ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Біосинтез та особливості будови білкових молекул.

Біосинтез білкових молекул вважається одним із найскладніших процесів у живій клітині, він складається із двох послідовних етапів: транскрипції, та трансляції.

Транскрипція — полягає у “копіюванні” одного із ланцюгів молекули ДНК, та утворення ідентичного ланцюга РНК. Для того щоб відбувся даний процес перш за все необхідно деспіралізувати (розкрутити) молекулу ДНК, для цього у клітині наявні ферменти, які мають назви хелікази, або розплітази - вони розкручують ДНК, протім прикріплюються до кожного із ланцюгів та запобігають їхньому повторному скручуванню. Потім до спеціальних ділянок на молекулах ДНК (промовтора) прикріплюється інший фермент ДНК-залежна-РНК-полімераза — вона забезпечує послідовне прикріплення нуклеотидів згідно із комплементарними правилами, внаслідок чого відбувається формуварння молекули і-РНК. Слід зазначити, що дана молекула у ядрі складається із кодуютьчих та не кодуючиї частинок, і тому перед виходом із ядра дана молекула повинна пройти через кілька модифікацій: перш за все відбувається вирізання некодуючих частинок та зшивання між собою кодуючих ( відбувається з допомогою складних ферментативних систем), процеси фосфорилювання та інші — у кінці коли іРНК “дозріває” вона з допомогою кодону прикріплюється до антикодону молекули т-РНК, та з її допомогою транспортується крізь ядерні пори у цитоплазму.

Трансляція — це складний процес синтезу білкової молекули на рибосомі із допомогою ферментів та р-РНК, тут відбувається розшифрування нуклеотидної послідовності та “переведення” її у амінокислотну послідовність — в наслідок цього відбувається формування первинної структури молекули білка. У подальшому відбувається формування вторинної, третинної та четвертинної структур білкової молекули.

Висновки.

 

 

Практична робота № 8.

Тема: Розв'язуваня різних типів задач з генетики.

Мета: Розглянути та навчитися роз'язувати різні типи задач з генетики. Ознайомити із особливості їхнього розв'язування.

Задачі з генетики поділяються на декілька груп у залежності від рівня складності та предмета розв'язку. Найчастіше зустрічаються задачі які відповідають законам Менделя. Задачі у яких необхідно встановити родовід, або визначити імовірність прояву захворювань зчеплених зі статтю , чи соматичними генами , окремі задачі пов'язані із явищами епістазу, плейотропії, та взаємодії між генами, неповне домінування генів.

При розв'язуванні даних задач необхідно пам'ятати про те що кодування певних ознак у живому організмі відбувається з допомогою алель них генів, або іншими словами алелів.

Алель - це певні однакові ділянки ДНК, які займають однакове місце у певних гомологічних хромосомах та відповідаю за фенологічних прояв однієї і тієї ж ознаки. Зазвичай у клітині живого організму наявні тільки дві алелі, одного і того ж гена оскільки у ній наявна лише одна пара гомологічних хромосом. Алелі у свою чергу поділяються на дві групи вони можуть бути домінантними та рецесивними.

Домінантні алелі – це алелі які відповідають за наявність ознаки яка, за умови їхньої наявності, обов'язково проявиться у фенотипі. Зазвичай домінантні алель позначають великою латинською літерою (А,В,С…)

Рецесивні алелі - несуть у собі інформацію про ознаки, які зазвичай не проявляються у фенотипі за умови наявності домінантних генів, якщо домінантних генів у генотипі не має у такому випадку фенологічно проявляється ознака яка відповідає інформації закладеній у рецесивному гені. Рецесивні гени зазвичай позначають з допомогою малої латинської літери (а,в,с…).

У залежності від поєднання двох алелів зиготи поділяються на гомозиготу, гетерозиготу та гемізиготу.

Гомозигота - утворюється у результаті злиття гамет , які несуть один і той самий тип алелів. Якщо обидві гамети несути домінантні алелі у такому випадку вона називається домінантною гомози тою, а якщо рецесивні то відповідно рецксивною гомозиготою.

Гетрозигота -утворюється у результаті злиття двох гамет, які несуть різні типи алель них генів. Тобто від матері може успадковуватися домінантна ознака, а від батька рецесивна, або ж навпаки.

Гемізигота – у даному випадку один ген представлений виключно одним алелем дане явище притаманне для гаплоїдних організмів. Дане явище може спостерігатися у самців бджіл, або ж у самок попелиць.

Слід пам'ятати що при позначенні гена який відповідає за певну ознаку необхідно зберігати відповідність тобто алелі які несуть інформацію про одну і ту ж ознаку необхідно позначати з допомогою однакової латинської літери.

Особини які є гомозиготними за більшістю ознак впродовж декількох поколінь мають назву чисті лінії. Дуже часто дані особини використовуються для перевірки генотипу материнських особин. Слід зазначити, що чисті лінії можуть бути гомозиготними як за домінантними так і за рецесивними ознаками. Такі особини дуже часто утворюються у результаті самозапилення у рослинних організмів, або засозапліднення у тваринних організмів.

У залежності від кількості ознак живого організму, які піддаються аналізу генетичні задачі поділяються на задачі з моногібридним схрещуванням – у даному випадку до уваги береться одна ознака живого організму;

Дигібридним схрещуванням до уваги беруться дві ознаки живого організму (Н: забарвлення хутра та довжина вух.( При цьому слід пам'ятати, що позначення алелей, які відповідають за необхідно робити у строгій відповідності. Тобто: почергово розміщувати позначення алелів спочатку однієї ознаки а потім іншої, при цьому порядок позначення ознак не важливий Н.: Припустімо що забарвлення хутра у кроликів залежить від гену С – руде, с- біле, а його довжина визначається геном геном Z - коротка, z – довга. Генотипи особин записуються наступним чином: СсZz, CCZZ, CcZZ, CCZz, cczz, або ж ZzCc, ZZCC, ZzCC, ZzCC,і у жодному випадку - CZcz, оскільки дані гени є неалельними !!!!!!!!!!....)

Полігібридне схрещування - при даному типі схрещування до уваги беруться три та більше досліджуваних ознак. (Пам'ятайте, що особливість записування генотипів зберігається такою ж як при дигібридному схрещуванні)

Перші два закони Григора Менделя у переважній більшості випадків перевіряються за допомогою моно- та дигібридного схрещувань, а третій з допомогою полі гібридного схрещування, проте вони справджуються за умов будь-якої кількості ознак. Задачі на перший закон Менделя «Закон одноманітності гібридів»

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти