів метра–ритму.

Площина може розглядатись як поверхня: інтер’єру, екстер’єру, елементів впорядкування.

· Послідовність виконання завдання:

Студентам коротко (1 год) викладають терміни та поняття, необхідні для вирішення двох підзавдань.

Студенти протягом відведеного часу (аудиторної та самостійної роботи) виконують завдання за довільно вибраною схемою з врахуванням:

а) засобів естетики метричних рядів (форми, маси, кольору, відстані між елементами);

б) засобів естетики ритмічних рядів (композиції на основі арифметичної, геометричної прогресії);

Композицію виконують на основі технології та сировини опоряджувально–декоративних матеріалів (скло, метал, кераміка, дерево).

· Техніка виконання (в кольорі): аплікація та паперове моделювання (решітки, мозаїчного панно, віконного вітражу).

 

 

Тема ІV. Ілюстрації виконаних робіт до Завдання 4

(Метр – ритм)

Рис. 1. Метрична (статична) композиція на основі трьох елементів   Рис. 2. Ритмічна (динамічна) композиція складних рядів (геометричної прогресії)
ст. гр. АР-11 Чопей С. ст. гр. АР-11 Чопей С.
Рис. 3. Метричний простий ряд на основі одного елемента Рис. 4. Ритмічна (динамічна) композиція простих рядів (арифметичної прогресії)
а) виконання композиції “метричними” засобами б) виконання композиції “ритмічними” засобами

Тема V. ОСОБЛИВОСТІ КОМПОЗИЦІЇ РАЦІОНАЛЬНИМИ

ТА ІРРАЦІОНАЛЬНИМИ ЗАСОБАМИ

Завдання 5. Задана тема композиції виконується на двох аркушах формату А-4 як два підзавдання: а) композиція засобами раціональності; б) композиція засобами ірраціональності.
4 год

 

Завдання вирішують на основі подальшого вивчення пропорцій (див. тема 4) засобами раціонально-логічного та ірраціонально-емоційного виконання.

· Композицію засобами раціонального (з лат. – розумово /усвідомленого) вирішують як естетику з використанням логічної практичності геометричних форм. Найпростішим методом є метричне або ритмічне повторення модуля геометричної форми. В архітектурі Давнього Єгипту використовували мірний шнур, рівно поділений вузлами на 12 частин (як 12 місяців року), з якого утворили трикутник з поділами сторін 3:4:5. Такий трикутник називався “священним/золотим”.

У геометричних композиціях Еллади користувалися методом “єдиної аналогії” як модульної пропорції цілого та його частин. На основі двох рівних квадратів, що творили прямокутник, будували Парфенон та інші храми. В Київській Русі храми будували на основі рівнобедреного трикутника, в якому сторона називалася “мірна пряма сажень” (152,8 см), діагональ – “коса – велика сажень” (216,0 см). За основний модульний розмір для побудови храмів було прийнято діаметр центрального куполу. Тобто як ірраціональну властивість поєднання периметру кола з периметром вписуваного в нього багатокутника підкупольної стіни.

· Композицію засобами ірраціонального (з лат. – позасвідомо-інтуїтивного) вирішують як естетику форм, що побудовані на основі “почуттєвих” композицій, тобто величин виміру, які діляться на частини з некратними числами (цілого і його десятої, сотої, тисячної). До ірраціональних відносять число Пі 3,14 у вимірах довжини та площі кола та його показникові співвідношення до вписуваного в коло багатокутника.

Найпростішою ірраціональною геометричною формою є трикутник, побудо­ваний на основі сторін прямокутника (з двох квадратів) та його діагоналі. Співвідношення сторін 1:2, а трикутник, утворений на їх основі, називатиметься трикутником “золотого перетину”.

За законами побудови пропорцій “золотого перетину” кожний наступний розмір або величина збільшуватимуться як сума двох попередніх. Наприклад: Якщо “раціональний” ряд величин змінюється (за законами метричності–ритмічності) як послідовне збільшення виміру заданого модуля (наприклад: 1–2–3–4–5–6–7–8–9–10–11–12–13) то “ірраціональний” збільшується на кожну наступну величину як сума двох попередніх (наприклад, 1–2–3–5–8–13–21... і т. д.)

Ірраціональність рядів досліджував італійський математик Фібоначчі, пізніше французький архітектор Ле Корбюзьє. Він запропонував дві шкали виміру на основі пропорцій людини (червону та синю) та побудував за цими пропорціями будинок у Марселі.

У сучасному архітектурному пропорціюванні (з лат. – співмірність) міжнародним стандартом прийнято узагальнений розмір (30 см) як уніфіковане співвідношення біологічних вимірів людини (ергономіка) до технологічних процесів будівельних виробів та розмірів. Така співмірність архітектурної форми та її елементів до людини та її частин, а також до навколишнього природного та архітектурного середовища називається масштабністю (масштабом).

Площина може розглядатись як поверхня: інтер’єру, екстер’єру, елементів впорядкування.

· Послідовність виконання завдання: Студентам коротко (1 год) викла­дають терміни та поняття, необхідні для вирішення двох підзавдань. Студенти протягом відведеного часу (аудиторної та самостійної роботи) вико­нують завдання за довільно вибраною схемою з врахуванням: а) засобів естетики раціональних форм (сажневий, “золотий” або рівносторонній трикутник); б) засобів естетики ірраціонального трикутника “золотого перетину” (побудова ірраціональних пропорцій з трикутників “золотого перетину” та композиції площини);

Композицію виконують на основі технології та сировини опоряджувально–декоративних матеріалів (скло, метал, кераміка, дерево).

· Техніка виконання (в кольорі): аплікація та паперове моделювання (решітки, мозаїчного панно, віконного вітражу).

 

 

Тема V. Ілюстрації виконаних робіт до Завдання 5

(Рація – іррація)

     
Рис. 1. Побудова пропорцій та співвідношень сторін (3×4×5) “золотого трикутника” Рис. 2. Побудова пропорцій та співвідношень сторін (а×2а×Ö5) трикутника “золотого перетину”
     
Рис. 3. Прямолінійна композиція “золотий трикутник” Рис. 4. Побудова композиції за законами співвідношень трикутників “золотого перетину”
а) виконання композиції раціональними засобами (єгипетський “золотий трикутник” (3–4–5 см)) б) виконання композиції ірраціональними засобами

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти