ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Труднощі перекладу процесових понять.

Найбільші труднощі виникають під час перекладу з російської мови віддієслівних похідників: іменників, прикметників та дієприкметників. Слід уникати вживання однакового суфікса для творення слів, що означають різні чи протилежні (супротивні) за змістом поняття, наприклад, здатність до активної чи до пасивної дії.

Система правил віддієслівного словотворення:

Поняття: а)дія-недоконана і доконана; б) назва дії-недоконана і доконана; Наслідок дії: а)здатність до дії-активна, пасивна і неперехідна; б)перебування у дії-активний, пасивний і неперехідний; в)учасник дії-активний, пасивний і неперехідний;

Засоби словотворення: а)дієслово-суфікс, префікс і суфікс; б)іменник-суфікси –ння, -ття, префікс і суфікси –ння, -ття; без суфікса, -а, -ина, -овання; в)прикметник - -альн, -ильн, -івн, -ивн, -ч, -ов; -н,-овн, -енн, -анн; -к, -лив, -уч, -ав, -ив; Що +дієслово: а)дієприкметник- -н, -т, -ен, -ан, -ован, -уван; б)іменник- -ач, -ник, -ар, -ій, -ець; -анець, -анка, -енець, -нь; -ливець, -ак, -ун.

Понятійний зв’язок між російськіми дієприкметниками на –щий і відповідними частинами української мови:

Дія-перехідна; поняття-активна дійова здатність (призначення) (здатність активна); стан перебування в активній дії; активний учасник дії (суб’єкт дії); в українській мові-прикметник: -льний, -івний, -чий; дієслівна форма який (що)+дієслово; іменник: -ач, -ник, -ар, -ій, -ець;

Дія-неперехідна; поняття-неперехідна дійова здатність; стан перебування в неперехідній дії; виконавець неперехідної дії (суб’єкт); в українській мові-прикметник: -кий, -ливий, -учий, -авий, -ивий; дієслівна форма який (що)+дієслово; дієприкметник: -лий; іменник: -ливець, -ак, -ун.

Перекладання російських дієприкметників на –щийся, що вживають на позначення понять, які пов’язані як з перехідною, так і з неперехідною дією:

Дія-перехідна; поняття:пасивна дійова здатність-частина мови:прикметник(від дієслова з префіксом) –ний, -овний, -енний, -анний; стан перебування в пасивній дії-дієприкметник: -енний, -анний, -утий, -итий, -ований, -овуваний; пасивний учасник дії (суб’єкт дії)- іменник: -анець, -анка, -енець, -нь. Дія-перехідна;поняття-неперехідна дійова здатність:прикметник, суфікс: -кий, -ливий, -учий,-авий, -ивий; стан перебування в неперехідній дії-дієслівна форма який (що)+дієслово; дієприкметник: -лий; виконавець неперехідної дії (суб’єкт неперехідної дії)- іменник: -ливець, -ак, -ун.

Перекладання російських дієприкметників на –мый, що вживають на позначення понять, пов’язаних лише з перехідною дією:

Дія-перехідна; поняття-пасивна дійова здатність: прикметник (від дієслова з префіксом) –ний, -овний, -енний, -анний; стан перебування в пасивній дії: дієприкметник-суфікс: -енний, -анний, -утий, -итий, -ований, -овуваний; пасивний учасник дії (об’єкт дії)-іменник: -анець, -анка, -енець, -нь.

Згідно з рішенням з-ї Міжнародної наукової конференції «Проблеми української науково-технічної термінології», треба:

1. Для подавання понять, позначу вальних у російській мові дієприкметниками, в українській мові вживати окремі засоби: а)перебування у стані дії позначати дієприкметниками та описовими конструкціями; б)властивості об ’єктів і суб’єктів дії-прикметниками; в)назви об’єктів і суб’єктів дії –іменниками.

2. Чітко розмежовувати (розрізняти) засоби позначення понять процесу і наслідку процесу.

Активні дієприкметники та терміни-словосполучення з дієприкметниковим компонентом на –ущ- (-ющ-), -ащ- (-ящ-), -ш- (-вш-) залежно від змісту поняття перекладаються віддієслівними прикметниками із суйіксами –н-, -увальн- ,(-ювальн-), -івн-. Наприклад: падающий-спадний, смазывающие-змащувальні, тормозящее-гальмівне. У поодиноких випадках використовуються і дієприкметники на –уч- (-юч-). Наприклад: деградирующий-деградуючий. При перекладі термінозворотів з дієприкметниковим компонентом у діловому мовленні перевага надається українським зворотам дієприкметникового типу над розгорнутими синтаксичними конструкціями. Наприклад: выдерживаемый процесс-витримуваний процес (замість «процес, що (який) витримується»).

 

Використана література.

1.Грищенко О.А. Українська літературна мова. – К.:1999р.

2.Коваль К.Т. Українська мова. –Л.:2003р.

3.Сучасна українська літературна мова/ За ред. А.П.Грищенка. – К.:2002р.

4.Коваль А.П. Ділове спілкування. – К.:1992р.

5.Козачук Г.О. Українська мова для абітурієнтів: Навч.посіб. – 3-є вид., стер. – К.: Вища школа, 2001. – 272с.

 

 

Тема: «Особливості використання прийменників у професійному мовленні»

 

План:

 

1.Прийменники у професійному мовленні…………………………………………3-4

2. Синонімія прийменниково-відмінкових форм і безприйменниково-відмінкових конструкцій…………………………………………………………………….5-6

3. Вживання прийменника по………………………………………………………………..7

4. Переклад російського прийменника в. ……………………………………………...8

5. Вживання прийменника при………………………………………………………………9

6.Використана література……………………………………………………………………10

 

Студенти повинні знати: найуживаніші прийменникові конструкції; особливості використання прийменників у професійному спілкуванні.

Студенти повинні вміти: правильно вживати прийменникові конструкції у професійних текстах, перекладати прийменникові конструкції українською мовою; користуватися довідковою літературою.

 

1.Прийменники у професійному мовленні.

Прийменники-це службові слова, за допомогою яких виражаються відношення між предметами та відношення дії або ознаки до предмета. У сполученні з формою непрямого відмінка іменника (або субстантивованого слова) прийменник виражає залежність іменника від інших слів у реченні, диференціюючи значення відмінкової форми. Прийменники допомагають виявити значення відповідної форми іменника і синтаксичну роль її у реченні. За допомогою прийменників виражаються різні значення просторових відношень: місця дії, поширення її, напрямку руху тощо. Прийменники по, із, до виражають синтаксичні зв’ язки між дієсловом та іменниковими формами. За допомогою прийменників виражаються багатоманітні відношення до предмета-просторові, часові, цільові, умови, допустові і причинові, способу дії. Якщо керуючим словом виступає іменник, то за допомогою прийменника виражаються переважно атрибутивні відношення, рідше-об’єктні відношення. Якщо в ролі керуючого слова виступає займенник або прикметник, числівник, дієприкметник, то керована за допомогою прийменника форма, як правило, об’єднується з керуючим словом і виступає одним членом речення. Прийменники в поєднанні з іменником чи іншою частиною мови переходить у прислівник, то така сполука пишеться разом. Прийменник як службова частина мови не є членом речення, але разом із повнозначними частинами мови, здебільшого іменниками, може бути у структурі підмета. Прийменникову систему сучасної української літературної мови становить кількісно обмежена група одиниць, яку, однак, не можна вважати абсолютно застиглою, позбавленою динаміки розвитку. За рахунок зневиразнення лексичної семантики й усталеного вживання у відповідних синтаксичних позиціях окремі повнозначні слова, зокрема іменники, прислівники, а також дієслівні форми, набувають службових функцій і переходять до класу прийменників, позначених внутрішньою аналітичною організацією. Структурна класифікація прийменників здійснюється на основі взаємодії структурних (формальних), синтаксичних і словотвірних ознак. Своєрідний центр у загальній прийменниковій системі становлять первинні прийменники, до складу яких входять найдавніші щодо походження слова, не пов’язані з синхронного погляду дериваційними відношеннями з іншими лексичними одиницями. До цього ж структурно-генетичного розряду належать складні прийменники, або прийменники-зрощення, сформовані внаслідок поєднання генетично первинних прийменників. Найбільший щодо кількості розряд становлять вторинні прийменники. З структурного погляду вони поділяються на прості й складені. Прості похідні прийменники складаються з одного слова, тоді як складені-це своєрідні аналітичні комплекси, у яких поєднується прості похідні й первинні прийменники. Синтаксичний принцип класифікації прийменників полягає в поділі їх на окремі групи відповідно до сполучуваності з тими або тими формами залежних компонентів у відповідних словосполученнях.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти