ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Оцінка рівня знань при проведенні поточного модульного контролю

 

Оцінка Критерії
„відмінно” Студент дав безпомилкову і глибоку відповідь на поставлені запитання, висловив власні судження щодо окремих проблем. Викладає матеріал у логічній послідовності. Правильно відповів на тести. Правильно розв’язав задачу.
„добре” У відповідях студента мали місце незначні помилки, не точне формулювання категорій і понять, недостатня аргументація висловлюваних положень, невеликі арифметичні помилки у розрахунках при вирішенні практичних завдань.
„задовільно” Студент засвоїв матеріал не у повному обсязі, дає неповну відповідь на поставлені теоретичні питання, припускається грубих помилок при вирішенні практичного завдання.
„незадовільно” Студент на більшість поставлених запитань дав неправильну, не володіє понятійним апаратом, не бачить зв’язку між теоретичними основами дисципліни і практичним їх застосуванням, не роз’язав задачу чи взагалі не дав ніяких відповідей.

 

Підсумковий контроль знань студентів

Заочної форми навчання

Іспит

Проводиться в усній формі.

Перелік питань до іспиту:

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1. Поняття інноваційного менеджменту, основний поняттєво-термінологічний апарат інноваційного менеджменту.

2. Інновації як об’єкт менеджменту.

3. Характеристика різновидів нововведень

4. Характеристика функцій інноваційного менеджменту.

5. Аналіз принципів управління нововведеннями.

6. Дослідження стадій здійснення інноваційного процесу.

7. Еволюція інноваційної теорії.

8. Впровадження інновацій в контексті проблем глобалізації.

9. Зарубіжний досвід регулювання інноваційних процесів.

10. Інноваційна політика США.

11. Інноваційна політика Японії.

12. Поняття й приклади централізованої інноваційної державної політики.

13. Поняття й приклади децентралізованої інноваційної державної політики.

14. Основні напрями інноваційної державної політики.

15. Державне регулювання інноваційної діяльності в Україні.

16. Характеристика інноваційної політики організації.

17. Сутність продуктових інновацій.

18. Поняття й зміст інноваційної політики організації.

19. Сутність етапів розробки інновацій.

20. Поняття й ознаки стабільності й нестабільності економічного стану організації.

21. Характеристика симптомів наближення кризової ситуації.

22. Аналіз ринків, які охоплює сфера інноваційної діяльності.

23. Класифікація нововведень.

24. Класифікація нововведень за С.Д. Ільєнковою.

25. Класифікація нововведень за П.Н.Завліним.

26. Класифікація нововведень за С.В. Ільдеменовим.

27. Аналіз простої ланцюгової моделі інноваційного процесу.

28. Провідні напрями розвитку НТП в сучасних умовах.

29. Едхократичні організації.

30. Багатомірні організації.

31. Партисипативна інноваційна організація.

32. Венчурні підприємства.

33. Експлеренти.

34. Пацієнти.

35. Віоленти.

36. Комутанти.

37. Сутність бізнес-інкубаторів.

38. Технопарки.

39. Технополіси.

40. Суть системи фінансування інноваційної діяльності.

41. Форми і засоби фінансування нововведень.

42. Інноваційна діяльність і ризик.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

1. На прикладі реальної організації навести зразки різновидів нововведень.

2. На прикладах проілюструвати стадії інноваційного процесу.

3. Навести приклади продуктової інновації, коли: 1) продукт випускається з ініціативи виробника; 2) продукт випускається з ініціативи покупців.

4. Навести приклади нововведень за класифікацією С.Д. Ільєнкової.

5. Навести приклади нововведень за класифікацією П.Н.Завліна.

6. Навести приклади нововведень за класифікацією С.В. Ільєдеменова.

7. Навести приклад організації експлерента. Пояснити свій вибір.

8. Навести приклад організації патієнта. Пояснити свій вибір.

9. Навести приклад організації віолента. Пояснити свій вибір.

10. Навести приклад організації комутанта. Пояснити свій вибір.

11. Проаналізувати, які послуги для організації роботи бізнесменів-початківців (у конкретній галузі) надавали б ви, як керівник бізнес-інкубатору.

12. Спрогнозувати можливі види втрат при впровадженні конкретною організацією конкретної інновації.

Приклад побудови екзаменаційного білета

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №1

1. Охарактеризувати конкурентоспроможність організації й методи її визначення.

2. Проаналізувати систему оцінки обраної інноваційної стратегії.

3. Провести діагностику зовнішнього середовища безпосереднього впливу для конкретної організації.

4. Дати визначення понять:

- Лідерство за витратами;

- «PEST» - аналіз;

- «Дійні корови» («БКГ» - аналіз).

ОРІЄНТОВНИІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ДЕРЖАВНОГО ІСПИТУ

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

Тестові завдання з дисципліни «Інноваційний менеджмент» призначені для виявлення рівня знань студентів спеціальності «Менеджмент організацій». Тести охоплюють зміст навчальної програми і відображають основні поняття, положення та основний зміст курсу «Інноваційний менеджмент». 47 тестових завдань розміщені у відповідності з розділами та темами навчальної програми. Тести складені відповідно до програми вивчення нормативної дисципліни «Інноваційний менеджмент» з напряму підготовки 0502 "Менеджмент організацій" і охоплюють всі змістові модулі, визначені анотацією для кількості годин, передбачених стандартом.

Тестами передбачені питання трьох рівнів складності. Правильна відповідь на кожне питання першого рівня складності оцінюється в 1-3 бали; другого рівня (більш складне) – 4-7 балів; третього рівня – 8-10 балів. Кількість балів для оцінювання зазначена біля кожного завдання.

Оцінка «відмінно» виставляється за 90-100 відсотків правильних відповідей. Оцінка «добре» виставляється за 75-89 відсотків правильних відповідей. Оцінка «задовільно» виставляється при наявності 60-74 відсотків правильних відповідей. Оцінка «незадовільно» (з правом перескладання) виставляється при 39-59 відсотках правильних відповідей. При кількості правильних відповідей меншій за 39 відсотків виставляється оцінка «незадовільно» (без права перескладання).

1. Інноваційний менеджмент – це: (3 бали)

А сукупність визначених організаційно-економічних методів і форм управління всіма стадіями і видами інноваційних процесів підприємств і об’єднань з максимальною ефективністю;
В діяльність, спрямована на реалізацію будь-яких проектів;
С управління організацією, орієнтоване на довготермінову перспективу;
D наступність і взаємозв’язок планів різної тривалості.

 

2. Інновація являє собою: (4 балів)

А нововведення, пов’язане з науково-технічним прогресом, що полягає в оновленні основних фондів і технологій, в удосконаленні управління й економіки підприємства;
В напрям стратегічного управління, що здійснюється на вищому рівні організації;
С інструмент і оснащення для проведення наукомістких операцій;
D авторське посвідчення про винахід.

 

3. Існують такі різновиди нововведень: (7 балів)

А інноваційний лаг;
В осяяння;
С прогнозування;
D відкриття нового ринку збуту.

 

4. Розвиток ринку та конкуренція не тільки стимулюють діяльність комерційних організацій, але й змушують їх приймати участь у формуванні ринку нововведень за наступними напрямами: (6 балів)

  кінцевий результат інноваційної діяльності;
В придбання нематеріальних активів, шляхом випуску акцій, облігацій, залучення іноземного капіталу та організація спільного виробництва;
С облік усіх заходів;
D всебічний аналіз наслідків проведеного заходу у всіх сферах господарювання.

 

5. До стадій інноваційного процесу відносять: (7 балів)

А системне впровадження нововведень у взаємопов’язаних сферах підприємницької діяльності;
В купівля готового виробу, технології чи іншої інтелектуальної власності;
С процес комерціалізації;
D облік усіх заходів.

 

6. В інноваційному процесі виділяють такі фази: (8 балів)

А впровадження продуктових інновацій;
В набір прийомів і методів для реалізації інноваційних проектів;
С зміни в системі управління підприємством;
D старіння інновації.

 

7. Під поняттям «інноваційна діяльність» розуміють: (3 бали)

А діяльність підприємства, пов’язану з науково-технічними розробками, інженерною підготовкою виробництва до переходу на новий продукт чи технологію, а також інвестування нововведень;
В наступність і взаємозв’язок планів різної тривалості;
С напрям стратегічного управління, що здійснюється на вищому рівні організації;
D управління організацією, орієнтоване на довготермінову перспективу.

 

8. Інноваційний потенціал містить такі компоненти: (6 балів)

А демографічні зміни в зовнішньому середовищі;
В професійний і науково-технічний склад персоналу;
С потреби виробничого процесу;
D ризик.

 

9. Головними принципами управління нововведеннями є: (8 балів)

А бюджетне фінансування на безповоротній основі;
В придбання ліцензій на право виробництва товарів чи надання послуг;
С динамічне попередження технологічного відставання;
D державна підтримка інноваційної діяльності.

 

10. Сукупність базисних інновацій, сконцентрованих на визначеному відрізку часу й у визначеному економічному просторі, називають: (3 бали)

А афект;
В сензитивність;
С детермінізм;
D кластер.

 

11. Я.Ван Дейн в типології інновацій вирізняє групи: (7 балів)

А інноваційна діяльність;
В інноваційний лаг;
С основні технологічні інновації;
D фундаментальні інноваційні дослідження.

 

12. Найбільш наочні приклади метатехнологій – це: (6 балів)

А фундаментальні дослідження;
В мережний комп’ютер;
С дослідження наказового характеру;
D паралельно-послідовне виконання науково-технічних інновацій.

 

13. Для розвитку інноваційної діяльності держава: (8 балів)

А проводить облік усіх заходів в системі планування;
В створює мережу технополісів і технопарків;
С регулює хід виконання інноваційних робіт в конкретних організаціях;
D забезпечує структуризацію цілей фірм і доведення їх до конкретних виконавців.

 

14. Децентралізована інноваційна політика здійснюється у: (3 бали)

А Нідерландах;
В Японії;
С Франції;
D Великобританії.

 

15. Існують такі основні напрями інноваційної політики держави: (7 балів)

А створення умов для збереження, розвитку і використання наукового потенціалу;
В збільшення обсягу випуску нових виробів і їхнього продажу;
С зниження рівня конкурентного статусу фірм;
D поведінкова теорія прийняття рішень.

 

16. Основна роль в проведенні інноваційної діяльності лягає на місцеві державні адміністрації, які відповідно до своєї компетенції: (8 балів)

А забезпечують підприємства сировиною;
В вживають заходів щодо виконання регіональних та місцевих програм;
С перевіряють готовність підрозділів і виконавців кожної фірми до початку роботи;
D створюють умовний образ об’єктів дослідження.

 

17. Венчурні фірми – це, як правило: (6 балів)

А спеціалізовані об’єднання банківських і комерційних структур;
В фірми, що працюють на вузькому сегменті ринку, задовольняючи специфічні потреби покупців;
С інноваційні структури, які організовують співробітництво університетів, великих наукових центрів, місцевих органів управління.
D малі підприємства в наукомістких галузях економіки, що спеціалізуються на наукових дослідженнях, інженерних розробках, створенні і впровадженні нововведень.

 

18. Фонди венчурного фінансування створюються з наступних джерел: (8 балів)

А виключно зарубіжні інвестиції;
В державні інвестиції на без зворотній основі;
С особистих заощаджень громадян;
D венчурні фірми власних фондів не мають.

 

19. Фірми експлеренти являють собою: (4 бали)

А фірми, що працюють на вузький сегмент ринку і задовольняють специфічні, зростаючі чи сформовані під дією моди, реклами чи інших засобів вимоги покупця;
В фірми, що спеціалізуються на створенні нових продуктів і радикальних нововведень, які ведуть до довгострокової переваги над конкурентами;
С фірми з «силовою стратегією», що діють у сфері великого стандартного бізнесу, мають великий капітал та високий рівень освоєних технологій і займаються великосерійним масовим випуском виробів;
D фірми, що здійснюють середній і дрібний бізнес і орієнтуються на задоволення конкретних місцево-національних потреб.

 

20. Фірми патієнти являють собою: (4 бали)

А фірми, що працюють на вузький сегмент ринку і задовольняють специфічні, зростаючі чи сформовані під дією моди, реклами чи інших засобів вимоги покупця;
В фірми, що спеціалізуються на створенні нових продуктів і радикальних нововведень, які ведуть до довгострокової переваги над конкурентами;
С фірми з «силовою стратегією», що діють у сфері великого стандартного бізнесу, мають великий капітал та високий рівень освоєних технологій і займаються великосерійним масовим випуском виробів;
D фірми, що здійснюють середній і дрібний бізнес і орієнтуються на задоволення конкретних місцево-національних потреб.

 

21. Фірми віоленти являють собою: (4 бали)

А фірми з «силовою стратегією», що діють у сфері великого стандартного бізнесу, мають великий капітал та високий рівень освоєних технологій і займаються великосерійним масовим випуском виробів;
В фірми, що працюють на вузький сегмент ринку і задовольняють специфічні, зростаючі чи сформовані під дією моди, реклами чи інших засобів вимоги покупця;
С фірми, що спеціалізуються на створенні нових продуктів і радикальних нововведень, які ведуть до довгострокової переваги над конкурентами;
D фірми, що здійснюють середній і дрібний бізнес і орієнтуються на задоволення конкретних місцево-національних потреб.

 

22. Фірми комутанти являють собою: (4 бали)

А фірми, що спеціалізуються на створенні нових продуктів і радикальних нововведень, які ведуть до довгострокової переваги над конкурентами;
В фірми, що працюють на вузький сегмент ринку і задовольняють специфічні, зростаючі чи сформовані під дією моди, реклами чи інших засобів вимоги покупця;
С фірми, що здійснюють середній і дрібний бізнес і орієнтуються на задоволення конкретних місцево-національних потреб;
D фірми з «силовою стратегією», що діють у сфері великого стандартного бізнесу, мають великий капітал та високий рівень освоєних технологій і займаються великосерійним масовим випуском виробів.

 

23. Технопарк – це: (3 бали)

А інноваційне середовище, створене на базі великих науково-промислових центрів, яке об’єднує їх науково-виробничі комплекси, з метою посилення розвитку цих центрів;
В форма співробітництва університетів, наукових центрів, місцевих органів управління, промислових організацій, банківських і комерційних структур, зацікавлених у соціально-економічному розвитку того чи іншого регіону;
С освітня установа для підприємців, своєрідний стартовий майданчик для починаючих підприємців, яка має на меті підтримку, утворення і розвиток нових організацій шляхом надання їм площ для оренди, первісного капіталу, консультацій тощо;
D зміна умов функціонування виробництва.

 

24. Технополіс – це: (3 бали)

А зміна умов функціонування виробництва;
В форма співробітництва університетів, наукових центрів, місцевих органів управління, промислових організацій, банківських і комерційних структур, зацікавлених у соціально-економічному розвитку того чи іншого регіону;
С освітня установа для підприємців, своєрідний стартовий майданчик для починаючих підприємців, яка має на меті підтримку, утворення і розвиток нових організацій шляхом надання їм площ для оренди, первісного капіталу, консультацій тощо;
D інноваційне середовище, створене на базі великих науково-промислових центрів, яке об’єднує їх науково-виробничі комплекси, з метою посилення розвитку цих центрів.

 

25. Бізнес-інкубатор – це: (3 бали)

А інноваційне середовище, створене на базі великих науково-промислових центрів, яке об’єднує їх науково-виробничі комплекси, з метою посилення розвитку цих центрів;
В форма співробітництва університетів, наукових центрів, місцевих органів управління, промислових організацій, банківських і комерційних структур, зацікавлених у соціально-економічному розвитку того чи іншого регіону;
С освітня установа для підприємців, своєрідний стартовий майданчик для починаючих підприємців, яка має на меті підтримку, утворення і розвиток нових організацій шляхом надання їм площ для оренди, первісного капіталу, консультацій тощо;
D зміна умов функціонування виробництва.

 

26. У системі управління прогноз забезпечує вирішення таких найважливіших завдань: (8 балів)

А повернення фірми до попереднього стану;
В вербальне спілкування;
С оцінка ресурсів, необхідних для здійснення намічених програм;
D нонконформізм.

 

27. При розробці прогнозів виділяють наступні їх основні етапи: (9 балів)

А гнучкість;
В циклічність;
С локалізація;
D прогностичний фон.

 

28. До числа найбільш розповсюджених критеріїв, що характеризують комплексне поняття якості, відносять: (8 балів)

А синергетичність;
В технічні параметри;
С гнучкість;
D реверсивність.

 

29. У процесі планування здійснюють такі заходи: (8 балів)

А розрахунок потреби в ресурсах і їх розподіл за виконавцями на основі бюджетних розрахунків;
В переговори з керівництвом конкуруючих фірм;
С навчання персоналу;
D аглютинація.

 

30. Плануванню інновацій в організації властивий ряд принципів: (7 балів)

А наочності;
В наукової обґрунтованості;
С самодіяльності;
D природовідповідності.

 

31. Існують такі загальні вимоги до планування: (3 бали)

А умовність;
В довговічність;
С контроль;
D адресність мети.

 

32. Систему взаємопов’язаних цілей і програм їхнього дослідження, що являють собою комплекс науково-дослідних, конструкторських, виробничих, організаційних, фінансових, комерційних та інших заходів, відповідним чином організованих, оформлених комплектом проектної документації, які забезпечують ефективне вирішення конкретних завдань, виражених у кількісних показниках, визначають як: (3 бали)

А інноваційний потенціал;
В інноваційну діяльність;
С інноваційний проект;
D інноваційний лаг.

 

33. До основних елементів інноваційного проекту відносять: (7 балів)

А однозначно сформульовані цілі і завдання, в яких відображені основні призначення проекту;
В авторське посвідчення про винахід;
С ліцензію;
D імідж фірми.

 

34. Формування інноваційних проектів для вирішення найважливіших науково-технічних проблем забезпечує: (6 балів)

А комплексний системний підхід до вирішення конкретного завдання;
В делегування управлінських повноважень;
С горизонтальний розподіл праці в організації;
D ланцюжок вартості.

 

35. Класифікація інноваційних проектів за типом інновацій допускає розподіл їх на: (6 балів)

А ригідні;
В довгострокові;
С патентно-ліцензійні;
D реорганізація структури управління.

 

36. Можна виділити такі аспекти розгляду змісту інноваційного проекту: (8 балів)

А за елементами контролю;
В за елементами організації;
С за елементами аналізу внутрішнього середовища організації;
D за науковими елементами.

 

37. Управління інноваційними проектами можна розглядати з таких позицій: (9 балів)

А як укладення контрактів;
В як договір;
С як технологічну підготовку виробництва;
D як систему функцій.

 

38. Під інноваційним ризиком слід розуміти: (3 бали)

А ризик, що виникає при будь-яких видах діяльності, пов’язаних з інноваційними процесами.
В ризик, що виникає при здійсненні соціально-економічних проектів;
С ризик, що виникає при здійсненні науково-технічних проектів;
D ризик, що виникає при виробництві нових товарів.

 

39. Існують такі різновиди втрат, обумовлених розвитком подій за непередбаченим варіантом: (9 балів)

А інноваційні;
В централізовані;
С трудові;
D ретроспективні.

 

40. Основними причинами кризових ситуацій стають: (8 балів)

А інтериорізація;
В будівництво нових виробничих об’єктів;
С невиправданий творчий підхід до роботи;
D аварії на підприємствах і поломка устаткування.

 

41. Менеджер з ризиків, забезпечуючи комплексну безпеку фірми, веде роботу за наступними напрямками: (8 балів)

А встановлює дружні стосунки з керівництвом інших фірм;
В оцінює потенційні джерела небезпеки;
С здійснює навчання персоналу;
D делегує свою роботу представникам консалтингової компанії.

 

42. У загальному випадку система управління в ситуації ризику містить такі основні елементи: (7 балів)

А розробка конкретних рекомендацій, орієнтованих на усунення чи мінімізацію можливих негативних наслідків ризику;
В реконструкція підприємства;
С зниження витрат на виробництво;
D підвищення продуктивності праці.

 

43. До основних базових методів боротьби з ризиком належить: (8 балів)

А завершення ризику;
В облік ризику;
С передача ризику;
D перевірка наслідків ризику.

 

44. Існують такі критерії ефективності використання інновацій: (7 балів)

А глобальний критерій ефективності діяльності всієї економічної системи країни;
В критерій ефективності контролю;
С критерій ефективності кадрового навчання;
D критерій ефективності делегування повноважень.

 

45. Види ефекту від реалізації інновацій: (7 балів)

А новаторський;
В естетичний;
С екологічний;
D системний.

 

46. Для оцінки загальної економічної ефективності інновацій може використовуватися система наступних показників: (8 балів)

А синусоїдний ефект;
В інтегральний ефект;
С норми інвестування;
D вибір устаткування.

 

47. Економічна ефективність нової техніки оцінюється в таких випадках: (3 бали)

А при аналізі технічного рівня виробництва;
В при залежності рішень від наслідків їх реалізації;
С при прийнятті рішень в умовах невизначеності;
D при збільшенні часки ринку.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти