ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Які види компресів ви знаєте?

РОЗДІЛ 12

ФІЗИЧНИЙ І СТАТЕВИЙ РОЗВИТОК ПІДЛІТКІВ

Як ви вже знаєте, стан здоров'я людини залежить від того, як вона використовує своє дозвілля для збереження та зміцнення здоров'я. Порушення стану здоров'я у дітей і підлітків часто виникають через надмірні навантаження організму, що перевищують вікові можливості. Недосипання, надмірні фізичні навантаження, численні конфліктні ситуації можуть виявитися поштовхом для розвитку тієї чи іншої хвороби. Тому кожному необхідно знати, як розвивається організм, особливо у період статевого дозрівання. У підручниках з анатомії докладно йдеться про будову важливих органів і їх розвиток. Ми ж зосередимо увагу на окремих анатомічних і фізіологічних процесах, що відбуваються саме у цей період.

§ 40. Анатомо-фізіологічні і психологічні особливості підліткового періоду

Підлітковий вік — це перехідний період від дитинства до дорослого стану, що характеризується психо-емоційною та соціальною незрілістю дівчини чи юнака.

У підлітковому періоді відбувається посилений ріст і розвиток усіх органів і систем, що зумовлено діяльністю залоз внутрішньої секреції — статевих, щитовидної, гіпофізу тощо. Складні процеси відбуваються і у центральній нервовій системі, внутрішніх структурах головного мозку. Збільшується об'єм грудної клітки, серця, уповільнюється пульс. Відбувається помітне накопичення м'язової маси, остаточно формується скелет. Слід пам'ятати, що надмірне навантаження на скелет у період його формування може призвести до розвитку плоскостопості, викривлення хребта. Відмічається нестійкість організму до температурних коливань, оскільки через процеси, що відбуваються в організмі, пристосувальні реакції недосконалі. Значні зміни відбуваються в органах чуття, особливо у складній оптичній системі — оці. Тому важливо виконувати всі рекомендації лікарів і педагогів щодо гігієни зору.

Не менш важливий і психологічний аспект підліткового періоду. Розвиток психіки підлітка характеризується підвищеною емоційністю. Відчуваючи фізичні зміни, підліток намагається поводитися, як доросла людина, виявляє надмірну активність і невиправдану самовпевненість. Об'єктивно він потребує підтримки дорослих, але не визнає цього, що часто спричиняє конфлікти у сім'ї. У підлітковому віці загострюється потреба у дружбі, орієнтація на погляди колективу, компанії, зберігається віра в ідеал. Враховуючи те, що оточення підлітка у більшості випадків не сприяє створенню психічного комфорту, він опиняється у стані підвищеної нервової напруги, що може бути не тільки причиною виникнення конфліктів, а й фактором розвитку багатьох захворювань серцево-судинної, травної, ендокринної систем. У зв'язку з цим в останній час багато говорять про необхідність вироблення вміння керувати своїми емоціями і почуттями. Рекомендації щодо цього дають досвідчені психологи й педагоги. Ось деякі з них:

• потрібно виховувати витримку, стримувати негативні емоції, які виникають дуже часто. Слід навчитися аналізувати ситуацію — чим вона спричинена, до чого веде і що залежить від вас для її успішного розв'язання. Практика доводить, що безвихідних ситуацій не буває;

• не давайте виходу негативним емоціям, не виплескуйте їх на оточуючих. Знайдіть власний спосіб зняття стресу, наприклад, гумористичним підходом до проблеми, бесідою з близькою людиною;

• не можна здійснювати імпульсивних і необдуманих вчинків — це може тільки погіршити ситуацію;

• традиційним способом психотерапії є письмове фіксування своїх проблем. Ведення щоденників, де чітко формулюються проблеми, — дуже ефективний засіб їх розв'язання, особливо, якщо вказувати можливі шляхи розв'язання;

• фізичне навантаження у будь-яких випадках знімає стрес, оскільки під час нього розщеплюється адреналін, який і відповідає за збуджений стан;

• будьте об'єктивні в оцінці вчинків інших людей. Частіше ставте на їх місце себе, подумайте, як би вчинили ви;

• намагайтеся завжди бути у гарному настрої — це запорука успіху і доброго здоров'я.

Вкрай важливо дотримуватись певного режиму дня, враховувати те, що працездатність змінюється протягом доби, тижня, місяця відповідно до біологічних ритмів організму. Відомо, що на початку уроку, тижня, навчальної чверті працездатність дещо знижена, але поступово відбувається вихід на оптимальний рівень. На другому, третьому уроках, в середині тижня чи чверті працездатність максимальна і поступово йде на спад наприкінці навчального періоду. Не слід перевантажувати організм без крайньої потреби. Навчання з кожним роком займає дедалі більше часу, тому важливо раціонально складати розпорядок занять. Звичайно, складання розкладу занять у школі відбувається без участі учнів, однак, виконуючи домашнє завдання, ви повинні навчитися правильно планувати роботу згідно з гігієнічними рекомендаціями. Тут допоможе єдине правило, відоме вам ще з першого класу: чим активніша праця на уроці — тим менше часу йде на підготовку домашнього завдання.

Невід'ємним компонентом здоров'я є раціональне харчування. Наше харчування — це не тільки біологічна, а й соціальна, навіть політична проблема, яку намагаються вирішити на кожному засіданні сесії ВОЗ. На формування характеру харчування кожної людини впливає багато факторів, серед яких основними є:

• фізіологічні — ріст і розвиток організму, ступінь рухової активності тощо;

• психологічні — особистий смак, родинні традиції, вплив друзів;

• соціально-економічні — рівень розвитку країни, бюджет країни, регуляція поставок продуктів харчування на державний ринок, технологія приготування продуктів;

• культурно-історичні — харчування і релігія, національна кухня;

• географічно-екологічні — клімат, традиційні сільськогосподарські культури, методи їх вирощування.

Як бачимо, фактори, що визначають характер харчування людини, досить різноманітні. Тому надзвичайно важливо з дитинства виробити звичку до продуктів, необхідних для нормального розвитку організму.

Незважаючи на соціально-економічні і національні особливості харчування, у різних країнах існують єдині критерії раціонального харчування, які передбачають його повноцінність, збалансованість, різноманітність.

Організм підлітка особливо чутливо реагує на зміни у характері харчування, оскільки потребує матеріалу для побудови. Тому у підлітковому віці неприпустимі модні дієти, що виключають ті чи інші продукти (це стосується переважно дівчат), вегетаріанство, втілення інших ідей щодо харчування. Самостійний вибір дієт або додержання рекомендацій далеких від медицини і безпосередньо дієтології людей можуть спричинити незворотне порушення обміну речовин, травної, ендокринної, статевої систем, відставання у розвитку. Слід пам'ятати, що кваліфіковано підібрати дієту може тільки лікар, до якого треба звертатися як у випадку захворювання, так і за порадами щодо збереження здоров'я.

Можна віддавати перевагу тим чи іншим продуктам (овочам, фруктам), але не варто забувати, що щодня слід вживати необхідну кількість жирів, вуглеводів, білків. Рекомендується 25 % добової калорійності їжі забезпечувати під час сніданку, 35—40 % — обіду, 10—15 % — між обідом і вечерею, решту — за вечерею. У першу половину дня краще вживати більше білкових продуктів, у другу віддавати перевагу овочам. Обідати чи вечеряти потрібно не пізніше, ніж за 2 год до сну. Інтервали між прийманнями їжі мають становити 3—4,5 год. Норми вживання основних поживних речовин наведені у таблиці 5.

Таблиця 5. Норми вживання основних поживних речовин у підлітковому періоді
  Білки Жири Вуглеводи
Стать (г/день) (г/день) (г/день)
  Тваринні Усього Рослинні Усього  
Юнаки
Дівчата

Проблемою світового масштабу є також зниження вживання натуральної вітамінної сировини. Головною причиною авітамінозів є недостатнє вживання овочів і фруктів, але ця причина не є єдиною. Останнім часом збільшилося вживання рафінованих (очищених) продуктів, широко застосовуються нові технології обробки продуктів, що розраховуються на тривале зберігання. А це також спричиняє різке падіння вмісту вітамінів у них.

Нестача вітамінів в організмі знижує фізичну і розумову активність, зменшує опірність організму простудним, утруднює лікування інших захворювань, веде до розвитку серцево-судинних і ракових захворювань, затримує процес статевого дозрівання — важливий період життя людини.

§ 41. Статевий розвиток та періоди життя жінки

Хоч біологічна здатність до дітонародження у дівчат формується з початком менструацій, істинна статева зрілість настає значно пізніше — приблизно в 17—20 років. Юнаки ж стають статевозрілими у 20—25 років. Біологічна здатність до народження дитини має доповнюватися психологічною і соціальною готовністю. Молодим людям необхідні певні знання щодо поводження з дитиною, забезпечення умов для її оптимального фізичного та духовного розвитку. Чоловік, скажімо, не тільки започатковує вагітність у жінки, а й мусить сприяти виношуванню дитини, її розвитку і вихованню післ Але все ж таки головна роль належить жінці. Саме від її здоров'я залежить стан здоров'я майбутньої дитини. Існує спеціальна наука — гінекологія. Ця назва у перекладі з грецької означає — «наука про жінку». Поняття «гінекологія» включає не тільки лікарську спеціальність, що стосується хвороб жіночих статевих органів, а й весь комплекс біології, ембріології, фізіології жінки як у період вагітності, так і поза ним.

Сучасна фізіологія на основі біологічних особливостей розрізняє такі періоди у житті жінки.

1. Період дитинства. Цей період триває від народження до початку періоду статевого дозрівання, тобто приблизно до 10 років. Відомо, що єдиною ознакою, за якою можна відрізнити хлопчика від дівчинки відразу після народження, є будова зовнішніх статевих органів, і впродовж тривалого періоду дівчинка і хлопчик мало чим відрізняються один від одного за будовою тіла.

2. Період статевого дозрівання — від 10 до 16 років. У цьому віці дівчинка, як правило, переганяє хлопчика у рості, що зумовлено розвитком більш довгого живота. Ширина плечей у чоловіка більша, ніж у жінки, а ширина стегон менша. Жінка має відносно більший об'єм голови, кістяні вирости на обличчі менш виражені, нижня щелепа менша, ніж у чоловіка. Весь скелет жінки розвинутий слабше, так само і м'язи. Всі ці ознаки набуваються у період статевого дозрівання і називаються вторинними статевими ознаками. У міру наближення до періоду статевої зрілості вторинні статеві ознаки стають яскравіше вираженими. Особливо це стосується розвитку підшкірного жиру, який у жінок розвинутий краще і досягає 28 % маси тіла. Він надає жіночому тілу округлішої форми. Шкіра дівчини світліша, ніж шкіра юнаків. Волосистість лобка у жінок і чоловіків має різну форму: у жінок — форму трикутника, у чоловіків — ромба. Характерною особливістю чоловіків є ріст волосся на обличчі у вигляді вусів і бороди, у жінок же краще розвинуте волосся на голові, яке починає випадати значно пізніше, ніж у чоловіків. Найбільш помітною ознакою є розвиток грудних залоз, які у жінок займають простір між 3 і 6 ребрами. Відмінним є також тембр голосу: у жінок він вищий приблизно на октаву у нижніх і на дві октави у верхніх тонах.

3. Період статевої зрілості. Тривалість цього періоду приблизно 30—35 років. Найяскравішою ознакою настання статевої зрілості є поява перших менструацій. В нашій кліматичній зоні вони з'являються у дівчат віком 12—14 років. Менструації у дівчаток 10 років вважаються передчасними, а в дівчат після 20 років — запізнілими. Звичайно період статевої зрілості є найактивнішим у статевому житті жінки.

я народження.

4, Клімактеричний період. Порівняно короткий період, який триває 1—3 роки. Під час його перебігу жінка за загальними фізіологічними закономірностями цілісного організму вступає у нову фазу життя — фазу фізіологічної стерильності і поступового згасання менструальної функції. За нормальних умов цей період ні в якому разі не призводить до старіння організму. Як захисний процес він сприяє збереженню статевого потягу і здоров'я на тривалий час. Атрофія статевих органів не відбувається, оскільки організм містить ще достатню кількість статевих гормонів. Однак слід зазначити, що клімакс може бути у двох формах: фізіологічній і патологічній. Фізіологічний клімакс відбувається непомітно, шляхом поступового припинення місячних без будь-яких хворобливих проявів. Патологічний клімакс може відбуватися важко, супроводжуватися кровотечами, порушеннями обміну речовин, психічними розладами, погіршанням пам'яті. Бувають так звані «клімактеричні припливи» — короткочасне почервоніння обличчя, підсилене потовиділення, нудота. Патологічний клімакс часто ускладнюється гіпертонічною хворобою, стенокардією і потребує лікування гормональними препаратами.

Жінкам у клімактеричному періоді корисні вологі обтирання тіла, повноцінний відпочинок на свіжому повітрі, здорове харчування. Найчастіше клімакс наступає у віці 45 років.

5. Менопауза. Цим терміном визначають період від повного припинення менструальної функції і перехід до старості. Менопауза характеризується появою помітних загальних змін в організмі, зниженням статевого потягу, розладами діяльності ендокринних залоз тощо. Головні зміни в статевій системі виявляються в атрофії матки і грудних залоз. Функція яєчників згасає поступово. Саме цим пояснюються випадки вагітності у віці 55—60 років.

Перебіг розглянутих періодів життя жінки відбувається неоднаково, оскільки кожній жінці притаманні індивідуальні риси, що визначають здатність реагувати на різні зовнішні і внутрішні впливи, опірність організму тощо.

Виконання функції дітонародження пов'язане з багатьма процесами і нерозривною взаємодією всіх систем організму. Особливо міцний цей зв'язок між гіпофізом, яєчниками, маткою і плодом.

Яєчники мають мигдалеподібну форму і прикріплені до стінки черевної порожнини. Вони виконують дві функції: утворюють жіночі гамети і секретують статеві гормони. Поруч з кожним яєчником розташовані отвори фаллопієвих труб — м'язових органів довжиною 12 см, якими жіночі гамети потрапляють у матку. Отвір фаллопієвої труби закінчується бахромою, яка наближається до яєчника в період овуляції. Потрапляння жіночих гамет у матку відбувається завдяки перистальтичним рухам м'язових стінок цих труб.

Матка являє собою товстостінний мішок, довжиною приблизно 7,5 см і завширшки 5 см. У період вагітності матка здатна збільшуватися у розмірах у 500 раз, тобто збільшувати об'єм від 10 см3 до 5000 см3. Нижнім входом у матку служить її шийка, яка з'єднує матку з піхвою. Піхва може мати різну довжину, яка залежить від конституційних особливостей жінки. Вхід у піхву, де поруч розташовуються отвір сечовипускного каналу і клітор, прикритий двома парами шкірних складок — великими і малими статевими губами, що утворюють вульву. В стінках вульви розташовуються так звані бартолінієві залози, які виділяють слиз під час статевого збудження для полегшення статевого акту. Клітор — це невелике, здатне до ерекції утворення, яке має численні нервові закінчення і у багатьох випадках відповідає за оргазм у жінки.

У дівчат вхід у піхву додатково прикритий дівочою плівою, яка має бар'єрну функцію і запобігає проникненню хвороботворних мікроорганізмів у статеву систему у період статевого дозрівання. Вона може бути різної форми (сітчастої, кільчастої, напівмісяцевої тощо) і часто зберігається після статевого акту. Відомі випадки, коли дівоча пліва зберігалася навіть після пологів.

Якщо у чоловіків утворення і виділення гамет — процес безперервний, то у жінок він циклічний, повторюється кожні 26—28 днів і пов'язаний з перебудовою усієї репродуктивної системи. Цей процес має назву менструального циклу (див. схему 7). Умовно його можна поділити на два окремих цикли: оваріальний і матковий.

У дорослої жінки оваріальний цикл починається з розвитку кількох первинних фолікулів (фолікулярна фаза), один з яких росте, а інші гинуть. У цей час гіпофіз активно продукує фолікулостимулювальний гормон. Саме у фолікулі і формується майбутня яйцеклітина. Крім продукції фолікулів — жіночих гамет — яєчники утворюють специфічні гормони — естрогени, рівень яких у крові досягає максимуму за три дні до овуляції.

Овуляція — процес виходу яйцеклітини з фолікула, яка згодом потрапляє у фаллопієву трубу і починає рухатися у напрямку до матки. Саме починаючи з цього моменту можливе запліднення яйцеклітини. Кожного місяця вивільнюється тільки одна яйцеклітина, тобто яєчники продукують фолікули по черзі.

  • Наступним етапом є лютеальна фаза, коли фолікул, з якого щойно вийшла яйцеклітина, перетворюється на так зване жовте тіло — своєрідну тимчасову залозу, яка продукує
С х е м а 7. Основні фази менструального циклу

Одночасно з цим відбувається і матковий цикл, який починається з проліферативної фази, тобто потовщення стінки матки, яке відбувається під контролем естрогенів. Триває вона весь період від утворення фолікулу до утворення жовтого тіла. За цією фазою наступає секреторна фаза, яка характеризується тим, що матка спроможна імплантувати в себе запліднену яйцеклітину. Триває ця фаза до руйнування жовтого тіла. Третя і остання фаза маткового циклу — менструальна — є відторгненням епітеліального шару матки. Перед менструальною фазою кровообіг в епітелії уповільнюється внаслідок звуження судин, що його живлять. Це пов'язано з різким падінням рівня прогестерону в крові після руйнування жовтого тіла. Недостатній кровообіг призводить до загибелі клітин епітелію. Потім звуження судин змінюється їх різким розширенням. Під дією підсиленого кровотоку епітелій відривається і його рештки виносяться через піхву.

Надзвичайно важливо під час менструацій додержувати спеціального гігієнічного режиму, оскільки в цей період опір організму найслабший. Хвороботворні мікроорганізми можуть потрапити у статеві шляхи і спричинити запалення. Якщо під час менструацій лежати чи сидіти на холодній поверхні (наприклад, на сирій землі), можна застудити яєчники. Ознакою цього захворювання є постійний чи періодичний тягнучий біль у нижній частині живота, що може віддаватися у поперек. Купання у холодній воді та переохолодження організму на повітрі може призвести до запалення слизової оболонки матки — ендометриту, який проявляється періодичними кровотечами з неї і може призвести до безпліддя.

Під час менструацій не можна робити нічого, що може призвести до кровотечі, тобто виконувати важкі фізичні вправи, здійснювати тривалі прогулянки на велосипеді тощо. Також не рекомендується вживати гостру та пряну їжу. Однак не слід проводити перші дні менструацій лежачи у ліжку — це може порушити нормальний кровообіг у статевих органах. Необхідно відмічати за календарем дату початку і закінчення менструацій. Таким чином можна завчасно передбачити етапи циклу і відповідно спланувати роботу і навчання, завчасно підготуватися.

Під час менструацій користуються гігієнічними прокладками, які міняють у міру промокання. Підмиватися слід 3—4 рази на добу проточною теплою водою. Гаряча або холодна вода може затягнути період менструації. Шкіру навколо статевих органів витирають промокальними, а не розтиральними рухами, оскільки останні сприяють утворенню подразнення і проникненню мікробів. У разі виникнення подразнення слизової оболонки статевих органів для підмивання використовують настій ромашки чи міцний чай. Мило повинно мати нейтральну реакцію і не сушити шкіру. Приймати ванну не можна, але рекомендується теплий душ.

Протягом всього свого життя жінка утворює приблизно 500 яйцеклітин і з менструальними виділеннями втрачає близько 28 л крові.

Для запобігання вагітності користуються спеціальними контрацептивними засобами, які поділяються на чоловічі і жіночі. Жіночі контрацептивні засоби різноманітні і розрізняються за характером дії і методом використання (див. схему 8).

Чоловіча контрацепція представлена тільки одним засобом — презервативами. На ринку України є презервативи 39 визнаних марок, що відповідають європейським стандартам. Основними з жіночих контрацептивних засобів є:

• сперміциди — вагінальні таблетки, свічки або креми. Вони містять речовини, що вбивають сперматозоїди, і вводяться у піхву перед статевим актом. Діють протягом 4—24 год;

• діафрагми і ковпачки, які міцно прилягають до шийки матки і є механічною перешкодою для руху сперматозоїдів;

С х е м а 8. Методи контрацепції

• вимірювання температури — поширений і найбільш безпечний шлях контрацепції. У такий спосіб можна визначити день овуляції і встановити термін, протягом якого неможливо завагітніти. Температуру вимірюють у прямій кишці вранці;

• метод Огіно, що так само є фізіологічним методом, полягає у відмові від статевих відносин з 11 по 18 день менструального циклу;

• внутрішньоматкові спіралі, котрі виготовляються з пластмаси і мають мідне покриття. Така спіраль пригнічує активність сперматозоїдів. Вводиться на 2—3 роки.

• гормональні таблетки є суто хімічним методом. Вони пригнічують діяльність жіночих статевих гормонів, що в деяких випадках є небезпечним для здоров'я. Про застосування тих чи інших контрацептивних засобів слід обов'язково консультуватися у лікаря-гінеколога.

§ 42. Вагітність і пологи

Внутрішнє запліднення є важливою частиною репродуктивної функції людини. Воно полегшується завдяки чоловічому статевому органу — пенісу, який вводиться у піхву і вносить чоловічі гамети у статеві шляхи жінки. Утворення чоловічих гамет відбувається під контролем гормону тестостерону, який, до речі, відповідає і за появу вторинних статевих ознак у чоловіків. Слід згадати, що утворення сперміїв відбувається за постійної температури, тому у чоловіків, які приймають дуже гарячі ванни чи носять тісні труси, може поступово розвинутися безпліддя. Під час статевого збудження активується парасимпатична нервова система, під впливом якої відбувається розширення артерій і звуження вен в еректальній тканині статевого члена, внаслідок чого відбувається його ерекція. У такому стані під час статевого акту відбувається подразнення чутливих нервових закінчень, внаслідок цього скорочуються м'язи сім'явивідного протоку й інших органів. Результатом є еякуляція — виштовхування сім'яної рідини.

Чоловіча сперма має лужну реакцію і містить слиз, фруктозу, вітамін С, лимонну кислоту, простагландини й інші ферменти, які підвищують рН середовища у піхві, яке звичайно становить 6—6,5, що є оптимальним для руху сперміїв після еякуляції. Кількість сперми, як правило, не перевищує 3 мл, з яких тільки 10 % припадає на спермії. Незважаючи на такий низький відсоток, 1 мл сперми містить 108 сперміїв. Сперма виливається глибоко у піхву поблизу шийки матки. Як показують дослідження, спермії проходять шлях від піхви до верхнього кінця фаллопієвих труб за 5 хв. У жіночих статевих шляхах спермії зберігають життєдіяльність протягом 24—72 год, але рухливі вони тільки перші 12—24 год. Крім того, спермій здатний запліднити яйцеклітину тільки після того, як проведе у статевих шляхах жінки кілька годин. Після запліднення яйцеклітина (зигота) просувається у матку, одночасно зазнаючи поділу. Потрапивши у матку, вона протягом двох днів залишається в її порожнині і тільки після цього занурюється в стінку матки. Цей процес називається імплантацією, і власне з цього починається період вагітності.

У перші дні вагітності обмін речовинами між зародком, який перебуває у зародковому мішку зануреним у амніотичну рідину, і материнським організмом здійснюється за допомогою спеціальних ворсинок, якими вкритий зародковий мішок. Але в міру росту плоду функцію обміну речовинами приймає на себе плацента. Плацента — тимчасовий орган, утворений клітинами двох організмів — матері і плоду. Вона являє собою дископодібне утворення, що є головною структурою, яка забезпечує обмін речовин між двома організмами. Плацента зв'язана із зародком за допомогою пуповини, що являє собою міцний тяж, всередині якого проходять кровоносні та інші судини.

Плодом називають зародок з початку третього місяця вагітності; як правило, вагітність триває 40 тижнів, після чого відбуваються пологи. На дванадцятому тижні у плоду вже сформовані всі органи, решту часу він росте. За сучасними уявленнями, сигналом для початку пологів є так званий «фетальний стрес», який створюється в результаті імунологічного відторгнення зрілого плоду материнським організмом. І в цьому процесі важливу роль відіграє гормон окситоцин, який виділяється гіпофізом і спричиняє хвилеподібне скорочення мускулатури матки. Таке скорочення називають «пологовими переймами». Воно супроводжується розширенням шийки матки, розривом зародкового мішка, витіканням амніотичної рідини.

Пологи відбуваються у три стадії.

I. Скорочення матки поширюється зверху донизу, поступово підсилюючись і проштовхуючи дитину крізь шийку матки. При цьому шийка матки розширюється, а перерви між скороченнями стають меншими. Перша стадія завершується, коли шийка матки набуває розміру голови дитини.

II. Голова і тіло дитини проходять крізь піхву, і дитина з'являється на світ. Пуповину перев'язують у двох місцях і перерізають між цими місцями. При цьому дитина повністю втрачає фізіологічний зв'язок з матір'ю і починає самостійно дихати.

III. Протягом наступної години матка зазнає різкого скорочення, плацента відокремлюється і виходить крізь піхву. Крововтрата під час пологів у середньому не перевищує 350 мл.

Збільшення під час вагітності молочних залоз пов'язане з розвитком їх секреторних ділянок, однак виділення молока не відбувається внаслідок пригнічення процесу лактогенезу (утворення молока) прогестероном, який міститься у крові. Після пологів рівень прогестерону знижується і починається лактація — процес виділення молока. Жіноче молоко містить жир, лактозу, різні білки, які добре засвоюються організмом немовляти. Одного материнського молока достатньо для того, щоб дитина щоденно добирала маси 25—30 г. Відразу ж після пологів грудні молочні залози виділяють рідину жовтуватого кольору — молозиво. У ньому мало жиру і багато білків. Вважається, що разом з молозивом організм дитини одержує від матері антитіла.

У матерів, які годують немовлят (особливо після перших пологів), часто трапляється захворювання молочної залози — мастит. Ознаками його є підвищення температури тіла, інколи до 39 °С, головний біль, затвердіння залози, її почервоніння і збільшення в об'ємі. У цьому випадку необхідна негайна консультація лікаря. Молочній залозі надають підвищеного положення, ні в якому разі не можна здавлювати її бюстгальтером. Добре накласти компрес з горілкою. Народна медицина рекомендує компрес з евкаліптовою олією.

Оскільки процеси обміну речовин під час перебігу вагітності повністю змінюються, необхідний особливий режим для майбутньої матері. У перші три місяці вагітності зародок особливо чутливий до дії несприятливих факторів. Так, плацента протягом дев'яти місяців успішно створює бар'єр для антитіл матері і дитини, але нездатна затримувати різні хімічні речовини, якими можуть бути і ліки. Вживання ліків, особливо антибіотиків, шкідливо впливає на плід. Небезпечні й інфекційні хвороби, на які може захворіти мати.

Життя жінки під час вагітності повинне бути спокійним. Не припускається виконання важкої фізичної роботи, швидке ходіння, біг. Якщо вагітність проходить нормально, лікар рекомендує спеціальні фізкультурні вправи. Слід пам'ятати, що стрибок, навіть з невеликої висоти, може спричинити переривання вагітності, викликати кровотечу.

Їжа вагітної жінки повинна легко засвоюватися, бути висококалорійною. Не можна переїдати та вживати продукти, що можуть викликати бродіння у кишечнику. З їжі повністю виключаються шоколад, цитрусові (крім лимонів), гострі і пряні страви. Одяг вагітної має бути вільним, не стримувати рухів і не здавлювати яку-небудь частину тіла. Не можна носити взуття на високих підборах, оскільки воно підсилює напруження м'язів черевного преса і знижує стійкість тіла. Особливо ретельно треба слідкувати за чистотою тіла. Щоденно слід приймати теплий душ. Ванни не рекомендуються. Взимку, особливо на перших місяцях вагітності, варто у міру можливості обмежувати спілкування з іншими людьми, щоб уникнути зараження грипом й іншими вірусними захворюваннями. За вагітною жінкою і матір'ю-годувальницею здійснюється постійний медичний контроль з боку жіночих консультацій за місцем проживання.

§ 43. Допомога під час пологів

Нерідко пологи можуть настати передчасно. Бувають випадки, коли поблизу немає досвідченого акушера. Цей процес припинити чи уповільнити неможливо, тому слід володіти деякими знаннями щодо подання допомоги породіллі.

Під час першого етапу, який триває близько 14 год у разі перших пологів і дещо менше під час повторних, м'язи матки скорочуються спочатку кожні півгодини, потім частіше. У перерві між переймами слід зробити необхідні приготування. По-перше, треба приготувати місце для дитини. Для цього потрібні дві ковдри чи великі рушники. Одну слід покласти у ліжечко, чистий ящик чи картонну коробку. Оскільки голівка немовляти велика порівняно з тільцем, подушка не потрібна. Місце для жінки застеляють плівкою, на яку кладуть простирадло або рушник.

Під рукою слід мати чисті ножиці і два шматки мотузки 20—30 см завдовжки. Ці речі треба прокип'ятити, загорнути у чисту марлю і не торкатися їх руками доти, доки вони не знадобляться. Верхню частину тіла жінки вкривають простирадлом, складеним утроє. Ретельно вимийте руки і зберігайте максимально можливу чистоту.

Між переймами можна дати жінці води чи молока. Годувати не рекомендується. Все одно під час пологів травна система відключається, і їжа не засвоюється. Під час перейм порекомендуйте породіллі дихати глибше, дихання не затримувати. Якщо жінка скаржиться на поколювання у пальцях (це, як правило, відбувається при перенасиченні киснем), складіть долоні човником і прикладіть до її рота і носа, щоб вона вдихала повітря, яке видихає, і це відчуття пройде. Під час першого етапу пологів жінка повинна розслабитися, під час другого, коли перейми відбуваються кожні 2—3 хв — напружуватися з усіх сил, обхопивши себе за ноги під колінами.

Як правило, немовля виходить голівкою вперед, і ви можете побачити її під час одного із скорочень матки. Однак голівка може знову сховатися. У цьому немає нічого небезпечного. Голови дитини торкатися не можна. Скажіть жінці, щоб вона перестала напружуватися і дихала частими, короткими вдихами — дитина не буде виштовхуватися надто активно. Коли з'являться плечі немовляти, решта тіла вийде без опору. Тіло дитини слід підтримувати однією рукою. Коли воно повністю вийде, треба очистити рот від слизу чистою серветкою. Потім необхідно перев'язати пуповину двома заготовленими мотузками у двох місцях на відстані 20 см від тіла матері і перерізати між ними. У дитини кінець пуповини слід обгорнути бинтом.

Через деякий час (5—15 хв після пологів) перейми відновлюються — відбувається відторгнення плаценти. Цей процес може тривати від 5 до 20 хв. За пуповину ні в якому разі не можна тягти — плацента вийде сама. Бажано плаценту зберегти у якійсь посудині, щоб потім показати лікарю. Матір треба вимити, і, якщо це можливо, змінити їй білизну. Покладіть дитину у ліжечко на бік, щоб ротик остаточно вивільнився від слизу, але під голову нічого не підкладайте. Так буде забезпечений оптимальний приплив крові до мозку.

Під час пологів можливі ускладнення. Наприклад, коли дитина виходить ніжками вперед. Такі пологи важчі. У цьому випадку слід підтримувати тіло дитини, але не тягти. Коли вийдуть плечі, можна злегка підтягти немовля. Інколи дитина може з'явитися на світ з пуповиною, обмотаною навколо шиї. У цьому випадку слід підсунути під неї палець і зняти її з шиї через голову. Після пологів немовля починає дихати вже через кілька секунд, навіть з ще не перерізаною пуповиною. Якщо після очищення рота дитини вона не дихає, слід зробити штучне дихання методом «з рота в рот».

Інколи трапляється, що після пологів не виходить плацента, яка являє собою доволі товстий диск масою до 400 г. Якщо вона не виходить або виходить тільки наполовину, є загроза внутрішньої кровотечі, яку може зупинити тільки спеціаліст. Отже, приготуйте пузир з льодом і докладіть усіх зусиль для транспортування жінки до медичного пункту.

§ 44. Розлади статевої функції

Скарги жінок на розлади статевої функції спостерігаються досить часто. Ставлення лікаря до таких хворих має бути надзвичайно обачним і тактовним. Розлади статевої функції жінок можуть спричинятися такими факторами.

1. Неможливість статевого життя внаслідок яких-небудь перешкод у статевих шляхах. До цієї групи належать жінки з вродженими пороками статевих органів.

2. Неможливість статевого життя внаслідок спазму в області входу у піхву. Так, при намаганнях здійснити статевий акт відбувається тонічне скорочення і судома м'язів піхви і стегон, що супроводжується болем. Це захворювання психогенного характеру і зустрічається у астенічних жінок у молодому віці або у літніх жінок, які раніше не жили статевим життям.

3. Статева холодність чи відсутність задоволення зустрічається нерідко у жінок з недорозвиненістю статевого апарату, після перенесення тяжких інфекційних захворювань, після абортів.

4. Біль під час статевого акту. Зустрічається у жінок, які мають запальні процеси у піхві, шийці матки, пухлини придатків тощо.

Аномалії менструального циклу

Аномалії менструального циклу досить різноманітні. Їх можна поділити на такі групи:

• повна відсутність менструацій (аменорея);

• малі і нечасті менструації (гіпоменорея);

• надмірні менструації (циклічні кровотечі);

• нерегулярні менструації (ациклічні кровотечі);

• сильний біль під час менструації (альгоменорея);

• сильний біль, що віддає в інші органи (дисменорея).

Аменорея — (відсутність місячних) може бути первинною і вторинною, тобто повна відсутність менструацій з періоду статевого дозрівання і припинення менструацій, що були, на деякий час чи назавжди. За етіологією розрізняють фізіологічну аменорею, яка спостерігається до настання статевої зрілості, під час вагітності тощо, штучну аменорею, яка спричинена внаслідок хірургічного видалення яєчників або систематичним вприскуванням розчину йоду з метою запобігання вагітності, і патологічну аменорею. Патологічна аменорея нерідко спостерігається після важких інфекційних захворювань, хронічних виснажуючих захворювань (туберкульоз, малярія), хронічних інтоксикацій ртуттю, свинцем, наркотичними речовинами. Аменорея — частий супутник ендокринних захворювань яєчників, наднирників, підшлункової та щитовидної залоз.

Аменорея і гіпоменорея лікуються за допомогою дієто- і гормонотерапії. Показане лікування на курортах і в санаторіях гінекологічного профілю. Лікування дієтою передбачає високоякісне і калорійне харчування, додатково збагачене на вітаміни С і В. Рекомендується загальнозміцнювальний режим — відпочинок на свіжому повітрі, заняття спортом. Гормонотерапія призначається лікарем за певною схемою з огляду на фази менструального циклу. Так, у перші 15—20 днів призначають препарати фоллікулін, синестрол, а в наступні дні — препарати гормону жов

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти