ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Точки черепа для вимірювання.

Inion - ініон

Lambda - ламбда

Bregma - брегма

Pterion - птеріон

Gonion - гоніон

Nasion - назіон

 

Особливості дитячого віку: При народженні основа черепа ригідна, оскільки міжкісткові простори заповнені хрящовою тканиною. Між кістками основи склепіння черепа є простори для швів; одні з цих просторів прямі і вузькі, інші ширші (3-5 мм), покриті фіброзними перетинками, які згодом стають швами. До часу народження кути тім'яних кісток черепа не зазнають процесу окостеніння, у місцях їх з'єднання залишаються простори, покриті фіброзними перетинками - джерельцями (fonticuli cranialis). Розрізняють наступні джерельця: передній (fonticulus anterior), задній (fonticulus posteroir), парні клиновидні і соскоподібні джерельця. На рівні джерелець покривні тканини стикаються з мозковими оболонками за допомогою апоневрозов. Череп до моменту народження представлений великою кількістю кісток, шви (стрілоподібний, вінцевий, потиличний) відкриті і починають закриватися тільки з 3-4 місяців життя.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1. Будова мозкового черепа, його відділи, границі?

2. Утворення склепіння черепа?

3. Утворення зовнішньої поверхні основи черепа?

4. Утворення внутрішньої поверхні основи черепа?

5. Назвіть границі передньої, середньої та задньої черепних ямок?

Б. Ситуаційні задачі.

1. Після травми ока виникло нагноєння м'яких тканин орбіти. Через який анатомічний утвір гнійний процес може поширитись у середню черепну ямку?

A * Через верхню очноямкову щілину

B Через передній решітчастий отвір

C Через задній решітчастий отвір

D Через нижню очноямкову щілину

E Через вилично-очноямковий отвір

2. У хворого виявлене руйнування стінки барабанної порожнини з розповсюдженням гною до задньої черепної ямки. Яка із стінок зруйнована?

A *Paries mastoideus

B Paries membranaceus

C Paries labyrinthicus

D Paries tegmentalis

E Paries jugularis

3. Дитина 3-х років поступила в клініку з діагнозом: отит. Є вірогідність розповсюдження гною із барабанної порожнини через верхню стінку. Куди може потрапити гній?

A *В середню черепну ямку.

B У внутрішнє вухо

C В слухову трубу

D В зовнішній слуховий прохід

E В задню черепну ямку

4. Під час обстеження, у хворого виявлено абсцес крило-піднебінної ямки. Куди може розповсюдитись інфекція при несвоєчасному наданні медичної допомоги?

A *Середню черепну ямку.

B Міжкрилоподібний простір.

C Лобову пазуху.

D Підапоневротичний скроневий простір

E Барабанну порожнину.

Рекомендована література.

- основна

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.: Медицина, 1989. – Т. I. – С. 23-38.

- додаткова

1. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. – М.: Медицина, 1987. – С. 3-6, 12-14, 21-22.

2. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. – C. 14-19, 27-29, 34-36.

 

Тема 14. Очна ямка, її стінки. Кісткова основа порожнини носа. Кісткове піднебіння. Аномалії розвитку. Скронева, підскронева, крило-піднебінна ямки черепа, їх сполучення, клінічне значення.

Кількість годин - 2

1.Актуальність теми.Знання будови кісткового піднебіння та ямок черепа необхідне лікарям усіх спеціальностей, особливо оторіноларингологам, невропатологам, нейрохірургам, педіатрам, травматологам, стоматологам для розуміння розвитку етапів захворювань у клінічній практиці. Запальні процеси в приносових пазухах розповсюджуються через певні анатомічні утвори на тверду оболону головного мозку, судинно-нервові пучки. Чітке уявлення про просторове розташування кісток, які утворюють стінки носової порожнини та орбіти, дає можливість добре орієнтуватись при травмах черепа, органа зору, оперативному видалені сторонніх тіл та вад.

2. Навчальні цілі. Вивчити стінки очної ямки, носової порожнини, скроневої, крило-піднебінної, підскроневої ямки. Знати вміст ямок та їх сполучення з анатомічними утворами черепа. Знати будову кісткової частини піднебіння. Оволодіти технікою читання рентгенограм черепа та вміти виявити на них норму, аномалію, патологічний процес. Вміти відрізнити череп дорослої людини від новонародженого.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології: філогенез кісткової системи;

- з курсу анатомії: знати відділи скелету черепа, розвиток кісток черепа;

- для подальшого вивчення тем: орган зору.

Зміст теми заняття.В черепі розрізняють вертикальну норму (norma verticаlis), або склепіння (calvаria), базилярну норму (norma basildris), або внутрішню основу черепа (basis crаnii interna) та зовнішню основу черепа (basis crаnii externa), лицеву норму (norma facialis), латеральну норму (norma lateralis) і потиличну норму (norma occipitalis).

Основні анатомічні утвори латеральної норми черепа:

1. Вискова ямка - fossa temporalis. Вискова ямка медіально утворена висковою поверхнею лобової кістки, висковою поверхнею великого крила клиноподібної кістки і висковою поверхнею лускової частини вискової кістки. Латерально вискова ямка обмежена виличною дугою, спереду - виличною кісткою. Вискова ямка відділяється підвисковим гребенем від підвискової ямки.

2. Підвискова ямка - fossa infratemporalisl Підвискова ямка утворена нижньою частиною підвискової поверхні великого крила клиноподібної кістки, спереду обмежена підвисковою поверхнею верхньої щелепи, латерально-виличною дугою та гілкою нижньої щелепи, медіально - латеральною пластинкою крилоподібного відростка клиноподібної кістки. Підвискова ямка з'єднується:

а) зі середньою черепною ямкою через овальний та остистий отвори;

б) з орбітою через нижню орбітальну щілину (fissura orbitаlis inferior);

в) з крилопіднебінною ямкою через криловерхньощелепну щілину (fissura pterygomaxillaris).

3. Крилопіднебінна ямка - fossa pterygopalatina. Крилопіднебінна ямка має чотири стінки: передня стінка утворена горбом верхньої щелепи та підвисковою поверхнею верхньої щелепи; медіальна стінка - перпендикулярною пластинкою під­небінної кістки; задня стінка - переважно верхньою частиною латеральної пластинки крилоподібного відростка клиноподібної кістки; верхня стінка - верхньощелепною поверхнею великого крила клиноподібної кістки. Крилопіднебінна ямка сполучається:

а) з ротовою порожниною через великий та малі піднебінні канали;

б) з носовою порожниною через клинопіднебінний отвір;

в) з орбітою через нижню орбітальну щілину;

г) зі середньою черепною ямкою через круглий отвір;

д) з рваним отвором через крилоподібний канал;

є) з підвисковою ямкою через криловерхньощелепну щілину.

 

Основні анатомічні утвори лицевої норми череп:

1. Орбіта – orbita. Вхід в орбіту - аditus orbitae Розрізняють чотири стінки орбіти: верхня стінка - утворена орбітальною частиною лобової кістки і малим крилом клиноподібної кістки; нижня стінка - утворена орбітальною поверхнею верх­ньої щелепи і виличною кісткою; ззаду – орбітальним відростком піднебінної кістки; медіальна стінка - утворена лобовим відростком верх­ньої щелепи, слізною кісткою, орбітальною пластинкою решітчастої кістки і тілом клиноподібної кістки; латеральна стінка - утворена орбітальною поверхнею великого крила клиноподібної кістки і виличною кісткою.

Орбіта з'єднується:

1) через носослізний канал (canаlis nasolacrimalis) з носовою порожниною;

2) через підорбітальний канал з ікловою ямкою;

3) через нижню орбітальну щілину з підвисковою та крилопіднебінною ямками;

4) через зоровий канал і верхню орбітальну щілину зі середньою черепною ямкою;

5) через задній решітчастий отвір з носовою порожниною;

6) через передній решітчастий отвір з передньою черепною ямкою;

7) через виличний канал з висковою ямкою.

2. Носова порожнина - cаvitas nasi. Носова порожнина має вхідний отвір - грушоподібний отвір (apertura piriformis) і два вихідні отвори - хоани. Носова порожнина розділена кістковою носовою перегородкою (septum nasi) на дві половини. Кісткова носова перегородка утворена перпендикулярною пластинкою решітчастої кістки та лемешем.

Стінки носової порожнини: верхня стінка - утворена носовими кістками, носовою частиною лобової кістки, решітчастою пластинкою решітчастої кістки і тілом клиноподібної кістки; нижня стінка - утворена кістковим піднебінням (кістко­ве піднебіння утворене піднебінними відростками верхніх щелеп та горизонтальними пластинками піднебінних кісток); латеральна стінка - утворена носовою кісткою, лобовим відростком верхньої щелепи, слізною кісткою, носовою поверхнею верхньої щелепи, лабіринтом решітчастої кістки, перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки, медіальною пластинкою крилоподібного відростка клиноподібної, кістки, нижньою носовою раковиною.

Три парні носові раковини (верхня, середня і нижня) розділяють носову порожнину на носові ходи:

1) нижній носовий хід (meatus nasi inferior) – знаходиться між кістковим піднебінням і нижньою носовою раковиною, тобто під нижньою носовою раковиною. Він з'єднується з орбітою через носослізний канал;

2) середній носовий хід (meatus nasi medius) – знаходиться між нижньою і середньою носовими раковинами, тобто під середньою носовою раковиною. Він з'єднується з повітря­ними приносовими пазухами (верхньощелепною, лобовою, решітчастою, зокрема зі середніми та передніми решітчас­тими комірками);

3) верхній носовий хід (meatus nasi superior) – знаходиться між середньою і верхньою носовими раковинами, тобто під верхньою носовою раковиною. Він сполучається з крилопіднебінною ямкою через клинопіднебінний отвір, з передньою черепною ямкою через решітчасту пластинку, вторинно сполучається з клиноподібною пазухою та решітчастою пазухою (зокрема зі задніми решітчастими комірками); з орбітою через задній решітчастий отвір;

4) загальний носовий хід (meatus nasi communis) - знаходиться між раковинами і кістковою перегородкою носа. Він сполучається з ротовою порожниною через різцевий канал.

Особливості дитячого віку: Череп проходить в своєму розвитку три етапи — до 7 літнього віку, до 12-13 років і з 13 до 20 років. У новонародженого мозковий відділ за об'ємом в 8 разів перевищує лицьовий відділ у зв'язку з розвитком мозку і органів чуття. Сильно розвинені лобові і тім'яні горби. Найбільш характерні ознаки — наявність джерелець — не скостенілих ділянок склепіння черепа. До 7-ми літнього віку відбувається інтенсивне зростання черепа, особливо в потиличній частині. З 7-ми літнього віку наступає формування лицьового відділу під впливом навантаження на зубощелепний апарат.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти