ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ЛЕКЦІЯ №8 ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙ

Відбір інноваційних проектів для реалізації

Показники відбору інноваційних проектів

Ефективність використання інновацій

1. Інноваційні проекти, представлені інвесторам, повинні бути порівнянні й піддаватися аналізу за допомогою єдиної системи показників. Порівнянність представлених проектів визначається:

¨ обсягом робіт, виконаних із застосуванням нових методів (технологій, устаткування й т.п.);

¨ якісними параметрами інновацій;

¨ фактором часу;

¨ рівнем цін, тарифів.

¨ умовами оплати праці.

Вартісні показники за варіантами визначаються з урахуванням інфляційного фактора.

Варіанти інноваційних проектів повинні мати однакову маркетингову проробку, однаковий підхід до оцінки ризику інноваційних вкладень і невизначеності вихідної інформації.

При порівнянні варіантів необхідне дотримання принципів системного підходу. Тут слід враховати найважливішу властивість систем - емерджентність, що спричиняється нерівністю сукупного ефекту від комплексу заходів і величиною ефектів від роздільного їхнього проведення.

При порівнянні інноваційних варіантів застосовується принцип комплексного підходу, що вимагає врахування всієї сукупності заходів, які необхідно здійснити при реалізації даного варіанта рішення.

Значна тривалість життєвого циклу інновацій приводить до економічної нерівноцінності здійснюваних витрат й одержуваних результатів. Це протиріччя усувається за допомогою так званого методу наведеної вартості або дисконтування, тобто приведенням витрат і результатів до одного моменту часу. Як такий момент часу можна прийняти, наприклад, рік початку реалізації інновацій.

Дисконтування засновано на тому, що будь-яка сума, яка буде отримана в майбутньому, у цей час має меншу цінність.

За допомогою дисконтування у фінансових обчисленнях враховують фактор часу.

Ідея дисконтування полягає в тому, що для фірми переважніше одержати гроші сьогодні, а не завтра, оскільки будучи інвестовані в інновації, вони завтра вже принесуть певний додатковий доход. Крім того, відкладати одержання грошей на майбутнє ризиковано: при несприятливих обставинах вони принесуть менший доход, ніж очікувалося, а то й зовсім не надійдуть.

Коефіцієнт дисконтування завжди менший одиниці, тому що в противному разі гроші сьогодні коштували б менше, ніж гроші завтра.

Різниця між майбутньою вартістю і поточною вартістю є дисконтом.

2. За допомогою дисконтування визначається чиста поточна вартість проекту.

Чисту поточну вартість називають ще «чистим наведеним доходом» (NPV).

Якщо має місце інфляція, то існують розходження між номінальною і реальною процентною ставкою.

Номінальна ставка - це поточна ринкова ставка відсотка без обліку темпів інфляції або, інакше, це просто процентна ставка, виражена в гривнях (доларах США) за поточним курсом.

Реальна ставка – це номінальна ставка за винятком очікуваних (передбачуваних) темпів інфляції (наприклад, номінальна річна ставка дорівнює 9%, очікуваний темп інфляції 5% за рік, звідси реальна ставка дорівнює 4% (9 - 5)).

Це розходження важливо враховувати при порівнянні очікуваного рівня доходу на капітал (норми прибутку) і ставки відсотка: порівняння доцільно проводити з реальною, а не номінальною ставкою. Саме реальна процентна ставка, а не номінальна ставка має важливе значення при ухваленні рішення про інновації.

Загальне правило таке: інновації слід здійснювати, якщо очікуваний рівень доходу на капітал не нижче або дорівнює ринковій ставці відсотка за позичками.

Порівняння рівня доходу на капітал із процентною ставкою - один із способів обґрунтування ефективності інновацій.

Крім чистого наведеного доходу для відбору інноваційних проектів використовують такі показники:

· строк окупності (Ток);

· період окупності (ПОК);

· внутрішня норма прибутковості (IRR);

· рентабельність (R).

Строк окупності – показник, що відповідає на запитання, за який строк можуть окупитися інвестиції в інноваційний проект. Цей показник ураховує первісні капітальні вкладення. У міжнародній практиці застосовується в основному період окупності.

Під періодом окупності розуміють тривалість періоду, протягом якого сума чистих доходів, дисконтованих на момент завершення інвестицій, буде дорівнювати сумі інвестицій.

Внутрішня норма прибутковості – розрахункова ставка відсотків, при якій капіталізація одержуваного регулярно доходу дає суму, рівну інвестиціям. Це значить, що інвестиції окупаються. Рекомендують відбирати ті проекти, внутрішня норма прибутковості яких не нижче 15-20%.

Рентабельність (R) визначається як співвідношення ефекту й витрат на реалізацію проекту. У практиці оцінки інноваційних проектів розрахують відношення наведених доходів до інвестиційних витрат (benefit - cost ratio).

У західній літературі цей показник називають індексом прибутковості(profitability index).

 

3. Інноваційний проект відібраний. Починається наступний етап – використання інновацій.

Значущість визначення ефекту від реалізації інновацій зростає в умовах ринкової економіки. Однак не менш важливої вона є і для перехідної економіки.

Залежно від результатів, які враховують, і витрат розрізняють наступні види ефекту (табл. 1):

Таблиця 1. Види ефекту

Вид ефекту Фактори, показники
1. Економічний Показники враховують у вартісному вираженні всі види результатів і витрат, обумовлених реалізацією інновацій
2. Науково-технічний Новизна, простота, корисність, естетичність, компактність
3. Фінансовий Розрахунок показників базується на фінансових показниках
4. Ресурсний Показники відображають вплив інновації на обсяг виробництва й споживання того або іншого виду ресурсу  
5. Соціальний Показники враховують соціальні результати реалізації інновацій
6.Екологічний Шум, електромагнітне поле, освітленість (зоровий комфорт), вібрація. Показники враховують вплив інновацій на навколишнє середовище

 

Залежно від часового періоду обліку результатів і витрат розрізняють:

· показники ефекту за розрахунковий період,

· показники річного ефекту.

Тривалість прийнятого тимчасового періоду залежить від наступних факторів:

· тривалості інноваційного періоду;

· терміну служби об'єкта інновацій;

· ступеня вірогідності вихідної інформації;

· вимог інвесторів.

Метод вирахування ефекту (доходу) інновацій, заснований на зіставленні результатів їхнього освоєння з витратами, дозволяє ухвалювати рішення щодо доцільності використання нових розробок.

Загальна економічна ефективність інновацій

Для оцінки загальної економічної ефективності інновацій може використовуватися така система показників:

Інтегральний ефект.

Індекс рентабельності.

Норма рентабельності.

Період окупності.

Інтегральний ефект Еінт являє собою величину різниці результатів та інноваційних витрат за розрахунковий період, наведених до одного, звичайно початкового року, тобто з урахуванням дисконтування результатів і витрат:

,

де Тр – розрахунковий рік;

Рt – результат в t-й рік;

Вt – інноваційні витрати в t-й рік;

at – коефіцієнт дисконтування (дисконтний множник).

Інтегральний ефект має також інші назви, а саме: чистий дисконтований доход, чиста наведена або чиста сучасна вартість, чистий наведений ефект.

Індекс рентабельності інновацій IR.

 

В якості показника рентабельності можна використовувати індекс рентабельності чи прибутковості.

Індекс рентабельності являє собою співвідношення наведених доходів до наведених на цю же дату інноваційних витрат.

Розрахунок індексу рентабельності виконують за формулою:

,

де IR – індекс рентабельності;

Дt - доход у періоді j ;

Kt – розмір інвестицій в інновації в періоді t.

Ця формула відображає в чисельнику величину доходів, наведених до моменту початку реалізації інновацій, а в знаменнику - величину інвестицій в інновації, продисконтованих до моменту початку процесу інвестування. Або інакше можна сказати – тут порівнюються дві частини потоку платежів: доходна й інвестиційна.

Індекс рентабельності тісно пов'язаний з інтегральним ефектом, якщо інтегральний ефект Еінт позитивний, то індекс рентабельності IR > 1, і навпаки. При IR > 1 інноваційний проект уважається економічно ефективним. У противному разі IR < 1 – неефективний.

Перевага в умовах твердого дефіциту коштів повинна віддаватися тим інноваційним рішенням, для яких найбільш високий індекс рентабельності.

Норма рентабельності Ер являє собою ту норму дисконту, при якій величина дисконтованих доходів за певне число років стає рівною інноваційним вкладенням. У цьому разі доходи й витрати інноваційного проекту визначаються шляхом приведення до розрахункового моменту часу:

 

, і .

Цей показник характеризує рівень прибутковості конкретного інноваційного рішення, що виражається дисконтною ставкою, за якою майбутня вартість грошового потоку від інновацій приводиться до дійсної вартості інвестиційних коштів.

Показник норми рентабельності має інші назви: внутрішня норма прибутковості, внутрішня норма прибутку, норма повернення інвестицій.

Для подальшого аналізу відбирають ті інноваційні проекти, внутрішня норма прибутковості яких оцінюється величиною не нижче 15-20%.

Період окупності Ток є одним з найпоширеніших показників оцінки ефективності інвестицій. На відміну від використовуваного в нашій практиці показника «строк окупності капітальних вкладень», він також базується не на прибутку, а на грошовому потоці із приведенням інвестованих коштів в інновації і суми грошового потоку до дійсної вартості.

Формула періоду окупності

,

де К - первісні інвестиції в інновації;

Д - щорічні грошові доходи.

 

Інвестиції (капіталовкладення) роблять для того, щоб принести прибуток більший, ніж витрати на придбання капіталу підприємцем або при вкладенні капіталу інвестором в інший бізнес або розміщення їм капіталу в банку під відсотки. Тому для аналізу нових проектів, пов'язаних з необхідністю одержання прибутку, часто використовують норми рентабельності, що відповідають різним видам капітальних вкладень. Застосування в розрахунках тієї або іншої величини норми рентабельності повністю залежить від підприємця і інвестора, цілей фірми й конкретної ринкової обстановки. Але можна рекомендувати орієнтовні значення Ен залежно від різних видів капіталовкладень (табл. 2).

 

Табл.2 Норми рентабельності залежно від видів інвестицій

Вид інвестицій Мета інвестицій Норма рентабельності (%)
Збереження позицій на ринку 5—6
Підвищення якості продукції, відновлення основних фондів min 12
Впровадження нових технологій min 15
Збільшення прибутку, нагромадження фінансових резервів для інноваційних проектів min 18—20
Ризикові інноваційні проекти, результат яких неясний min 25

Величину норми рентабельності Ен можна також прийняти рівною фактичній рентабельності капіталовкладень кращих проектів аналогічного напрямку, реальній процентній ставці на ринку капіталів або банківському відсотку. Реальна процентна ставка - це номінальна процентна ставка, виражена в поточних цінах, але скоригована на рівень інфляції.

Визначаючи річний економічний ефект, необхідно забезпечити порівнянність порівнюваних варіантів нового виробу й виробу-аналога за такими показниками:

- обсяг продукції (роботи), виробленої за допомогою нового виробу;

- якісні параметри;

- фактор часу;

- соціальні фактори виробництва й використання продукції.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти