ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері обігу ІЗОД

Адміністративна відповідальність настає за вчинення адміністративних проступків, передбачених законодавством про адміністративні правопорушення. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами внутрішніх справ, інспекціями у справах неповнолітніх, митними органами, судами та іншими державними органами і посадовими особами, уповноваженими законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. За загальним правилом, адміністративний відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, держав­ного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.

Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані, а також особи рядового і начальницького складів органів внутрішніх справ несуть відповідальність за адміністративні правопорушен­ня за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються вчинення корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією, незаконне придбання або зберігання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації, порушення законодавства про державну таємницю, порушення по­рядку обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, ці особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано виправні роботи і адміністративний арешт. Інші, крім зазначених вище, особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну, у випадках, прямо передбачених ними, несуть за вчинення адміністративних правопорушень дисциплінарну відповідальність, а в інших випадках — адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загаль­ні підставах з громадянами України. Питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами України користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом.

З метою забезпечення правомірної поведінки учасників провадження за зверненнями громадян Законом України «Про звернення громадян» передбачений механізм взаємної відповідальності: посадових осіб — за порушення норм цього закону, громадян — за подання звернень протиправного характеру. В основі правомірної поведінки лежить правосвідомість як орієнтир вибору доцільного, оптимального варіанта поведінки в межах норм права, які застосовуються або реалізуються.

Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає такі склади адміністративних проступків, пов’язаних з обігом інформації загалом й інформації з обмеженим доступом зокрема.

За статтею 212-3 КУпАП, доповненню Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань забезпечення та безперешкодній реалізації прав людини на свободу слова» від 3 квітня 2003 року № 676-IV, адміністративна відповідальність настає за порушення права на інформацію: «Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до законів України «Про інформацію» або «Про звернення громадян», – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімум доходів громадян».

У цьому випадку неправомірне надання певним відомостям правового статусу «інформації з обмеженим доступом» буде передумовою для неправомірної відмови у наданні інформації й, відповідно, адміністративної відповідальності.

Посадова особа, на яких порушуються дія Закону України «Про боротьбу з корупцією», несуть відповідальність за діяння, передбаченні ст.212-3 КУпАП, відповідно до Закону України «Про боротьбу з корупцією».

Стаття 212-2 КУпАП установлює адміністративну відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю. В ній зазначається, що: «Порушення законодавства про державну таємницю, а саме:

1) недодержання встановленого законодавства порядку передачі державної таємниці іншій державі чи міжнародній організації;

2)засекречування інформації:

- про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту;

- про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися та загрожують безпеці громадян;

- про стан здоров’я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти та культури населення;

- про факти порушень прав і свобод людини і громадянина;

- про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб;

- інші інформації, яка відповідно до законів та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, не може бути засекречена;

3)безпідставне засекречування інформації;

4)надання грифу секретності матеріальним носіям конфіденційної або іншої інформації таємної інформації, яка не становить державної таємниці, або ненадання грифу секретності матеріальним носіям інформації, що становить державну таємницю, а також безпідставне скасування чи зниження грифу секретності матеріальних носіїв секретної інформації;

5)порушення встановленого законодавством порядку надання допуску та доступу до державної таємниці;

6)невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці;

7)проведення діяльності, пов’язаною з державою таємницею, без отримання в установленому порядку спеціального дозволу на проведення такої діяльності, а також розміщення державних замовлень на виконання робіт, доведення мобілізаційних завдань, пов’язаних із державною таємницею, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, яким не надано спеціального дозволу на проведення діяльності, пов’язаної з державною таємницею;

8)недодержання вимог законодавства щодо забезпечення охорони державної таємниці під час здійснення міжнародного співробітництва, прийому іноземних делегацій, груп, окремих іноземців та осіб без громадянства та проведення роботи з ними;

9)невиконання норм і вимог криптографічного та технічного захисту секретної інформації, внаслідок чого виникає реальна загроза порушення цілісності цієї інформації або просочування її технічними каналами, – тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Стаття 212-5 КУпАП установлює відповідальність за порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших носіях інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави. Адміністративна відповідальність за такі діяння наступає лише у випадках , якщо вони призвели до розголошення такої інформації.

Стаття 212-2 й 212-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення були змінені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 11 травня 2004 року №1703-ІV.

Отже, адміністративна відповідальність має особливості, що вирізняють її з-поміж інших видів відповідальності. Причому основна особливість – це те, що необхідною підставою для її застосування є наявність адміністративного правопорушення, а заходом впливу має бути адміністративне стягнення.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти