ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Органiзацiйна дiяльнiсть як загальна функцiя менеджменту

Органiзацiйна дiяльнiсть як загальна функцiя менеджменту

Органiзацiйнi структури управлiння i процес створення органiзацiй

 

Виконав студент 6 курсу

Бузенюк Володимир

Миколайович

Перевірив К.Е.Н

Шемігон Олександр

Іванович

 

 

Біла Церква 2015

 

План

Вступ………………………………………………………………..3

 

Роздiл I Концепцiя органiзацiйного проектування …………………5

1.1 Суть i етапи органiзацiйного проектування ………………………………5

1.2 Основнi принципи i методи проектування ………………………………..8

1.3 Процес формування органiзацiйних структур…………………………….11

 

Роздiл II Класифiкацiя i характеристика органiзацiйних структур управлiння …………………………………………………………16

2.1 Лiнiйнi, лiнiйно-штабна i функцiональнi структури управлiння …………16

2.2 Характеристика бюрократичних структур управлiння…………………….19

 

Роздiл III Менеджмент в умовах органiзацiйних змiн…………..23

3.1 Органiзацiйнi змiни…………………………………………………...………23

3.2 Органiзацiйна ефективнiсть менеджменту………………………………………25

 

Висновок ……………………………………………………………27

Список використаної лiтератури…………………………………………….28

Додатки ………………………………………………………..……29

 

 

ВСТУП

 

Виробничi пiдприємства визначають промисловий потенцiал народного господарства i безупинно змiнюються в мiру розвитку продуктивних сил i поглиблення виробничих вiдношень. На кожному етапi розвитку економiки переважне поширення одержують тi або iншi типи виробничих органiзацiй. У народному господарствi вiдбувається безупинне удосконалювання чинних органiзацiйних структур управлiння i пошук нових, бiльш рацiональних форм органiзацiї управлiння. Пiзнання закономiрностей i теоретичне пояснення цих процесiв мають велике значення для пiдвищення ефективностi промислового виробництва.

Органiзацiйна структура управлiння - це форма подiлу працi, що закрiплює певнi функцiї управлiння за вiдповiдними структурними пiдроздiлами апарата управлiння. У широкому розумiннi задача менеджерiв полягає в тому, щоб обрати ту органiзацiйну структуру, яка найкраще вiдповiдає цiлям i задачам пiдприємства, а також внутрiшнiм i зовнiшнiм факторам, що впливають на неї. Найкраща структура -- це та, яка найкращим чином дозволяє пiдприємству ефективно взаємодiяти iз зовнiшнiм середовищем, продуктивно i доцiльно розподiляти i спрямовувати зусилля своїх спiвробiтникiв i таким чином задовольняти потреби клiєнтiв i досягати своїх цiлей iз високою ефективнiстю.

В даний час накопичений значний досвiд теоретичного обґрунтування еволюцiї органiзацiйних структур управлiння. Розробленi й успiшно застосовуються на практицi рiзноманiтнi методологiчнi пiдходи до вивчення закономiрностей їхнього формування i розвитку. Основнi розходження мiж цими пiдходами полягають у неоднозначному тлумаченнi органiзацiйних структур управлiння, що в одному випадку розглядаються як механiзм, побудований для розв'язання конкретних задач, в iншому -- як соцiальний органiзм, що чуйно реагує на потреби членiв трудового колективу, у третьому -- як складна соцiально-економiчна система i т.п.

Дана тема є актуальною практично для кожного пiдприємства. За умов адмiнiстративно-командної економiки проблема вiдповiдностi органiзацiйної структури управлiння цiлям i задачам пiдприємства, а також внутрiшнiм i зовнiшнiм факторам, якi впливають на неї не вивчалась. Iснували оргструктури бюрократичного типу з жорсткими iєрархiчними зв'язками, високим рiвнем формалiзацiї, централiзованим прийняттям рiшень. Дана структура вважалася ефективною для будь-яких умов i форм. В той же час, зовсiм не зверталася увага на те, що оргструктура i управлiння нею не можуть бути стабiльними, вони постiйно змiнюються i удосконалюються в залежностi вiд умов. В умовах ринкової економiки пiдприємствам необхiдно швидко реагувати на змiни зовнiшнього середовища й адаптувати оргструктури вiдповiдно до змiн.

Все це свiдчить про актуальнiсть теми моєї роботи.

 

Роздiл III Менеджмент в умовах органiзацiйних змiн.

Органiзацiйнi змiни.

Оскiльки органiзацiї є динамiчними системами, вони постiйно i безперервно змiнюються. Виваженi органiзацiйнi змiниє запорукою розвитку дiяльностi пiдприємства, вони зумовлюють здiйс­нення нововведень та можуть вiдбуватись у таких напрямках :

- оцiнювання i змiна цiлей органiзацiї;

- змiна структури, тобто розподiлу повноважень, вiдповiдальностi, подiлу на вiддiли, служби, пiдроздiли, комiтети тощо;

- змiна технiки, технологiчних процесiв, конструкцiй виробiв;

- модифiкацiя (змiна) можливостей або поведiнки працiвникiв (пiд­готовка до спiлкування, перемiщення посадових осiб, пiдвищення квалiфiкацiї, формування груп, i т.д.);

 

- змiна в управлiннi виробничо-господарською дiяльнiстю.

Працiвники опираються змiнам через такi причини:

- невизначенiсть ситуацiї, яка склалась;

- можливiсть виникнення конфлiктних ситуацiй;

- вiдчуття можливих власних втрат;

- переконання, що змiни не принесуть нiчого доброго;

- очiкування негативних наслiдкiв.

Опiр змiнам можна подолати за допомогою вiдкритого обговорення iдей (iндивiдуальнi бесiди, виступи перед групою, проведення конференцiй, симпозiумiв, семiнарiв тощо);

- залучення пiдлеглих до прийняття управлiнських рiшень;

- пiдтримки працiвникiв (емоцiйної, матерiальної, професiйної тощо);

- переговорiв щодо впровадження новинок;

- аргументованого пояснення майбутнiх переваг вiд впровадження змiн;

- висунення певних працiвникiв на вищi посади;

- доручення особi, яка може найбiльш опиратись змiнам (новинкам), провiдної ролi в прийняттi рiшень про нововведення;

- маневрування з метою отримання згоди на змiни;

- примусу через погрози звiльнення з роботи, припинення просувайня за службовою iєрархiєю, гальмування росту заробiтної плати тощо;

- створення механiзму стимулювання працiвникiв за нововведення;

- перетворень в органiзацiйнiй структурi управлiння.

Органiзацiйнi змiни повиннi здiйснюватись з метою розвитку органiзацiї.нi.

Органiзацiйний розвиток – це овгострокова робота з удосконалення прцесiв розв'язання проблем та оновлення органiзацiї з допомою агента перемiн шляхом ефективнiшого спiльного регулювання, з викорестаням культурних постулатiв, теорiї i технологiї прикладної науки про поведiнку, дослiдження дiєю.

Процес розв'язання проблем та оновленняв органiзацiї визначається впливом факторiв внутрiшнього та зовнiшнього середовища. В процесi розвитку органiзацiя формує свою культуру, яка характеризує якiснi i| боки управлiнської дiяльностi та її вiдповiднiсть економiчним, сонiаль- 'її; ним, екологiчним, ергономiчним, фiзiологiчним, естетичним, психологiчним та технологiчним вимогам.

Культура органiзацiї- це сукупнiсть цiнностей, традицiй, норм поведiнки, поглядiв, якi властивi членам органiзацiї. Органiзацiйна культура складається з об'єктивних та суб'єктивних параметрiв. До суб'єктивних параметрiв культури органiзацiї належать: органiзацiйнi табу, звичаї, ритуали, зразки поведiнки, мова спiлкування, гасла тощо. Об'єктивнi параметри культури органiзацiї формуються за рахунок мiсцерозташування органiзацiї, дизайну i обладнання робочих мiсць, престижу та iмiджу органiзацiї тощо. Спiльне регулювання культури полягає в управлiнському впливi на її найважливiшi параметри. Формальнi робочi групи виступають головними об'єктами дiяльностi у процесi органiзацiйного розвитку. Агентом перемiн є зовнiшнiй консультант. Дослiдження дiєю складається з дiагнозу стану органiзацiї, прийняття рiшень з установлення конкретних планiв дiй, їх реалiзацiї та оцiнки. Розглянута послiдовнiсть має циклiчний характер .

Органiзацiйнi змiни та органiзацiйний розвиток повиннi бути спрямованi на пiдвищення результативностi та ефективностi менеджменту. [13, 96]

 

 

Висновок

Таким чином, на пiдставi усього вище сказаного, можна дати загальну характеристику органiзацiйнiй структурi, визначивши декiлька положень, що визначають її значимiсть: органiзацiйна структура управлiння пiдприємства забезпечує виконання усiх функцiй менеджменту; структура органiзацiї визначає права й обов'язки на управлiнських рiвнях; вiд органiзацiйної структури залежить ефективна дiяльнiсть пiдприємства, його виживання i процвiтання; структура, прийнята в конкретнiй формi, визначає органiзацiйну поведiнку її працiвникiв, тобто стиль менеджменту i якiсть роботи колективу.

Сучасний етап розвитку економiки України ставить новi вимоги до побудови органiзацiйних структур управлiння пiдприємствами. Так, забезпечення широких можливостей для пiдприємництва зумовлює необхiднiсть наступних змiн в органiзацiйнiй структурi: посилення функцiй, зв'язаних з маркетингом; пiдвищення ролi стратегiчного планування (всупереч переважаючим в даний час функцiям оперативного управлiння) на вищих рiвнях управлiння; здiйснення системної оцiнки керiвних кадрiв з врахуванням комплексних результатiв їх працi, а також мотивацiї; тiсну взаємодiю мiж торговельно-збутовими пiдроздiлами, вiддiлами, якi займаються технiчним розвитком i керiвництвом пiдприємства.

У сучасних умовах господарювання органiзацiйнi структури управлiння повиннi передбачати функцiї, зв'язанi з оцiнкою ефективностi пiдприємства порiвняно з свiтовим рiвнем: систематичне порiвняння рiвня розвитку пiдприємства з рiвнем, досягнутим фiрмами-конкурентами; порiвняння технiко-економiчного рiвня продукцiї даного пiдприємства з свiтовими стандартами; системний аналiз та оцiнки ефективностi власного виробництва, впровадження прогресивних принципiв управлiння в окремих цiлях; середньо- та короткотермiнове планування з акцентом на фiнансовому планi, який набуває першочергового значення порiвняно з iншими формами планування.


Список використаної лiтератури.

 

1. Менеджмент организации: Учебное пособие/ Под ред. З.П. Румянцевой, Н.А. Саломатина. -М.: ИНФРА-М, 1995. 456с.

2. Управление организацией: Учебник/ Под ред. А.Г. Поршнева, З.П. Румянцевой, Н.А. Саломатина. -М.: ИНФРА-М, 1998. 657с.

3. Устинов В.А. Управление инновационной деятельностью в процессе создания новой техники, освоения производства новой продукции: Учебное пособие. -М.: ГАУ, 1995. 453с.

4. Холт Роберт Н. Основы финансового менеджмента.: Дело, 1993. 543с.

5. Фатхутдинов Р.А. Производственный менеджмент: Учеб. для ВУЗов. - М.: Банки и биржи, «ЮНИТИ», 1997. - 447 с.

6. Фатхутдинов Р.А. Понятийный аппарат по менеджменту. - М.: ЗАО "Бухгалт. бюл.", 1997. - 106с.

7. Фатхутдинов Р.А. Система менеджмента: Учеб. - практ. пособие. - М.: ЗАО "Бизнес - шк." Интел - Синтез", 1997. - 350 с.

8. Брэддик У. Менеджмент в организации. - М.: Инфра. - М. 1997. - 342 с.

9. Алабугин А.А. Теория и практика менеджмента: Учеб. пособие. - Челябинск: Изд-во ЧГТУ, 1996 - 273 с.

10. Молодчик А.В. Менеджмент: Стратегия, структура, персонал: пособие для препод. и слушателей системы повышения квалификации руководителя кадров и спец, 1997. - 207 с.

11. Менеджмент организации: Учебное пособие: Для спец. 061100 "Менеджмент"/Гос. акад. упр. им. С. Орджоникидзе; З.П. Румянцева; Н.А. Саломатин. - М.: Инфра - М, 1997. - 429 с.

12. Развитие управленческой компетентности: Управление развитием и изменением Г.Салиман, Д.Батслер. - М.: МЦДО «ЛИНК». - 54 с.

13. Управление развитием и изменением: Осмысление современного менеджмента//Д.Бэтсли и др. - М.: МЦДО «ЛИНК», 1995 - 57 с.

14. Ховард К., Коротков Э. Принципы менеджмента: Управление в системе предпринимательства: Учебное пособие. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 224 с.

 

Додатки

Додаток №1.

 

Управлiння

Бюрократичний тип та органiчний тип чiтко визначають певну iєрархiю, постiйнi змiни лiдерiв (групових або iндивiдуальних) в залежностi вiд проблем, що вирiшуються.

Система обов'язкiв i правова система норм i цiнностей, що формується в процесi обговорення i узгодження. Розподiл кожної задачi на ряд процедур,процесний пiдхiд до рiшення проблем,безособливiсть у взаємовiдносинах,можливiсть самовисловлювання, саморозвитку, жорсткий розподiл трудових функцiй, тимчасове закрiплення роботи за iнтегрованими проектними групами.

Додаток: №2.

 

 

Лiнiйно-функцiональна структура управлiння органiзацiєю

Рада директорiв
Президент
Функцiональнi вiддiли
Фiнанси Виробництво Маркетинг
Кадри (персонал)

 

Додаток №3.

 

Органiзацiйна дiяльнiсть як загальна функцiя менеджменту

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти