ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


А – період втягування у роботу, Б - період високої працездатності, В – період втоми.

Період втягування у роботу, який може тривати годину і більше, відзначається поступовим підвищенням

працездатності з певними коливаннями продуктивності праці. Період втягування у роботу часто характеризується функціональними змінами в організмі, які полягають у під вищенні частоти пульсу, дихання, артеріального тиску і т. д. У зв'язку з цим важливо скоротити тривалість втягування в роботу. Період високої працездатності відзначається оптимальним регулюванням функціональної системи, параметри якої перебувають у межах фізіологічних норм. Після цього працездатність поступово знижується. Тривалість цього періоду найбільша, порівняно з іншими і визначається гігієнічними умовами праці, її інтенсивністю, нервово- психічним напруженням, індивідуальними особливостями людини, тренованістю, фізичним станом і т.д.

Специфічною характеристикою оператора є напруженість його діяльності, яка може бути двох видів: емоційною та операційною. Для визначення напруженості використовують гранично допустимі значення інформаційної завантаженості оператора. Зокрема, використовується коефіцієнт завантаженості оператора п, який не повинен перевищувати величину г|=0,75

(2.7)

де tp-час, на протязі якого, оператор не зайнятий обробкою

інформації, яка надходить;

Тч- загальна тривалість чергування.

Ефективність діяльності оператора визначається правильною організацією режиму його роботи. Тривалість регламентованого відпочинку оператора на протязі зміни визначається емпіричною формулою

(2.8)

де у- показник втомлення.

Показник втомлення У відносних одиницях розраховується за формулою

(2.9)

де х- показник умов праці, бали.

Показник умов праці, або ступінь шкідливості основних факторів приведений в "Гігієнічній класифікації праці" та

визначається з врахуванням тривалості дії цих факторів на протязі зміни

Х=ХФTt, (2.10)

де ХФ- ступінь шкідливості фактора;

ТТ- співвідношення тривалості дії фактора і тривалості робочої зміни.

Для непрямої оцінки системи "людина-машина" використовують формулу порівняння математичних сподівань

 
 


(2.11)

де ух,,уе - поточні та еталонні величини математичних сподівань параметру, що визначається (наприклад часу реакції людини);

Удоп - допустиме відхилення математичних сподівань.

Допустиме відхилення математичних сподівань визначається за формулою

 
 


(2.12)

де t - статистичний критерій порівняння математичних сподівань (наприклад, t- критерій Стьюдента);

- середньоквадратичне відхилення величини, яка визначається;

Nx, Ne - кількість спостережень, за результатами яких визначаються математичні сподівання ух, уе.

 

Надійність людини-оператора

Надійність людини-оператора характеризується такими показниками: безпомилковість, готовність та своєчасність.

Безпомилковість характеризується ймовірністю безпомилкової роботи. На рис.2.6 показана залежність кількості помилок (інтенсивності помилок) від часу роботи.

       
 
   
 

 

 


 
 

 


1 – фаза пристосування до праці;

2 - фаза стійкої працездатності;

Фаза втоми.

Рисунок 2.6 - Надійність людини-оператора

 

Результуюча середньоквадратична похибка оцінки системи людина-машина визначається за формулою

 

 
 


(2.13)

 

де - випадкова похибка роботи оператора

- середньоквадратична похибка j-ї ланки машини.

Готовність людини характеризується ймовірністю включення оператора в роботу у будь-який довільний момент часу. Своєчасність дій оператора оцінюється ймовірністю виконання заданої роботи протягом часу, який не перевищує встановленого значення.

Необхідна надійність роботи оператора визначається надійністю системи, що здійснює цикл управління

 

 
 


(2.14)

 

 

де Роп - імовірність правильного розв'язку задачі;

Ріц)- надійність роботи і-ї ланки машини напротязі

часу Тц

Виділяють конструктивні, організаційні, кваліфікаційні та психологічні причини помилок людини, які знижують її надійність.

Надійність роботи людини визначається ймовірністю її безпомилкової роботи

(2.15)

 

де N – загальна кількість виконаних операцій,

n – кількість помилок при виконанні цих операцій.

З метою підвищити безпеку проведення робіт розраховують також інтенсивність помилок

 
 


(2.16)

 

де Т - середня тривалість виконання операцій.

Для небезпечних та шкідливих робіт з високою продуктивністю праці важливим показником є коефіцієнт робочих умов

(2.17)

 

де - середнє значення часу реакції

- час реакції в даний момент роботи.

 

2.1.5 Оцінка ергономічних характеристик системи "людина-машина"

 

Організацію роботи сьогодні неможливо уявити собі без ергономіки. Ергономіка може бути визначена як технологія конструювання роботи. Структура ергономіки пояснюється схемою, приведеною на рис.2.7

 

 

 


Антропометрія
Біомеханіка
Фізіологія праці
Психологія володіння навиками
Професійна психологія
Фізіологія праці

 

 

Рисунок 2.7 – Основні розділи ергономіки.

Згідно приведеної схеми ергономіка заснована на медико-біологічних науках: анатомії, фізіології та психології. З анатомічних аспектів особлива увага приділяється антропометрії (визначення розмірів тіла) та біомеханіці (пошук точки прикладання при виконанні різних робіт). В проблемах фізіології розглядають фізіологію праці (витрати енергії) та фізіологію навколишнього середовища, тобто вплив його фізичних факторів, що суттєво впливають на якість та продуктивність робіт, травматизм і професійні захворювання. З психологічних аспектів необхідно виділити психологію володіння навиками (обробка інформації та прийняття рішень) та професійну психологію (попередня підготовка, зусилля та індивідуальні розбіжності).

Для надійного та ефективного функціонування системи "людина-машина" необхідно, щоб інформація, адресована людині, передавалась у формі, найбільш придатній для її сприйняття, запам'ятовування та опрацювання, а органи керування повинні бути зручними для здійснення відповідних рухів. Близько 90% всієї інформації людина отримує за допомогою зорового аналізатора, просторові характеристики якого визначаються розмірами предметів, що сприймаються оком та місцем їх розміщення в просторі. Розміри предметів

визначаються в кутових величинах, які зв язані з лінійними розмірами таким співвідношенням

 

(2.18)

 

де h,а - відповідно лінійний та кутовий розмір предмета;

l - відстань від ока до предмета.

Засоби відображення інформації повинні забезпечити своєчасність ЇЇ отримання для наступного аналізу, обробки та прийняття необхідного рішення. Прийняте оператором рішення повинно бути правильно та своєчасно реалізовано. Більшість управляючих дій оператор здійснює завдяки рухам, що поділяють на чотири групи: швидкісні, просторові, силові та точністні.

Робоча зона людини-оператора повинна також відповідати вимогам безпеки праці, для чого використовують цілий ряд параметрів, які характеризують можливість виникнення небезпечних ситуацій при функціонуванні системи "людина-машина". Зокрема, для оцінки безпеки праці при виконанні вантажних робіт в процесі буріння використовують коефіцієнт обзору приймального моста бурової установки. Коефіцієнт обзору характеризує степінь обзору бурильником приймального моста при розміщенні бурової лебідки

Коб=Sпм/Sзаг (2.19)

де Sпм - площа приймального моста, що знаходиться в полі зору бурильника;

Sзаг - загальна площа приймального моста.

Якщо бурильник не може спостерігати за роботою своїх помічників на всьому приймальному мості, це веде не тільки до зменшення ефективності його роботи, але і може стати причиною нещасних випадків, особливо при нарощуванні бурильної колони або спуску обсадних труб.

Підсумовуючи вищезгадане, сформулюємо основні завдання ергономіки як розробку основ проектування діяльності людини-оператора з врахуванням особливостей експлуатації системи "людина-машина".

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти