ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Вимоги до викладу текстів документів.

Організації, установи, агенції здійснюють діловодство, ведуть документацію, листуються українською мовою. У містах, населених пунктах, де більшість населення становлять громадяни, які належать до національних меншин, тексти документів у внутрішньому діловодстві можна складати мовою відповідної національної меншини, поряд з державною мовою. Документи, що надсилають зарубіжним адресатам, можна оформлювати українською або мовою країни-адресата чи однієї з мов міжнародного спілкування.

Основою службового документа є текст, який має чітко й переконливо відбивати причину й мету його написання, розкривати суть конкретної справи.

Текст – це сукупність речень, об ’єднаних у тематичну й структурну цілістність за правилами певної мовної системи.

Текст документа повинен містити певну аргументовану інформацію, вкладену стисло, грамотно, зрозуміло та обєктивно, без повторень і вживання слів і зворотів, які не несуть змістового навантаження. Він оформляється у вигляді суцільного складного тексту, анкети, таблиці або поєднання цих форм.

Суцільний складний текст документа містить граматичну і логічну узгоджену інформацію про управлінські дії та використовуються під час складання правил, положень, листів, розпорядчих документів.

Форма анкети використовується під час викладення цифрової або словесної інформації про один об’єкт за певним обсягом ознак. Анкетними текстами послуговуються в організаційно-розпорядчих документах, документах з матеріально-технічного постачання і збуту.

Тексти у вигляді таблиці використовуються у звітно-статистичних, бухгалтерських, планових та ін. документах.

Текст поділяється на взємнозумовлені логічні елементи: вступ, основну частину, закінчення.

У вступі зазначається причина написання документа; в основній частині викладається суть питання, наводяться докази, пояснення, міркування; у закінченні вказується мета, заради якої складено документ.

Критерії правильного текстотворення:

1.точність – вимога до текстів, яка зумовлює відсутність двозначного тлумачення висловів, речень.

2.достовірність – вважається, що текст є насправді достовірним, якщо факти та інформація, викладені в ньому, є реальним або істинними.

3.логічність – вимагає точність й послідовності у висвітленні фактів, інформації. Однак логічність тексту ділового характеру залежить від логічності мислення.

Результатом порушення логічного викладення документа може бути тавтологія. Такою ж небажаною є вживання «зайвих» слів, тобто використання у словосполученні синонімів.

З метою запобігання логічним помилкам наведемо найтиповіші з них:

· Поєднання анонімічних за зазначенням слів;

· Тавтологія;

· Неправильне вживання синонімів, родових та видових назв.

· Відсутність узгодження слів у словосполученнях, фразах.

· Порушення порядку слів у реченні.

· Неправильне вживання дієприслівникових і дієприкметникових зворотів.

· Порушення смислового зв ’язку між частинами речення.

· Невміння розділити текст на абзаци. Слід знати, що розподіл тексту в деяких ділових документах на абзаци є обовязковим: офіційно-ділові папери можуть бути структуровані абзацами, главами, параграфами та ін.

 

 

Використана література.

1.Зубков М.Г. Мова ділових паперів: Комплексний довідник/Худож. – оформлювач В.А.Носань. – Харків: Фоліо; Майдан, 2004. -288с.

2.Іванова І.В. Українське ділове мовлення. Мова ділових паперів. Фахове ділове мовлення: Навчально-методичний посібник. – Харків:ТМ «Парус», 2009. -320с.

3.Потелло Н.Я. Українська мова і ділове мовлення: Навч. Посібник – 5-те вид., стереотип. –К.: МАУП, 2002. – 256с.

4.Шевчук С.В. Ділове мовлення для державних службовців: Навч. Посібник. – К.: Літера ЛТД, 2004. – 400с.

5.Козачук Г.О. Українська мова для абітурієнтів: Навч.посіб. – 3-є вид., стер. – К.: Вища школа, 2001. – 272с.

 

Тема: «Укладання обліково-фінансових документів (відомість, накладна (вимога), виробничі акти)»

 

План:

 

1.Поняття про відомість…………………………………………………………………………3

2.Види відомостей………………………………………………………………………………..4-6

3.Поняття про накладну…………………………………………………………………………7

4.Реквізити накладної…………………………………………………………………………….8

5.Поняття про акт……………………………………………………………………………………9

6.Види актів відповідно до змісту………………………………………………………….10

7.Реквізити акта………………………………………………………………………………11-12

8.Вимоги до оформлення документа……………………………………………………13

9.Використана література…………………………………………………………………….14

Студенти повинні знати: правила заповнення відомостей, вимоги до оформлення накладної; вимоги до оформлення актів.

Студенти повинні вміти: грамотно складати і заповнювати бланки відомостей, накладних, актів, використовуючи термінологічну лексику.

 

 

Поняття про відомість.

Відомість – це різновид обліково-фінансових документів, якийначастіше використовують в бухгалтерській справі та системі банку.

При сдачі виручки на підприємстві через інкасатора в кінці робочого дня виписують супровідну відомість в 3х екземплярах: 1й екземпляр – супровідна відомість, 2й – накладна, 3й – копія супровідної відомості. Перший екземпляр супровідної відомості вручається інкасатору, другий – вкладається в сумку з грошовою готівкою, а третій – залишається на підприємстві. Бухгалтерські записи з обліку капітальних інвестицій також ведеться у відомості але вже у розрахунково-платіжній. З прийманням товару на комісію оформляється оціночно-здавальна відомість в 2х екземплярах, перший – разом з товарним звітом здається в бухгалтерію, а другий – разом з товаром передається матеріально-відповідальній особі.

 

 

Види відомостей.

Відомості розрізняють платіжні, накопичувальні, на виплату пенсій, заробітної плати тощо.

Зразок 1.

Підприємство У касу для оплати

________________________________ у строк з______по___________________

Цех (відділ) у сумі_______________________________

________________________________ ______________________________________

До розрахункової відомості Директор__________________________

_________________________________ Голов.бухгалтер__________________

ПЛАТІЖНА ВІДОМІСТЬ№_______

За__________________200__р.

За цією платіжною відомістю виплачено гривень_________________

_________________________________________________________________________________________

_______________________________________________(__________________грн_____________коп.)

І депоновано гривень_______________________________________________________________

________________________________________________(_________________грн_____________коп.)

 

Зразок 2.

Касир____________________

Перевірил бухгалтер__________________200__р.

Касовий ордер№_______від_________200__р.

№ пор. Табельний номер Прізвище, ім’я та по батькові Сума Підпис
         

 

Відомість склав_________________________ Відомість перевірив_________________________

Зразок 3.

ВІДОМІСТЬ

на виплату пенсій працюючим пенсіонерам за рахунок коштів

державного соціального страхування за________________200__р.

Табельний номер Номер повідомлення Призначена пенсія відповідно до повідомлення районного відділу соцзабезпечення Розрахунок пенсії, що підлягає виплаті Пріз- Вище ім’я по бать- кові пен- сио- нера
    Вид пен- сії Заро- біток, з роз- рах. якого приз- наче- но пен- сію     Розмір призна- ченої місячної пенсії Строк закін- чення випла- ти пен- сії За який місяць випла- чено пенсію   Сума заробіт- ку за поточ- ний місяць Сума пенсії на вип- лату   Підпис За одер- Жану пенсію  
                     
                       

 

Разом:__________________________________________________________________________________

_________________________200__р. Керівник організації__________________________

Голов.бухгалтер_______________________________

 

 

Зразок 4.

_______________________________________

Найменнування підприємства

(централізованої бухгалтерії)

МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР №4

За___________________________200__р.

Накопичувальна відомість для розрахунків

чеками з лімітованих книжок

Дата виписки банку Наймену- вання підприєм- ства Наймену- вання поста- чальника За що Номер рахун- ка і да- та Номер чека Кредит субра- хунка №131 У дебеті субрахунків Другий запис Сума
              Де- бет суб- рах. №   Кре- дит суб- рах. №  
                           
                             

 

Разом:________________________________________________________________________________

Укладачі: Голов.бухгалтер___________________Додаток на_________аркушах

 

Поняття про накладну.

Накладна – це обліково-фінансовий документ, що надає пред’явнику право отримання або відправлення вантажів, різних матеріальних цінностей. Це документ, який дає право на одержання чогось. У накладній повинні бути такі реквізити: назва; кому видано (найменування установи або приватної особи, прізвище, ім’я, по батькові); від кого (найменування установи або ж штамп установи з її найменуванням, адресою, телефоном, поточним рахунком); на якій підставі видана; позначення кожної графи (назви предметів; обладнання, кількість, вартість, сума, підсумковий запис); підписи керівника установи й бухгалтера; дата; хто видав; хто одержав; печатка або штамп установи.

Зразок.

_________________________________ ЗАТВЕРДЖУЮ

(назва підприємства) _________________________________

(підпис керівника підприємства)

Відділення__________________________

НАКЛАДНА (ВИМОГА)№

Підстава (мета)___________________________________________________________________200__р.

Кому _________________________________________Через кого ______________________________________

Розділ Джерело Підпри- ємство Склад (відправник) Одержувач Вид операції Код
Одержувач Відправник Рахунок, суб- рахунок Стаття витрат
       
Назва Сорт Розмір Одиниця Номенклатурний номер Кількість Вартість Сума
          Вимагалось Видано    
                 

 

 

Реквізити накладної.

Реквізити:

1.Назва виду документа.

2.Підстава видачі.

3.Дата, на яку видано накладну, і номер.

4.Назва установи або прізвища, ім’я, по батькові приватної особи, якій видано накладну.

5.Назва установи, яка видала накладну, штамп, адреса, телефон, поточний рахунок.

6.Позначення кожної графи: а)назва предметів; б)сорт; в)розмір; г)одиниця виміру; ґ)номенклатурний номер; д)кількість; е)вартість; є)сума вартості;

7.Підпис керівника установи й бухгалтера.

8.Дата здійснення операції видачі-одержання.

9.Особа, яка видала.

10.Особа, яка одержала.

11.Печатка або штамп установи.

 

Поняття про акт.

Акт – це офіційний документ правової чинності, що констатує (підтверджує) певні факти, події, пов’язані з вчинками приватних або службових осіб, діяльністю підприємств, установ чи їх структурних підрозділів.

Для об’єктивного відображення певних фактів акт укладається колегіально кількома службовими особами, спеціально уповноваженими для цього керівництво або перевіряючим органом. Як правило, це документація постійно-діючих експертних комісій, діяльність яких затверджується відповідним наказом. Його складають у разі приймання-здавання справ, після переобліку, під час проведення випробувань нової техніки, при нещасних випадках, коли здають об’єкти.

Акти – це документація постійних експертних комісій, спеціально уповноважених осіб або представників організації. Вони оформлюються комісією, що її створює керівник установи, організації чи підприємства.

Набувши юридичної сили після затвердження вищою інстанцією або відповідальним керівником закладу, установи акт є документом суворої звітності, на підставі якого порушують адміністративну судову чи кримінальну судову справу. Особа, яка не згодна зі змістом акта, повинна підписати його із зазначенням про свою незгоду. Окрему думку члена комісії треба оформляти на окремому аркуші й додавати до акта. Акт укладається у трьох або двох примірниках, які мають рівнозначну юридичну силу.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти