Тема І. КОЛІР, ПОВЕРХНЯ ТА СВІТЛО

Завдання вирішують на основі: властивостей поверхні площини (фактура, текстура) та особливостей кольору (хроматичні – ахроматичні, теплі – холодні, основні та протилежні).

· Ознайомлюються з основними властивостями кольорової гами як спектрального аналізу електромагнітних особливостей світлового потоку та фізіологічно-психологічних властивостей його сприйняття людиною.

· Послідовність виконання завдання:

Студентам коротко (1 год) викладають терміни та поняття, пов’язані із тематикою особливостей кольорової композиції площини:

а) на основі доповнювальних протилежностей базових кольорів:

– червоний (енергія) – зелений (життєвість);

– жовтий (мислення) – фіолетовий (духовність);

– синій (почуття) – оранжевий (активність);

б) студенти протягом відведеного часу (аудиторної та самостійної роботи) виконують завдання за довільно вибраною схемою розташу­вання на площині (рис. 1, 2).

Площина може розглядатися як поверхня (стіни, перегородки, вітража, панно).

· Техніка виконання (в кольорі) гуашними фарбами як тонування на білому папері технікою тампування (ватним, марлевим, пінопластовим тампоном).

· Оформлення: на форматі А-4 (1 аркуш). Підписи: “Класичні кольо­ри”, прізвище студента та ін. виконувати за аналогією до Теми – І (першого модульного рівня). Усі наступні оформлюються аналогічно.

Тема І. Ілюстрації виконаних робіт до Завдання 1

(особливості базових кольорів)

Рис. 1. Базові (класичні) кольори. (Виконання студентами завдання)

Рис. 2. Розтяжка кольору “контраст–нюанс”

Рис. 3. Теплі (жовтий – червоний) як наближені та холодні (голубий – фіолетовий) як віддалені властивості сприйняття кольорів різної гами

Рис. 4. Насичені (наближені) та послаблені (віддалені) властивості сприйняття кольорів однієї гами

Тема ІІ. ПОБУДОВА “СПЕКТР – КОЛО”

Завдання виконують на основі побудови властивостей переходу трьох основ­них кольорів (червоний, жовтий, синій) до їх протилежних (зелений, фіолетовий, оранжевий).

· Композицію переходу кольорівдо їх протилежних (контрастно-доповнювальних) виконують на основі побудови “спектра–кола” з поділом його на рівні 24 частини, які умовно відповідають силі та спектру освітленості площини протягом доби (тобто, 24 години).

· Спектр (з лат. – переміна образу (зображення) як видіння) є сукупністю однорідно-поступово-перехідного, наприклад, звукових чи оптич­но (зорових) коливань електромагнітних-світлових хвиль. В архітектурній композиції це кольорова смуга, що поступово утворюється протягом доби (24 годин) від розкладу (затемнення – освітлення) білого світла.

У спектральній побудові початку кольорової гами (від червоного до фіолетового) беруть за основу червоний колір.

· Послідовність виконання завдання:

Студентам коротко (1 год) викладають терміни та поняття, пов’язані із тематикою композиційного вирішення завдання.

Завданням вирішують два питання:

а) побудова тональної насиченості переходу кольорового (архітектурного) забарвлення у змінній послідовності освітлення (протягом кожної години доби) як перехідне чергування кольорової гами з 24 фрагментів зовнішньої частини “Спектр-кола”;

б) побудова тональної насиченості переходу однотонного (ахроматичного) біло-чорного забарвлення у змінній послідовності освітлення площини протягом доби (24 годин) з фрагментів внутрішньої частини “Спектр–кола”.

Для виконання композиції наносять внутрішнє та зовнішнє коло, яке ділять на 24 частини (фрагменти). На внутрішньому колі наносять однотонну розгортку-спектр від найсвітлішого до чорного. На зовнішньому колі наносять спочатку три базові кольори. На протилежних секторах кола наносять контрастні до них. Пізніше наносять перехідні кольори спектра.

Площина може розглядатись як поверхня (стіни, перегородки) для виконання вітражу або керамічного панно.

· Техніка виконання (в кольорі) гуашними фарбами на клейовій основі як тонування на білому папері методом тампування.

Тема ІІ. Ілюстрації виконаних робіт до Завдання 2

(спектр – коло)

Рис. 3. Правильна побудова “Спектр – коло”
Рис. 1. Побудова каркасної основи (з 24 спектрів) для виконання завдання “Спектр – коло”	Рис. 4. Неправильна побудова “Спектр – коло”
Рис. 2. Побудова композиції “Спектр – коло” як нюансної розгортки (з 24 спектрів) кольорів на основі каркасної схеми (див. рис. 1)

Тема ІІІ. КУРСОВИЙ ПРОЕКТ (КП-1) “ДЕКОР В АРХІТЕКТУРІ”

Завдання виконують на основі побудови композиції площини у довільно вибраній формі: стіна-перегородка, інтер’єр, екстер’єр), мозаїчне панно, скляний вітраж, металева/дерев’яна решітка, дерев’яна інтарсія, керамічне обличкування.

· Композицію курсового проекту (КП) виконують на основі:

а) виданої для завдання (підоснови) фрагментів перспективи, плану та розгортки стіни приміщення або фасаду зовнішньої стіни, входу, вікна, вітрини будинку;

б) збирання та опису тематичного матеріалу (ілюстрацій) на тему декору;

в) композиційного аналізу однієї із ілюстрацій декору;

г) проектної пропозиції новаційного рішення (на основі виданої під­основи);

д) виконання заголовного аркуша альбому як логотипу для виконаної теми курсового проекту;

е) захист проекту.

· Послідовність виконання КП:

Студентам коротко (1 год.) викладають терміни та поняття, пов’язані з тематичною композицією вирішення завдання.

Студентам видають фрагменти (ксерокопії) планів, перспектив та розгорток фасадів або внутрішніх стін як підоснову для майбутнього проекту (див. рис. 1, 2).

· Техніка виконання (в кольорі) художніми засобами у будь-якій графіці (аплікація, монтаж, лінійна композиція) на аркуші формату А-3 будь-якого кольору

· Оформлення:Курсовий проект оформляють у вигляді альбому з 5–6 аркушів, послідовно брошуруючи виконані завдання на тему КП.

Завдання видається для виконання студентами КП як художньо-архітектурного завершення будь-якого творчого об’єкта для отримання навичок та досвіду синтезу архітектури та інших жанрів мистецтва.

Тема ІІІ. Ілюстрації взірців, виданих студентам до Завдання 3

(для виконання КП-1 “Декор в архітектурі”)

Рис. 1. Фрагмент перспективи інтер’єру кімнати

Рис. 2. Фрагмент розгортки стіни (інтер’єру) кімнати